ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 915/47/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Білоуса В.В., Погребняка В.Я.
за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство Діамантбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк Тімоніна О.О.,
представник - Білоконь М.В.,
відповідач - Товарна біржа Корпоративна ,
представник - Дацьків А.І.,
треті особи: арбітражний керуючий Симончук О.М. прийняв участь у судовому засіданні особисто, Публічне акціонерне товариство ВОЗКО , Товариство з обмеженою відповідальністю Шкіряно-взуттєвий холдинг , Публічне акціонерне товариство Державний експортно-імпортний банк України (представник у судовому засіданні - Орел А.В.) в особі філії публічного акціонерного банку Державний експортно-імпортний банк України в м. Миколаєві, Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, Товариство з обмеженою відповідальністю СКІН МАРКЕТ , Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Вознесенському районі Миколаївської області, Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (представник у судовому засіданні - Саранюк В.М.), Товариство з обмеженою відповідальністю ГВП ХІММАТЕРІАЛИ , Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство з підбору автомобілів КОНСАЛТ-АВТО , Товариство з обмеженою відповідальністю В.І.Ф , Фізична особа-підприємець П'ятенко Л.Г. ,
розглянув матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Діамантбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк Тімоніна О.О.
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017
у складі колегії суддів: Філінюка І.Г. (головуючий), Мишкіної М.А., Таран С.В.
та на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2017
у складі судді Коваль Ю.М.
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Діамантбанк
до Товарної біржі Корпоративна
про визнання результатів аукціону з реалізації майна ПАТ ВОЗКО недійсними,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції
1. 30.06.2015 порушено провадження у справі № 915/1036/15 про банкрутство ПАТ ВОЗКО за процедурою, передбаченою статтею 95 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .
У межах цієї справи судами розглядалася скарга ПАТ Діамантбанк на дії ліквідатора боржника арбітражного керуючого Симончука О.М. щодо визнання дій ліквідатора з реалізації майна банкрута незаконними. У результаті розгляду судами першої та апеляційної інстанцій було відмовлено у задоволенні цієї скарги, в якій скаржник просив заборонити ліквідатору та Товарній біржі Корпоративна здійснювати будь-які дії щодо проведення аукціону та реалізації майна банкрутство ПАТ ВОЗКО .
2. Крім того, ПАТ Діамантбанк у справі № 915/677/16 подавав позов до Товарної біржі Корпоративна про визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2015 з продажу майна ПАТ ВОЗКО , проведеного Товарною біржею Корпоративна .
Рішенням Господарського суду Миколаївської області у справі № 915/677/16 від 08.09.2016, яке набрало законної сили, у задоволенні позову було відмовлено.
Позов у даній справі.
3. 22.01.2016 ПАТ Діамантбанк подало позовну заяву у даній справі № 915/47/16 до Товарної біржі Корпоративна про визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2015 з продажу майна ПАТ ВОЗКО .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Справа судами розглядалась неодноразово.
5. Останньою ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2017, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017, припинено провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України (у редакції до 15.12.2017), оскільки цей спір за аналогічним предметом і підставами позову вже вирішений у справі № 915/677/16, рішення суду в якій вступило в законну силу.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що у межах справи № 915/1036/15 господарські суди надали оцінку проведенню ліквідатором всієї ліквідаційної процедури ПАТ ВОЗКО , у тому числі щодо реалізації майна боржника на аукціоні від 18.12.2015, проведеного Товарною біржею Корпоративна .
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. 29.11.2017 Публічне акціонерне товариство Діамантбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк Тімоніна О.О. подало касаційну скаргу з проханням про скасування прийнятих судом першої та апеляційної інстанцій судових рішень та передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилання зроблені на неправильне застосування статті 80 ГПК України, оскільки підстави позову у справі № 915/677/16 і справі, що розглядається, є різними.
Крім того, скаржник зазначає про невиконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2017 у справі 915/47/16.
Б. Доводи, викладені у відзивах на касаційну скаргу
7. У відзивах на касаційну скаргу Товарна біржа Корпоративна та арбітражний керуючий Симончук О.М., посилаючись на правильність застосування норм процесуального права, просять залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
В. Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
У судовому засіданні представники учасників справи підтримали наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
8. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції від 06.11.1991)
Стаття 80. Припинення провадження у справі
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:
1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;
1-1) відсутній предмет спору;
2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;
3) виключено;
4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;
5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;
6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено діяльність суб'єкта господарювання, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.
Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
9. Суд касаційної інстанції, проаналізувавши предмет, підстави позовів та сторони у даній справі та справі № 915/677/16, доходить висновку про їх аналогічність в цих двох справах ( т. 1, а с. 4-11; т. 5, а.с. 147- 156).
10. Зокрема сторонами в обох справах є: Публічне акціонерне товариство Діамантбанк - позивач, Товарна біржа Корпоративна - відповідач; предмет позову той же - визнання недійсними результатів аукціону від 18.12.2015 з продажу майна ПАТ ВОЗКО , проведеного Товарною біржею Корпоративна . Такими ж є підстави позовів у цих двох справах.
