Постанова

від 20.04.2018 по справі 904/9822/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/9822/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал",

відповідач за первісним позовом - дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця",

позивач за зустрічним позовом - дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця",

відповідачі за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" та товариство з обмеженою відповідальністю "Резерв Ойл",

розглянув заяву дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця"

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 (судді: Поляк О.І. - головуючий, Бакуліна С.В., Корсак В.А.)

у справі № 904/9822/16

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" до дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця"

про стягнення заборгованості та

за зустрічним позовом дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" (далі - ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" (далі - ТОВ "Партнер Глобал") та товариства з обмеженою відповідальністю "Резерв Ойл" (далі - ТОВ "Резерв Ойл")

про визнання недійсним у частині договору відступлення права вимоги.

За результатами розгляду заяви Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2016 зі справи № 904/9822/16, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017, у задоволенні первісного позову ТОВ "Партнер Глобал" до ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії про стягнення 185 412, 98 грн. заборгованості відмовлено повністю; провадження у справі щодо ТОВ "Резерв Ойл" припинено на підставі пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); зустрічний позов задоволено повністю; визнано недійсним договір від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії), укладений між ТОВ "Резерв Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал", у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13; стягнуто з ТОВ "Партнер Глобал" на користь ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії 1378,00 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 зі справи № 904/9822/16 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2016 скасовано; в частині первісного позову про стягнення 185 412,98 грн. заборгованості - справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду; у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії) - відмовлено.

У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 904/9822/16, поданій з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, в редакції, чинній до 15.12.2017), ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (статей 213 та 509 Цивільного кодексу України), просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 27.06.2017 зі справи № 904/9822/16 у частині рішення, яке прийнято за зустрічним позовом ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії до ТОВ "Партнер Глобал" та ТОВ "Резерв Ойл" про визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії), який укладений між ТОВ "Резерв Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал", у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13; постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 зі справи в частині вирішення спору за зустрічним позовом залишити в силі.

За приписами підпункту 1 пункту 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Ухвалою Верховного Суду від 14.03.2018 справу № 904/9822/16 допущено до провадження Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2018 після надходження матеріалів справи з місцевого господарського суду справу № 904/9822/16 за заявою ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії призначено до розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідно до приписів пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана, зокрема, з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце у разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Перевіривши наведені у заяві та доповненнях до неї обставини, Касаційний господарський суд дійшов висновку про те, що заява ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06.06.2013 ТОВ "Резерв Ойл" як постачальником та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії як покупцем укладено договір поставки № 06/06-13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями протягом дії договору у власність покупця нафтопродукти, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами цього договору. Предметом поставки є бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначається в специфікаціях до договору (додаток № 1);

Згідно з видатковою накладною від 06.06.2013 № РН-0000072 ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії було поставлено товар з урахуванням вартості його транспортування на загальну суму 266 539,28 грн.

Пунктом 9.8 договору поставки № 06/06-13 передбачено, що сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони.

26.12.2014 ТОВ "Резерв Ойл" як цедентом та ТОВ "Партнер Глобал" як цесіонарієм був укладений договір № 77 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент відступає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії, у тому числі й за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 на суму 185 412,98 грн.

Відповідно до пункту 2 договору № 77 про відступлення права вимоги (цесії) за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника (ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії) належного виконання обов'язків, що передбачені договорами; до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладення договору відступлення права вимоги.

У зв'язку з невиконанням ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії зобов'язань з оплати товару, ТОВ "Партнер Глобал" як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги просило стягнути з ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії 185 412,98 грн. основного боргу.

ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії звернулося до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Партнер Глобал" і ТОВ "Резерв Ойл" про визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії), який укладений між ТОВ "Резерв Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал", у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13.

Скасовуючи судові акти попередніх інстанцій у справі № 904/9822/16 та ухвалюючи нове рішення в частині зустрічного позову про відмову в позові, Вищий господарський суд України виходив, зокрема, з того, що пунктом 9.8 договору поставки № 06/06-13 його сторони обмежили передання іншим особам без письмової згоди іншої сторони саме обов'язків за договором, а не прав, у зв'язку з чим висновок судів попередніх інстанцій про те, що відступлення права вимоги за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 вчинене з порушенням умов цього договору не відповідає дійсним обставинам справи. Також Вищий господарський суд України зазначив, що в договорі поставки відсутня умова щодо необхідності погодження сторонами порядку заміни кредитора шляхом отримання письмової згоди боржника.

Разом із тим у наданих для порівняння копіях постанов Вищого господарського суду України у справах № 904/6416/16, № 904/10792/16, № 904/11526/16, № 904/9674/16 та № 904/10791/16, суд касаційної інстанції, залишаючи без змін судові акти попередніх інстанцій у зазначених справах, виходив з того, що зобов'язання за договором поставки в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватися також відповідно до умов договору та закону. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, обов'язковість якої передбачена у договорі поставки, є підставою для визнання недійсним договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги за договором поставки, оскільки суперечить приписам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України.

Викладене свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, Касаційний господарський суд виходить із такого.

Згідно з положеннями частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зазначена норма кореспондується з положеннями частини першої статті 207 Господарського кодексу, згідно з якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Статтею 512 Цивільного кодексу України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтями 514 та 516 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Водночас Вищий господарський суд України, скасовуючи судові акти попередніх інстанцій у справі № 904/9822/16 та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії), який укладений між ТОВ "Резерв Ойл" та ТОВ "Партнер Глобал", у частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13, не врахував того, що зобов'язання за договором поставки складається не тільки з обов'язків сторін, а й прав, тому передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватися відповідно до умов договору та закону. У зв'язку з наведеним та з огляду на зміст пункту 9.8 договору поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 помилковим є висновок Вищого господарського суду України про відсутність підстав для визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 у зв'язку з відсутністю згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні.

Отже, суд касаційної інстанції помилково скасував судові акти попередніх інстанцій, якими було задоволено зустрічний позов у справі № 904/9822/16 та визнано недійсним у частині договір відступлення права вимоги за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13 на підставі частини першої статті 203 Цивільного кодексу України, у зв'язку з відсутністю згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні.

Згідно з приписами статті 111 25 ГПК України в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, у разі неправильного застосування судом норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, Суд має право скасувати судове рішення та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв'язку із задоволенням заяви ДП "Дніпропетровський облавтодор" ПАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії з ТОВ "Партнер Глобал" на користь заявника підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1791,40 грн. (1378,00 грн. х 130% = 1791,40 грн.) за подання заяви про перегляд судового рішення (постанови) Верховним Судом України.

Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній після 15.12.2017), статтями 49, 111 16 , 111 23 , 111 24 , 111 25 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017),

П О С Т А Н О В И В :

Заяву дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.06.2017 у справі № 904/9822/16 задовольнити.

Постанову Вищого господарського суду України від 27.06.2017 зі справи № 904/9822/16, якою скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2016 у частині вирішення спору за зустрічним позовом та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору від 26.12.2014 відступлення права вимоги (цесії) в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 06.06.2013 № 06/06-13, скасувати у відповідній частині, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2016 в частині вирішення спору за зустрічним позовом залишити в силі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Глобал" на користь дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця" 1791,40 грн. судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко