Постанова

від 26.04.2018 по справі 826/4735/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4735/18 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року (дата виготовлення повного тексту ухвали невідома) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 001746-18.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 001746-18, складеної головним спеціалістом Скотською О.І., про демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне встановлення обставин, що мають значення для вирішення питання забезпечення позову та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким клопотання ПАТ "Українська автомобільна корпорація" про забезпечення позову - задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що, що спірну конструкцію, належну позивачу може бути демонтовано.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У відповідності до ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження).

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст. 150 КАС України).

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Зазначені підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, відповідно до абз. 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладену у постанові від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Зі змісту як клопотання про забезпечення позову, так і апеляційної скарги, вбачається, що позивач належним чином не обґрунтував своє клопотання про забезпечення позову, не надав доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема з тих підстав, що заявником не конкретизовано яких саме зусиль буде змушений він докласти та яких понесе витрат у разі невжиття судом заходів, про які він просить.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що застосування заходів забезпечення позову є виправданим у разі, якщо наявне достатньо обґрунтоване припущення, що їх невжиття може у подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, не підтверджується існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості звертатися в подальшому із заявами про забезпечення позову, якщо виникнуть нові обставини, що будуть нести реальну загрозу правам та інтересам позивача.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у спірній вимозі вказано, що ПАТ "Українська автомобільна корпорація" самовільно встановило рекламний засіб - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), зобов'язано позивача здійснити демонтаж вказаної конструкції та до 20 березня 2018 року повідомити відповідача у письмовій формі з фото фіксацією про усунення зауважень.

Таким чином, позивачу було надано строк до 20.03.2018 для демонтажу спірної конструкції, однак до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову позивач звернувся 22.03.2018.

На переконання суду апеляційної інстанції, звернення позивача до суду з клопотанням про забезпечення позову після спливу строку, встановленого у вимозі, унеможливлює забезпечення позову шляхом зупинення дії цієї вимоги. У такому випадку, спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, не зможе ефективно захистити можливе порушення його прав у майбутньому.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову , оскільки будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат судом апеляційної інстанції не встановлено.

Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновки суду першої інстанції про відсутність необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2018 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 26 квітня 2018 року