Ухвала

від 25.04.2018 по справі 926/980/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

п р о в і д м о в у у з а б е з п е ч е н н і п о з о в у

25 квітня 2018 року Справа № 926/980/18

Суддя М.І. Ніколаєв, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАМ-ГРУП»

до приватного сільськогосподарського підприємства «ВАТРА +»

про забезпечення позову

Представники сторін: не викликались

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАМ-ГРУП" звернулось до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "ВАТРА+" про стягнення 200 455 грн. основного боргу, що виник внаслідок невиконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги, 4 635,70 грн. інфляційних нарахувань, 1334,50 грн. 3% річних, що нараховані за період з 30.01.2018 року по 20.04.2018 року.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року відкрито спрощене провадження по справі та призначено її розгляд на 15.05.2018 року.

24.04.2018 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в розмірі 215402,59 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку відповідача №26003051614352, відкритому в Чернівецькій філії ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 356282.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення поворотної фінансової допомоги у сумі 206425,20 грн., заборгованість навіть частково не погашена, направлені з метою досудового врегулювання спору претензії відповідачем проігноровані. Крім того, відповідач ухиляється від підписання актів взаємних розрахунків. Таким чином, позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив:

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як зазначено в пункті 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України "Про Вищу раду юстиції", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження" від 16 червня 2011 року N 5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 136 ГПК України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 13 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У свою чергу, в порушення вимог частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав доказів наявності фактичних обставин, необхідних для забезпечення позову, а лише посилається на ймовірність утруднення чи неможливість виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136-140 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в установленому порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підписана 25 квітня 2018 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя М.І.Ніколаєв