А саме, у справі № 915/677/16 підставами позову є:
ліквідатором порушено порядок продажу майна банкрута, проведено інвентаризацію неналежним чином, реалізація майна відбулась на четвертому аукціоні, проведення якого не передбачено положеннями Закону;
всупереч вимогам статей 65, 66 Закону, вартість майна банкрута була знижена з 917 001 119 грн 58 коп. до 220 008 901 грн (на другому та наступному аукціоні), що складає більше, ніж 70 % від початкової вартості, а при проведенні наступних аукціонів порушено вимоги щодо зменшення вартості майна боржника зниженням вартості на 20 % з можливістю подальшого зниження на самому аукціоні, але не нижче граничної вартості - 50 % початкової ціни;
організатором аукціону порушено порядок оголошення та повідомлення про проведення аукціону, і це призвело до того, що заявки на участь у першому аукціоні приймалися протягом семи робочих днів, а на участь у другому повторному аукціоні - протягом чотирьох робочих днів з моменту публікації. Вказані дії організатора аукціону також вплинули на доступність інформації про майно, що реалізовувалося, та унеможливили участь у торгах якнайбільшої кількості покупців;
ліквідатором незаконно залучене до продажу заставне майно, яке, згідно Закону, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує;
ліквідатором невірно визначено загальну вартість майна боржника, а його продаж пройшов за заниженою ціною;
у організатора аукціону - ТБ Корпоративна були відсутні повноваження на проведення аукціону, так як її не було визнано учасником у справі про банкрутство і судом не було перевірено законність обрання організатором аукціону ТБ Корпоративна , що є порушенням приписів абзацу 4 пункту 33 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-71) ;
звіт ліквідатора містить неправдиві відомості щодо майна боржника, що впливає на порушення процесу розподілу отриманих від реалізації коштів;
в оголошенні про проведення аукціону з реалізації майна ПАТ ВОЗКО , розміщеному на офіційному сайті ВГСУ, зазначено, що крок аукціону становить 10 % від початкової вартості продажу лоту, яка складає 220 008 901 грн, тобто, крок аукціону становить 22 000 890, 10 грн. При цьому, Законом не передбачено право ліцитатора змінювати крок аукціону, який оголошено учасникам аукціону. Однак, після досягнення ціни у 22 008 901 грн ліцитатором, у порушення вимог статті 69 Закону, здійснено зміну кроку аукціону та визначено його у розмірі 11 000 000 грн. Після зниження вартості майна Банкрута на суму 11 000 000 грн учасники не виявили бажання придбати лот за вказаною ціною. В результаті цього ліцитатор знову самовільно змінює крок аукціону і встановлює його у розмірі 3 000 000 грн. Після зниження вартості майна банкрута на суму 3 000 000 грн до 8 008 901 грн учасники знову не виявили бажання придбати лот за вказаною ціною. Після ще одного зниження вартості майна банкрута на суму 3 000 000 грн до 5 008 901 грн учасники виявили бажання придбати лот за вказаною ціною. Згідно з частиною п'ятою статті 66 Закону, якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку. Так, ліцитатором було продовжено аукціон у загальному порядку, однак із незаконним підвищенням ціни на крок аукціону, який було ним визначено самовільно у розмірі 3 000 000 грн. Після підвищення ціни лоту до 11 008 901 грн один із учасників відмовився придбати майно банкрута, в результаті чого переможцем аукціону визначено ТОВ Шкіряно-взуттєвий холдинг . Проведення аукціону з незаконною зміною кроку аукціону з 22 000 000 грн до 8 000 000 грн та до 3 000 000 грн порушує вимоги, встановлені статтею 69 Закону, а тому такі дії Ліцитатора є незаконними.
Водночас, у даній же справі підставами позову позивач визначив: порушення порядку продажу майна на аукціоні, зокрема, інвентаризацію майна ліквідатором проведено неналежним чином; в оцінку та продаж майна банкрута як цілісного майнового комплексу (ЦМК) ліквідатором включено майно, що є предметом забезпечення, тоді як таке майно до складу ліквідаційної маси не включається і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує; ліквідатором невірно визначено загальну вартість майна боржника, а його продаж пройшов за завідомо заниженою ціною. Реалізація майна відбулась на четвертому аукціоні, тоді як Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) не передбачено проведення двох повторних аукціонів, а тим більше проведення третього повторного аукціону; організатором аукціону порушено вимоги Закону: щодо порядку оголошення та повідомлення про проведення аукціону, що унеможливило участь у торгах якнайбільшої кількості покупців і неправомірно обмежило кінцевий термін подання заяв на участь в аукціоні; щодо визначеного порядку зниження початкової вартості майна; аукціони проведено без згоди кредитора та суду; відсутність повноважень в організатора аукціону ТБ Коперативна на участь у процедурі банкрутства, так як ліквідатор як замовник обрав організатора аукціону, не повідомивши про це господарський суд, у провадженні якого перебувала справа про банкрутство боржника; звіт ліквідатора у справі про банкрутство містить неправдиві відомості щодо майна банкрута, що випливає на розподіл грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута на аукціоні.
11. Судова колегія констатує, що у зв'язку з ідентичністю предмету, підстав позовів та сторін у зазначених двох справах та, враховуючи положення ГПК України щодо неможливості розгляду спору за наявності рішення суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про припинення провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 80 ГПК України
12. Доводи касаційної скарги про невиконання вказівок, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.07.2017 у справі № 915/47/16, судова колегія відхиляє, оскільки нового розгляду справи (розгляду позовних вимог по суті) не відбулося з огляду на припинення провадження у справі з наведених вище підстав.
Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
13. Таким чином, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги Публічного акціонерного товариства Діамантбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк Тімоніна О.О. і про залишення без змін постанови Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2017 у справі № 915/47/16.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Діамантбанк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Діамантбанк Тімоніна О.О. залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.10.2017 у справі № 915/47/16 залишити без змін.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Г. Пєсков
Судді В.В. Білоус
В.Я. Погребняк
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.04.2018 |
Оприлюднено | 25.04.2018 |
Номер документу | 73596338 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Пєсков В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні