Постанова

від 24.04.2018 по справі 820/361/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 квітня 2018 р. № 820/361/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр" (вул. Шевченка, буд. 315,м. Харків,61033, код ЄДРПОУ34016118)

до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198)

про скасування податкових повідомлень-рішень;-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 03.01.2018р. №0000011409 та від 03.01.2018р. №0000021409.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства та порушують права і законні інтереси позивача.

Зокрема, позивач вказує, що за наслідками проведеної податкової перевірки було неправомірно встановлено заниження податкових зобов'язань позивача, в зв'язку з чим контролюючим органом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 404318,75 грн., а також визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 44206 грн.

При цьому позивач зазначає, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку про виконання позивачем будівельних робіт з порушенням вимог Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , що мало також наслідком невірне відображення даних в бухгалтерському обліку та нарахуванні податків.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач, згідно наданого до суду відзиву, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

При цьому вказав, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими; їх, зокрема, було прийнято з урахуванням висновків податкової перевірки, які вказують, що позивачем внаслідок невірного нарахування амортизації було занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток на суму 39828 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що контролюючим органом в червні - липні 2017 року було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р., валютного - за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р.

За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 16.08.2017р. №10041/20-40-14-01-08/34016118 (а.с. 25-80, том 1), за висновками якого встановлено наступні порушення:

в порушення п. 29 П(С)БУ 7, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 140.4.2 п. 104.4 ст. 140 Податкового кодексу України встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування станом на 31.03.2017р. на суму 1288398 грн. та встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 6954 грн., в тому числі за 3 квартал 2016 року в сумі 6954 грн. ;

в порушення п. 189.1 ст. 189 п.п. г п. 198.5 ст. 198, п. 14.1.71 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України на 530403 грн., у тому числі за січень 2015 року на суму 5942 грн., за лютий 2015 року на суму 4915 грн., за березень 2015 року на суму 8723 грн., за квітень 2015 року на суму 9005 грн., за травень 2015 року на суму 9005 грн., за червень 2015 року на суму 9005 грн., за липень 2015 року на суму 9005 грн., за серпень 2015 року на суму 9005 грн., за жовтень 2015 року на суму 18010 грн., за листопад 2015 року на суму 5129 грн., за грудень 2015 року на суму 12881 грн., за січень 2016 року на суму 23163 грн., за квітень 2016 року на суму 17942 грн., за жовтень 2016 року на суму 259929 грн., за листопад 2016 року на суму 44771 грн., за грудень 2016 року на суму 9296 грн., за січень 2017 року на суму 13765 грн., за березень 2017 року на суму 7845 грн. встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься з рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2017 року на суму 17901 грн.);

в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та застосована штрафна санкція згідно п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України в розмірі 10% та 20 % від суми ПДВ;

в порушення п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.3.1 п. 266.3, пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України занижено податок на нерухоме майно в сумі 21 447,24 грн., у тому числі за І квартал 2015 року в сумі 326, 47 грн., за ІІ квартал 2015 року в сумі 326,47 грн., за ІІІ квартал 2015 року в сумі 326, 48 грн., за IV квартал 2015 року в сумі 326, 48 грн., за І квартал 2016 року в сумі 4108,94 грн., за ІІ квартал 2016 року в сумі 4108,94 грн., за ІІІ квартал 2016 року в сумі 4108,93 грн., за IV квартал 2016 року в сумі 4108,93 грн., за І квартал 2017 року в сумі 3705, 60 грн.

Також перевіркою було встановлено порушення ст. 24 КЗпП України, внаслідок чого позивачем було допущено до роботи 1 працівника без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття такого працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За наслідками розгляду вказаного акту перевірки, контролюючим органом прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення від 03.01.2018р.:

№0000021409 (а.с. 23, том 1), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 404318,75 грн., в тому числі за основним платежем - 323455 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 80863,75 грн.;

№0000011409 (а.с. 24), відповідно до якого позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 44206 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначених податкових повідомлень-рішень, їх залишено без змін. В зв'язку з наведеним позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Судом провадження у справі відкрито 29.01.2018р. та підготовче провадження у справі закінчено 03.04.2018р.

