Постанова

від 23.04.2018 по справі 826/6296/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6296/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., за участі представника позивача Колосюка С.Л., представників відповідача Бондаренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

15.05.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" (ТОВ "Фудмережа") звернулося до суду з позовом (який уточнювався) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2017 року № 0001584201, №0001574201, №0001594201 та від 16.06.2017 року № 0005844201, №0005844201 та № 0005854201.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки відповідача щодо не реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами є хибними, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки на час проведення перевірки первинна документація на підтвердження господарських операцій була вилучена на запит Національної поліції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 28.03.2017 року № 0001584201, №0001574201, №0001594201 та від 16.06.2017 року № 0005844201, №0005844201 та № 0005854201, видані Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а надані позивачем документи спростовують необґрунтовані висновки податкового органу.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що взаємовідносини позивача із зазначеними контрагентами не мали реального характеру, оскільки проводило операції з суб'єктами господарської діяльності, що мають ознаки фіктивності , посилаючись на допити свідків. Крім того, апелянт наголосив, що у спірних контрагентів відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність факту реального здійснення господарських операцій.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким вважають апеляційну скаргу необґрунтованою, а постанову суду такою, що прийнято на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

В судовому засідання представник апелянта підтримав аргумент апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримавши відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем на підставі направлень від 12.12.2016 року №912-913, наказу Офісу великих платників податків ДФС від 12.12.16 року, у зв'язку з отриманням ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 16.11.2016 року у справі №756/14748/16-к, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фудмережа з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, повноти нарахування та своєчасності сплати податків при взаємовідносинах з ТОВ Перший Бізнес- Центр (надалі - Контрагент ) за період з 01.01.2015 по 14.11.2016.

За результатами даної перевірки складено Акт від 03.03.2017 року № 403/28-10-42-01/36387249 про наступні порушення:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2015 рік на суму 7 200 588,00 грн.;

- п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за звітний період вересень 2015 року на загальну суму 6 667 211,00 грн.;

- пп. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, внаслідок чого посадовим (службовим) особам контролюючих органів не надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0001584201 від 28.03.2017 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 7 200 588,00 грн.;

- № 0001574201 від 28.03.2017 року, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10 000 817,00 грн. із яких 6 667 211,00 грн. - податкові зобов'язання, а 3 333 606,00 грн. - штрафні санкції;

- № 0001594201 від 28.03.2017 року, яким Товариству визначені штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1 020,00 грн.

Також у період з 04.04.2016 по 18.05.2017 року Контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фудмережа з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету України податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, за період з 01.01.2015 по 31.12.2015. по операціям із Товариством з обмеженою відповідальністю Арктік Девелопер (код ЄДРІІОУ 39606613), Товариством відповідальністю Карбоніка (код ЄДРПОУ 39717255), Товариством з обмеженою відповідальністю Перший Бізнес-центр (код ЄДРПОУ 39869609) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрбудінновації ; код ЄДРПОУ 39543027) (далі - ТОВ Укрбудінновації ).

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт №1177/28-10-42-01/36387249 про порушення:

1) пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік на суму 2 531 378 грн.;

2) п. 198.3. п. 198.6 ст. 198. п.201.10сг. 201 ІІКУ. в результаті чого занижено с додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в т.ч.:

- за звітний період червень 2015 року на загальну суму 402 452 гри.;

- за звітний період серпень 2015 року на загальну суму 2 410 190 грн.;

3) п. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20. п. 85.2 ст. 85 ІІКУ. внаслідок чого посадовим (службовими) особами контролюючих органів не надано у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з об'єктом перевірки предметом перевірки.

На підставі зазначеного Акта перевірки 16.06.2017 року відповідачем прийняті податкові рішення:

№0005854201 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 531 378 грн,

№0005844201 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 812 642 грн. (у т. ч. 1 406 321 грн. штрафних санкцій).

№0005834201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 121.1 ПКУ на загальну суму 1 020 грн.

Не погоджуючись з висновками відповідача товариство звернулося до суду з даним позовом.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявності у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Відповідно п. 20.1.3 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали.

Пунктом 44.6 статті 44 Податкового кодексу України зазначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Статтею 85 Податкового кодексу України передбачено надання платниками податків документів, зокрема:

85.1. Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

85.2. Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов'язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту.

Для платників податків, які відповідно до цього пункту зобов'язані надавати інформацію в електронній формі, загальний формат та порядок подачі такої інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі невстановлення електронного формату та порядку надання такої інформації платник податків звільняється від обов'язку подання її в електронній формі.

Для проведення електронної перевірки платник податків забезпечує подання до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб документів, які відповідно до цього Кодексу пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів(якщо такі документи створюються таким платником податків в електронній формі та зберігаються на машинних носіях інформації). Загальний формат та порядок подання такої інформації встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

З аналізу вищезазначених положень законодавства та встановлених обставин у справі суд приходить до наступних висновків:

Щодо податкового повідомлення рішення від 28.03.2017 року № 0001594201, яким товариству визначено штрафні санкції за ненадання документів за операціями з

ТОВ Перший Бізнес-Центр .

Матеріали справи підтверджують, що вказані документи були передані правоохоронним органам на підставі акту приймання-передачі документів від 09.02.2016 року (том 1, а.с. 59-61), а тому товариство об'єктивно не мало можливості надати відповідні документи, отже відповідачем проігноровано положення п. 44.6 ст. 44 Податкового

кодексу України та п. 85.9 ст. 85 ПК України, згідно якого якщо документи вилучено правоохоронними органами, терміни проведення перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Щодо податкового повідомлення рішення від 28.03.2017 року № 0001584201, яким товариству визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за операціями з ТОВ Перший Бізнес-Центр .

В акті перевірки від 03.03.2017 року контролюючий орган зазначив, що зобов'язання Товариства перед ТОВ Перший Бізнес-Центр не є погашеними.

На спростування таких висновків позивачем зазначено, що 30 грудня 2015 року між ТОВ Перший Бізнес- Центр , ТОВ Самсел та Товариством укладено договір № 3012ПБС про відступлення права вимоги, за яким ТОВ Перший Бізнес-Центр (первісний кредитор) уступив ТОВ Самсел (новий кредитор) право вимог до Товариства (боржника) за спірними договорами поставки на загальну суму 40 003 266,00 гривень. Зазначений договір вилучено разом з іншими первинними документами, що підтверджується актом приймання-передачі документів від 09.02.2016 року (том 1, а.с. 61).

Проте, відповідачем в Акті перевірки від 03.03.2017 року зазначено, що банківські документи щодо розрахунків з ТОВ Самсел до перевірки не надано (том 1 а.с. 34).

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновок про погашення зобов'язань є безпідставним і доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовує.

Щодо податкового повідомлення рішення від 28.03.2017 року № 0001574201, яким Товариству визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з ТОВ Перший Бізнес-Центр .

За висновками відповідача Товариством безпідставно сформовано податковий кредит за операціями з ТОВ Перший Бізнес-Центр , оскільки податкові накладні підписані особою, яка заперечує їх підписання та участь у діяльності ТОВ Перший Бізнес-Центр .

З цього приводу суд, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в ухвалі К/800/11712/15 від 02.03.2016 року по справі № 826/16865/14 особа, яка заперечує свою причетність до діяльності юридичної особи, може мати особисту зацікавленість у неподанні відомостей, необхідних для податкового контролю підтримує доводи позивача, що сам по собі факт заперечень підписання особою первинних документів не свідчить про неправомірність формування платником податкового кредиту.

Крім того, факт належного підписання податкових накладних підтверджується фактом реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що було б неможливим у разі непідписання таких накладних уповноваженою особою ТОВ Перший Бізнес- Центр , відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України.

При цьому, ОСОБА_5 й донині значиться керівником ТОВ Перший Бізнес-Центр згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, твердження Контролюючого органу про непідписання уповноваженою особою ТОВ Перший Бізнес-Центр податкових накладних не відповідає дійсності та спростовується вищевикладеним.

Щодо податкового повідомлення рішення від 16.06.2017 року № 0005834201, яким Товариству визначено штрафні санкції за ненадання документів за операціями з ТОВ Артік Девелопер та ТОВ Карбоніка , суд також вважає його протиправним з тих же підстав як і податкового повідомлення рішення від 28.03.2017 року № 0001594201, оскільки позивачем надано докази, що необхідні документи були передані правоохоронним органам, а саме акт приймання-передачі документів від 02.09.2015 року (том 1, а.с. 144-148).

Щодо податкового повідомлення рішення від 16.06.2017 року № 0005854201, яким Товариству визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств за операціями з ТОВ Артік Девелопер та ТОВ Карбоніка , суд також підтримує висновки суду першої інстанції та вважає безпідставними аргументи Контролюючого органу щодо заниження Товариством податку на прибуток підприємств за 2015 рік, оскільки Товариство не включало вартість придбаних матеріальних активів до складу витрат у момент їх придбання і доводи апеляційної скарги дану обставину не спростовують.

Щодо податкового повідомлення рішення від 16.06.2017 року № 0005844201, яким Товариству визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за операціями з ТОВ Артік Девелопер та ТОВ Карбоніка , суд також вважає його протиправним з тих же підстав як і податкового повідомлення рішення від 28.03.2017 року № 0001574201, оскільки керівниками ТОВ Артік Девелопер та ТОВ Карбоніка згідно даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань й донині значяться відповідно ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Колегія суддів при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі платника у зв'язку з його господарською діяльністю.

З приводу доводу апелянта про прийняття до уваги правової позиції Верховного Суду, щодо наявності у податкового органу інформації отриману в межах кримінального провадження, зокрема, протоколу допиту свідка, колегія суддів зазначає наступне.

27.03.2018р. Верховним Судом при розгляді справи № 816/809/17 висловлену правову позицію щодо прийняття судами до уваги при розгляді справ наявної у податкового органу інформації, яка була отримана ними в межах кримінального провадження, зокрема касаційною інстанцією зазначено, що відповідно до ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Отже, представник відповідач в судовому засіданні підтвердив факт відсутності обвинувального вироку відносно посадових осіб контрагента ТОВ Перший бізнес-центр .

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми закону та встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, що операції позивача з контрагентами здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що при постановлені даного рішення також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.04.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмережа" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль