Постанова

від 17.07.2018 по справі 815/4576/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4576/17

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Час і місце ухвалення: 15:35, м. Одеса Дата виготовлення повного тексту: 23.04.2018р. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Лук'янчук О.В.

при секретарі - Григоренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - приватного підприємства Агрос-Юг , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - дочірнього підприємства УКРАГРОСОЮЗ , про визнання протиправними дій та скасування записів, -

В С Т А Н О В И Л А :

05.09.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання протиправними дій щодо державної реєстрації 20.06.2012р. договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до договору оренди землі від 10.10.2007р., укладених між ОСОБА_3 та ДП УКРАГРОСОЮЗ , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №512020004001371, та скасування вказаного запису; визнання протиправними дій відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо внесення 28.03.2016р. до розділу 4 Земельна ділянка. Оренда. Суборенда Поземельної книги по земельній ділянці НОМЕР_1 запису про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за ДП УКРАГРОСОЮЗ та скасування вказаного запису.

Позов обґрунтовував тим, що між ОСОБА_3, спадкоємцем якого являється ОСОБА_2, та ДП УКРАГРОСОЮЗ жодних договорів оренди землі та додаткових угод до нього не укладалося та не підписувалося, у зв'язку з чим у відповідача були відсутні правові підстави для проведення їх державної реєстрації, для внесення будь-яких відомостей до поземельної книги та вчинення будь-яких записів у ній.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2018р. позов ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19.04.2018р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом порушено вимоги ст.122 КАС України та безпідставно позбавлено позивача права на судовий захист. Отримання ОСОБА_3 від ДП УКРАГРОСОЮЗ плати за користування земельною ділянкою (земельного паю) як до 20.06.2012р., так і після вказаної дати, жодним чином не свідчить про його поінформованість про реєстрацію договору оренди землі та додаткової угоди, так як ці речі не пов'язанні між собою і в даній справі не випливають одна з іншої.

ДП УКРАГРОСОЮЗ подало письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2, в якому просить її залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2007р. між ОСОБА_3, як орендодавцем, та ДП УКРАГРОЮЗ , як орендарем, укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення на території Долинської сільської ради Ананьївського району Одеської області, яка знаходиться на масиві №54, поле №320, загальною площею 2,89 га.

Пунктом 43 зазначеного договору визначено, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Того ж дня, сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 10.10.2007р., відповідно до якої договір укладено на строк до 31.12.2018р.

20.06.2012р. відділ Держгеокадастру в Ананьївському районі Одеської області здійснив дії щодо державної реєстрації вищезазначеного договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до нього.

28.03.2016р. кадастровим реєстратором відповідача до розділу 4 Земельна ділянка. Оренда. Суборенда Поземельної книги по земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 внесено запис про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за ДП УКРАГРОСОЮЗ .

04.05.2016р. ОСОБА_3 помер та єдиним спадкоємцем його є ОСОБА_2, який прийняв спадщину, що підтверджується листом Ананьївської районної державної нотаріальної контори від 13.05.2017р.

Предметом спору є вимога ОСОБА_2 про визнання протиправними дій відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо державної реєстрації 20.06.2012р. договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до вказаного договору, укладених між ОСОБА_3 та ДП УКРАГРОСОЮЗ , визнання протиправними дій щодо внесення 28.03.2016р. до розділу 4 Земельна ділянка. Оренда. Суборенда Поземельної книги по земельній ділянці НОМЕР_1 запису про виникнення права за №004 про реєстрацію речового права оренди землі за ДП УКРАГРОСОЮЗ , а також про скасування вказаних реєстраційного запису та запису в Поземельній книзі.

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду, виходив з того, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, та відсутні підстави для поновлення зазначеного строку, оскільки матеріалами справи підтверджено поінформованість ОСОБА_3 про державну реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до нього, внесення запису в Поземельну книгу.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови призводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації

Згідно ст.18 Закону України Про оренду землі №161-XIV від 06.10.1998 року (у редакції, чинній на момент укладення позивачем договору оренди) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст.20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Тобто, при укладенні 10.10.2007р. договору оренди з ДП УКРАГРОСОЮЗ ОСОБА_3 мав бути обізнаний, що такий договір підлягає державній реєстрації в силу Закону. Крім того, як зазначалось вище, пунктом 43 договору сторони визначили, що він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Частина 2 статті 122 КАС України початок перебігу строку звернення до суду пов'язує не тільки з днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав, а й з днем, коли така особа повинна була дізнатися про відповідне порушення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що лише пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений. Поважними можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі наголошує, що про державну реєстрацію договору оренди землі від 10.10.2007р. та додаткової угоди до цього договору оренди землі, йому стало відомо у березні 2017 року з позовної заяви ДП УКРАГРОСОЮЗ про скасування рішення Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.04.2016р. №29350621, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки за ПП Агрос-Юг , згідно договору оренди земельної ділянки б/н від 24.03.2016р., укладеного з власником - ОСОБА_3

Разом з тим, зазначені обставини спростовуються наявною у матеріалах справи копією платіжної відомості орендної плати за земельний пай 2013р. ДП УКРАГРОСОЮЗ від 07.10.2013р., відповідно до якої ОСОБА_3 отримував від підприємства відповідну плату за земельний пай у 2013 році, про що поставив свій підпис.

Також, в матеріалах справи містяться відомості на видачу ОСОБА_3 пшениці в рахунок земельного паю 2014 року, на видачу ячменю в рахунок земельного паю 2014 року та на видачу кукурудзи в рахунок земельного паю 2015 року, підписані орендодавцем.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про те, що отримуючи орендну плату від ДП УКРАГРОСОЮЗ за користування землею, переданою за договором оренди, який набирає законної сили з моменту державної реєстрації, ОСОБА_3 повинен був бути обізнаним про реєстрацію вказаного договору та додаткової угоди до нього.

Підпис ОСОБА_3 міститься і в Поземельній книзі, копія якої також наявна в матеріалах справи.

Твердження апелянта про підроблення підпису ОСОБА_3 в наданих третьою особою документах обґрунтовано не прийнято до уваги судом першої інстанції, оскільки такі твердження не підтверджено жодним доказом.

Зважаючи на обов'язковість державної реєстрації договору оренди землі, передбаченої чинним законодавством та умовами самого договору, наявними доказами отримання ОСОБА_3 орендної плати та наявність його особистого підпису в Поземельній книзі, колегія суддів доходить висновку, що вказаним спростовуються твердження апелянта, що про порушення своїх прав він дізнався у березні 2017 року.

Колегія суддів враховує, що ДП УКРАГРОСОЮЗ використовує земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 вже понад 10 років на підставі договору оренди землі від 10.10.2007р., заперечень, клопотань, заяв від власника земельної ділянки щодо зміни умов договору або про його розірвання орендарю не надходило, орендодавець отримував орендну плату, що свідчить про те, що останній усвідомлював про наявність укладеного та належним чином зареєстрованого договору оренди.

Щодо тверджень апелянта про те, що він не надавав згоди ДП УКРАГРОСОЮЗ на реєстрацію договору оренди, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не вимагалося отримання попередньої згоди сторони договору для його реєстрації. В силу ст.ст.18, 20 Закону України Про оренду землі отримання відповідної згоди презюмується в момент підписання відповідного договору.

Твердження ОСОБА_2 про те, що його батько отримував не орендну плату за земельну ділянку, а орендну плату за земельний пай, додатково підтверджують обізнаність орендодавця щодо існування належних договірних відносин з ДП УКРАГРОСОЮЗ . Більше того, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 видалено в натурі земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яку він передав в оренду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано порушення відповідачем його прав внесенням запису 28.03.2016р. до розділу 4 Поземельної книги, сформованої за допомогою програмного забезпечення, про що позивач не міг знати.

Колегія суддів критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки на підставі п.4 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр , відповідне внесення мало місце внаслідок законодавчих змін, які сталися 01.01.2013р. Необізнаність із змінами в законодавстві не є поважною причиною пропуску встановленого КАС України процесуального строку.

Таким чином, 05.09.2017р. ОСОБА_2 подано позов з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду, а тому судом першої інстанції правомірно застосовано наслідки такого пропуску, визначені п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 18 липня 2018 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук'янчук