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень - рішень, відповідач виходив з того, що податковою перевіркою було виявлено віднесення позивачем до складу витрат, на які зменшуються доходи, визначені за правилами бухгалтерського обліку, витрат в сумі 39827,55 грн. (Дт 93 Кт 13).

Зазначені витрати складаються з амортизаційних нарахувань (дані бухгалтерського рахунку 131 Знос основних засобів ), на автостоянку, яка лічиться як Площадка для автомобілів №З (асфальтована) , інвентарний номер 00.00.600А, оприбутковану на баланс підприємства в сумі 1593101,38 грн. по бухгалтерському рахунку 103 Будинки та споруди згідно акту приймання - передачі 24.10.2016р. №б/н від, наказ Про введення в експлуатацію основних засобів від 24.10.2016 №б/н. Норма амортизаційних відрахувань відповідно акту приймання - передачі б/н від 24.10.2016 р. зазначена - 6,00% річних, що становить 16,7 років експлуатації до повного відновлення, а в п.2 наказу Про введення в експлуатацію основних засобів від 24.10.2016 №б/н встановлено термін використання об'єкту - 15 років, що не відповідає акту введення в експлуатацію.

Основний засіб - Площадка для автомобілів №3 (асфальтована) , автостоянка оприбуткований на баланс підприємства позивача 24.10.2016 р. за первісною вартістю 1593101,38 грн. (в бухгалтерському обліку вчинена проводка Дт 103 Кт 15 на суму 1593101,38 грн.), з терміном використання в бухгалтерському обліку - 200 місяців, в податковому обліку - 180 місяців (дані рахунку 131 по б/о та п/о).

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що витрати у вигляді амортизації, пов'язані з автостоянкою, почали впливати на формування об'єкту оподаткування, починаючи з листопада 2016 року.

При цьому також було взято до уваги, що відповідно Висновку по матеріалам проекту відведення земельної ділянки ТОВ Харківський автоцентр по вул. Шевченка, 315 для реконструкції та подальшої експлуатації нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО у Київському районі м. Харкова Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 29.05.2006 р. позивачу було погоджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 1,8264га по вул. Шевченка, 315 для реконструкції та подальшої експлуатації нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО.

09.06.2008р. Управлінням земельних ресурсів у м. Харкові на адресу ТОВ Харківський автоцентр надано Висновок №1547/08 щодо погодження проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки по вул. Шевченка, 315 за рішенням 17 сесії 5 скликання Харківської міської ради від 25.12.2007р. №282/07 та відведенню в оренду земельну ділянку загальною площею 18264,07 м2 для реконструкції нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО з терміном дії не більше 3-х років від дня його видачі (реєстрації).

Рішенням 26 сесії Харківської міської ради 6 скликання Про поновлення договорів оренди землі для продовження будівництва об'єктів від 25.09.2013р. №1254/13 поновлено договір оренди землі від 08.02.2012 №631010004000367 (кадастровий номер 6310136600:04:007:0110) для реконструкції нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО по вул. Шевченка, 315 до 31.12.2014 (але не пізніше за прийняття об'єкту в експлуатацію) з визначенням черг будівництва (п.1).

Підпунктом 4.3 пункту 4 вказаного Рішення зазначено, що ТОВ Харківський автоцентр повинно у семиденний термін письмово повідомити управління містобудування, архітектури та земельних відносин про початок виконання підготовчих, будівельних робіт та про готовність об'єкту до експлуатації. Після закінчення будівництва надати до управління містобудування та архітектури Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчу зйомку об'єкту з нанесенням інженерних мереж для внесення до бази даних Службою містобудівного кадастру (пп.4.4 п.4 Рішення). Закінчений будівництвом об'єкт здати в експлуатацію (пп.4.5 п.4 Рішення).

Актом приймання - передачі (форма 03) від 24.10.2016р. б/н було введено в експлуатацію основний засіб Благоустроенная площадка № 3 , без зазначення площі вказаної площадки, первісною вартістю 1 593 101,38 грн., яка складається з :

благоустрій площадки № 3 в сумі 1 062 957 грн.

технічна документація на землю в сумі 530144,38 грн.

