Рішення

від 23.04.2018 по справі 826/14742/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/48

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2018 року № 826/14742/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП"

До Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№ 0056381404

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 01.11.17 р. №0056381404, згідно якого ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 190 334 грн.

В судовому засіданні 26.02.18 р. суд оголосив ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 9 ст. 205 КАС України на підставі заяв представників сторін.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" (код 37200460), місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21-А, офіс 108, зареєстроване в якості юридичної особи 05.08.10 р., перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

На підставі наказу від 19.09.17 р. №9370, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" (код 40152208) за травень 2017 року, про що складено акт від 04.10.17 р. №681/26-15-14-04-05/37200460.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст.185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2017 року на загальну суму 190 334, 00 грн, а саме.

При перевірці взаємовідносин ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" з підприємством - постачальником ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" встановлено, що між ТОВ "АВАТЕХ ГРУП", що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора Буняк В.М., що діє на підставі Статуту з одного боку, та ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав", що є платником податку на прибуток на загальних підставах, в особі директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту з іншої сторони, укладено договір від 28.04.17 р. №175, згідно якого позивач замовив товари виробничо - технічного призначення (стрічки, решітки, циліндри, замки, доводчики, пороги, шпингалети, ручки, інша фурнітура).

На підставі вказаного договору ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" виписано видаткові накладні від 03.05.17 р. на загальну суму 1 142 005, 22 грн. (в т.ч. 190 334, 2 грн. ПДВ), а також на адресу позивача виписано податкові накладні №0503/32 від 03.05.17 р. на суму 296 245,92 грн. (в т.ч. ПДВ 49374,32 грн.), № 0503/33 від 03.05.17 р. на суму 296 978,16 грн. (в т. ч. ПДВ 4496,36 грн.), №0503/34 від 03.05.17 р. на суму 302 117,30 грн. (в т. ч. ПДВ 50 352,88 грн.), №0503/35 від 03.05.17 р. на суму 246 663,84 грн. (в т.ч. ПДВ 41 110,64 грн.).

Вказані документи (договори та первинні документи) від імені ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" підписано директором ОСОБА_2

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду.

До перевірки не надано жодних документів, які б фактично підтвердили транспортування ТМЦ від постачальника до покупця, якість продукції, тощо.

В акті перевірки відображено інформацію щодо ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" згідно ІС "Податковий блок", зокрема - свідоцтво платника ПДВ від 23.05.2016 року № 200268360, анульовано 13.09.17 р., остання звітність з податку на додану вартість подана за січень 2017 року, чисельність працюючих - 1 особа.

Також в акті перевірки міститься посилання на отриману від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві інформацію (лист від 23.06.2017 року № 1633/7/99-99-21-08-18), а саме: від ОСОБА_2, яка була засновником, директором та головним бухгалтером ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав", отримано пояснення 05.05.17 р., згідно яких вона після реєстрації підприємства до його діяльності відношення не мала, документи не підписувала.

До Єдиного реєстру судових рішень внесено ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27.07.17 р. у справі №757/42888/17-к, згідно якої зазначено про проведення СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві розслідування кримінального провадження за №32017100060000034 від 26.04.17 р. за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. У вказаній ухвалі міститься посилання на створення низки юридичних осіб з метою прикриття незаконної діяльності контрагентів. Зокрема, згідно матеріалів досудового розслідування ТОВ "Страбат Україна" (код 37653001) здійснювало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" при проведенні господарської діяльності.

Щодо ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" у ІС "Податковий блок" заведено картку суб'єкта фіктивного підприємництва від 16.06.17 р. № 5649/8/05-19-21-3, за встановленою ознакою від 05.05.2017 року, "зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово - господарську діяльність без відома та згоди на його засновників та призначених у законному порядку керівників".

Також контролюючий орган посилається на інформацію про рух сум ПДВ та номенклатуру податкових накладних при їх реєстрації, отриману з Єдиного реєстру податкових накладних, згідно якої ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" придбавало товар за певними кодами УКТЗЕД, не є імпортером та не придбавала товар у імпортерів. ТОВ "Астіон Буд" на адресу ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" у травні 2017 року виписані податкові накладні на товар, що був реалізований позивачу, при цьому, ТОВ "Астіон Буд" не подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року. Вказане товариство придбавало товари інших кодів УКТЗЕД, а отже відсутнє реальне джерело походження ідентифікованого товару від ТОВ "Астіон Буд" до позивача.

З врахуванням викладеного контролюючий орган зробив висновок про те, що підписані контрагентами позивача документи, зокрема, податкові накладні, оформлені з порушенням вимог законодавства, не можуть бути підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, а також свідчать про завищення показника податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 190 334,00 грн.

Позивачем подано заперечення до акту перевірки, які не враховано контролюючим органом згідно листа від 30.10.17 р. №34137/10/26-15-14-04-05-12.

За наслідками перевірки Головним управлінням ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2017 №0056381404, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 190 334,00 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" - вважає податкове повідомлення рішення від 01.11.17р. №0056381404 протиправним та просить суд скасувати його з наступних підстав.

Позивач вважає, що висновок акту перевірки від 04.10.17р. №681/26-15-14-04-05/37200460 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки зазначені в акті ст. 44, 185, 198 Податкового кодексу України регламентують порядок включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відповідно до яких для здійснення операцій з придбання товарів треба мати належним чином оформлені податкові накладні, надані платником податків на додану вартість. Господарські операції між позивачем та ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, оригінали яких були надані відповідачу.

На момент здійснення господарських операцій з ТОВ "АВАТЕХ ГРУП" ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" було платником ПДВ та вказане підтверджено відповідачем в акті перевірки.

Позивач зазначає, що добросовісний платник податку не несе відповідальності за діяльність недобросовісного контрагента, не повинен і не зобов'язаний контролювати чи дотримується контрагент податкового законодавства - це справа контролюючих органів.

Станом на час перевірки і розгляду справи відсутні будь-які вироки у кримінальних справах щодо посадових осіб позивача.

Також позивачем надано суду нотаріально завірену копію заяви ОСОБА_2 від 25.07.17 р., згідно якої вона підтверджує, що займає посаду директора ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" з 14.09.16 р., виконує покладені на неї обов'язки, має повний обсяг повноважень, а також те, що очолювана нею юридична особа належить до реального сектору економіки, не має ознак фіктивності, тощо.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до пп.62.1.3 п. 62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України контролюючи органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки встановлено у п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

В даному випадку згідно матеріалів справи перевірка позивача згідно наказу Головного управління ДФС у м. Києві № 9370 від 19.09.17 р. призначена у зв'язку зі скеруванням запиту на адресу позивача від 01.08.17 р. щодо надання документів по взаємовідносинах з ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" за травень 2017 року та отриманням пояснень і документальних підтверджень на запит не в повному обсязі, тобто, оформлена актом від 04.10.17 р. №681/26-15-14-04-05/37200460 перевірка проведена з підстав, передбачених законодавством.

Щодо висновків акту перевірки та оскаржуваного повідомлення-рішення по суті суд зазначає наступне.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (в редакції станом на травень 2017 року) об'єктом оподаткування податку на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Згідно п.201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно матеріалів справи та змісту акту перевірки у контролюючого органу відсутні претензії до повноти оформлення первинних документів по взаємовідносинах між позивачем та ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" щодо виконання договору від 28.04.17 р. №175.

Зокрема, за наслідками господарських операцій з ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" останнім були належним чином оформлені на ім'я позивача та передані позивачу податкові накладні, які були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому порядку.

Позивач, в свою чергу, включив зазначені у податкових накладних суми до податкового кредиту по зареєстрованих належним чином податкових накладних, тобто, вказані вимоги Податкового кодексу ні позивачем, ні його контрагентами порушені не були.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до чч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до аб. 2 п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Проте, фактично підставою для висновків акту перевірки і винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала інформація з ІС "Податковий блок" щодо контрагента позивача, інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві - пояснення посадової особи контрагента, яка заперечила факт підписання вказаного у акті перевірки договору та документів на його виконання.

Будь-яких інших підстав для висновку про порушення позивачем вимог п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого зроблено висновок про завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2017 року, немає.

Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Посилання контролюючого органу на інформацію з ІС "Податковий блок" щодо контрагента позивача та інформація, отримана від оперативного управління Головного управління ДФС у м. Києві, не можуть бути визнані обґрунтованими та достатніми для викладених у акті перевірки висновків, а саме.

Надана інформація у вигляді пояснень посадової особи контрагента сама по собі ніякої доказової сили не має, тоді як належним доказом в даному випадку міг би бути виключно вирок суду щодо посадових осіб контрагента, що набув законної сили, щодо вчинення ними кримінальних правопорушень, пов'язаних з фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків, тощо.

Крім того, суду надано нотаріально завірену копію заяви ОСОБА_2 від 25.07.17р., згідно якої вона підтверджує, що займає посаду директора ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" з 14.09.16 р., виконує покладені на неї обов'язки, має повний обсяг повноважень, а також те, що очолювана нею юридична особа належить до реального сектору економіки, не має ознак фіктивності, тощо.

Наявність різних пояснень ОСОБА_2 щодо одних і тих самих обставин зайвий раз підтверджує неможливість використання будь-яких пояснень в якості належного доказу по справі, тоді як такі пояснення можуть бути використані в якості доказу під час розгляду кримінальної справи.

За відсутності відповідного вироку суду, де визнані встановленими факти, зібрані під час розслідування кримінальних справ, будь-яка зібрана під час розслідування інформація не може бути належним доказом, оскільки вона може не знайти підтвердження за результатами судового розгляду відповідної кримінальної справи.

Зокрема, саме за наявності відповідного вироку суду була визнана обґрунтованою позиція контролюючого органу у справі №К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670) Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (постанова від 16.01.18р.) http://reyestr.court.gov.ua/Review/71630425

Станом на час оформлення податкових накладних позивачу вказане підприємство мало статус платника ПДВ, і наступне анулювання відповідного свідоцтва не може бути підставою для висновку про відсутність підстав для видачі податкових накладних у попередні періоди.

Також суд зазначає, що встановлення податковим органом порушень податкового законодавства у діях інших суб'єктів господарювання, ніж позивач, в будь-якому випадку не може бути підставою для висновку про наявність порушень податкового законодавства у господарській діяльності всіх контрагентів порушника.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

А відтак, за умови невстановлення контролюючим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції встановило джерело походження товару, придбаного позивачем, а саме: товар попередньо було придбано ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" у ТОВ "Астіон Буд", проте, ТОВ "Астіон Буд" не подало податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2017 року, придбавало товари інших кодів УКТЗЕД, що, на думку відповідача, свідчить про відсутність реального джерела походження ідентифікованого товару від ТОВ "Астіон Буд" до позивача.

Проте, вказані обставини не свідчать про залучення позивача до схеми мінімалізації податкового навантаження та отримання неправомірної податкової вигоди, зокрема, відсутні докази порушення фіскальних інтересів за результатами таких взаємовідносин, ухилення від сплати податків, тоді як можуть свідчити про наявність порушень під час ведення господарської діяльності ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" у ТОВ "Астіон Буд", проте, ТОВ "Астіон Буд".

Також акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Згідно п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.07 р. у справі "Інтерсплав проти України" суд нагадує, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kindom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50-51, пп. 121-122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань (Case of Intersplav v. Ukraine, Application no. 803/02 (http://hudoc.echr.coe.int/sites/eng/pages/search.aspx?i=001-78872; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/974_194).

Щодо інших викладених у акті перевірки підстав для визнання господарських операцій позивача з ТОВ "Охоронна Фірма "Вовкодав" безтоварними суд зазначає наступне.

Згідно правової позиції Верховного Суду від 06.02.18 р. у справі №821/589/17 відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на що, певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН, не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції. http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72064967.

З огляду на те, що придбаний товар не є об'ємним, він цілком міг доставлятися приватним автомобілем працівників позивача без замовлення товарно-транспорних послуг.

Позивач зазначає, що паспорти товару були йому надані, тоді як вони не вимагалися під час проведення перевірки, оскільки не є первинними документами і не мають надаватися контролюючому органу.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

В даному випадку відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення на порушення принципу обґрунтованості, що є підставою для задоволення позовних вимог.

З врахуванням вищевикладеного, встановленого порушення під час проведення перевірки, безпідставності висновку акту перевірки суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та їх задовольняє.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 01.11.17р. №0056381404.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАТЕХ ГРУП" судові витрати у розмірі 2 855,02 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 23.04.18 р.