Рішення

від 11.04.2018 по справі 910/17450/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2018Справа № 910/17450/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яроменко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТАНАЙЛ"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 1 480 255,65 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників справи:

від позивача: Очеретяний М.І. за довіреністю № 1008/03-1 від 04.12.2017;

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: Цуканова С.Г. за довіреністю № 27-26/18 від 02.01.2018.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТАНАЙЛ" (далі - відповідач) про стягнення 123 323 616,49 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Кредитний договір № 232-13 від 06.08.2013, за умовами якого позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію. Проте, в порушення взяті на себе зобов'язань відповідач кредитні кошти позивачу у встановлений строк не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/17450/17 (суддя Сташків Р.Б.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку статті 8 Закону України "Про судовий збір" та, відповідно, відсутністю доказів сплати судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2017 року відстрочено позивачу сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/17450/17 до прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.11.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 у справі № 910/17450/17 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 910/17450/17 задоволено; ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у даній справі скасовано; позовні матеріали справи № 910/17450/17 передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 07.12.2017 № 05-23/3154 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/17450/17. Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу №910/17450/17 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 910/17450/17 та призначено її до розгляду на 15.01.2018.

Проте, 15.12.2017 року набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з цим, враховуючи необхідність дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених у статтях 2 та 4 Господарського процесуального кодексу України та з метою недопущення порушення передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України процесуальних прав учасників справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2018 суд ухвалив здійснювати розгляд справи № 910/17450/17 у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 13.02.2018.

Представник відповідача в підготовче засідання 13.02.2018 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В підготовчому засіданні 13.02.2018 представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, підготовче засідання відкладено на 14.03.2018.

12.03.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.04.2018.

В судовому засіданні 11.04.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, правом на подання заперечень на позов не скористався.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду направлялись судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, м Київ, вул. Івана Кудрі, 18, оф. 13, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Поштові конверти з ухвалами суду повернуто з відмітками за закінченням встановленого строку зберігання та інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд даної справи.

В судовому засіданні 11.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2013 між публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (банк, кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортанайл" (позичальник) укладено Кредитний договір №232-13 (далі - Договір або Кредитний договір), відповідно до п.2.1., якого банк у порядку та на умовах визначених цим Договором надає позичальнику відновлювальну кредитну лінію у гривні (далі - "валюта кредиту"), а позичальник зобов'язується повернути кредит у строки встановлені в п. 2.2 цього Договору, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання за цим Договором.

Графік ліміту заборгованості за кредитною лінією: період з 06.08.2013 року по 07.08.2017 року, сума ліміту заборгованості за кредитною лінією - 82 000 000,00 грн (п. 2.2. Кредитного договору).

Пунктом 2.3. Кредитного договору встановлено, що строк дії кредитної лінії 1463 дні: з 06 серпня 2013 року по 07 серпня 2017 року включно.

Відповідно до п.п. 2.5., 2,6 Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредит,у: 13,2 процентів річних, комісія за видачу кожної(-го) частини кредиту (траншу): 100 грн.

Згідно п. 2.9. Кредитного договору для обліку заборгованості за цим Договором відкриваються наступні рахунки: пп. 2.9.1. для обліку наданого кредиту - рахунок №2063330210388, пп. 2.9.2. для обліку процентів за Договором - рахунок № 2068830210388, пп. 2.9.3. для обліку доходів наступних період - рахунок № 3600330210388.

У п. 4.1. Кредитного договору зазначено, що нарахування банком процентів здійснюється на дату сплати процентів за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту (траншу) до дня повного його погашення на суму фактичного залишку заборгованості за кредитом. При цьому, порушення строків погашення кредиту не є підставою дня припинення нарахування процентів. День надання кредиту та день його повернення вважаються одними днем.

Відповідно до п. 4.2. Кредитного договору при нарахуванні процентів по цьому Договору використовується метод "факт/факт", тобто приймається фактична кількість днів у місяці та фактична кількість днів у році.

Згідно п. 5.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний суворо дотримуватись графіка ліміту заборгованості, визначеного в п. 2.2. цього Договору, та не пізніше останнього дня відповідного періоду частково погасити кредит для приведення його фактичного розміру в межі ліміту заборгованості на наступний період.

У п. 5.3. Кредитного договору сторони погодили, що кредит, одержаний позичальником за Договором, повертається ним у валюті кредиту на рахунок зазначений в пп. 2.9.1. цього Договору з додержанням строків, визначених у п. 2.2. цього Договору.

Відповідно до п. 5.5. Кредитного договору позичальник щомісячно оплачує проценти за користування кредитом не пізніше 10-го числа місяця, наступного за тим, за який нараховані відсотки, та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту.

