Постанова

від 24.04.2018 по справі 916/511/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/511/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів М.А. Мишкіної, С.В. Таран ,

секретар судового засідання О.В. Клименко,

за участю представників сторін:

від прокуратури - ОСОБА_2,

від позивача - ОСОБА_3,

від відповідача 1 - ОСОБА_4,

від відповідача 2 - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Валькор»

на рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015 року, прийняте суддею Ю.О. Зайцевим о 14:55 год., м. Одеса, повний текст складено 20.07.2015 року

у справі №916/511/14

за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради

до відповідачів:

1)Одеської міської ради;

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «Валькор»

про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу, повернення майна з чужого незаконного володіння,

В судовому засіданні 22.03.2018р. оголошувалась перерва до 24.04.2018р.

В судовому засіданні 24.04.2018р. відповідно до ст. 233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014р. заступник прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю Валькор про:

-визнання недійсним підпункту 7 пункту 1 рішення Одеської міської ради від 07.10.2009р. №4711-V Про перелік об'єктів комунальної власності м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради про включення до цього переліку нежитлових приміщень цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлових приміщень цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 25;

-визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначених нежитлових приміщень від 29.06.2010р., укладеного між відповідачами;

-зобов'язання ТОВ Валькор повернути Одеській обласній раді нежитлові приміщення цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлові приміщення цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м., що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 25.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради.

Одеська обласна рада у своїх поясненнях підтримала позов прокурора та просила його задовольнити

У відзивах на позов відповідачі зазначили про його безпідставність та необґрунтованість. Крім того, ТОВ Валькор зазначило про пропуск строку позовної давності.

Ухвалою суду першої інстанції від 21.07.2014р. провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом Одеської області справи №916/1036/14 за позовом Одеської міської ради до Одеської обласної ради про визнання незаконним рішення Одеської обласної ради від 12.05.1993р. №449-ХХІ Про заходи з охорони і використанню нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2015р. у зв'язку із залишенням позову заступника прокурора у справі №916/1036/14 без розгляду, провадження у даній справі поновлено та призначено до розгляду.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.07.2015р., підписаним 20.07.2015р. (суддя Зайцев Ю.О.), позов задоволено повністю з мотивів його доведеності, стягнуто з кожного відповідача по 6535,12 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачі звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили його скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2015р., 26.08.2015р. (головуючий суддя Поліщук Л.В., судді Величко Т.А., Туренко В.Б.) апеляційні скарги прийняті до провадження із призначенням до сумісного розгляду. Крім того, ухвалою суду від 26.08.2015р. ТОВ Валькор відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги.

У відзивах на апеляційні скарги, прокурор та позивач зазначили про їх безпідставність, просили рішення суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

У зв'язку із перебуванням головуючого судді Поліщук Л.В. та судді-учасника колегії ОСОБА_6 у відпустці, за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 29.09.2015р. №590 щодо повторного автоматичного розподілу справи, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2015р., протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.09.2015р., протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2015р. справу № 916/511/14 повторно розподілено на розгляд головуючого судді Туренко В.Б., суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 30.09.2015р. дану справу прийнято до провадження у визначеному складу суддів та призначено до розгляду.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. зупинено апеляційне провадження у справі №916/511/14 до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ТОВ «Валькор» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі № 2-а-412/10/1522.

У зв'язку із звільненням 11.01.2018р. головуючого судді Туренко В.Б. з посади, за розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.01.2018р. №67 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018р. та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2018р., розгляд апеляційних скарг розподілено колегії суддів у складі: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 05.03.2018р. дану справу прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів та за ініціативою суду поновлено апеляційне провадження у справі із призначенням апеляційних скарг до розгляду на 22.03.2018р.

В судовому засіданні 22.03.2018р. оголошувалась перерва до 24.04.2018р.

Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідачів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. № 311 «Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю затверджений перелік майна, який передається у власність областей, міст Києва та Севастополя.

На виконання означеної постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311, Одеською обласною радою прийнято рішення від 25.11.1991р. №266-XXI "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування та районів області", яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність обласної ради народних депутатів, міст обласного підпорядкування та районів області згідно з додатками №№1-3 (а.с. 22-56 т.1).

Додатками №1, №2 до рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991р. №266-XXI визначено чіткий перелік об'єктів культури, які передані у власність обласної ради народних депутатів по галузі культури, до якого спірне майно не включено.

Водночас, у додатку №2 до переліку державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування (м. Одеса) по галузі житлово-комунального господарства, включено житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів (а.с. 32 т.1).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 та рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991р. №266-XXI, виконавчим комітетом Одеської міської ради прийнято рішення від 11.01.1992р. №2 "Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність міста", яким прийнято у комунальну власність міста державне майно згідно з додатком №1.

У додатку №1 до цього рішення визначено перелік об'єктів, які приймаються до передачі в комунальну власність міста, серед яких: у пункті 1 розділу І зазначено державний житловий та нежитловий фонд з матеріально-технічною базою та ремонтними організаціями, які пов'язані з обслуговуванням та експлуатацією вказаних фондів; у пункті 35 розділу IV зазначено пам'ятки архітектури, історії та культури на території міста без окремого визначення адрес.

На виконання рішення Одеської обласної ради від 25.11.1991р. №266-XXI, обласне управління житлово-комунального господарства передало, а управління житлово-комунального господарства за дорученням міськвиконкому без права зміни форми власності прийняло державне майно загальною залишковою балансовою вартістю 1187890 тис. руб. та іншими фінансово-господарськими показниками згідно з додатком, що підтверджується актом приймання-передачі від 18.02.1992р.; сторони підтвердили відсутність претензій одна до одної з передачі-прийняття державного майна, що фактично завершило процедуру розмежування.

Рішенням Одеської обласної ради від 12.05.1993р. №449-XXI "Про заходи для охорони і використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області", вирішено, зокрема:

-до прийняття Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України законодавчих та нормативних актів, які розмежовують право власності на нерухомі пам'ятки історії та культури, прийнято в комунальну власність Одеської обласної ради нерухомі пам'ятки історії та культури в Одеській області, які є державною власністю;

-заявлено прохання до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України прийняти відповідні нормативні акти, які забезпечують закріплення права власності на об'єкти національної культурної спадщини за суб'єктами власності, а також акти, які забезпечують створення відповідних державних органів охорони національної культурної спадщини, передбачені Міжнародною конвенцією про охорону культурної та природної спадщини;

-рекомендовано Одеській обласній державній адміністрації, міським, селищним та сільським радам народних депутатів за участі спеціально уповноважених органів охорони пам'яток сформувати єдину систему державних органів охорони об'єктів національної культурної спадщини, розробити узгоджену концепцію охорони історичної спадщини в Одеській області, а також підготувати обласній раді народних депутатів пропозиції зі створення ринкових механізмів охорони, відновлення та використання культурної спадщини;

-доручено секретаріату обласної ради народних депутатів разом з Одеською обласною державною адміністрацією та міськрайвиконкомами до 01.09.1993р. здійснити комплексну інвентаризацію нерухомих пам'яток історії та культури в Одеській області з метою визначення суб'єктів власності на ці об'єкти та оформлення відповідних документів, що закріплюють їх права та обов'язки із забезпечення схоронності пам'яток, податкові та адміністративні пільги, а також підготовки пропозицій з передачі нерухомих пам'яток історії та культури в комунальну власність ради народних депутатів базового рівня (а.с. 57-67 т.1).

Жодних заходів щодо пам'яток історії та культури, визначених рішенням Одеської обласної ради від 12.05.1993р. №449-XXI, державними органами з моменту прийняття цього рішення і до 2003 року вжито не було та право власності на пам'ятки не оформлено.

24.04.2003р. Одеською обласною радою прийнято рішення №154-XXIУ "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада", яким затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада станом на 01.04.2003р., згідно з додатком.

У пункті 11.1.254 цього переліку зазначено і спірну будівлю - склади Машевського, 1850, вул. Приморська, 25 (а.с. 75 т.1).

Однак, 04.05.2005р. рішенням Одеської обласної ради №640-ІУ задоволено протест прокуратури Одеської області та скасовано рішення обласної ради від 24.04.2003р. №154-XXIV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада".

22.09.2006р. рішенням Одеської обласної ради №73-V "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада" затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада станом на 01.09.2006р., згідно з додатком 1.

У пункті 8 додатку 1 до рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006 №73-V вказано об'єкти культурної спадщини в редакції пункту 11 рішення обласної ради від 24.04.2003р. №154-XXIV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада", а саме: склади Машевського, 1850, вул. Приморська, 25 (а.с. 84 зворотній бік т.1).

Разом з тим, Одеською обласною радою в подальшому також не було оформлено право власності на спірне майно та відсутні будь-які докази утримання ним спірного майна, розпорядження, користування спірним майном, тощо. Належних доказів утримання будівлі, в якій знаходиться спірне майно, як в якості пам'ятки культурної спадщини Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, так і в якості нерухомого майна Одеською обласною радою, ані прокурором, ані позивачем не надано.

Наказом Міністерства культури і туризму України №728/0/16-08 від 20.06.2008р. "Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" будівля колишніх складів Машевського (1850р.) по вул. Приморській, 25 в м. Одесі (пункт 32) визнано такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (а.с. 119-121 т.2).

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 01.11.2007р. №1197 виконкомом Одеської міськради видано свідоцтво про право власності серії САВ №382608 від 14.11.2007р. на приміщення загальною площею 119,2 кв.м., у м. Одесі по вул. Приморській, 25 територіальної громади міста ОСОБА_3 в особі Одеської міської ради (а.с. 91 т.1).

На підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.09.2009р. №899 виконкомом Одеської міськради видано свідоцтво про право власності серії САС №447447 від 19.10.2009р. на приміщення загальною площею 107,5 кв.м., у м. Одесі по вул. Приморській, 25 територіальної громади міста ОСОБА_3 в особі Одеської міської ради (а.с. 92 т.1).

Підпунктом 7 пункту 1 рішення Одеської міської ради від 07.10.2009р. №4711-V «Про перелік об'єктів комунальної власності м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» до цього переліку включено нежитлове приміщення цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлове приміщення цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м. по вул. Приморська, 25, у м. Одесі для викупу ТОВ «Валькор» (а.с. 90 т.1).

29.06.2010р. між територіальною громадою міста ОСОБА_3 в особі Одеської міської ради та ТОВ «Валькор» укладено договір купівлі-продажу нежитлових підвальних приміщень, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 25, та в цілому складаються з нежитлового приміщення цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлового приміщення цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м. (а.с. 93-94 т.1).

30.06.2010р. за актом приймання-передачі ТОВ «Валькор» прийняло зазначені нежитлові підвальні приміщення (а.с. 95 т.1).

Державна реєстрація права власності вказаних нежитлових підвальних приміщень за ТОВ «Валькор» проведена 09.08.2010р., що підтверджується інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 122-128 т.1).

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. у справі №2-а-412/10/1522 позов заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Одеської міської ради про визнання протиправними дій задоволено повністю; визнано протиправними дії виконкому Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (перелік наведений у даній постанові); визнано протиправними дії КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо реєстрації права власності за Одеською міською радою на вказані 178 об'єктів та скасовано записи у Державному реєстрі прав щодо власності Одеської міської ради на 178 об'єктів (у т.ч. числі на спірний об'єкт у даній справі - Склади Машевського, 1850, вул. Приморська, 25 Домоволодіння літ. «А» - під №109); зобов'язано виконком Одеської міської ради утриматись від вчинення дій щодо оформлення свідоцтва про право власності ще 407 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі №2-а-412/10/1522 постанову Приморського районного суду від 24.06.2010р. скасовано та прийняте нове рішення, яким адміністративний позов заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Одеської міської ради про визнання протиправними дій задоволено частково; визнано протиправними дії виконкому Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв про право власності на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (перелік наведений у даній постанові); визнано протиправними та скасовані свідоцтва про право власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (у т.ч. числі на спірний об'єкт у даній справі - Склади Машевського, 1850, вул. Приморська, 25 Домоволодіння літ. «А» - під №109); зобов'язано КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» скасувати записи у Державному реєстрі прав щодо права власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.02.2016р. у справі №2-а-412/10/1522 (провадження №К/800/12970/14) постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. та постанову Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.12.2016р. провадження у справі №2а-412/10 (провадження №2а/522/387/16) за позовом заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до виконкому Одеської міської ради, КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» , ТОВ «Валькор» , третя особа - Одеська міська рада про визнання дій противоправними закрито, оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Саме з підпунктом 7 пункту 1 рішення Одеської міської ради від 07.10.2009р. №4711-V Про перелік об'єктів комунальної власності м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради та договором купівлі-продажу від 29.06.2010р., укладеним між Одеською міською радою та ТОВ Валькор не погодився прокурор, що стало підставою для звернення останнього з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської обласної ради.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора із посиланням на ст. ст. 202, 203, 215, 387, п. 3 ч. 1 ст. 388, ст. ст. 392, 1212, 1213 Цивільного кодексу України зазначив, що спірні об'єкти нерухомості - нежитлові приміщення цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлові приміщення цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м., що розташовані в будинку 25 по вул. Приморській у м. Одесі належать до спільної власності територіальних громад області, розпоряджатися цим майном уповноважена Одеська обласна рада, тоді як Одеська міська рада, включивши оспорюваним підпунктом 7 пункту 1 рішення від 07.10.2009р. №4711-V вказані нежитлові приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та відчуженню у 2009 році, а згодом уклавши 29.06.2010р. з ТОВ "Валькор" договір купівлі-продажу, порушила право спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради. Обґрунтовуючи підстави виникнення права власності заступником прокурора зазначено рішення обласної ради від 25.11.1991р. №266-ХХІ, яким затверджено перелік державного майна, що передавалось у власність обласної ради народних депутатів, міст обласного підпорядкування, зокрема, м. Одеси, а також інші рішення обласної ради, зокрема, рішення від 22.09.2006р. №73-V, яким затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад області, управління якими здійснює обласна рада. При цьому, пункт 8 вказаного переліку "Об'єкти культурної спадщини" діє в редакції пункту 11 рішення обласної ради від 24.04.2003р. №154-ХХІV, та відповідно до пункту 11.1.254 якого до цього переліку включено пам'ятку містобудування та архітектури - будинок Склади Машевського, 1850р., розташованого по вул. Приморській, 25 в м. Одесі, який незаконно вибув із володіння обласної ради. Одночасно заступником прокурора зазначено, що ним не пропущено строків звернення до суду з вимогою про визнання недійсним рішення міської ради від 07.10.2009р. №4711-V у заявленій ним частині, з огляду на приписи статті 268 Цивільного кодексу України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства" від 20.12.2011р. №4176-VI, відповідно до яких протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 15.01.2012р. по 15.01.2015р.) особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконного акту органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи. Про факт порушення права власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області прокуратура області та обласна рада дізналися 17.07.2013р. у ході витребування інформації від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та у зв'язку з отриманням 14.11.2013р. інформації про право власності теперішнього власника з Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради права власності на нежитлові приміщення цокольного поверху площею 119,2 кв.м. та нежитлові приміщення цокольного поверху №501 площею 107,5 кв.м., які розташовані в будинку 25 по вул. Приморській у м. Одесі на підставі рішень Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області , від 12.05.1993р. №449-ХХІ Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області , рішень Одеської обласної ради від 24.04.2003р. №154-ХХІV Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада , від 22.09.2006р. №73-V Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада .

Звертаючись з апеляційною скаргою Одеська міська рада послались на те, що:

1)задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що належним власником спірних нежитлових приміщень цокольного поверху, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Приморська, 25, є територіальні громади сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради, на підставі рішення Одеської обласної Ради народних депутатів від 12.05.1993р. №449-ХХІ "Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області" та рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006р. №73-V "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада". Скаржником зазначено, що в порушення статті 43, пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, які не визнавались міською радою як стороною у справі з посиланням на обґрунтовані доводи, суд встановив факт права спільної власності територіальних громад області на спірне майно, не надавши жодної правової оцінки доводам міської ради. Вказаним рішенням обласної ради 12.05.1993р. №449-ХХІ, на яке прокурор та позивач посилаються як на підставу набуття права власності, визначено, що до прийняття Верховною радою та Кабінетом Міністрів України законодавчих та нормативних актів, які розмежовують право власності на нерухомі пам'ятки історії та культури, обласна рада приймає у комунальну власність нерухомі пам'ятки історії та культури в Одеській області, що належать до державної власності. Фактично згаданим рішенням Одеська обласна Рада народних депутатів, не дотримавшись процедури, встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", від 13.10.1992р. №577 "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей та м. Севастополя", від 18.05.1994р. №324 "Про передачу майна, яке перебуває у загальнодержавній власності, до комунальної власності областей, міст Києва та Севастополя", а саме не надавши пропозицій до Кабінету Міністрів України щодо передачі об'єктів у власність територіальної громади області, за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України про передачу майна із загальнодержавної у комунальну власність, в односторонньому порядку без будь-яких правових підстав визначила передачу об'єктів нерухомого майна з державної у комунальну власність. Крім того, рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ "Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області", прийнятим на виконання постанови Кабінету Міністру України від 05.11.1991р. №311, затверджено Перелік державного майна, що передано у власність Одеської обласної ради (додаток 1) та Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування (додаток 2). Згідно із пунктом 1 розділу "Житлово-комунальне господарство" додатку 2 до вказаного рішення у комунальну власність адміністративно-територіальної одиниці м. Одеси передано весь житловий та нежитловий фонд місцевих Рад народних депутатів, до категорії якого віднесено спірне майно.

При цьому, Одеською міською радою наголошено, що виходячи зі змісту вищезазначених актів, класифікація майна, яке передавалось у комунальну власність, здійснювалось за відповідними галузями народного господарства, тоді як категорія пам'яток історії та культури не входить до класифікації за вказаним критерієм. Будь-яка пам'ятка архітектури, окрім свого статусу культурної спадщини має інший статус, який визначається її цільовим використанням (житловий будинок, нежитлова будівля, театр, музей, бібліотека тощо), тобто має подвійний статус. Відтак, нежитлові приміщення цокольного поверху, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. вул. Приморська, 25, як складова відповідного будинку нежилого фонду під час розмежування державного майна передані у комунальну власність м. Одеси, а не комунальну власність обласної ради;

2)за висновками суду першої інстанції пам'ятка містобудування та архітектури - будинок Склади Машевського, 1850р., розташована по вул. Приморській, 25 в м. Одесі віднесена до пункту 11.1.254 Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, затвердженого у новій редакції рішенням Одеської обласної ради від 22.09.2006р. №73-V "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада". У вказаному рішенні обласна рада визначила, що пункт 8 зазначеного Переліку "Об'єкти культурної спадщини" діє в редакції пункту 11 рішення Одеської обласної ради від 24.04.2003р. №154-ХХІV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада". Однак, судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою посилання міської ради на те, що рішенням Одеської обласної ради від 04.05.2005р. №640-IV повністю скасовано рішення Одеської обласної ради №154-ХХІV від 24.04.2003р., а тому, у обласної ради взагалі відсутній чинний акт, який би визначав перелік об'єктів культурної спадщини, що перебуває у спільній власності територіальних громад області.

До того ж, само по собі рішення про затвердження Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, має похідний характер від факту набуття територіальними громадами області права власності, тобто не є безпосередньою підставою набуття територіальними громадами області права власності на відповідні об'єкти нерухомості, а лише узагальнює та систематизує інформацію про наявні у власності відповідних територіальних громад об'єкти нерухомого майна, право власності на які виникло на підставі інших документів. За таких умов віднесення обласною радою до Переліку певного нерухомого майна не може виступати безумовним свідченням права власності територіальних громад області на таке майно, що має досліджуватися окремо на підставі правовстановлювальних документів, яких позивачем до суду не надано.

Необґрунтованим є також посилання суду на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі №2-а-412/10/1522, відповідно до якої визнано протиправними дії виконавчого комітету Одеської міської ради щодо оформлення за Одеською міською радою свідоцтв на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад області та скасовано відповідні свідоцтва, так як вищезгаданою постановою скасовано свідоцтво про право власності територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на об'єкт нерухомості Склади Машевського, 1850 вул. Приморська, 25 . Домоволодіння літ. "А", тобто, на домоволодіння в цілому, а не на окремі його приміщення. Реквізитів відповідного свідоцтва про право власності апеляційний адміністративний суд не зазначив, а також не досліджував, чи набула територіальна громада м. Одеси право власності на окремі приміщення у відповідному будинку, та чи є законними підстави такого набуття. Крім того, об'єктом культурної спадщини виступав будинок в цілому як пам'ятка архітектури місцевого значення, а не окремі його приміщення.

В свою чергу, виконавчим комітетом Одеської міської ради територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради видані свідоцтва й на окремі приміщення у відповідному будинку, а саме свідоцтво від 19.10.2009р. серії САС №447447 на нежитлові приміщення цокольного поверху №501 та свідоцтво від 14.11.2007р. серії САВ №382608 на нежитлові приміщення цокольного поверху, розташовані по вул. Приморській, 25 в м. Одесі. Зазначені свідоцтва про право власності видавались на підставі рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.08.2009р. №899 та від 01.11.2007р. №1197 відповідно, тоді як за змістом постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012р. у справі №2-а-412/10/1522 скасуванню підлягали лише свідоцтва про право власності, видані територіальній громаді на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2015р. №259, тобто, зовсім іншого рішення. Документом, виданим територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.06.2015р. №259 на домоволодіння в цілому, розташоване по вул. Приморській, 25 в м. Одесі, є інше свідоцтво від 05.03.2007р. серії САВ №308112. За таких умов, свідоцтва про право власності територіальної громади м. Одеси на нежитлові приміщення цокольного поверху №501, на нежитлові приміщення цокольного поверху залишаються чинними та не скасовані зазначеним рішенням суду;

3)виходячи із змісту статті 388 Цивільного кодексу України необхідною умовою вимагати повернення майна у добросовісного набувача є той факт, що особа, яка вважає себе власником майна або уповноважена особа не знала про відчуження його майна. Пунктом 2 рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006р. №73-V "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада" повноваження з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, визначеними у розділах 1-8 додатка до цього рішення, делеговано Одеській обласній державній адміністрації, а розпорядженням останньої №47/А-2007 від 12.02.2007р. функції щодо управління об'єктами територіальних громад області, що є об'єктами культурної спадщини, покладено на Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації. Таким чином, зазначене Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації є уповноваженим органом щодо управління такими об'єктами, яке своїм висновком №01-13/5536 від 11.08.2009р. погодило відчуження Одеською міською радою спірного об'єкту нерухомості, що в свою чергу, позбавляє обласну раду витребувати це майно у добросовісного набувача на підставі статті 388 Цивільного кодексу України;

4)згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р. та рішенням Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. "Стретч проти Сполученого Королівства", які є джерелом права в Україні та обов'язковими для застосування, наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Тому витребування від ТОВ "Валькор", яке добросовісно набуло право власності на спірне майно в межах проведеної процедури приватизації згідно з вимогами чинного законодавства, однією із сторін якої виступає орган публічної влади, суперечить актам міжнародного права, згоду на обов'язковість яких надано Україною, що унеможливлює задоволення відповідної вимоги заступника прокурора;

5)незважаючи на заявлені доводи Одеської міської ради щодо пропуску строку для звернення до суду з іншими позовними вимогами, зокрема, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, для яких передбачено загальний термін позовної давності в три роки, судом відхилено вказані доводи без визначення відповідного правового обґрунтування.

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Валькор" ґрунтуються на тому, що:

1)судом не спростовані посилання ТОВ "Валькор" на незаконність правового обґрунтування заступника прокурора Одеської області представництва в господарському суді інтересів Одеської обласної ради як інтересів держави;

2)заступником прокурора пропущено трирічний строк позовної давності без наведення мотивів поважності цього строку;

3)судом не прийнято до уваги, що обрання способу захисту прав та інтересів у вигляді визнання недійсним договору купівлі-продажу з посиланням на ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України у спірних правовідносинах є неправомірним, оскільки Одеська обласна рада, як особа, що вважає себе власником спірного майна, може захистити свої права лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, за наявності підстав, встановлених ст. 388 ЦК України;

4)виходячи із практики Європейського суду з прав людини, позбавлення покупця спірного нерухомого майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим;

5)пунктом 2 рішення Одеської обласної ради від 22.09.2006р. "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада" повноваження з управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, міст області, визначеними у розділах 1-8 додатка до цього рішення, делеговано Одеській обласні державній адміністрації. На виконання вказаного рішення Одеською обласною державною адміністрацією 12.02.2007р. прийнято розпорядження №47/А-2007, додатком до якого визначено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, повноваження з управління якими делеговані обласній державні адміністрації. Пунктом 4 вказаного розпорядження функції щодо управління об'єктами територіальних громад, сіл, селищ, міст області, що є об'єктами культурної спадщини, покладено на Управління охорони об'єктів культурної спадщини облдержадміністрації. Листом від 11.08.2009р. №01-13/5536 зазначене Управління погодило відчуження Одеською міською радою спірного об'єкту нерухомості. Отже, орган уповноважений управляти спірним майном надав згоду на відчуження майна, а тому застосування статті 388 ЦК України є помилковим;

6)судом не прийнято до уваги, що Наказом Міністерства культури і туризму України №728/0/16-08 від 20.06.2008р. "Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України", у зв'язку з невідповідністю критеріям, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1760 "Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" будівля колишніх складів Машевського (1850р.) по вул. Приморській, 25 в м. Одесі визнано такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Більш того, на момент відчуження спірних приміщень ТОВ "Валькор", Одеська міська рада була повноцінним власником спірних об'єктів нерухомості, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14.11.2007р., яке видане на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 01.11.2007р. №1197 та посвідчує, що нежитлові приміщення цокольного поверху загальною площею 119,2 кв.м. належать територіальній громаді м. Одеси, в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності та свідоцтвом про право власності від 19.10.2009р., яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 18.08.2009р. №899 та посвідчує, що нежитлові приміщення цокольного поверху №501 загальною площею 107,5 кв.м. належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, на праві комунальної власності.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про власність" (в редакції, чинній на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць) об'єктами права комунальної власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність області, району чи іншої адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.

Згідно з ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення від 07.10.2009р.) визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом п. 2 ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.

Інших підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації приватизаційне законодавство не передбачає.

В силу ст. ст. 321, 328 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З урахуванням вищенаведених приписів законодавства України, судова колегія дійшла висновку, що правомірність набуття Одеською міською радою (продавцем) права власності на спірні нежитлові приміщення випливає з того, що станом на час їх відчуження в процесі приватизації (29.06.2010р.) на користь ТОВ Валькор , право власності Одеської міської ради підтверджувалось чинними рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 01.11.2007р. №1197, від 18.09.2009р. №899 та виданими на їх підставі свідоцтвами про право власності серії САВ №382608 від 14.11.2007р. та серії САС №447447 від 19.10.2009р. відповідно, які не визнавались недійсними та не скасовані у встановленому законом порядку.

Натомість, жодних юридично значимих дій щодо виконання рішення Одеської обласної ради від 12.05.1993р. №449-XXI шляхом оформлення за позивачем права власності на будівлю по вул. Приморській, 25 (склади Машевського, 1850) в м. Одесі, як пам'ятку історії і культури, вчинено не було, в тому числі й станом на час прийняття оспорюваного рішення Одеської міської ради від 07.10.2009р. №4711-V.

При цьому, в процесі розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991р. №311 спірне майно не було чітко розмежовано та в актах приймання-передачі окремо не виділено, а в матеріалах справи відсутні докази того, що на час прийняття рішень виконавчого комітету Одеської міської ради від 01.11.2007р. №1197, від 18.09.2009р. №899, рішення Одеської міської ради від 07.10.2009р. №4711-V, та видачі свідоцтв про право власності від 14.11.2007р., від 19.10.2009р. існували правовстановлюючі документи, які б свідчили, що власником спірного майна є територіальні громади області в особі Одеської обласної ради.

Більш того, рішенням Одеської обласної ради від 04.05.2005р. №640-ІУ задоволено протест прокуратури Одеської області та скасовано рішення Одеської обласної ради від 24.04.2003р. №154-XXIV "Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада", згідно з яким спірну будівлю - склади Машевського, 1850, вул. Приморська, 25 в м. Одесі було включено до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Одеської області.

Також слід підкреслити, що наказом Міністерства культури і туризму України №728/0/16-08 від 20.06.2008р. "Про затвердження науково-проектної документації щодо визначення зон охорони пам'яток, меж і режимів використання історичних ареалів м. Одеси та занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України" будівля колишніх складів Машевського (1850р.) по вул. Приморській, 25 в м. Одесі (пункт 32) визнано такою, що не підлягає занесенню до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Отже, на час приватизації спірні нежитлові приміщення не входили до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад Одеської області, управління якими могла здійснювати Одеська обласна рада, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Одеська міська рада жодним чином не була обмежена у повноваженнях розпоряджатися належним їй комунальним майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 27.02.2018р. у справі №916/2066/15.

Враховуючи вищевикладене, оскаржене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із відмовою у позові повністю, а апеляційні скарги задоволенню.

За наведених обставин, колегія суддів у даному випадку не приймає до уваги заяву ТОВ Валькор про застосування позовної давності з підстав відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю, а не з мотивів спливу строку позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи покладаються позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 277, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги Одеської міської ради і ТОВ Валькор задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2015р. у справі №916/511/14 скасувати, в позові відмовити.

3.Стягнути з Одеської обласної ради судовий збір за апеляційний перегляд справи на користь Одеської міської ради 6535,12 грн.

4.Стягнути з Одеської обласної ради судовий збір за апеляційний перегляд справи на користь ТОВ Валькор 6535,12 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки передбачені ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.04.2018р.

ОСОБА_7 ОСОБА_1

Суддя М.А. Мишкіна

Суддя С.В. Таран