Ухвала

від 25.04.2018 по справі 908/633/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/25/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.04.2018 Справа № 908/633/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" (01030, місто Київ, вул. І. Франка, 6)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект Трейдинг ОСОБА_1 Дисконт" (71112, м. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Мазіна, 38)

про стягнення грошових коштів

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 11.04.2018 року звернулося ТОВ "ОСОБА_1 Україна" з позовом до відповідача ТОВ "Перфект Трейдинг ОСОБА_1 Дисконт" про стягнення заборгованості за генеральним договором №8813/417/ПН/1/05 від 27.04.2017р. заборгованості у розмірі 464748,10 грн. та 90925,87 грн. пені, усього - 555673,97 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/25/18. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 15.05.2018р.

Одночасно з подачею позовної заяви позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 555673,97 грн., що знаходяться на його банківських рахунках, зокрема на: п/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", м. Київ, МФО 334851.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно та (або) грошові суми, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 згаданої статті передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів.

Згідно пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із подальшими змінами) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК (яка кореспондується зі ст. 74 ГПК України), обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно абзаців 2, 3, 4 пункту 3 постанови пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Ухвала господарського суду про забезпечення позову в обов'язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Заявник (позивач) має довести наявність тих обставин, на підставі яких він просить вжити заходів до забезпечення позову. Такі докази повинні міститься в позовних матеріалах або заяві про забезпечення позову, а тому питання про вжиття заходів до забезпечення позову вирішується виходячи з тих документів, які додані позивачем до позову або заяви.

Однак, позивачем не обґрунтовано та не надано жодних доказів, які свідчили б про те, що ненакладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі за умови задоволення позову. Заява ґрунтується лише на власних припущеннях та домислах.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в задоволенні клопотанні позивача про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Україна" в задоволені заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 555673,97 грн., що знаходяться на його банківських рахунках, зокрема на: п/р НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", м. Київ, МФО 334851.

Відповідно до ст. 235, п. 4 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, 257 ГПК України ухвала суду набрала законної сили 25.04.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання суддею.

Суддя О.В. Федорова