Ухвала

від 19.04.2018 по справі 815/4576/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4576/17

УХВАЛА

19 квітня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Марина П.П.,

за участю секретаря Станкової О.Ф.

за участю сторін:

від відповідача ГУ Держгеокадастру в Одеській області - ОСОБА_1 (за довіреністю);

від третьої особи ДП Украгросоюз - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ДП Украгросоюз про залишення адміністративного позову без розгляду,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 до Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 підприємства «Агрос-Юг» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 підприємства «УКРАГРОСОЮЗ» , про визнання протиправними дій Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Відділу Держкомзему у Ананьївському районі Одеської області щодо державної реєстрації 20.06.2012 року договору оренди землі від 10.10.2007 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2007 року, укладених між ОСОБА_6 та ДП «УКРАГРОСОЮЗ» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 512020004001371 та скасування запису № 512020004001371 про реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2007 року, укладених між ОСОБА_6 та ДП «УКРАГРОСОЮЗ» ; про визнання протиправними дій Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в особі Відділу Держгеокадастру у Ананьївському районі Одеської області щодо внесення 28.03.2016 року до розділу 4 Земельна ділянка, Оренда, суборенда Поземельної книги по земельній ділянці 5120281400010010359 запису про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством УКРАГРОСОЮЗ та скасування запису про виникнення права за №004 від 28.03.2016 року до розділу 4 Земельна ділянка, Оренда, суборенда Поземельної книги по земельній ділянці 5120281400010010359 запису про реєстрацію речового права оренди землі за Дочірнім підприємством УКРАГРОСОЮЗ .

Представником третьої особи - ОСОБА_5 підприємства УКРАГРОСОЮЗ подано клопотання про залишення даного адміністративного позову без розгляду у зв'язку з порушенням строку звернення до адміністративного суду, яке представник третьої особи підтримала у судовому засіданні.

В обґрунтування зазначеного клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду представник ДП «УКРАГРОСОЮЗ» зазначила, що 10.10.2007 року між ОСОБА_6 та ДП «УКРАГРОСОЮЗ» укладено договір оренди землі та додаткова угода до нього, які зареєстровані у відповідності до діючого станом на момент укладення договору законодавства, строк дії якого до 31.12.2018 року. До сьогоднішнього часу третя особа використовує земельну ділянку на підставі укладеного між сторонами договору оренди землі. 04.05.2016 року ОСОБА_6 помер. Спадщину після його смерті прийняв його син - ОСОБА_3 (позивач по справі). При цьому, жодних повідомлень щодо перегляду умов договору оренди землі або його розірвання ні від ОСОБА_6, ні від ОСОБА_3 на адресу підприємства не надходило. Враховуючи вкладене і той факт, що ДП Украгросоюз використовує земельну ділянку (кадастровий номер 5120281400:01:001:0359) вже багато років на підставі договору оренди землі від 10.10.2007 року, заперечень, клопотань, заяв від власників земельної ділянки щодо зміни умов договору або про його розірвання на адресу підприємства не надходило, всі податки, у тому числі і податок за землю сплачує за власників земельної ділянки третя особа, що підтверджується відповідними документами, дані обставини ще раз підтверджують наявність укладеного та належним чином зареєстрованого договору оренди землі, твердження позивача відносно того, що він не знав про існування договору оренди землі та про його реєстрацію не відповідає дійсності, тому що в разі не існування між ДП УКРАГРОСОЮЗ та позивачем договірних правовідносин без проведення належної реєстрації податок за землю повинен був сплачувати власник землі самостійно. Щодо твердження позивача, що він не надавав згоду ДП УКРАГРОСОЮЗ на реєстрацію договору оренди, а підприємство не передало зареєстрований екземпляр договору оренди землі, третя особа зауважує, що додаткова згода на реєстрацію укладеного договору оренди землі не вимагається на законодавчому рівні, отримання даної згоди презумується в момент підписання даного договору. Підтвердження того, що у позивача відсутній екземпляр зареєстрованого договору оренди землі позивачем ні чим не підтверджено, а ті факти, що власники землі не заперечували проти використання підприємством належної їм земельної ділянки, на підставі укладеного між ОСОБА_6 та ДП УКРАГРОСОЮЗ договору оренди землі, не сплачують самостійно податок за землю підтверджує наявність у позивача даного договору та його обізнаність щодо існування належним чином зареєстрованого договору оренди землі. Також представник зазначила, що на законодавчому рівні не передбачено обов'язок особи, яка подала заяву про проведення державної реєстрації договору оренди передати другій стороні договору зареєстрований примірник договору, але не зважаючи на це, у ДП УКРАГРОСОЮЗ в Книзі записів реєстрації договорів оренди на підтвердження отримання ОСОБА_6 зареєстрованого примірника договору оренди землі та додаткової угоди стоїть власноручно зроблений підпис ОСОБА_6 28.08.2012 року.

