Рішення

від 17.04.2018 по справі 804/8804/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Справа № 804/8804/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/8804/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татрим" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татрим" (далі - ТОВ "Татрим", підприємство, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної фіскальної служби України, у якій, з урахуванням уточнень від 03.01.2018р., просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 13.12.2017р. №403476/40221103 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ "Татрим" (код ЄДР 40221103);

зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.11.2017р. №17, подану ТОВ "Татрим" (код ЄДР 40221103).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем було подано на реєстрацію до податкового органу податкову накладну №17 від 30.11.2017р., згідно квитанції № 1 накладну було отримано, але реєстрацію зупинено з огляду на виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання та запропоновано платнику податків подати додаткові документи та пояснення, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства були подані до податкового органу. Позивач зазначає, що вказані документи повністю підтверджують реальність господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну, яку надіслано для реєстрації, однак відповідачем прийнято рішення, яким у реєстрації виписаної ТОВ "Татрим" податкової накладної відмолено. У якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної позивача зазначено «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної» , тобто, як зауважує позивач, із спірного рішення не вбачається конкретної підстави для відмови у реєстрації відповідної накладної, у зв'язку з чим підприємство вважає, що рішення, прийняте відповідачем є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вищезазначений адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим даний позов ухвалою суду від 26 грудня 2017 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання ухвали суду від 26.12.2017р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2018р. відкрито провадження по справі №804/8804/17 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Так, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2018р. була направлена засобами поштового зв'язку на вказану ТОВ "Татрим" в уточненій позовній заяві адресу для листування (а/с 1784, м.Дніпро, 49027) та на юридичну адресу відповідача, як суб'єкта владних повноважень (пл. Львівська, 8, м.Київ, 04053).

Зазначену ухвалу суду отримано позивачем - 23.01.2018р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Натомість, належних доказів отримання Державною фіскальною службою України направленої судом ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі №804/8804/17 від 04.01.2018р. станом на 07.03.2018р. до суду не надійшло.

Приписами статей 2 та 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (ч. 5 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено основні засади (принципи) адміністративного судочинства, до яких, зокрема, належить: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 8, ч. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Учасники справи мають, зокрема, право: одержувати копії судових рішень, подавати докази, заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб та оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Водночас, згідно із приписами ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України - при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд, зокрема, досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідності до положень ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач у відзиві викладає заперечення проти позову.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

Так, з огляду на відсутність доказів вручення відповідачу примірника ухвали суду про відкриття провадження по справі, зважаючи на приписи ч. 5 ст. 5 та ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою дотримання закріплених у ст.ст. 8 та 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципів диспозитивності та рівності учасників судового процесу, а також з метою забезпечення процесуальних гарантій сторін на справедливий і неупереджений розгляд даної справи, суд здійснив повторне направлення відповідачу примірника ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі №804/8804/17 від 04.01.2018р.

03.04.2018р. суд отримав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, зі змісту якого вбачається, що повторно направлена судом ухвала від 04.01.2018р. була вручена представнику Державної фіскальної служби України - 30.03.2018р.

Тобто, зважаючи на встановлений згідно ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі суду від 04.01.2018р. строк для подачі відповідачем відзиву на позов, з урахуванням положень ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України, слід зазначити, що останній день для подачі відповідачем відзиву на позовну заяву припадав на 16.04.2018р.

Зважаючи на вищенаведене, слід зауважити, що суд з незалежних від суду причин не мав змоги розглянути адміністративну справу у строк, визначений ч. 1 ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України, а також до закінчення визначеного ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України та встановленого судом в ухвалі від 04.01.2018р. строку для подачі відповідачем відзиву на позов, оскільки у протилежному випадку вирішення даного спору по суті спричинило би порушення прав учасників справи (в т.ч.: права ТОВ "Татрим" на подачу відповіді на відзив у разі надання Державною фіскальною службою України відзиву на позов).

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Право на справедливий суд, гарантовано статтями 1, 6, 13 Конвенції про захист прав людини. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні справедливого балансу між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. (Рішення у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993р., заява № 14448/88, п. 33, та Ankerl v. Switzerland від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.).

При цьому, слід зауважити, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, Кресс проти Франції (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; Ф.С.Б. проти Італії (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія A № 208-B, п. 33; Т. проти Італії (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія A № 245-C, п. 26; та Кайя проти Австрії (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Тому з огляду на відсутність на момент закінчення відповідного строку для подачі Державною фіскальною службою України відзиву на позов (17.04.2018р.), враховуючи приписи ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу №804/8804/17 по суті.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/8804/17 у спрощеному провадженні.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі №804/8804/17 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов в порядку ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 15-ти днів з моменту отримання відповідачем ухвали суду від 04.01.2018р.

Державною фіскальною службою України отримано повторно направлену судом ухвалу від 04.01.2018р. про відкриття провадження в адміністративній справі №804/8804/17 лише 30.03.2018р., що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відзив на позов у встановлений судом строк (тобто - до 16.04.2018р.) відповідачем до суду не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів

Відповідно до ч. 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Татрим» (код ЄДРПОУ 40221103) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 18.01.2016р.

Видами економічної діяльності позивача (за КВЕД) є:

43.11 Знесення;

43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику;

43.21 Електромонтажні роботи;

43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування;

43.31 Штукатурні роботи;

43.33 Покриття підлоги й облицювання стін;

43.34 Малярні роботи та скління;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

41.10 Організація будівництва будівель;

41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний вид діяльності підприємства);

42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Позивачем отримано у Держаній архітектурно-будівельній інспекції України Ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів IV і V категорій складності (строк дії ліцензії: з 25.05.2016р. по 25.05.2019р.).

Підприємство перебуває на податковому обліку у контролюючих органах (станом на момент виникнення спірних правовідносин - Кам'янська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) від 18.01.2016р. за №040316004350 (в т.ч. як платник податку на додану вартість (далі-ПДВ) від 01.11.2016р. за індивідуальним податковим номером 402211004030).

30.11.2017р. ТОВ «Татрим» виписано податкову накладну №17 за результатами надання послуг (зокрема: виконання робіт з облицювання фасаду будівлі композитними алюмінієвими панелями з утепленням філії "ПУМТС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Тернівська, 5) Приватному акціонерному товариству «ДТЕК Павлоградвугілля» (код послуги згідно ДКПП 41.00) на суму (ціна постачання) 707 850, 00 грн. (без урахування ПДВ).

02.12.2017р. вказану податкову накладну підприємством подано до Державної фіскальної служби України для проведення реєстрації.

Податкову накладну №17 від 30.11.2017р. прийнято Державною фіскальною службою України, однак реєстрацію даної податкової накладної (далі-ПН) - зупинено.

В квитанції №1 зазначено наступні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної: «ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 41.00/ . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу» .

07.12.2017р. ТОВ «Татрим» направлено до Державної фіскальної служби України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена разом із поясненнями та первинною документацією, що також підтверджується наданим позивачем копіями повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено №1 від 07.12.2017р. та квитанції №1 від 07.12.2017р.

13.12.2017р. комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення №403476/40221103 про відмову в реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2017 р., у якому в якості підстави для відмови у реєстрації податкової накладної позивача зазначено: «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної» .

Не погодившись із вищезазначеним рішенням комісії, ТОВ «Татрим» звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків та зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (далі - ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до положень ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із приписами п. 201 ст. 201 Податкового кодексу України - на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватись з урахуванням граничних строків:

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місця, у якому вони складені;

-для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місця, наступного за місяцем, у якому вони складені.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За таких обставин, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» за №1246 від 29.12.2010р. (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

-відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

-чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

-реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

-наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

-наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

-наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

-дотримання вимог Законів України «Про цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містить пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту відповідної Квитанції по податковій накладній №17 від 30.11.2017р. вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Суд звертає увагу на те, що фіскальним органом у квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної вказаним критеріям, натомість, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у Квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься в Наказі №567 Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Крім того, зі змісту Квитанції по податковій накладній №17 від 30.11.2017р. вбачається, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом №567.

Таким чином, у Квитанції фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Вичерпний перелік документів є наступним:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв:

- договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Згідно пункту 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 Податкового кодексу України.

Такі документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України до Комісії Державної фіскальної служби України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних.

Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення №403476/40221103 від 13.12.2017р. про відмову у реєстрації виписаної позивачем податкової накладної №17 від 30.11.2017р.

Слід зауважити, що вищезазначене рішення комісії не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної» .

Судом встановлено, що в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» за №190 від 29.03.2017р. (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.

Натомість, із поданих позивачем до суду документів вбачається, що вищевказану податкову накладну №17 було виписано ТОВ «Татрим» згідно з п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України за фактом настання першої податкової події, а саме: оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (акт виконаних робіт за листопад 2017 року тощо), що здійснювалось на виконання договору №4972-ПУ-УМТС-У від 25.09.2017р., укладеного позивачем (Підрядник/Продавець) із Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"; Замовник/Покупець) в особі директора філії "Павлоградське управління матеріально-технічного забезпечення" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", як замовником послуг (а саме: щодо виконання робіт з облицювання фасаду будівлі композитними алюмінієвими панелями з утепленням будівлі центральної бази філії "ПУМТС" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (код виду діяльності 41.20), розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Тернівська, 5) у відповідності до технічного завдання на виконання робіт, яке є додатком №1 до даного договору.

Згідно із п. 5.3 вищезазначеного договору: "Оплата за даним договором здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, наступним чином:

5.3.1 Попередня оплата у розмірі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 20 % 33 333, 33 грн., протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту укладенні даного договору згідно наданого Підрядником рахунку.

5.3.2 Попередня оплата у розмірі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 20 % 33 333, 33 грн., протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту початку виконання робіт за даним договором згідно наданого Підрядником рахунку.

5.3.3 Попередня оплата у розмірі 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ - 20 % 33 333, 33 грн., протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту початку виконання робіт за даним договором згідно наданого Підрядником рахунку.

5.3.4 Залишок суми сплачується Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акта прийому виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2в), довідки про ціну виконаних підрядних робіт (Форма КБ-3) та виставленого Підрядником рахунку".

На виконання умов зазначеного договору Замовником здійснено попередню оплату згідно платіжних доручень №2116966189 від 29.09.2017р. на суму 200 000, 00 грн., №2116975482 від 12.10.2017р. на суму 200 000, 00 грн., №2116981609 від 19.10.2017р. на суму 109 652, 00 грн., з огляду з отриманням яких позивачем були виписані податкові накладні №13 від 29.09.2017р., №7 від 12.10.2017р., №9 від 19.10.2017р.

Факт виконання підприємством будівельних робіт згідно із укладеним з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" договором підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами (зокрема, акт приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2017 року із додатками, довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (загальна вартість без ПДВ - 707 849, 99 грн.).

Згідно із договірної ціни, складеної за підсумками проведених робіт загальна вартість понесених Підрядником витрат склала 849 420, 00 грн. (з ПДВ) (в т.ч.: 707 850, 00 грн. (без ПДВ); сума ПДВ - 141 570, 00 грн.), до якої позивачем включено загальну вартість будівельних робіт в сумі 623 050, 70 грн. та інші витрати в сумі 847 993, 00 грн.

ТОВ "Татрим" на виконання вимог укладеного із ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" договору виписано відповідні податкові накладні, а саме:

-податкова накладна №13 від 29.09.2017р. із зазначенням загальної ціни постачання послуг - 707 850, 00 грн. (без ПДВ) та обсягом постачання - 166 666, 67 грн.(без ПДВ), яку прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно Квитанції від 10.10.2017р.;

-податкова накладна №7 від 12.10.2017р. із зазначенням загальної ціни постачання послуг - 707 850, 00 грн. (без ПДВ) та обсягом постачання - 166 666, 67 грн.(без ПДВ), яку прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно Квитанції від 19.10.2017р.;

-податкова накладна №9 від 19.10.2017р. із зазначенням загальної ціни постачання послуг - 707 850, 00 грн. (без ПДВ) та обсягом постачання - 91 376, 67 грн.(без ПДВ), яку прийнято та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно Квитанції від 24.10.2017р.;

-податкова накладна №17 від 30.11.2017р. із зазначенням загальної ціни постачання послуг - 707 850, 00 грн. (без ПДВ) та обсягом постачання - 283 140, 00 грн.(без ПДВ), у реєстрації якої відмовлено згідно рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №403476/40221103 від 13.12.2017р.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Татрим" зазначає, що виписана підприємством податкова накладна №17 від 30.11.2017р. містить вартість виконаних будівельних робіт та складається із сум витрат, пов'язаних з придбанням будівельних матеріалів та інструментів у постачальників (контрагентів позивача), що підтверджується наступною первинною документацією:

-по взаємовідносинам із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №49 від 31.10.2017р., платіжні доручення №288 від 01.11.2017р., №287 від 31.10.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТІКС-Україна" позивачем та даним контрагентом складено: видаткові накладні №81056 від 12.09.2017р., №81972 від 13.09.2017р., довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей (далі-ТМЦ) №11-09-1 від 11.09.2017р., платіжне доручення №238 від 11.09.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ТДБ ОЛДІ" позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №ДПР05716 від 18.10.2017р., платіжне доручення №260 від 12.10.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №ДП-НР-00025 від 02.11.2017р., платіжне доручення №293 від 02.11.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №01-11-1 від 01.11.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "КРЕП ТЕХ" позивачем та даним контрагентом складено: видаткові накладні №КТ-00019816 від 03.10.2017р., №КТ-00019886 від 04.10.2017р., платіжне доручення №263 від 02.10.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №29-09-4 від 29.09.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" позивачем та даним контрагентом складено: видаткові накладні №Рнк/DP-0024563 від 08.11/2017р., №Рнк/DP-0024564, №Рнк/DP-0024829 від 10.11.2017р., №Рнк/DD-0005883 від 29.09.2017р., №Рнк/DD-0006104 від 06.10.2017р., платіжні доручення від 08.11.2017р. №№ 308, 309, від 10.11.2017р. за №313, від 28.09.2017р. за № 253;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВА" позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №ДП-0001638/001 від 02.10.2017р., платіжне доручення №264 від 02.10.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №27-09-1 від 27.09.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ІК "АЛЮТАЛ" позивачем та даним контрагентом складено: видаткові накладні №787 від 05.10.2017р., №807 від 13.10.2017р., №848 від 26.10.2017р., №970 від 27.11.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №29-09-3 від 29.09.2017р. довіреність на отримання ТМЦ №16-11-1 від 16.11.2017р., платіжні доручення №265 від 02.10.2017р., №262 від 13.10.2017р., №275 від 20.10.2017р., №318 від 16.11.2017р., №329 від 24.11.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК «АЙРОН-ТРЕЙД» позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №РН-0002096 від 04.10.2017р., платіжне доручення №272 від 04.10.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №02-10-2 від 02.10.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНСА ПЛЮС» позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №РН-0444 від 02.10.2017р., платіжне доручення №266 від 02.10.2017р., довіреність на отримання ТМЦ №29-09-2 від 29.09.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМРАД СЕРВІС» позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №1596 від 06.11.2017р., довіреність на отримання ТМЦ № 03-11-1 від 03.11.2017р., платіжне доручення від 03.11.2017р., видаткова накладна від 02.10.2017р., довіреність від 29.09.2017р., платіжне доручення №296 від 02.10.2017р., видаткова накладна №1353 від 02.10.2017р., довіреність на отримання ТМЦ № 29-09-1 від 29.09.2017р., платіжне доручення №262 від 02.10.2017р.;

-по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЛАТОФАРБА" позивачем та даним контрагентом складено: видаткова накладна №РН-0000154 від 13.10.2017р., платіжне доручення №259 від 12.10.2017р.

Крім того, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Татрим" були укладені договори підряду із гр. ОСОБА_3 (договір про виконання робіт за №2/17 від 10.11.2017р.), гр. ОСОБА_4 (договір про виконання робіт за №1/17 від 10.11.2017р.), гр. ОСОБА_5 (договір про виконання робіт за №3/17 від 10.11.2017р.).

З метою транспортування будівельних матеріалів позивачем використовувався транспортний засіб (вантажний автомобіль НОМЕР_2), яким ТОВ "Татрим" користується на підставі укладеного із гр. ОСОБА_6 договору безоплатної позички від 20.08.2017р.

Також в рамках виконання будівельних робіт згідно укладеного із ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" договору підприємством використовувались будівельні ліса, які позивач як орендар за договором із ТОВ "Елітмаіс" від 15.08.2017р.

Так, надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає, згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, безсторонньо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення неупереджено, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач в оскаржуваному рішенні підтверджує надання копій документів за Вичерпним переліком, не встановлює ненадання таких документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу, а зазначає одночасно:

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства

- та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

При цьому, відповідач ані в оскаржуваному рішенні не зазначив, ані під час розгляду справи не аргументував порушення позивачем законодавства при складенні поданих документів та не зазначив в чому полягає недостатність таких документів, для наявності у ДФС підстав прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваного рішення та його відповідність нормам діючого законодавства України.

Отже, з огляду на те, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, в той час як платником податків було надано всі необхідні документи, які засвідчують підставу для реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2017р., суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за №403476/40221103 від 13.12.2017р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати податкову накладну ТОВ «Татрим» за №17 від 30.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРНП;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРНП.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію ПН/РК;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію ПН/РК (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації ПН/РК, яке набрало законної сили, такі ПН/РК реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв'язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, порушеного оскаржуваними рішеннями.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням відсутності відзиву або заперечень на позов відповідача (суб'єкт владних повноважень), з огляду на положення ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Татрим" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст.ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із приписами ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову із двома позовними вимогами немайнового характеру до суду у загальному розмірі 3200,00 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №369 від 18.12.2017р. на суму 1600,00 грн. та платіжним дорученням №421 від 29.12.2017р. на суму 1600,00 грн., оригінали яких наявні у матеріалах справи. Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем - у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на те, що адміністративний позов ТОВ «Татрим» - задоволено повністю, суд доходить до висновку, що сума сплаченого позивачем судового збору за подачу адміністративного позову до суду в сумі 3200,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі №804/8804/17 (Державна фіскальна служба України).

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Татрим" (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 51905, Дніпропетровська область, м.Кам'янське, буд. 35; код ЄДРПОУ 40221103) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №403476/40221103 від 13.12.2017р. про відмову у реєстрації податкової накладної №17 від 30.11.2017р., поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Татрим" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Татрим" податкову накладну №17 від 30.11.2017р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татрим" (код ЄДРПОУ 40221103) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати в сумі 3200, 00 грн. (три тисячі двісті гривень).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1