Ухвала

від 25.04.2018 по справі 912/2854/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25 квітня 2018 року Справа № 912/2854/17

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Макаренко Т.В., розглянувши заяву ТОВ "Ікарус-Сервіс" від 10.04.18 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 912/2854/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс"

про стягнення 55 241,10 грн.

за участю представників:

від стягувача - участі не брали;

від боржника (заявника) - участі не брали;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 24.10.2017 р., яке набрало законної сили 10.11.17, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" (25014, м. Кропивницький, вул. Виставочна, буд. 2В, ідентифікаційний код 23223033) на користь Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець, вул. Єдності (Радянська) буд. 62, ідентифікаційний код 00190911) штрафні санкції в загальній сумі 55 241,10 грн. за прострочення постачання/недопоставку товару згідно Специфікації № 2 від 25.04.2016р. до Договору поставки № 165 від 29.03.2016 року та судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

16.11.2017 р. на виконання рішення господарського суду від 24.10.2017 р. видано відповідний наказ.

16.04.18 на адресу суду від ТОВ "Ікарус-Сервіс" надійшла заява від 10.04.18 про розстрочення виконання судового рішення по справі № 912/2854/17.

Відповідно до прохальної частини вказаної заяви ТОВ "Ікарус-Сервіс" просить розстрочити виконання рішення суду у справі № 912/2854/17 про стягнення з ТОВ "Ікарус-Сервіс" на користь ПАТ "Марганецький ГЗК" штрафних санкцій у розмірі 55 241,10 грн. за прострочення постачання/недопоставку товару згідно Специфікації № 2 від 25.04.16 до Договору поставки № 2 від 29.03.16 та судового збору у розмірі 1600 грн., усього 56 841,10 грн. зі сплатою боргу рівними частинами кожного місяця протягом 2 років з дати вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування поданої заяви боржник зазначає, що виплата усієї суми боргу є абсолютно неможливою з огляду на фінансові обороти підприємства, оскільки відповідно до звіту про фінансові результати за 2017 рік, підприємство отримало прибуток у розмірі 33,4 тис.грн., що майже вдвічі менше суми боргу. Крім того, вартість необоротних активів підприємства усього 0,8 тис.грн.

Також заявник просить врахувати, що предметом позову були штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язання, про причини неможливості поставки товару, у термін, визначений специфікацією контрагент повідомлявся належним чином, фактично основне зобов'язання було виконано у повному обсязі.

Ухвалою від 16.04.18 заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" від 10.04.18 про розстрочення виконання судового рішення по справі №912/2854/17 прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 25.04.18. об 11:00 год. Зобов'язано стягувача надати суду власну позицію з приводу заяви про відстрочку виконання рішення суду; повідомити про стан виконання рішення суду зі сторони відповідача.

Заявника зобов'язано направити копію поданої заяви з додатками на адресу стягувача, а докази такого направлення чи вручення під розписку надати суду; мотивувати неможливість чи ускладнення виконання рішення суду з урахуванням законодавчо визначеного порядку примусового виконання, зокрема, через реалізацію майна, та обґрунтувати негативні наслідки виконання у встановлений строк; вказати, в чому саме полягає винятковість обставин, що є підставою для розстрочення виконання рішення суду, та надати належні докази на їх підтвердження, а також докази на підтвердження фінансового стану відповідача (зокрема, довідку податкового органу про всі відкриті рахунки та довідку банку про залишок коштів на таких рахунках інші докази); повідомити та підтвердити вжиті заходи на виконання рішення суду; підтвердити гарантованість виконання рішення суду у запропонований строк; у разі виконання рішення суду (повністю чи частково) - докази такого виконання.

У судовому засіданні 25.04.18 сторони участі своїх представників не забезпечили, хоча повідомлялись про час та місце засідання належним чином, що не перешкоджає її розгляду, оскільки згідно ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Заявником подано додаткові пояснення від 24.04.18, до яких додано виписки про рух грошових коштів на банківських рахунках товариства за квітень 2018 року, відповідно до яких залишок грошових коштів на рахунку підприємства у АТ "УкрСибБанк" складає 493,25 грн., а залишок грошових коштів на рахунку підприємства у ПАТ КБ "Приватбанк" складає 806,37 грн.

Відповідно до приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частинами 3, 4 ст. 331 ГПК України закріплено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.

З підстав, умов та меж надання відстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Як зазначалося вище, на підтвердження скрутного фінансового становища боржником надано звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2017рік.

Так, фінансовий стан підприємства це сукупність показників, що відображають наявність, розміщення і використання ресурсів підприємства, реальні й потенційні фінансові можливості підприємства.

Основним джерелом інформації для фінансового аналізу є фінансова звітність підприємства за два останні календарні роки та за останній звітній період. Фінансовий аналіз підприємства складається з таких етапів: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Частина 2 статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV визначає, що фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (абз.2 п.З Загальних положень Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку І "Загальні вимоги до фінансової звітності", далі - Положення).

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату для прийняття ефективних економічних рішень. Тобто, для оцінки фінансового стану підприємства необхідна інформація, яку можна отримати з балансу.

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід (абз.13 п. 3 Загальних положень Положення).

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності (абз.12 п. 3 Загальних положень Положення).

Отже, належними доказами існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про рух грошових коштів та ін.), достовірність яких підтверджена належними засобами.

Проте, наданий боржником звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) не є достатнім доказом в розумінні ст. 79 ГПК України скрутного фінансового становища боржника і не є достатнім доказом не можливості виконання рішення суду без розстрочки.

Відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а принципами підприємницької діяльності є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.

Тобто, отримання боржниками доходів від підприємницької діяльності не в тому обсязі, в якому було заздалегідь заплановано, не є підставою для розстрочення виконання судового рішення.

Одночасно суд враховує, що надання розстрочки боржнику у виконанні ним рішення на 1 рік порушить принцип збалансованості інтересів сторін. При цьому, наявність інфляційних процесів у економіці держави, негативно вплине і на стягувача. Суд враховує, що інфляційні процеси зачіпають передусім майнові інтереси кредитора, так як належні до стягнення на його користь грошові кошти в національній валюті за період розстрочення істотно знецінюються, і як наслідок, призводять до погіршення фінансового стану кредитора.

Сам по собі незадовільний фінансовий стан боржника, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для розстрочки виконання рішення суду, оскільки їх наявність (відсутність) прямо залежить від власної діяльності суб'єкта господарювання (відповідача).

Боржником не повідомлено суд про жодні вчинені ним заходи на виконання рішення суду. Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 24.10.17 набрало законної сили 10.11.17. Протягом більш ніж 5 місяців з дня набрання рішенням законної сили боржник не вчинив жодних дій, спрямованих на його виконання.

Як зазначено самим ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" за 2017 рік підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 33,4 тис. грн., однак доказів спрямування вказаного прибутку чи його частини на виконання рішення суду матеріали справи не містять.

Заявником також не подано письмових пояснень причин неможливості виконання рішення суду з урахуванням законодавчо визначеного порядку примусового виконання, зокрема, через реалізацію майна, з урахуванням наявності як необоротних так і оборотних активів у підприємства.

Заявник надав докази на підтвердження залишку грошових коштів на рахунку підприємства у АТ "УкрСибБанк" та ПАТ КБ "Приватбанк", однак не подав довідку податкового органу про всі відкриті рахунки, відповідно, господарський суд позбавлений можливості встановити, чи має боржник відкриті рахунки також у інших банківських установах.

Боржник також не надав доказів гарантованості виконання рішення суду у майбутньому.

Суд зазначає, що заявник, в порушення приписів ст. 74 ГПК України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження існування виняткових обставин, які є підставами для відстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду.

За таких обставин, господарський суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" від 10.04.18 про розстрочення виконання судового рішення по справі №912/2854/17.

Керуючись ст.ст. 74, 79, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Ікарус-Сервіс" від 10.04.18 про розстрочення виконання судового рішення по справі №912/2854/17 відмовити.

Згідно частини 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Копії ухвали направити стягувачу ( 53400, м. Марганець, вул. Єдності (Радянська) буд. 62) та боржнику (25014, м. Кропивницький, вул. Виставочна, буд. 2В).

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала складена та підписана 25.04.2018.

Суддя Т. В. Макаренко