Рішення

від 24.04.2018 по справі 925/169/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/169/18 Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36

до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле , м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а/1

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватне підприємство Постачальник , м. Черкаси, вул. Сурікова, 14А

про стягнення 36 642,94 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

Предмет спору, визначений позивачем: Черкаська міська рада звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле про стягнення 36 642,94 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Сурікова, 14-А в м. Черкаси - за період з 27.02.2015р. по 13.01.2016р. - без належного оформлення права користування, та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав та вказує на колегіальне рішення комісії про нарахування збитків власнику землі, підтверджене рішенням виконкому Черкаської міської ради. Дії міської ради не оскаржені. Рішення комісії міської ради не оскаржено відповідачем.

Представник позивача вказав, що рішенням міської ради №2-120 від 14.01.2016р. було припинено право користування земельною ділянкою для ПП Постачальник по вул. Сурікова, 14А у м. Черкаси. Подано письмову відповідь на відзив.

Представник відповідача пояснив, що саме Черкаська міська рада порушувала права відповідача та погіршувала його становище тривалим не оформленням документів на спірну земельну ділянку під придбаним нерухомим майном по вул. Сурикова, 14А у м. Черкаси. Вже з січня 2016 року відповідач самостійно вносив плату за землю, що підтвердив платіжними дорученнями. До оформлення права на користування землею лише в січні 2016р. відповідач не мав права на її використання та фактично не використовував. На спірній ділянці розміщені промислові споруди відповідача. Бездіяльність позивача відповідач не оскаржував, оскільки оскарження рішення комісії з визначення збитків не є способом захисту порушеного права відповідача. Подано письмовий відзив на позов. Відповідач просить відмовити в позові, оскільки відсутній причинний зв'язок між діями відповідача та негативними наслідками для позивача. Позивач не вчинив ніяких дій для мінімізації спричинених збитків.

Ухвали суду, направлені на відомі суду адреси третьої особи, в тому числі і засновників, повернулись до суду з відміткою пошти - за закінченням терміну зберігання.

Представник позивача предмет чи підставу спору не змінив.

Представники відповідача заявили, що ними подані всі документи для вирішення спору.

Третя особа участі у судових засіданнях не брала, витребувані документи не надала.

В судових дебатах:

Представник позивача вимоги підтримав. Просить позов задовольнити.

Представник Відповідача вказав, що відповідач діяв правомірно. Відсутній склад правопорушення для стягнення з відповідача збитків. Просить в позові відмовити повністю.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

27.02.2015р. між приватним підприємством Торговельний центр Постачальник (Продавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле (далі - Відповідач) було укладено договори купівлі-продажу нежитлових будівель, за умовами яких Продавець передав, а Відповідач прийняв у власність об'єкти нерухомого майна, а саме:

- 2/5 частини комплексу нежитлових будівель - побутове приміщення літ. 3-1 , площею 44,8 кв.м, склад літ. Ж-1 , площею 20,0 кв.м, теплогенераторна літ Т-1 , площею 23,8 кв.м; другий поверх прорабської літ. А-ІІ , загальною площею 5,1 кв.м; склад-ангар літ. К-І , площею 1493,2 кв.м, замощення - І;

- 99/100 частини нежитлових будівель - майстерня літ. Д-І, Д'-І, д , площею 157,8 кв.м.; склад літ. В-І , площею 268,9 кв.м., магазин літ. Г-1 , площею 53,0 кв.м;

- 99/100 частини нежитлових будівель - прорабська (приміщення 1-го поверху) літ. А-2 , площею 11,2 кв.м, рампа літ. Б , вбиральня літ. З , огорожа №1, 3; частина огорожі №2, замощення -1;

- адміністративно-побутова будівля з підвалом літ. Е-3, пд , площею 619,9 кв. м, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а (а.с. 23-24, 25-26).

27.02.2015р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ Агрофірма Поле на вищезазначені об'єкти нерухомості, які розташовані за адресою: м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а, на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель.

Відповідно до приписів ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.

Положенням ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 16 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди земельної ділянки із земель комунальної власності укладається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування.

29.04.2015р. відповідач звернувся в Черкаську міську раду з заявою про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки під існуючим комплексом будівель по вул. Сурікова, 14А (а.с. 60). Отримання заяви підтвердив позивач.

Рішенням Черкаської міської ради від 28.07.2015р. №2-1438 товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) по вул. Сурікова, 14а (кадастровий номер 7110136400:05:027:0022) під комплекс нежитлових будівель (а.с. 12).

Пунктом 2 зазначеного рішення відповідача зобов'язано укласти з Черкаською міською радою договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правовстановлюючих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку.

25.09.2015р. відповідач звернувся з заявою в Черкаську міську раду про прийняття рішення про передачу ТОВ Агрофірмі Поле земельної ділянки по вул. Сурікова, 14А в м. Черкаси - як землі промисловості - відповідно до розробленої та представленої технічної документації (а.с. 62). Отримання заяви підтвердив позивач.

Рішенням Черкаської міської ради від 14.01.2016р. №2-120 Про надання товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле земельної ділянки в оренду по вул. Сурікова, 14а затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,4860 га, що розташована за адресою м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а, та надано відповідачу зазначену земельну ділянку в оренду на 49 років під комплекс нежитлових будівель за рахунок земель приватного підприємства Постачальник (а.с. 13-14).

За функціональним використанням земельну ділянку віднесено до категорії земель промисловості.

Пунктом 4.1. рішення Черкаської міської ради від 14.01.2016р. №2-120 відповідача було зобов'язано протягом двох місяців, з дати прийняття рішення, укласти з Черкаською міською радою договір оренди землі, здійснивши його державну реєстрацію.

02.03.2016р. між Черкаською міською радою та ТОВ Агрофірма Поле було укладено договір оренди землі терміном на 49 років, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав від 10.03.2016р. за №13649158 (а.с. 19-21).

Лише з лютого 2016р. відповідач почав вносити плату за землю (а.с. 65-66).

На виконання пункту 2 рішення Черкаської міської ради від 28.07.2015р. №2-1438, департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради було підготовлено проект договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) (а.с. 28) та направлено відповідачу рекомендованим листом від 22.09.2017р. №3790-01-25 (а.с. 33).

Даний лист було отримано представником ТОВ Агрофірма Поле гр. ОСОБА_3 від 25.09.2017р., що підтверджується розпискою особи в повідомлені про вручення поштового повідомлення (а.с. 33 зворот).

Проте, на момент звернення Позивача до суду Відповідач не здійснив ніяких дій щодо врегулювання спірної ситуації з власником землі щодо відшкодування коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з моменту виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці площею 0,48 га по вул. Сурікова, 14А в м. Черкаси.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (пукти 14.1.72,14.1.73 Податкового кодексу України).

Згідно витягу управління Держгеокадастру у Черкаському районі Черкаської області Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 02.02.2016р. №32-28-0.5-692/15-16 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - нормативно-грошова оцінка земельної ділянки по вул. Сурікова, 14а (кадастровий номер 7110136400:05:027:0022) складає 1608076,80 грн. (а.с. 29).

Річна сума платежу, яка підлягала до сплати відповідачем з урахуванням ставки 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за періоди:

з 27.02.2015р. по 31.12.2015р. складає 34930,63 грн.;

з 01.01.2016р. по 13.01.2016р. складає 1712,31 грн.

Загальна сума збитків за час фактичного користування зазначеною земельною ділянкою ТОВ Агрофірма Поле за період з 27.02.2015р. по 13.01.2016р. становить 36642,94 грн.

Станом на день звернення до суду Відповідачем не сплачено кошти в дохід місцевого бюджету, що стало причиною звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення збитків.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно статутних документів позивач та відповідач є самостійними юридичними особами.

Діяльність позивача як органу місцевого самоврядування регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні ;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Діяльність відповідача як суб'єкта господарювання регламентована приписами:

Конституції України;

ЗУ Про оренду землі ;

ЦК України, ЗК України, ПК України та ГК України;

іншими нормативними документами стосовно передачі в оренду земельних ділянок та справляння плати за землю.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов'язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами з березня 2016р. виникли та існують договірні відносини оренди землі - користування земельною ділянкою комунальної власності в межах міста під розміщення та експлуатацію об'єктів нерухомості відповідача - на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Волевиявлення сторін було направлене на настання певних юридичних наслідків.

До моменту укладання між сторонами договору оренди землі від 02.03.2016р. (а.с. 19-21) - протягом спірного періоду з 27.02.2015р. по 13.01.2016р. - сторони перебували в абсолютних правовідносинах на підставі вимог Закону.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Свої вимоги позивач обґрунтовує спричиненням йому збитків відповідачем внаслідок використання спірної земельної ділянки під об'єктами нерухомості по вул. Сурікова, 14а в м. Черкаси протягом періоду з 27.02.2015р. по 13.01.2016р. - з посиланням на приписи ст.ст. 156-157 ЗК України.

Згідно із п.3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин передбачено, що власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284.

Відповідно до п.2.9 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені ст.152 ЗК України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами ЦК України та ГК України.

Згідно ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють фізичні та юридичні особи, що їх заподіяли, добровільно або у судовому порядку. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З приведених вище норм чинного законодавства вбачається, що для

застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

протиправність поведінки особи;

наявність збитків;

причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданими нею збитками;

вина особи, що завдала збитки. При цьому, відсутність вини у завданні збитків має доводити особа, що їх завдала.

Протиправність поведінки ТОВ Агрофірма Поле полягає у невиконанні останнім свого обов'язку щодо оформлення свого права оренди на спірну земельну ділянку з дня виникнення у нього права власності на нерухоме майно, розташоване на зазначеній земельній ділянці та невиконання рішення міської ради від 28.07.2015р. №2-1438 (а.с. 12) - як акту індивідуальної дії - про укладання договору на відшкодування збитків власнику землі.

