Рішення

від 09.07.2018 по справі 926/980/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2018 року Справа № 926/980/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮАМ-ГРУП" м. Чернівці

до приватного сільськогосподарського підприємства "ВАТРА+" м. Кіцмань

про стягнення заборгованості в сумі 206425,20 грн

Cуддя М.І.Ніколаєв

Секретар судового засідання Андрійчук А.Б.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, договір від 11.12.2017 року.

від відповідача - ОСОБА_2І, ордер №14299 від 15.05.2018 року.

СУТЬ СПОРУ : товариство з обмеженою відповідальністю "ЮАМ-ГРУП" звернулось до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "ВАТРА+" про стягнення 200 455 грн. боргу, що виник внаслідок невиконання умов договору про надання поворотної фінансової допомоги, 4 635,70 грн. інфляційних нарахувань та 1334,50 грн. 3% річних, що нараховані за період з 30.01.2018 року по 20.04.2018 року.

Приймаючи до уваги малозначність справи у розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, ухвалою від 23.04.2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін, судове засідання призначено на 15.05.2018 року, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Крім того, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

У встановлений судом строк відповідач проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заперечив.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

У судовому засіданні 15.05.2018 року оголошено перерву до 29.05.2018 року.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що позивачем не надано доказів направлення приватному сільськогосподарському підприємству "ВАТРА+" повідомлення про дострокове повернення наданої поворотної фінансової допомоги та зверненні з позовом до суду строк повернення наданої фінансової допомоги не настав. Крім того, відповідач звертає увагу суду, що в даному випадку мають місце форс-мажорні обставини, визначені пунктом 6.1 Договору, оскільки директор позивача є представником ООО ТСАРМАТЕБА2017 , яке порушило умови контракту №1 від 11.05.2017 року та не оплатило поставлений відповідачем товар, що призвело до виникнення боргу за поставлений товар в сумі 530600 грн., та пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД на суму 199576,64 грн.

У судових засіданнях 29.05.2018 року та 11.06.2018 року оголошувались перерви.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Ніколаєва М.І. керівником апарату суду повідомлено учасників судового процесу про те, що судове засідання 02.07.2018 року не відбудеться.

Враховуючи, що суддя Ніколаєв М.І. вийшов на роботу, ухвалою суду розгляд справи призначено на 09.07.2018 року.

У судовому засіданні 09.07.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу в підтвердження яких надав акт виконаних послуг до договору №05/17 від 11.12.2017 року про надання правової допомоги.

У свою чергу, присутній в судовому засіданні представник відповідача звернувся з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки, вважає що суми і час, які зазначені в акті виконаних адвокатом позивача послуг завищені.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2017 року між приватним сільськогосподарським підприємством Ватра+ ("Позичальник") та товариством з обмеженою відповідальністю ЮАМ-ГРУП ("Позикодавець") укладено договір поворотної фінансової допомоги №4, згідно з умовами якого позивач, як позикодавець, надає відповідачу, як позичальнику, безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а відповідач зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми в розмірі 160000 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається на термін 365 днів з дати підписання Договору шляхом внесення грошових коштів до каси позичальника, або перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника з особового або іншого рахунку позикодавця.

Як вбачається з проміжної виписки з поточного рахунку №26004051520412 товариства з обмеженою відповідальністю ЮАМ-ГРУП від 18.04.2018 року №180418VUI13420269, на виконання умов вищевказаного договору позивачем 23.05.2017 року перераховано відповідачу суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 160000,00 грн.

Факт отримання поворотної фінансової допомоги в розмірі 160000,00 грн. не заперечується представниками відповідача.

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню позикодавцю згідно строку, що вказаний в пункті 2.3 договору. (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що відповідач має право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги, письмово повідомивши про це відповідача за 30 робочих днів.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання (пункт 8.1 Договору).

До позовної заяви додано копію претензії від 12.12.2017 року №2, за змістом якої позивач просить відповідача перерахувати (повернути) суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 200455,00 грн. протягом десяти календарних днів з дня отримання даної претензії.

З наявного в матеріалах справи фіскального чеку приватного акціонерного товариства Укрпошта від 13.12.2017 року та інтернет-роздруківки поштового відстеження вбачається, що вищевказана претензія направлена на адресу Приватне сільськогосп в с.Киселиці.

Як вбачається з листа ПАТ Укрпошта від 04.06.2018 року №2.1-549/У-21237/1 рекомендований лист №5800211215075 від 13.12.2017 року, адресований ПСП Ватра , вул. Малодихтинська,8 с. Соколій Путильського району, Чернівецької області, надійшов 15.12.2017 року на відділення поштового зв'язку Киселиці (59124) та цього ж дня вручений головному бухгалтеру ПСП Ватра ОСОБА_3 під розпис.

Також, з даного листа вбачається, що село Соколій обслуговує відділення поштового зв'язку Киселиці, саме тому згідно пошукової системи на сайті Укрпошти вказується, що дане відправлення вручено працівниками відділення поштового зв'язку Киселиці.

Враховуючи, що дану претензію направлено на поштову адресу, зазначену відповідачем в договорі, та згідно листа ПАТ Укрпошта отримано головним бухгалтером ПСП Ватра під розпис, суд вважає, що позивач у встановленому договором порядку реалізував своє право вимагати дострокового повернення наданої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідно до пункту 7.1 Договору з 30.01.2018 року у відповідача виникло грошове зобов'язання повернути 160 000 грн. отриманої поворотної фінансової допомоги.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи, що з 30.01.2018 року у відповідача виникло грошове зобов'язання повернути допомогу в сумі 160000 грн., проте він отримані кошти у встановлений законом строк не повернув, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання та права позивача, позов в частині стягнення 160000 грн. поворотної фінансової допомоги слід задовольнити та стягнути дану суму з відповідача.

Щодо стягнення 40455,00 грн. боргу, який позивач зазначає як поворотна фінансова допомога, суд зазначає наступне.

Статтею 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

Як вбачається з викладених у позовній заяві обґрунтувань, дана сума перерахована за результатами співпраці та на підставі усної домовленості.

Проте виходячи з того, що позивачем в підтвердження вищевказаного боргу не надано письмового договору про надання безповоротної фінансової допомоги, чи інших письмових доказів надання позики, в частині стягнення 40455,00 грн. боргу слід відмовити.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Враховуючи, що судовим слуханням встановлено, що у відповідача з 30.01.2018 року виникло грошове зобов'язання повернути 160 000 грн. отриманої поворотної фінансової допомоги, з останнього у зв'язку із простроченням повернення вищевказаних грошових коштів слід стягнути згідно проведеного судом за допомогою програми Ліга Закон (версія 9.5.3.2018) розрахунку 4521,57 грн. інфляційних втрат та 1065,21 грн. 3% річних, що нараховані за період з 30.01.2018 року по 20.04.2018 року включно.

В частині стягнення 114,13 грн. інфляційних та 269,29 грн 3 % річних слід відмовити, оскільки дані вимоги нараховані з невизнаної судом суми боргу (з 200 455 грн., а не з 160000,00 грн.).

Щодо посилань представника відповідача на наявність форс-мажорних обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання умов договору суд зазначає наступне.

Пунктом 6.1 вищевказаного договору передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань по дійсному договору, якщо повне або часткове невиконання своїх зобов'язань являється наслідком обставин непоборної сили (землетрусу, пожежі, повені, епідемії), а також некласичних видів форс-мажорних обставин, які можуть мати місце на території України, таких як: непередбачені політичні дії, екологічні катастрофи, воєнні дії, у тому числі бойові (учбові), страйки, національні та еміграційні хвилювання, рішення органів влади, зміни національного законодавства, злочинні дії третіх осіб по відношенню до Сторін, виникаючі після заключення даного Договору.

Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

При цьому у пункті 1 частини першої статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

У частині другій статті 218 Господарського кодексу України також міститься визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Таким чином, непереборна сила (форс-мажорні обставини) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності, однак представниками відповідача не доведено обставин, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем своїх зобов'язань.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що посилання представників відповідача на наявність обставин непереборної сил (форс-мажору), які би звільняли підприємство від відповідальності за порушення зобов'язання, не підтвердженні належними та достовірними доказами, тож судом відхиляються.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У свою чергу частинами 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи, що в порушення частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України представник відповідача належними та допустимими доказами не довів неспіврозмірність витрат на професійну правничу допомогу його клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги відхиляється судом.

Відповідно до пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У свою чергу пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру позовних вимог.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково та враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу та витрати зі сплати судового збору віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 126, 129, 233, 236, 237, 238, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства ВАТРА+ ( АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39366106) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ЮАМ-ГРУП вул. Рівненська, 5А, офіс 413, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 441311538) - 160000,00 грн. заборгованості, 4521,57 грн. інфляційних нарахувань, 1065,21 грн. 3% річних, 4010,81 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2483,79 грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

У судовому засіданні 09 липня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено та підписано 11.07.2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина перша статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя М.І. Ніколаєв

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/