Згідно п. 5.6. Кредитного договору у випадках, встановлених в п. 5.5. цього Договору позичальник сплачує проценти за користування кредитом на рахунок зазначений в пп. 2.9.2 Договору.

У п. 5.7. Згідно п. 5.1. Кредитного договору визначено, якщо позичальник має намір сплатити проценти раніше строків, встановлених в п.5.5. цього Договору він перераховує кошти на рахунок, зазначений в пп. 2.9.3 цього Договору.

Відповідно до п. 5.8. Кредитного договору погашення заборгованості за цим Договором здійснюється у наступній черговості: у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуюється заборгованість за кредитом; у третю чергу сплачуються штрафні санкції, відшкодовуються завдані збитки та витрати банка, пов'язані з одержанням повного виконання зобов'язань позичальника за цим Договором.

Банк має право, в порядку договірного списання, шляхом оформлення відповідного меморіального ордеру здійснити списання заборгованості за цим Договором, з будь-якого рахунку позичальника відкритого у банку. Зазначене положення є правом, а не обов'язком банку, і не звільняє позичальника від відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором (п. 5.10. Кредитного договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (п. 15.4. Кредитного договору).

Угодою № 1 від 29 серпня 2013 року до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування коштами кредиту в розмірі 11 процентів річних.

Угодою № 2 від 01 жовтня 2013 року встановлено процентну ставку за користування коштами кредиту в розмірі 12,8 процентів річних.

14 жовтня 2013 року сторонами укладено Угодою № 3 про внесення змін до кредитного договору, якою від збільшено ліміт кредитування на 40 000 000,00 грн та встановлено його на рівні 122 000 000,00 грн, у зв'язку із чим п. 2.2.Договору викладено в такій редакції: "Графік ліміту заборгованості за кредитною лінією: період з 06.08.2013 року по 13.10.2013 року, сума ліміту заборгованості за кредитною лінією - 82 000 000,00 грн., період з 14.10.2013 року по 07.08.2017 року, сума ліміту заборгованості за кредитною лінією - 122 000 000,00 грн"

Угодою № 4 від 01 листопада 2013 року до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування коштами кредиту в розмірі 11 процентів річних.

Угодою № 5 від 06 листопада 2014 року до Кредитного договору виклдено п. 5.5. Договору в наступній редакції: "5.5. позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом не пізніше 10-го числа місяця, наступного за тим, за який нараховані відсотки, та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту. Проценти нараховані за жовтень 2014 року позичальник сплачує в строк до 01 грудня 2014 року, включно. Сплата процентів здійснюється у валюті кредиту.".

Угодою № 6 від 31 грудня 2014 року до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування коштами кредиту в розмірі 4 проценти річних.

Угодою № 7 від 31 липня 2015 року до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування коштами кредиту в розмірі 0,5 процентів річних.

Позивач стверджує, ним належним чином виконано умови Кредитного договору, в той час як відповідач взятих на себе зобов'язань за договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим станом на 02 жовтня 2017 року утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 122 000 000,00грн, по сплаті відсотків за користування кредитом за період з 06.08.2013 року по 02.10.2017 року в розмірі 1 323 616,49 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до частини третьої статті 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується, а саме виписками по особовим рахункам відповідача № 2063330210388 за період з 06.08.2013 року по 01.10.2017 та № 2067730210388 за період з 11.08.2017 по 02.10.2017, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання та надав відповідачу кредитні кошти в межах кредитного ліміту на суму 122 000 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами в передбачені Кредитним договором строки не виконав, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість за кредитом у сумі 122 000 000,00 грн та заборгованість за процентами в сумі 1 323 616,49 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав суду відзив на позов, та докази в спростування викладеного.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Кредитним договором у встановлений строк, на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не надав, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований належними доказами, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 122 000 000,00 грн та заборгованості за процентами в сумі 1 323 616,49 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Національні інвестиції" Луньо Іллі Вікторовича (ідентифікаційний код 20017340) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРТАНАЙЛ" (ідентифікаційний код 38148297) про стягнення 123 323 616,49 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТАНАЙЛ (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 18, офіс 13; код ЄДРПОУ 38148297) на користь Публічного акціонерного товариства Банк Національні інвестиції (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 54; код ЄДРПОУ 20017340) 122 000 000 (сто двадцять два мільйона) грн 00 коп. основного боргу, 1 323 616 (один мільйон триста двадцять три тисячі шістсот шістнадцять) грн 49 коп. заборгованості по сплаті процентів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФОРТАНАЙЛ (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 18, офіс 13; код ЄДРПОУ 38148297) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 240 000 (двісті сорок тисяч) грн 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Відповідно до частини 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.04.2018 року.

СуддяМ.Є. Літвінова