Постанова

від 24.04.2018 по справі 821/1831/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/1831/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлєва О.В.,

судді - Танасогло Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АХТЕР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АХТЕР" звернулось до суду з позовом до ГУ ДФС у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002374003 від 6 вересня 2017 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 16515,73 гривень.

Свої позовні вимоги ТОВ "АХТЕР" обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року позов задоволено. Скасовано спірне рішення.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Херсонській області просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ " Ахтер " щодо порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних за період липень 2016 року та травень 2017 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт № 000231/21-22-40-03 від 18.08.2017 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06.09.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафу у загальній сумі 17 258,14 гривень.

Згідно розрахунку штрафної санкції відповідно до абз. 3 та 7 п. 1202.1. ст. 120 Податкового кодексу України по матеріалам камеральної перевірки ТОВ " Ахтер " (додаток до податкового повідомлення - рішення від 06.09.2017 р. № НОМЕР_1) загальна суму штрафної санкції складає 17 258,14 гривень., яка включає в собі штраф в сумі 16 515,73 грн., нарахований внаслідок порушення граничного строку реєстрації акцизної накладної № 365 від 10.07.2016 року.

Отже, предметом спору у даній справі є правомірність прийнятого ГУ ДФС у Херсонській області податкового повідомлення-рішення від 06.09.2017 р. № НОМЕР_1 в частині застосування до позивача штрафу у сумі 16 515,73 гривень.

Суд зазначає, що спірні правовідносини, які предметом розгляду у даній справі, врегульовані Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), Наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 р. № 218, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 р. за № 405/28535 " Про затвердження форми заяв про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального".

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України).

Згідно п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" розділ VI Податкового кодексу України доповнено статтею 231 " Акцизна накладна" та статтею 232 " Електронне адміністрування реалізації пального".

Зокрема, пунктом 232.1 ст. 232 ПК України передбачено, що облік обсягів пального в системі електронного адміністрування реалізації пального ведеться за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Ведення обліку обсягів пального у системі електронного адміністрування реалізації пального здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Система електронного адміністрування реалізації пального забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД: обсягів пального, що містяться у виданих та отриманих акцизних накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних. Порядок електронного адміністрування реалізації пального встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 231.1. статті 231 цього Кодексу платник податку зобов'язаний при реалізації пального скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. (абз. 1 цієї статті).

Форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. ( п. п. 231.2. ст. 231.1. цього Кодексу).

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального. (абз. 1, п. 231.3. статті 231 цього Кодексу ).

Пунктом 231.5. ст.. 231 ПК України передбачено, що при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. ( пункт 231.6. ст.. 231 ПК України).

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абз. 2 пункт 231.6. ст.. 231 ПК України).

З метою отримання особою, яка реалізує пальне, зареєстрованого в Єдиному реєстрі акцизних накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувачем пального, така особа, що реалізує пальне, надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманим особою, яка реалізує пальне. ( абз. 4 пункт 231.6. ст.. 231 ПК України).

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. ( абз. 5 пункт 231.6. ст.. 231 ПК України).

Пунктом 231.7 ст. 231 ПК України визначено, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, яка реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних, зокрема, : особою, яка реалізує пальне, якщо передбачається збільшення обсягів реалізованого пального або якщо коригування показників у підсумку не змінює обсяг реалізованого пального.

Розрахунок коригування, складений платником податку до акцизних накладних з реалізації пального не платникам акцизного податку, або розрахунок коригування, складений за іншими операціями, ніж реалізація пального отримувачам пального, підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних таким платником податку.

Аналогічна приписи містить розділ ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 218 від 25.02.2016 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 р. за № 405/28535 (далі - Порядок ).