Таким чином, третя особа вважає, що ОСОБА_3 порушено строк звернення до суду встановлений ст. 122 КАС України.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області не заперечувала проти задоволення клопотання.

Вивчивши подані матеріали та розглянувши заяву представника третьої особи, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду із даними позовними вимогами, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998р. (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Відповідно до ст.20 Закону України "Про оренду землі", укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Як вбачається, зазначений договір оренди землі від 10.10.2007р. та додаткова угода до нього були особисто підписані позивачем, що не заперечувалося представником позивача, відповідно до якого було визначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, суд не приймає до уваги посилання представника позивача про те, що він не знав та не міг знати, що буде здійснено реєстрацію цього договору оренди землі та додаткової угоди.

Разом з тим, згідно з платіжної відомості орендної плати за земельний пай 2013р. ДП «УКРАГРОСОЮЗ» від 07.10.2013р., позивач отримував від підприємства відповідну плату за земельний пай у 2013 році, що підтверджується підписом ОСОБА_6Т.(а.с.215) та підписи ОСОБА_6 у Відомостях на видачу пшениці в рахунок земельного паю 2014 року, на видачу ячменю в рахунок земельного паю 2014 року та на видачу кукурудзи в рахунок земельного паю 2015 року (а.с.216-221), що свідчить про те, що отримуючи орендну плату від ДП «УКРАГРОСОЮЗ» за користування землею переданої за договором оренди, який набирає законної сили з моменту державної реєстрації, позивач повинен був на момент отримання вказаної плати дізнатися про реєстрацію вказаного договору та додаткової угоди.

Як вбачається з витягу книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), 20.06.2012р. до вказаної книги було внесено запис про державну реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до нього, у якій наявний підпис ОСОБА_6, що свідчить про обізнаність позивача про здійснення вказаної реєстрації (а.с.155-156)

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що зазначений підпис у витягу з книги записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) є сфальсифікованим, оскільки жодних доказів у підтвердження недійсності зазначено підпису до суду надано не було.

Суд не приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що про реєстрацію договору від 10.10.2007р. та додаткової угоди, яка була вчинена 20.06.2012р. Одеською регіональною філією Державного підприємства «ЦЕНТР ДЗК Держкомземі України» ОСОБА_3 стало відомо лише в березні 2017 року та раніше йому не було та не могло бути відомо про зазначену реєстрацію, оскільки у підтвердження зазначеного до суду не надано відповідних доказів та спростовується наявними письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Інших доводів щодо поважності пропущення строку звернення до суду позивачем не наведено та до суду не наданою

Існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

За цих підстав Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

Крім того, ЄСПЛ зазначає, що право на оскарження не порушується, якщо позивач не цікавиться справою. Так, в рішенні «Каракуц проти України» Суд зазначив, що заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи, про що, зокрема, свідчить те, що вони протягом 1 року та 8 місяців не звертались до апеляційного суду за інформацією щодо стану розгляду їх апеляційної скарги.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, враховуючи ту обставину, що підстави, вказані позивачем у заяві, не знайшли свого підтвердження, а посилання на юридичну необізнаність та нерозуміння правових наслідків не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку про залишення даного адміністративного позову без розгляду у звязку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Керуючись ст. 240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_4 підприємства «Агрос-Юг» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 підприємства «УКРАГРОСОЮЗ» , про визнання протиправними дій та скасування записів - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в порядку ст.295 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 23.04.2018 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_7