Рішення

від 24.04.2018 по справі 917/284/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018р. Справа № 917/284/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Триада Ком" (код ЄДРПОУ 35868795, АДРЕСА_1, 36022)

до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092) в особі Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код 34292716, вул. Метеорологічна, 39, м. Лубни, Полтавська область, 37500)

про стягнення 221 842,35грн.

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

За участю представників сторін:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

Обставини справи: розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " Триада Ком" (позивач) до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ в особі Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Лубни (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором підряду № 13/10-1 від 13.10.2014р. в сумі 221 842,35грн., у тому числі 128 238,00грн. - основний борг, 81 120,24грн. - інфляційні втрати та 12 484,11грн. - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.03.2018р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/284/18. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повыдомленням сторін. Судове засідання з розгляду справу призначено на 24.04.2018р. Явку представників сторін визнано необов"язковою.

16.04.2018р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вх. № 3843 від 16.04.2018р.), в якому він повідомив про перерахування позивачу суми основного боргу за договором підряду у розмірі 128 283,00грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 235 від 12.04.2018р. Також відповідач не погоджується з розміром нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних на заборгованість та у відзиві на позов надав контррозрахунок заявлених до стягнення сум. За розрахунком відповідача стягненню підлягають інфляційні втрати у сумі 78 153,98грн. та 3% річних - 12 449,00грн. В решті позовних вимог відповідач просить суд у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

13.10.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", м. Київ в особі Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (за умовами договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Триада Ком" (за умовами договору - підрядник) укладено договір підряду № 13/10-1 ( далі - договір підряду) (а.с. 19-20).

Умовами договору визначено, зокрема, наступне:

- згідно договору підрядник приймає на себе виконання робіт по реконструкції системи теплопостачання з встановленням резервного котла та твердому паливі по вул. Метеорологічна, 39 в м. Лубни на суму 218 238,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 36 373,00грн., а замовник зобов"язується прийняти та оплатити роботу виконану за цим договором та додатками до ного. Вид договірної ціни: динамічна (п. 1.1. договору підряду);

- об'єм, характер та вартість робіт, що будуть виконуватися підрядником, визначаються згідно локального кошторису, що є невід"мною частиною даного договору (п. 1.2. договору підряду);

- підрядний зобов'язаний надати замовнику власноруч або листом з оголошеною цінністю та описом вкладення на підпис акт виконаних робіт, що фактично були виконані (п. 2.1.2. договору підряду);

- замовник зобов'язується після надання підрядником акта виконаних робіт, протягом 3 (трьох) робочих днів прийняти виконані роботи та підписати акти, або в той же термін направити підряднику листом з оголошеною цінністю та описом вкладення письмову мотивовану відмову (п. 2.2.3. договору підряду);

- замовник зобов'язується здійснити попередню оплату згідно п. 4.2. та проводити оплату решти суми згідно п. 4.3. цього договору протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт по КБ-2В (п. 2.2.4. договору підряду);

- вартість підрядних робіт складає 218 238,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 36 373,00грн. (п. 4.1. договору підряду);

- замовник здійснює попередню оплату робіт в розмірі 65 470,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 10 911,67грн. , що не перевищує 30% вартості робіт згідно Постанови КМУ № 117 від 23.04.2014р. Замовник оплачує решту суми договору , а саме 152 768,00грн., в т.ч. ПДВ 20% -25 461,33грн. протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта виконаних робіт по КБ-2В (п. п. 4.2. , 4.3. договору підряду);

- термін виконання робіт - 30 робочих днів з моменту підписання договору та отримання попередньої оплати згідно п. 4.2. договору (п. 3.1. договору підряду);

- договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2014р. , а в частині фінансових взаєморозрахунків до їх повного завершення (п. 7.1. договору підряду).

Сторонами договору підписано Договірну ціну (а.с. 21).

В обґрунтування позову позивач зазначає, що незважаючи на те, що відповідач не здійснив попередню оплату робіт, гарантувавши такій платіж протягом строку виконання позивачем підрядних робіт, останній взяті на себе зобов'язання за договором підряду виконав належним чином та у повному обсязі, здійснивши весь обсяг, перелік і зміст робіт, визначений у договорі.

В підтвердження вказаного позивачем надано:

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015р. від 02.04.2015р. (а.с. 22-26);

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015р. від 02.04.2015р. (а.с. 27-29);

- Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 02.04.2015р. (а.с. 30);

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2015р. від 02.04.2015р. (а.с. 31),

які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Зауважень з боку відповідача щодо якості виконаних підрядних робіт позивачу не надходило.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач розрахунок за виконання підрядних робіт відповідач здійснив частково, в сумі 90 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 290 від 02.09.2015 на суму 50 000,00грн. (ас.с. 38), № 349 від 26.10.2015р. на суму 20 000,00грн. (а.с. 37) та № 368 від 03.11.2015р. на суму 20 000,00грн. (а.с. 36).

Позивач стверджує, що не оплаченими залишились роботи на суму 62 768,00грн., в т.ч. ПДВ 20%, а також не сплачена сума попередньої оплати у розмірі 65 470,00грн.в т.ч. ПДВ 20%, що загалом становить 128 238,00грн.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 128 238,00 грн. основного боргу, 81 120,24 грн. інфляційних втрат, 12 484,11 грн. 3% річних.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду.

За визначенням ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За загальним правилом, встановленим в ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем надані належні докази виконання зобов'язань за договором підряду № 13/10-1 від 13.10.2014р., зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015р. від 02.04.2015р.; акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 02.04.2015р та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2015р. від 02.04.2015р., які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Відповідач, всупереч взятим на себе договірним зобов'язанням, у порядку та строки, визначені умовами договору підряду, розрахунок за виконані підрядні роботи не здійснив, у зв"язку з чим його заборгованість перед позивачем на день подачі позову склала 128 238,00 грн.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив суму основного боргу за договором підряду № 13/10-1 від 13.10.2014р. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 235 від 12.04.2018р.

Вказана обставина є підставою для закриття провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 128 238,00 грн., згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 81 120,24 грн. інфляційних втрат та 12 484,11грн. 3% річних за загальний період з 13.04.2015р. по 18.03.2018р.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 81 120,24грн., суд дійшов до висновку, що позивачем завищено суми інфляційних втрат, які підлягають стягненню.

З цього приводу суд зазначає про наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Також, слід зауважити, що сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Судом здійснено перерахунок інфляційних втрат ( з урахуванням моменту виникнення зобов'язань, здійснених проплат та в межах визначеного позивачем періоду) за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" та встановлено, що стягненню підлягають інфляційні в сумі 43 132,72грн. (розрахунок залучено судом до матеріалів справи). При цьому, в розрахунок судом включено й період часу (з 01.10.2015р. по 31.10.2015р.), в який індекс інфляції становив менше одиниці, тобто мала місце дефляція. В цій частині позов підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат позов задоволенню не підлягає.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних ( з урахуванням моменту виникнення зобов'язань, здійснених проплат та в межах визначеного позивачем періоду), судом встановлено, що сума 3% річних, яка підлягає стягненню повинна становити 12 482,46грн. (розрахунок суми здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга. Закон" та залучено судом до матеріалів справи).Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних позов задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 128 238,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 43 132,72грн. інфляційних втрат та 12 482,46грн. 3 % річних обґрунтовані, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню, в іншій частині - позов задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по вказаній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 128 238,00 грн. підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору, то судовий збір, сплачений за подання позову в частині стягнення заборгованості в сумі 128 238,00 грн., який становить 1 923,96 грн., підлягає поверненню з Державного бюджету позивачу, який сплатив вказаний судовий збір.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір, сплачений позивачем за позов в частині стягнення 55 615,18 грн., що становить 834,40грн., покладається на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 129, 231 (п. 2 ч. 1), 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 128 238,00грн. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (вул. Алма-Атинська, 37, м. Київ, 02092) в особі Лубенської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (код 34292716, вул. Метеорологічна, 39, м. Лубни, Полтавська область, 37500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Триада Ком" (код ЄДРПОУ 35868795, вулю. Леніна, 86, кв. 44, м. Полтава, 36022) 43 132,72грн. інфляційних втрат, 12 482,46грн. 3 % річних, а також витрат по сплаті судового збору в сумі 834,40грн.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю " Триада Ком" (код ЄДРПОУ 35868795, вулю. Леніна, 86, кв. 44, м. Полтава, 36022) 1 923,96 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1783 від 20.03.2018р.,оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 917/284/18.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України ). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу .

Повне рішення складено 25.04.2018р.

Суддя О.О. Ореховська