Так, пунктом 1 розділу ІІІ цього Порядку визначено, якщо після реалізації пального відбувається повернення частини чи всього обсягу пального особі, що реалізує пальне, або виникає потреба у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

З огляду на вказані нормативно - правові приписи, суд вважає, у разі виникнення потреби у виправленні помилок, допущених при складанні акцизної накладної, показники такої акцизної накладної підлягають коригуванню шляхом складання розрахунку коригування акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 10.07.2017 року внаслідок реалізації ТОВ " Ахтер " неплатнику акцизного податку пального згідно з УКТ ЗЕД важкі дистиляти ( газойлі) у кількості 15 767,54 літрів, приведених до t 15 o C при складані акцизної накладної за № 365 була допущена помилка у році її складання, замість " 10.07.2017 р." було вказано " 10.07.2016 р".

Вказана акцизна накладна була зареєстрована позивачем в ЄРАН 24.07.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (час 16:05:33).

У зв'язку з необхідністю виправлення вказаної помилки позивачем 24.07.2017 року складено розрахунок коригування № 369, яким скориговано об'єм пального у кількості 15 767,54 літрів шляхом зменшення всього обсягу палива, зазначеного в акцизній накладній за № 365 від 10.07.2016 р.

Розрахунок № 369 від 24.07.2017 року коригування показників до акцизної накладної від 10.07.2016 року за № 365 зареєстровано в ЄРАН 24.07.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (час 16:31:52).

Крім того, 24.07.2017 р. позивачем була складена нова акцизна накладна № 370 від 10.07.2017 року на пальне згідно з УКТ ЗЕД - важкі дистиляти (газойлі) у кількості 15 767,54 літрів, приведених до t 15 o C та зареєстрована в ЄРАН 24.07.2017 року, що підтверджується квитанцією № 2 (час 16:34:15).

Таким чином, судом встановлено, що фактична операція з реалізації позивачем палива була відображена саме в акцизній накладній № 370 від 10.07.2017 року, реєстрація якої відбулась у строки передбачені пунктом 231.6. статті 231 Податкового кодексу України, тобто не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Крім того, судом не встановлено, а представником відповідача не заперечувалось щодо порушення позивачем строків складання розрахунку коригування акцизної накладної та реєстрації його в Єдиному реєстрі акцизних накладних, передбачених також пунктом 231.6. ст. 231 ПК України.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в ході камеральної перевірки податковим органом не був прийнятий до уваги розрахунок № 369 від 24.07.2017 р. коригування показників до акцизної накладної від 10.07.2016 року за № 365, зареєстрований в ЄРАН 24.07.2017 р.

В судовому засіданні представник відповідача не заперечувала проти вказаної обставини, при цьому, не змогла надати обґрунтованого пояснення щодо причин не врахування вказаного розрахунку під час проведення камеральної перевірки.

Суд вказує, що відповідно до абз. 6 пункту 231.6. ст.. 231 ПК України якщо надіслані акцизні накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 231.1 цієї статті, протягом операційного дня отримувачу пального / особі, яка реалізує пальне, надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Як зазначалось вище, розрахунок № 369 від 24.07.2017 року коригування показників до акцизної накладної від 10.07.2016 року за № 365, зареєстрований в ЄРАН 24.07.2017 р., а тому, на думку суду, у відповідача відсутні законні підстави для ігнорування зареєстрованого в ЄРАН вказаному розрахунку коригування показників до спірної акцизної накладної під час проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 1202.1 статті 1202 Податкового кодексу України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/ розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі, зокрема, 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В ході розгляду справи судом не встановлено, що позивач, як постачальник пального, вчиняв протиправні дії, які призвели до порушення граничного строку реєстрації акцизної накладної, що свідчить про відсутність у діях ТОВ " Ахтер" такої ознаки податкового правопорушення, як протиправність.

Пп.4.1.4. п.4.1. ст.4, п.56.21 ст. 56 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Ці норми підтверджують, що до фінансової відповідальності не може бути притягнутим платник податків, який вважав, що діяв правомірно, оскільки законодавчі положення допускали різнобічне трактування його прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ТОВ "Ахтер" до ГУ ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.09.2017 р. № НОМЕР_1 в частині його оскарження є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АХТЕР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002374003 від 6 вересня 2017 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 16515,73 гривень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк передбачений ст.329 КАС України.

Головуючий /ОСОБА_1/

Судді /ОСОБА_2 /

/ОСОБА_3/