Відповідно наданих до перевірки документів: рішень Харківської міської ради, висновку щодо відведення земельної ділянки капітальної реконструкції автосалону з СТО та автостоянкою, проекту землеустрою (договір від 25.01.2008 №25-01/8 з ТОВ Константа ) та предпроектної пропозиції ПП Інститут будівництва капітальна реконструкція автосалону з СТО та автостоянкою є цілісним майновим об'єктом .

В зв'язку з наведеним контролюючим органом позивачу з метою підтвердження правомірності, достовірності понесених витрат (амортизації) у сумі 39827,55 грн. було направлено запит від 04.08.2017р. щодо надання письмових пояснень та їх документальних підтверджень стосовно формування первісної вартості 03 - Площадка для автомобілів № 3 (асфальтована) , автостоянки в сумі 1593101,38 грн. та надання до перевірки дозвільних чи будь-які інших наявних документів (проектної документації, проектів землевідведення, ліцензій, погоджень, кошторисної документації), які безпосередньо пов'язані зі зведенням та введенням в експлуатацію площадки для зберігання автомобілів (автостоянки № 3).

Крім того, запитами від 04.08.2017р., 08.08.2017р. та від 09.08.2017 у позивача витребувано копії відомостей результатів (акт або інший документ) проведення річних інвентаризації незавершеного будівництва по рахунку 15.

Станом на 16.08.2017р. позивачем було надано наказ про облікову політику, наказ, відомості щорічної інвентаризації за 2015 рік, наказ, відомості щорічної інвентаризації за 2016 рік, наказ, відомості позачергової інвентаризації станом на 01.08.2017 р., рішення Харківської міської ради, висновок землевідведення, проект землеустрою, предпроектна пропозиція ПП Інститут будівництва .

Аналізуючи надані документи в сукупності з іншими відомостями, здобутими під час проведення податкової перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що вищезазначені документи не можуть, за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності та уважав, що в порушення п.29 П(С)БУ 7, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України підприємством ТОВ Харківський автоцентр , внаслідок невірного нарахування амортизації, занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму розмірі 39828 грн., в т.ч. за 4 квартал 2016 року 15931 грн., І квартал 2017 року 23897 грн.

Контролюючий орган зазначив про порушення позивачем містобудівних норм, зокрема Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461.

Крім того, відповідач взяв до уваги, що на балансі підприємства позивача по рахунку 151 Капітальне будівництво станом на 31.03.2017 р. обраховується незавершена капітальна реконструкція нежитлової будівлі літ. Б-2 (приміщення №122) з прибудовою автосалону в сумі автосалону вартістю 705109,53 грн., дата виникнення 15.04.2014 року, (до перевірки не надано документів, що підтверджують дану суму).

За період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р. позивач задекларував фінансовий результат до оподаткування, (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі мінус 957000 грн.

Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток) за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р. було встановлено їх заниження на суму 1284020грн., в т.ч. 2015 рік - 478940 грн., 2016 рік - 551250 грн., 2017 рік - 253830 грн., за рахунок порушень встановлених в п.2 п.2.1,п.2.2 розділі 3.1.1 акту перевірки.

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2) контролюючим органом було встановлено відхилення таких показників: завищення показника Адміністративні витрати , що відображається в рядку 2130 Звіту, Витрати на збут , що відображається в рядку 2150 Звіту, Інші операційні витрати , що відображається в рядку 2180 Звіту на загальну суму 1284020грн. , в т.ч. 2015 рік - 478940 грн., 2016 рік - 551250 грн., 2017 рік - 253830 грн.

За період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р. ТОВ Харківський автоцентр задекларовано різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі мінус 2962212грн.

В структурі різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України згідно з поданими позивачем податковими деклараціями, найбільший вплив мали такі показники додатка РІ до рядка 03 декларації:

- сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) , що відображається по рядку 1.1.1 додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі 343470 грн.. в тому числі за 2015 рік - в сумі 130255 грн., за 2016 рік - в сумі 156663грн., за 1-й квартал 2017 року - 56552грн.

- сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України), що відображається по рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі в загальній сумі 310455 грн.. в тому числі за 2015 рік - в сумі 118076 грн., за 2016 рік-в сумі 136167 грн., за 1-й квартал 2017 року - 56212 грн.

- сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України), що відображається по рядку 3.2.4 АМ додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі 2940690 грн., в тому числі: за 2015 рік - 850976 грн., за 2016 рік - 1019521грн., за 1-й квартал 2017 року - 1070193 грн.

Перевіркою задекларованих платником податків та встановлених у ході проведення перевірки показників рядка 03 Декларацій „Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" встановлено їх заниження, а саме: основний засіб - Площадка для автомобілів № 3 (асфальтована) , автостоянка, оприбуткований на баланс підприємства 24.10.2016 року за первісною вартістю 1593101,38 грн. (в бухгалтерському обліку вчинена проводка Дт 103 Кт 15 на суму 1593101,38 грн.), с терміном використання в бухгалтерському обліку - 200 місяців, в податковому обліку - 180 місяців (дані рахунку 131 по б/о та п/о).

Таким чином, за висновками контролюючого органу, витрати у вигляді амортизації, пов'язані з автостоянкою, почали впливати на формування об'єкту оподаткування, починаючи з 4 кварталу (листопад) 2016 року.

За рахунок вказаних порушень, про які зазначено в п.2 п.2.2 розділі 3.1.1 акту податкової перевірки від 16.08.2017р. №10041/20-40-14-01-08/34016118 контролюючим органом зроблено висновок про заниження позивачем податкової різниці на 4378 грн., в т.ч. 2016 рік на суму 1751 грн., 1 квартал 2017 року на суму 2627 грн., зменшення податкової різниці на загальну суму амортизації 39828 грн.(сума бухгалтерської амортизації), в т.ч. за 2016 ріку на суму 15931 грн. , за 1 квартал 2017 на суму 23896,53 грн., збільшення податкової різниці на загальну суму амортизації 44206 грн.(сума податкової амортизації) , в т.ч. за 2016 ріку на суму 17682 грн. , за 1 квартал 2017 на суму 26524 грн., за рахунок чого фінансовий результат збільшується на суму податкових різниць 4378 грн. та що є порушенням п .138.1, п.138.2. ст..138 Податкового кодексу України.

Позивач згідно доводів позовної заяви стверджував, що ним не було порушено норми містобудівного законодавства, оскільки Управлінням містобудування та архітектури Харківської міської ради було погоджено проект відведення земельної ділянки по вул. Шевченка, 315 в м. Харкові для реконструкції та подальшої експлуатації нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО, а рішенням Харківської міської ради від 25.12.2007р. №282/07 надано згоду на розробку проектів відведення земельної ділянки площею, орієнтовно, 2,048 га., у тому числі: ділянка №1 площею, орієнтовно, 1,603 га. за рахунок земельної ділянки, яка раніше надавалась, ділянка №2 (додаткова) площею, орієнтовно, 0,445 га для реконструкції нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО по вул. Шевченка, 315 та подальшої експлуатації об'єкту.

Оскільки, як вказує позивач, земельна ділянка площею 0,445 га не була придатна для використання в господарській діяльності (наявність чагарників, коріння дерев, тощо) на ній позивач вирішив облаштувати площадку з асфальтобетонним покриттям для зберігання товарних автомобілів, для чого було укладено низку договорів з підрядниками з метою проведення робіт щодо планування земельного полотна, укладки, трамбівки подушки зі шлаку, укладку асфальтобетонного покриття, електроосвітлення ділянки, тощо. Копії договорів позивачем надано до матеріалів справи (а.с. 116-131, том 1). Крім того, позивачем подано до суду копії актів виконання підрядних робіт за березень, квітень, жовтень, листопад 2008 року та довідки про вартість виконаних робіт (а.с. 99-115, том 1).

В зв'язку з наведеним позивач стверджує, що фактично використовує площадку, яка була облаштована на зазначеній вище земельній ділянці відповідно до своєї статутної діяльності у вигляді складу-накопичувача товарних автомобілів, що, на його думку, повністю узгоджується з цільовим призначенням земельної ділянки.

Щодо висновків акту перевірки про збитковість у перевіреному періоді в деяких періодах діяльності позивача з наданню послуг ремонту автомобілів, продажу запасних частин до автомобілів позивач, вказав, що такі висновки вважає необґрунтованими.

При цьому позивач посилався на те, що послуги з ремонту та обслуговування автомобілів на СТО позивач надає на підставі умов, передбачених договорами та відповідними документами, які визначають перелік робіт з використанням матеріальних цінностей, зокрема, запасних частин та комплектуючих матеріалів, однак ці матеріальні цінності не виготовляються позивачем конкретно для проведення вищенаведених робіт.

Розглянувши наведені доводи сторін, суд доходить висновку, що слід погодитися з доводами та висновками відповідача про наявність з боку позивача порушень, які потягли за собою прийняття ухвалених в даній справі податкових повідомлень-рішень. При цьому суд виходить з наступного.

Будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, перепланування будівель чи будь-яке інше розміщення об'єктів будівництва унормовано Законом України Про врегулювання містобудівної діяльності , Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011р. №466, а також Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 №461.

Так, пунктом 5 статті 26 наведеного вище Закону визначено порядок будівництва об'єктів, в тому числі користувачами земельних ділянок, а саме:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2)розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених законодавством її експертизи;

3)затвердження проектної документації;

4)виконання підготовчих та будівельних робіт;

5)прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6)реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Статтями 34 та 36 зазначеного вище Закону передбачено, що право виконання будівельних робіт настає лише після подання замовником повідомлення про початок виконання підготовчих робіт та на виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю і забороняється виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Даними (рахунок 151 - Незавершене будівництво ) інвентаризації, проведеної станом на 01.11.2015р., зафіксовано капітальні вкладення, понесені у зв'язку з реконструкцією автосалону з СТО та автостоянкою. Актом приймання - передачі (форма 03) від 24.10.2016 р. б/н позивачем було введено в експлуатацію основний засіб Благоустроенная площадка №3 , без зазначення площі вказаної площадки, первісною вартістю 1593101,38 грн., яка складається з : благоустрій площадки №3 в сумі 1062957 грн.; технічна документація на землю в сумі 530144,38 грн.

Суд зауважує, що позивачем при цьому не подано документів, визначених Законом України Про врегулювання містобудівної діяльності , які б свідчили про правомірність здійснення будівельних робіт, за відсутності яких надані позивачем копії договорів підряду на виконання деяких видів робіт та похідні від них бухгалтерські документи не свідчать про підтвердження даних податкового обліку і звітності.

В зв'язку з наведеним слід зазначити, що згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999р. №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктами 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99р. №996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зі змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Так, згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових та машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості мають обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища та підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та за фактично проведеними господарськими операціями.

Відповідно до п. 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. №318: витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Згідно з п. 7 вказаного Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України в редакції, що діяла у 2016 році, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України .

В даній справі при перенесенні позивачем інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів бухгалтерського обліку було порушено норми частини п'ятої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999р. за №893/4186.

З урахуванням наведеного слід погодитися з доводами контролюючого органу, що представлені позивачем вищезазначені документи не можуть за змістом п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Крім того, відповідно до п. 33 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 Основні засоби , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000р. за №288/4509 зі змінами та доповненнями (далі по тексту - П(С)БУ 7) встановлено, що об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Згідно з п.34 П(С)БУ 7 визначено, що фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Враховуючи наведене, зазначена операція з вибуття об'єкту основних засобів не мала вплив на визначення фінансового результату.

В той же час, відповідно до п.29 П(С)БУ 7 встановлено, що нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12. Нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію .

Поряд з цим, згідно з п.30 П(С)БУ 7 визначено, що суму нарахованої амортизації всі підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.

Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України в редакції, що діяла у 2015 році, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

Крім того, в ході податкової перевірки було встановлено та не заперечується сторонами у справі, що на балансі позивача по рахунку 151 Капітальне будівництво станом на 31.03.2017 р. обраховується незавершена капітальна реконструкція нежитлової будівлі літ. Б-2 (приміщення № 122) з прибудовою автосалону в сумі автосалону вартістю 705 109,53 грн., дата виникнення 15.04.2014 р.

За період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р. позивач задекларував фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у сумі мінус 957000 грн., а за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017р. задекларував різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України, у сумі мінус 2962212 грн.

В структурі різниць, які виникають відповідно до Податкового кодексу України згідно з поданими ТОВ Харківський автоцентр податковими деклараціями, найбільший вплив мали такі показники додатка РІ до рядка 03 декларації:

сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України), що відображається по рядку 1.1.1 додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі 343470 грн.. в тому числі за 2015 рік - в сумі 130255 грн., за 2016 рік - в сумі 156663грн., за 1-й квартал 2017 року - 56552грн.;

сума розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України), що відображається по рядку 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі в загальній сумі 310455 грн.. в тому числі за 2015 рік - в сумі 118076 грн., за 2016 рік-в сумі 136167 грн., за 1-й квартал 2017 року - 56212 грн.;

сума від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) рої (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України), що відображається по рядку 3.2.4 АМ додатка РІ до рядка 03 декларації, в загальній сумі в загальній сумі 2940690 грн.. в тому числі за 2015 рік - в сумі 850976 грн., за 2016 рік - в сумі 1019521грн., за 1-й квартал 2017 року - 1070193 грн.

Погоджуючись з висновками податкової перевірки про заниження задекларованих позивачем показників рядка 03 Декларацій "Різниці", які виникають відповідно до Податкового кодексу України", слід зазначити, що з 01.01.2015р. значних змін зазнав Податковий кодекс України в частині оподаткування податку на прибуток.

Так, до 01.01.2015р. механізм формування (повнота, своєчасність, закономірність) доходів та витрат, які прямо впливали на розмір об'єкту оподаткування, визначався статтями 133-161 Кодексу, а, починаючи з 2015 року, відповідно, статтям 133-142 на об'єкт оподаткування впливають фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно П(С)БУ та податкові різниці, які виникають відповідно Податкового кодексу України.

Основний засіб - Площадка для автомобілів №3 (асфальтована) , автостоянка, оприбуткований на баланс позивача 24.10.2016 р. за первісною вартістю 1593101,38 грн. (в бухгалтерському обліку вчинена проводка Дт 103 Кт 15 на суму 1593101,38 грн.), с терміном використання в бухгалтерському обліку - 200 місяців, в податковому обліку - 180 місяців (дані рахунку 131 по б/о та п/о).

Таким чином, витрати у вигляді амортизації, пов'язані з автостоянкою, почали впливати на формування об'єкту оподаткування, починаючи з 4 кварталу (листопад) 2016 року.

Згідно ст. 138 Податкового кодексу України різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів

п. 138.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

п. 138.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті.

Щодо доводів позивача про використання земельної ділянки, на якій було розміщено площадку для автомобілів, згідно її цільового призначення, суд зауважує, що відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, з урахуванням норм ст. 93 Земельного кодексу, а також ст., ст. 2, 16, 17 Закону України Про оренду землі , позивач мав право приступати до використання земельної ділянки після державної реєстрації укладеного з орендодавцем договору оренди землі згідно цільового призначення: для реконструкції нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО .

Незважаючи на посилання в акті податкової перевірки від 16.08.2017р. №10041/20-40-14-01-08/34016118 про наявність рішення Харківської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки для реконструкції нежитлових будівель під автосалон з відкритою автостоянкою та СТО по вул. Шевченка, 315, згідно доводів позовної заяви позивач вказав про наявність у нього висновків про розроблення проектів відведення земельних ділянок та їх погодження, проте не надав до суду договір оренди земельної ділянки на час ведення будівництва та експлуатації об'єктів, який було зареєстровано в належному порядку. Так само, реконструкція нежитлових будівель під автосалон, передбачена як цільове призначення земельної ділянки, за дослідженими судом доказами не підтверджено, в зв'язку з чим використання позивачем земельної ділянки, на якій було фактично розміщено площадку для автомобілів, згідно її цільового призначення не підтверджено належними доказами.

В зв'язку з наведеним суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Також суд враховує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення, суд доходить висновку про дотримання при їх прийнятті суб'єктом владних повноважень приписів чинного законодавства та належне врахування дійсних обставин справи.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів законність свого рішення з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України. Доводи позовної заяви вказані висновки не спростовують.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність в їх задоволенні відмовити.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський автоцентр" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 25 квітня 2018 року.

Суддя О.В. Панченко