Рішення

від 10.04.2018 по справі 910/177/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2018 р.Справа № 910/177/18

За позовомВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делістек"

простягнення 133 423,51 грн. штрафних санкцій за прострочення поставки товару.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Ліпіна В.В.,

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делістек" про стягнення 133 423,51 грн. штрафних санкцій за прострочення поставки товару.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов`язання з поставки позивачу товару за договором №35/ВЗЗ-2017 від 06.06.2017 р.

Ухвалою суду від 09.01.2018 р. відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.01.2018 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи

29.01.2018 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

09.02.2018 р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.02.2018 р. від відповідача надійшли заперечення.

Ухвалою від 20.02.2018 р. ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/177/18 за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі на 21.03.2018 р.

Протокольною ухвалою від 21.03.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.04.2018 р.

У судове засідання з`явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 11.04.2018 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

06.06.2017 р. між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії (надалі позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Делістек" (надалі відповідач, Учасник), укладено договір № 35/B33-2017 (надалі Договір).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. Договору, Учасник зобов`язується у 2017 році поставити Замовникові товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: код ДК 021:2015 - 15330000-0 Оброблені фрукти та овочі - джем (надалі - товар). Кількість товару за Договором - 54 000 кг.

Згідно з п. п. 6.3., 6.3.1. Договору Учасник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

За умовами п. 5.1. Договору, строк поставки товару за цим Договором складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки Замовником.

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1. цього Договору, учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого Товару.

Як зазначає позивач, ним було складено заявку № 1350 від 19.06.2017 р. та заявку № 1546 від 05.07.2017 р. на поставку товару за Договором.

Проте, відповідач належним чином не виконав власні зобов`язання за Договором, та поставку товару здійснив з простроченням.

Внаслідок порушення відповідачем строків поставки за Договором, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 72 608,83 грн. пені та 60 814,68 грн. штрафу.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що строки поставки товару, визначені позивачем у Заявках, не відповідають умовам п. 5.1. Договору; поставка здійснювалась відповідачем відповідно до умов Договору та відповідно до потреб позивача.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Зобов`язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.06.2017 р. позивачем було складено заявку № 1350 на поставку товару у кількості 10 000 кг, у строк до 27.06.2017 р.

Вказана заявка отримана 20.06.2017 р. представником відповідача Козловим О.О. (діяв на підставі довіреності від 15.05.2017 р. №143/05-17), про що свідчить відмітка на зворотньому боці заявки.

Проте, відповідачем поставка товару за вказаною заявкою відбувалась наступним чином:

- 22.06.2017 р. поставлено товар у кількості 2 000 кг;

- 06.07.2017 р. 1008 кг;

- 07.07.2017 р. 1008 кг;

- 24.07.2017 р. 2099 кг;

- 07.08.2017 р. 3002 кг;

- 29.08.2017 р. 883 кг.

Позивач зазначає про те, що поставка товару відбулась із простроченням, оскільки відповідно до заявки товар мав бути поставлений до 27.06.2017 р., у зв`язку з чим нараховує відповідачу пеню з 28.06.2017 р. по дату фактичної поставки.

Проте, суд погоджується із доводами відповідача про те, що при визначенні періодів прострочення мають враховуватись положення п. 5.1. Договору (строк поставки товару складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки Замовником), а заявка не може зменшувати такий строк поставки.

За таких обставин, суд встановив, що належною датою початку нарахування пені по поставці товару за заявкою № 1350 від 19.06.2017 р., є 01.07.2017 р. (з урахуванням отримання цієї заявки відповідачем 20.06.2017 р.).

Також, 04.07.2017 р. позивачем було складено заявку № 1546 на поставку товару у загальній кількості 18 000 кг, з яких 2 000 кг у строк до 05.07.2017 р., 3000 кг до 06.07.2017 р., 3 000 кг до 07.07.2017 р., 10 000 кг до 25.07.2017 р.

Вказана заявка отримана 06.07.2017 р. представником відповідача Козловим О.О. (діяв на підставі довіреності від 15.05.2017 р. №143/05-17), про що свідчить відмітка на зворотньому боці заявки.

Проте, відповідачем поставка товару за вказаною заявкою відбувалась наступним чином:

- 29.08.2017 р. поставлено товар у кількості 987 кг;

- 11.10.2017 р. 1593 кг;

- 26.10.2017 р. 756 кг;

- 15.11.2017 р. 2002 кг;

- 17.11.2017 р. 3835 кг;

- 28.11.2017 р. 5239 кг;

- 05.12.2017 р. 3505 кг.

Позивач зазначає про те, що поставка товару відбулась із простроченням, оскільки відповідно до заявки товар мав бути поставлений у такі строки: 2 000 кг у строк до 05.07.2017 р., 3000 кг до 06.07.2017 р., 3 000 кг до 07.07.2017 р., 10 000 кг до 25.07.2017 р., у зв`язку з чим нараховує відповідачу пеню починаючи з 06.07.2017 р. (2000 кг), з 07.07.2017 р. (3000 кг), з 08.07.2017 р. (3000 кг), з 26.07.2017 р. (10 000 кг), по дату фактичної поставки.

Проте, суд встановив, що при визначенні періодів прострочення мають враховуватись положення п. 5.1. Договору (строк поставки товару складає 10 календарних днів з моменту подання письмової або телефонної заявки Замовником), а заявка не може зменшувати такий строк поставки.

Таким чином, датою початку нарахування пені по поставці товару за заявкою № 1546 від 04.07.2017 р., є 17.07.2017 р., з урахуванням отримання цієї заявки відповідачем 06.07.2017 р. (для товарів, для яких дата поставки за заявкою встановлена до 05.07.2017 р. (2 000 кг), до 06.07.2017 р. (3 000 кг), до 07.07.2017 р. (3 000 кг). Водночас, у частині нарахування пені щодо товару, який мав бути поставлений згідно заявки до 25.07.2017 р., суд дійшов висновку про правильність та вірність наданого позивачем розрахунку пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Умовами п. 7.3. Договору передбачено, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у пункті 5.1. цього Договору, учасник сплачує Замовнику пеню у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ вартості непоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого Товару.

З урахуванням встановлених вище обставин щодо періодів нарахування пені за прострочення поставки товару за Договором, судом здійснено власний розрахунок, відповідно до якого загальна сума пені, нарахованої відповідачу, становить 67 953,97 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив його правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 60 814,68 грн.

Заперечення відповідача про те, що ним здійснено поставку без порушень умов договору, судом відхиляються як необґрунтовані та такі, що суперечать матеріалам справи.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 67 953,97 грн. пені та 60 814,68 грн. штрафу доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити із наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делістек" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 82, офіс 256; код ЄДРПОУ 40263033) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (04080, м. Київ, вул. Нижньоюрківська 8-А; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 67 953 (шістдесят сім тисяч дев`ятсот п`ятдесят три) грн. 97 коп. пені, 60 814 (шістдесят тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 68 коп. штрафу та 1 931 (одну тисячу дев`ятсот тридцять одну) грн. 53 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.04.2018 р.

Суддя Н.І. Зеленіна