Постанова

від 25.04.2018 по справі 752/2394/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження № 22-ц/796/3858/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Київ

Унікальний номер справи 752/2394/18

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Шахової О.В.( суддя-доповідач), Вербової І.М., Головачова Я.В., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.

сторони справи:

позивач - ОСОБА_4

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Приватбудсервіс ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4,

на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва, постановлену 25 лютого 2018 рокупід головуванням судді Ладиченко С.В. в приміщенні Голосіївськогорайонного суду м. Києва (дата і час складення повного тексту ухвали невідомі),-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ТОВ Приватбудсервіс про стягнення боргу на загальну суму 904 841 грн. за невиконання договорів про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу.

23 лютого 2018 року ОСОБА_4 подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив накласти арешт на належні ТОВ Приватбудсервіс грошові кошти та на майно,яку обґрунтовував тим, що відповідач ухиляється в добровільному порядку від погашення боргу,а тому існує реальна загроза того, що він може вивести кошти з рахунків та передати третім особам або відчуджити майно, що в результаті призведе в майбутнього до утруднення або неможливості виконання рішення суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що суд помилково дійшов висновку про відсутність з його боку доказів на підтвердження неможливості в майбутньому виконання рішення та безпідставно не прийняв до уваги обставини справи,а саме: значний розмір заборгованості за поворотною фінансовою допомогою та уникнення відповідача від добровільного виконання своїх зобов'язань протягом тривалого часу. В той час як з його боку надано всі необхідні та належні докази наявності у відповідача майна - довідку "ЦКМБ "Солом'янський" ПАТ "ВТБ Банк" про відкриття та надходження на поточний рахунок ТОВ "Приватбудсервіс" від його імені готівкових коштів за договорами фінансової допомоги,а також договір купівлі-продажу цілісного майна від 20.04.007 року за яким відповідачу належить майновий комплекс по АДРЕСА_1.

В судове засідання апеляційного суду сторони та їх представники не з'явилися.

Про місце і час розгляду справи повідомлені за законом своєчасно та належно. Заяв про причини неявки та про відкладення справи не подавали.

Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення судом фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін,або інших учасників справи належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не були доведені обставини та конкретні причини, з посиланням на докази, які призведуть до неможливості забезпечення виконання рішення у вказаній справі у разі його задоволення, а також не надано суду доказів належності відповідачу майна, на яке позивач просить накласти арешт.

Проте таких висновків суд першої інстанції дійшов на порушення закону, без належного з'ясування обставин справи, з огляду на що ухвалу суду не можна визнати законною.

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, зокрема: захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.

Згідно роз'яснень, викладених в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як вбачається, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, ОСОБА_4 вказував на те, що йому відомо про намір відповідача ухилитися від погашення боргу, шляхом виведення коштів з рахунків відповідача в банку та передачі третім особам належного йому майна - цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

На підтвердження наявності майна у відповідача позивачем надано довідкуПАТ ВТБ Банк Відділення Центр кредитування малого бізнесу Солом'янський про відкритий ТОВ Приватбудсервіс в банку поточний рахунок та договір купівлі-продажу від 12 квітня 2007 року згідно якого відповідачу на праві власності належить цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

За змістом роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму).

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до кожного конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Правова природа арешту майна, вчиненого у зв'язку із провадженням по цивільній справі, полягає у обмеженні його власника у праві розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб або укладення інших правочинів), при цьому за ним зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачено законом і є обґрунтованим.

Вирішуючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову, суд першої інстанції в повному обсязі не з'ясував обставини, за яких позивач просив вжити заходи забезпечення позову, та не дослідив питання відповідності та співмірності позовних вимог виду забезпечення позову.

Окрім цього, відповідно до вимог ст.260 ЦПК України ухвала суду, що поставляється як окремий документ, повинна містити, зокрема, описову частину із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Проте, ухвала суду зазначеним вимогам закону не відповідає, оскільки не містить мотивів, з яких суд виходив відмовляючи ОСОБА_4 в забезпеченні позову та висновків щодо наявності обґрунтованих підстав для такої відмови.

Відтак, зазначена ухвала не є такою, що постановлена з додержанням вимог закону і не може уважатися законною та обґрунтованою.

Відповідно до статті 376 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи,які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду,викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2018 року скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.

Заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задовольнити. Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ Приватбудсервіс (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, оф. 8, код ЄДРПОУ 32488539), які знаходяться на рахунку 26000301008155 в ПАТ ВТБ Банк Відділення Центр кредитування малого бізнесу Солом'янський , МФО 321767, в межах заявлених позовних вимог - 904 841 грн. (дев'ятсот чотирьох тисяч вісімсот сорок однієї гривні) та шляхом накладення арешту на майно ТОВ Приватбудсервіс (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, оф. 8, код ЄДРПОУ 32488539) - цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її підписання, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач

Судді: