Ухвала

від 18.04.2018 по справі 922/1545/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" квітня 2018 р.Справа № 922/1545/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

секретар судового засідання Каюков Ю.В.

за участю представників:

заявника - ОСОБА_1, довіреність № 632 від 02.06.2017 р.

боржника - не з'явився

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року) про заміну стягувача у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс", м. Антрацит про про стягнення коштів здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно

апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/1545/15

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебувала справа № 922/1545/15 за позовом публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 банк Аваль" до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" про стягнення 44 194,86 дол. США заборгованості по тілу кредиту; 4 162,19 дол. США заборгованості по відсоткам; 372,70 дол. США пені; 600,00 грн. штрафу за ненадання фінансової звітності; 600,00 грн. штрафу за ненадання довідок про заборгованість в інших банках. 02 червня 2015 року, рішенням господарського суду Харківської області, позовні вимоги задоволено частково. 19 червня 2015 року, на виконання вказаного рішення, господарським судом було видано відповідний наказ та направлений на адресу стягувача.

10 квітня 2018 року через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" надійшла заява (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року) про заміну стягувача, в порядку ст. 334 Господарського процесуального кодексу України. 10 квітня 2018 року, розпорядженням керівника апарату господарського суду Харківської області "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу заяви", призначено проведення повторного автоматизованого розподілу заяви у зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Ємельянової О.О. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2018 року для розгляду заяви призначено головуючого суддю Калініченко Н.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2018 року прийнято до розгляду заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року) про заміну стягувача, розгляд призначено на 18 квітня 2018 року.

В призначене судове засідання 18 квітня 2018 року з'явився представник заявника, який підтримав свою заяву в повному обсязі; боржник свого уповноваженого представника не направив, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 334 ГПК України не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Суд, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року) про заміну стягувача, в обґрунтування якої заявник посилається на укладання 23 серпня 2016 року між публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (первісний кредитор (на підставі договору факторингу від 23 серпня 2016 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "ОСОБА_2 Аваль" та публічним акціонерним товариством "Вектор Агро")) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України), проаналізувавши її доводи (докази на підтвердження), встановив наступне.

Як зазначено вище судом в даній ухвалі суду, рішенням суду від 02 червня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" на користь публічного акціонерного товариства "ОСОБА_2 банк Аваль" 44 194,86 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 4 162,19 доларів США заборгованість по відсотках, 600 грн. штраф за ненадання фінансової звітності, 600,00 грн. штраф за ненадання довідок про заборгованість в інших банках та 20 914,29 грн. витрат зі сплати судового збору. 23 серпня 2016 року між публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" було укладено договір факторингу (портфельне відступлення прав вимоги). Відповідно до п. 2.1 договору, в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступає (передає) факторові права вимоги, вказані в Реєстрі кредитних операцій до відступлення, на умовах та в обсязі, що будуть існувати станом на дату відступлення прав вимоги. Загальний розмір права вимоги визначений в реєстрі кредитних операцій до відступлення на дату укладення договору. Розмір прав вимоги, що відступається згідно умов даного договору на дату відступлення права вимоги, фіксується в Реєстрі відступлених прав вимоги. Відступлення фактору зазначених в реєстрі кредитних операцій до відступлення (додаток № 1 до договору) права вимоги відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови виконання фактором умов по оплаті згідно п. 3.1 договору та з моменту підписання сторонами реєстру відступлених прав вимоги (форма згідно додатку № 3 до договору). Сторони погодили, що реєстр відступлених прав вимоги підписується сторонами не пізніше 5 робочих днів з дати підписання договору та реєстру кредитних операцій до відступлення (п. 2.2 договору). Фактор зобов'язаний в рахунок відступлення прав вимоги за кредитними договорами протягом 3 робочих днів з дати укладення цього договору сплатити клієнту загальну суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта (п. 3.1 договору). Відповідно до п. 7.1 договору, договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору. Як вбачається з Витягу реєстру боржників до договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23 серпня 2016 року, клієнт відступив своє право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" за кредитним договором 010/54-00/31ГУ/3 від 27 червня 2008 року.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані заявником, з урахуванням фактичних та правових підстав звернення з даною заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір та інші правочини та юридичні факти; дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Водночас щодо суб'єктного складу таких правовідносин у частині третій статті 1079 ЦК України зазначено, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Згідно із статтею 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать, зокрема, банки, компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. До фінансових відносин належать й послуги факторингу (ст. 4 вказаного Закону). Статтею 5 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових вимог, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника. Відповідно до частини другої статті 7 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" у разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій. Ліцензування діяльності фінансових установ є предметом регулювання розділу IV Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статтею 34 якого встановлено обов'язковість ліцензування: страхової діяльності; діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб. Отже, діяльність у сфері факторингу не потребує ліцензії на даний вид діяльності.

Пунктами 7 та 8 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 28.08.2003 № 41 встановлено, що документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво. Фінансова установа має право надавати фінансові послуги після внесення її до Реєстру та отримання Свідоцтва. Якщо відповідно до нормативно-правових актів для надання певної фінансової послуги необхідно мати ліцензію та/або дозвіл, фінансова установа має право на надання такої послуги лише після отримання відповідної ліцензії та/або дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи та випливає з суб'єктного складу сторін договору факторингу від 23 серпня 2016 року, за яким публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" (фактор) отримало від публічного акціонерного товариства "ОСОБА_3 Аваль" (клієнт) право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" за кредитним договором 010/54-00/31ГУ/3 від 27 червня 2008 року, договір факторингу укладений між фінансовими установами (банками), тобто, між суб'єктами, які спроможні на укладення того виду договорів (факторингу).

Договір факторингу (портфельне відступлення права вимоги), укладений 23 серпня 2016 року між публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" (фактор), також укладений між суб'єктами, яким законодавством надано повноваження (право) на укладення такого виду договорів, що підтверджується, зокрема, наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" від 22 січня 2016 року, зі змісту якого випливає, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" має право здійснювати такі види фінансових послуг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства, як зокрема, факторинг.

З огляду на наведене вбачається, що договори факторингу, на підставі яких ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" отримала право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" за кредитним договором 010/54-00/31ГУ/3 від 27 червня 2008 року є укладеними з дотриманням вимог чинного законодавства та між суб'єктним складом осіб, які наділенні на це колом певних повноважень.

Водночас, договір факторингу базується на зміні кредитора у зобов'язанні (відступленні права вимоги).

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Водночас, статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розділом V ГПК України "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у господарських справах", внормовано питання, які виникають саме під час виконання судових рішень, зокрема, щодо заміни сторони виконавчого провадження. Так, відповідно до частини 1 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд змінює таку сторону її правонаступником.

За таких обставин, господарський суд, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну стягувача (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року), оцінивши її на відповідність приписам ст. 334 ГПК України, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини, наведені в її обґрунтування, та подані заявником докази, приймаючи до уваги те, що згідно договору факторингу (портфельне відступлення прав вимоги) від 23 серпня 2016 року до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшли всі права вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс" за кредитним договором № 010/54-00/31ГУ/3, дійшов висновку, що зазначена заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 232, 233, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" про заміну стягувача (вх. № 9296 від 10 квітня 2018 року) - задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) виконавчого провадження у справі № 922/1545/15 на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (код ЄДРПОУ 38750239)

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена протягом десяти днів відповідно до ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4

справа № 922/1545/15