Збитки, завдані позивачу протиправною поведінкою відповідача, полягають у неодержанні позивачем доходів від орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою, які б позивач одержав би у разі оформлення відповідачем права оренди на цю земельну ділянку за період за період з 27.02.2015р. по 13.01.2016р. (до прийняття рішення Черкаської міської ради від 14.01.2016р. №2-120).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданими ним збитками позивачу, полягає у тому, що саме внаслідок вказаної вище протиправної поведінки відповідача позивач не одержав дохід від плати за використання корисних властивостей землі.

З урахуванням даних проведеної перевірки та керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. №284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , Комісією для визначення збитків власникам землі та землекористувачам і втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва в м. Черкаси, було визначено розмір збитків у вигляді неодержаного Черкаською міською радою доходу за час фактичного користування відповідачем земельною ділянкою без договору оренди за період з 27.02.2015р. по 13.01.2016р., розмір яких склав 36642,64 грн.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.12.2017р. №1348 затверджено акт про визначення збитків власнику землі від 01.11.2017р. №38-2017. Пунктом 2 даного рішення визначено, що зазначену суму збитків відповідач повинен відшкодувати не пізніше одного місяця після затвердження виконавчим комітетом Черкаської міської ради акту Комісії.

Станом на 24.01.2018р. відповідач не відшкодував збитки в добровільному порядку, що підтверджується листом департаменту фінансової політики Черкаської міської ради від 24.01.2018р. №118/18-08.

Позивачем направлялись письмові звернення до відповідача щодо необхідності укласти договір про відшкодування збитків (неодержаного доходу), підтвердженням чого є лист-претензія від 11.09.2017р. №3556-01-25 (а.с. 32) та лист від 20.10.2017р. №3789-01-25 (а.с. 34), яким додатково повідомляли про проведення засідання комісії з питання визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.

Проте відповідачем проігноровано всі вимоги та пропозиції позивача.

Із наведених позивачем доводів не вбачається, що у відповідача були об'єктивні перешкоди щодо укладення договору про відшкодування збитків (неодержаного доходу) власнику землі (міській раді) за період використання землі без правовстановчих документів (з дати набуття права власності на нерухоме майно) у встановленому законом порядку.

Збитки в розмірі 36642,94 грн. було заподіяно позивачеві внаслідок такої протиправної поведінки ТОВ Агрофірма Поле .

Таким чином, у даному випадку мають місце (є доведеними) усі чотири елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для притягнення відповідача до такої відповідальності, як відшкодування збитків. Отже, вимоги позивача про стягнення збитків з ТОВ Агрофірма Поле за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею є обґрунтованими та законними.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог ст. 526 ЦК України та ст. ст. 173, 175, 216, 225, 229 ГК України. Відповідач не відшкодував в добровільному порядку збитки за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею.

Суд не враховує пояснення та заперечення відповідача на доводи позивача - про тривалість розгляду заяв міською радою, про безперспективність судових рішень стосовно бездіяльності міської ради тощо.

Суд при прийнятті рішення також враховує:

положення Конституції України - як норми прямої дії - про те, що власність зобов'язує (ст. 13 ). Власність не може використовуватися на шкоду людині та суспільству;

відповідачем не вчинено жодних юридично значимих дій на самозахист свого права;

відповідачем не вчинено дій на оформлення податкової декларації на спірну ділянку та внесення плати за землю (наприклад у виді податку за землю) за період лютого 2015р. - січня 2016р.;

відповідачем не оскаржено рішення позивача як акт індивідуальної дії про обов'язок підписати договорі на відшкодування збитків (№2-1438 від 28.07.2015р., а.с. 12) та виконкому міської ради про затвердженні акту про визначення збитків власнику землі від 01.11.2017р. (№1348 від 21.12.2017р., а.с. 15);

у відповідача виникло право на користування спірною ділянкою під об'єктами нерухомості з моменту реєстрації права власності на ці об'єкти - за Законом (ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України). Реалізацію цього права відповідач здійснює на власний розсуд;

ПП Постачальник не вносило плату за землю за спіну земельну ділянку з 2015р. Відповідач АФ Поле не відшкодовував підприємству Постачальник платежі за землю у спірному періоді.

Суд враховує, що законодавець не дає визначення шкода у цивільному праві (ст. 1166 ЦК України). Ним визначено способи відшкодування шкоди - в натурі або у виді сплати збитків - приписи ст. 1192 ЦК України.

Суд вважає, що Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, в розумінні вимог ст. 16 ЦК України, спосіб захисту його порушеного права.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 36 642,94 грн. збитків за фактичне користування земельною ділянкою без належного оформлення права користування нею підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 762,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Поле , м. Черкаси, вул. Сурікова, 14а/1, код ЄДРПОУ 35523434, номер рахунку в банку невідомий

на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №33213812700002, банк отримувача - ГУДКС України у Черкаській області, отримувач УК у м. Черкаси ЗКПО 38031150, МФО 854018, код платежу 18010600) через Черкаську міську раду, м. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36, код ЄДРПОУ 25212542, номер рахунку в банку невідомий

36642,94 грн. збитків та 1762 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 26.04.2018р.

Суддя Г.М. Скиба