Ухвала

від 10.04.2018 по справі 689/2829/13-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

10 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 689/2829/13-ц

провадження № 61- 15669ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про скасування рішення від 24 січня 1997 року № 56,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення №56 сьомої сесії Кадиївської сільської ради народних депутатів 22-го скликання від 24 січня 1997 року в частині передачі у приватну власність земельної ділянки ОСОБА_4 в розмірі 0,68 га, якою він користувався станом на 01 квітня 1992 року. Визнано незаконним та скасованосвідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_1, індексний номер 3226945 від 07 травня 2013 року, об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, і призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,25 га, що видане реєстраційною службою Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_4 Визнано незаконним та скасованосвідоцтво про право власності на нерухоме майно, серії НОМЕР_3, індексний номер 3235377 від 07 травня 2013 року, об'єкт нерухомого майна - земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_4 і призначена для ведення особистого селянського господарства площею 0,4307 га, що видане реєстраційною службою Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_4 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року скасовано в частині позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку). Відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання незаконними та скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 07 травня 2013 року серії НОМЕР_1, НОМЕР_3, що видані реєстраційною службою Ярмолинецького районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_4 В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 квітня 2015 року рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року у нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 19 лютого 2015 року в частині визнання незаконним та скасування рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 про передачу у приватну власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,68 га залишено без змін.

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року за нововиявленими обставинами в частині визнання незаконним та скасування рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56, у якій просив призначити справу до нового розгляду . Заява мотивована тим, що залишаючи в цій частині судове рішення без змін, Апеляційний суд Хмельницької області у рішенні від 19 лютого 2015 року послався на те, що ОСОБА_4 не було надано будь-яких доказів його звернення із заявою до сільської ради про передачу йому у приватну власність спірної земельної ділянки і матеріалів, які б підтверджували її розмір, що є порушенням вимог статті 17 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року.

Однак, 21 липня 2016 року заявник отримав із державного архіву Хмельницької області рішення виконавчого комітету Кадиївської сільської ради від 19 травня 1983 року Про затвердження постанови загальних зборів колгоспників колгоспу День врожаю від 18 травня 1983 року Протокол № 2 , витяг із протоколу загальних зборів колгоспників колгоспу День врожаю від 18 травня 1983 року, а 02 серпня 2016 року - архівну виписку Кадиївської сільської ради Про внесення змін в земельну шнурову книгу , якими, на думку ОСОБА_4, спростовуються всі письмові та усні пояснення і довідки, що були подані до суду як позивачем, так і співвідповідачем, на підставі яких суди дійшли зазначених висновків.

ОСОБА_4 на підтвердження наявності нововиявлених обставин надав до суду вказані документи, а також заяву ОСОБА_6 в інтересах свого сина (не зазначено якого) від 12 грудня 1996 року до Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про передачу йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,68 га. На думку заявника, зазначені матеріали підтверджують правомірність та законність рішення Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 24 січня 1997 року № 56 про передачу йому у власність земельної ділянки.

Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року залишено без задоволення.

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що надані заявником документи не спростовують висновки Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року про відсутність у ОСОБА_4 затвердженої земельно-кадастрової документації на земельну ділянку площею 0,68 га на час прийняття Кадиївською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької області рішення від 24 січня 1997 року № 56. Заявником не наведено нововиявлених істотних обставин для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

01 березня 2018 року ОСОБА_4 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року і направити справу на новий розгляд, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви була відсутність документації із землеустрою, однак, з такими мотивами суду заявник не погоджується, оскільки на час прийняття рішення землевпорядні документи ліцензованими організаціями не розроблялись, ця функція була покладена на органи архітектури. Крім того, на жоден із державних та недержавних органів не було покладено обов'язку щодо збереження вказаної документації, і він не може її подати, так як минув 21 рік з часу її розроблення. До того ж ОСОБА_4 зазначає, що судом не прийнято ухвалу, як це передбачено нормами ЦПК України, а ухвалено рішення за результатами розгляду заяви.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до частини третьої статті 3 Цивільного процессуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 361 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду із заявою та її розгляду судом першої інстанції) підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення; 2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Згідно частини другої статті 365 ЦПК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення суду першої інстанції), розглянувши заяву, суд може скасувати судове рішення, що переглядається, і прийняти нове судове рішення або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, ОСОБА_4 не зазначив, на яку саме підставу він посилається, а лише вказав, що надає документи, що підтверджують наявність в його користуванні земельної ділянки визначеного розміру.

Між тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що надані заявником документи не спростовують висновки Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року про відсутність у ОСОБА_4 затвердженої земельно-кадастрової документації на земельну ділянку площею 0,68 га на час прийняття Кадиївською сільською радою Ярмолинецького району Хмельницької областірішення від 24 січня 1997 року № 56, а нововиявлених істотних обставин для справи, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи, заявником не наведено. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Документи, надані заявником, не є нововиявленими обставинами.

Посилання ОСОБА_4 на те, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви у зв'язку з відсутністю документації із землеустрою, не можуть бути підставою для скасування судових рішень і є лише незгодою заявника з їх змістом.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе судове рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскільки наведені заяником обставини, у розумінні положень ЦПК України не є нововиявленими, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення.

Зазначені висновки судів попередніх інстанцій відповідають роз'ясненням, наданим судам у пунктах 3, 4, 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами .

У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

З огляду на викладене у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Доводи касаційної скарги, що є аналогічними тим, якими була мотивована апеляційна скарга, і їм дана належна правова оцінка, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність судових рішень не впливають.

Керуючись пунктом 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 01 лютого 2018 року у справі за заявою ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 29 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, Кадиївської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області про скасування рішення від 24 січня 1997 року № 56відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик