Рішення

від 23.11.2018 по справі 826/4735/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 листопада 2018 року № 826/4735/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" до про Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визнання протиправною та скасування вимоги, В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Українська автомобільна корпорація" (далі - ПАТ "Українська автомобільна корпорація") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2018 № 001746-18, складену головним спеціалістом Скотською О.І.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останній отримав дозвіл на розміщення об'єкта зовнішньої реклами (ОЗР) № 12801-06, адреса розташування ОЗР - Голосіївський район, Столичне шосе, 90 № 1, строком дії до 31.01.2021. Позивач зазначає, що вказаний дозвіл не може бути скасований у зв'язку з затвердженням схеми розміщення рекламних носіїв на території міста розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.12.2017 № 1689. Звернув увагу, що розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 26.12.2017 № 1689 є регуляторним актом, однак не було оприлюднено у встановлений законом спосіб, відповідно, не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 26.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 826/4735/18.

06.04.2018 представником позивача Кудрявцевим Г.А. подано уточнену позовну заяву, у зв'язку з невірним зазначенням назви відповідача у первісній позовній заяві.

22.06.2018 представником відповідача Походою О.О. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що у виданому позивачеві дозволі № 12801-06 на розміщення ОЗР є застереження, що дозвіл дійсний до затвердження схем розміщення рекламних носіїв на території міста. Оскільки Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядженням від 26.12.2017 №1689 було затверджено Схему розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста, виданий позивачеві дозвіл припинив свою дію. Звернула увагу, що розміщення ОЗР без дійсного дозволу є порушенням чинного законодавства. Також, представник відповідача зазначила, що спірна вимога не є нормативно-правовим актом або актом індивідуальної дії, відповідно не створює для позивача жодних правових наслідків.

18.07.2018 та 26.10.2018 представником позивача Кудрявцевим Г.А. подано до суду відповідь на відзив та пояснення.

Оскільки справа розглядається відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідь на відзив та пояснення позивача судом до уваги не беруться на підставі частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі заяви від 06.05.2006 № 14703 позивачем отримано дозвіл № 12801-06 на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, а саме: Щита, що стоїть окремо (суцільний щит), розміри 6.000х3.000 заг. пл. 36.0000 кв.м, кількість площин 2, зовнішнє підсвічування, фітооздоблення, що розташований у Голосіївському районі міста Києва, Столичне шосе, 90 № 1.

На підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2016 № 787 строк дії вказаного дозволу було продовжено до 31.01.2021 (а.с. 11).

13.03.2018 позивач отримав акт обстеження від 05.03.2018 та вимогу від 07.03.2018 № 001746-18 (а.с. 12, 13).

Зі змісту акта обстеження від 05.03.2018 вбачається, що за результатами обстеження території району Голосіївський міста Києва, за адресою: Голосіївський район, Столичне шосе, 90 № 1, виявлено порушення Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008, № 1051/1051, порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 223/2446, порядку розміщення вивісок у місті Києві затвердженого рішенням Київської міської ради № 224/2446, а саме: розміщення спеціальної тимчасової стаціонарної конструкції типу: Щит, що стоїть окремо (суцільний щит). Закінчився термін дії дозволу або скасовано (п. 17.2 "В") та самовільно встановлений рекламний засіб (п. 172 "Б").

У вимозі від 07.03.2018 № 001746-18, складеної головним спеціалістом Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Скотською О.І., зазначено про необхідність здійснити демонтаж конструкції: Щит, що стоїть окремо (суцільний щит) для усунення порушень Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, Порядку розміщення реклами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 223/2446, Порядку розміщення вивісок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 № 224/2446: Закінчився термін дії дозволу або скасовано (п. 17.2 "В") та самовільно встановлений (п. 172 "Б"), на підставі п. 3 розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.08.2016 № 787 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.12.2017 № 1689.

Не погодившись з вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням статті 1 Закону України "Про рекламу":

зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг;

рекламні засоби - засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

Статтею 16 Закону України "Про рекламу" встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно з пунктом 14.1.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, розміщення та утримання зовнішньої реклами в м. Києві повинно відповідати вимогам Закону України "Про рекламу", Типовим правилам розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067, а також діючому Порядку, що затверджується розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

За визначенням пункту 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 N 2067 (далі - Типові правила), спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Згідно з абзацом першим пункту 3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до пунктів 1 та 5 частини першої статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об'єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом; самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Пунктом 1.3 Порядку розміщення реклами в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 N 37/6253 (далі - Порядок), визначено, що самовільно встановлений рекламний засіб - рекламний засіб, що розміщується без наявності виданого у встановленому порядку дозволу; після прийняття виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження про відмову у продовженні терміну дії дозволу або його скасування.

Згідно з пунктом 45 Типових правил контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 49 Типових правил передбачено, що демонтаж вивісок чи табличок, розміщених з порушенням вимог цих Правил, здійснюється у разі: припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичної особи - підприємця; невідповідності розміщення вивіски чи таблички вимогам щодо її розміщення, наданим у визначенні, та архітектурним вимогам, державним нормам, стандартам і правилам, санітарним нормам; порушення благоустрою території.

Розміщені вивіски чи таблички підлягають демонтажу за рахунок коштів юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, якими вони були встановлені.

Згідно з пунктами 3.1.1, 3.1.2 та 3.1.4 Порядку КП "Київреклама": укладає з розповсюджувачем реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва (далі - договір на право тимчасового користування місцем); організовує або проводить власними силами демонтаж РЗ відповідно до цього Порядку; здійснює обстеження місць розміщення РЗ відповідно до виданих у встановленому порядку дозволів та надає дозвільному органу матеріали щодо порушників цього Порядку.

Відповідно до пункту 17.1 Порядку демонтаж у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання. При цьому демонтаж та подальше зберігання РЗ не передбачає переходу права власності на них до територіальної громади міста Києва.

Демонтаж РЗ є засобом протидії порушенню прав територіальної громади міста Києва щодо надання у тимчасове користування місць (для розміщення РЗ) або усунення порушень договірних зобов'язань розповсюджувачами реклами за договорами про надання у тимчасове користування місць (власниками та/або законними користувачами РЗ), а також засобом усунення порушень в інших випадках.

Підпунктами "б", "в" пункту 17.2 Порядку передбачено, що демонтаж РЗ здійснюється відповідно до цього Порядку у таких випадках: у разі виявлення самовільно встановлених РЗ; якщо термін дії дозволу закінчився і не був продовжений або дозвіл було скасовано у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 17.3 Порядку демонтаж РЗ у випадках, встановлених пунктом 17.2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу дозвільного органу.

Відповідно до пункту 17.4 Порядку у вказаних у пункті 17.2 цього Порядку випадках (крім випадку, коли власника РЗ неможливо встановити) демонтаж РЗ має бути проведений власниками (законними користувачами) РЗ самостійно за власний рахунок в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу про усунення порушень вимог порядку розміщення зовнішньої реклами.

Вимога направляється у письмовій формі поштою з повідомленням про вручення або вручається представнику розповсюджувача реклами особисто під підпис. У випадках, передбачених підпунктами а), б), г), д), ж), з) пункту 17.2 цього Порядку до вимоги додається акт, в якому зафіксовані виявлені порушення, за підписом представників дозвільного органу.

Демонтаж РЗ здійснюється без направлення розповсюджувачу реклами вимоги, якщо власник або адреса власника РЗ не встановлені.

Розповсюджувач реклами зобов'язаний протягом трьох днів або в термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, з моменту отримання вимоги усунути зазначені у вимозі порушення та повідомити в цей же строк дозвільний орган в письмовій формі.

Згідно з пунктом 17.5 Порядку якщо розповсюджувач реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, вказаний у вимозі дозвільного органу, здійснюється демонтаж РЗ.

Пунктами 17.6 та 17.7 Порядку встановлено, що у разі необхідності демонтажу РЗ дозвільний орган складає перелік РЗ, що підлягають демонтажу, затверджує його наказом та направляє до КП "Київреклама" для забезпечення його виконання. Організація демонтажу або самостійне проведення демонтажу здійснюється КП "Київреклама" на підставі наказу дозвільного органу на умовах, визначених цим Порядком.

Відповідно до пункту 18.3 Порядку у разі порушення вимог цього Порядку уповноважені посадові особи дозвільного органу та/або КП "Київреклама" (у межах повноважень) звертаються до розповсюджувача реклами з вимогою про усунення порушень у визначений термін.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідач відповідно до чинного законодавства наділений повноваженнями на здійснення контролю за додержанням Порядку розміщення реклами в місті Києві та у разі виявлення порушень цього порядку вправі звертатись до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою про усунення порушень у визначений строк.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, вимога дозвільного органу про усунення порушень, винесена на виконання владних управлінських функцій, є індивідуальним актом у розумінні наведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в судовому порядку, позаяк безпосередньо стосується прав або інтересів особи, до якої звернена, та невиконання якої зумовить для такої особи настання несприятливих наслідків у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності та/або у вигляді вжиття щодо неї інших заходів, передбачених Порядком № 37/6253.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача в частині того, що спірна вимога не створює для позивача жодних правових наслідків, позаяк останні ґрунтуються на невірному тлумаченні норм чинного законодавства.

За змістом пункту 24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Як уже було встановлено судом, ПАТ "Українська автомобільна корпорація" набула право на розміщення ОЗР - щит, що стоїть окремо (суцільний щит), за адресою: Голосіївський р-н, Столичне шосе, 90 № 1 на підставі дозволу № 12801-06, строк дії якого було продовжено на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.08.2016 №787 з 01.02.2016 по 31.01.2021.

Так, зі змісту спірної вимоги вбачається, що підставою для прийняття останньої став висновок відповідача про те, що закінчився термін дії дозволу або скасовано; самовільно встановлений РЗ.

Згідно з пунктом 31 Типових правил дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або непереоформлення дозволу в установленому порядку.

Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним.

Рішення про скасування дозволу фіксується в журналі реєстрації та надсилається робочим органом розповсюджувачу зовнішньої реклами.

Рішення про скасування дозволу може бути оскаржене у порядку, встановленому законодавством.

Суд звертає увагу, що пункт 31 Типових правил було виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1173, проте, внесені зазначеною постановою Кабінету Міністрів України зміни до Типових правил постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2016 у справі №826/2002/16, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016, визнано незаконними з моменту прийняття та скасовано, а отже, положення пункту 31 є чинними і підлягають застосуванню.

Відповідно до пунктів 16.2, 16.3, 16.4 Порядку дозвіл скасовується на підставі відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до закінчення строку його дії: за письмовою заявою розповсюджувача реклами; у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців; у разі якщо дозвіл не переоформлено у встановленому порядку. Перелік підстав для скасування дозволу є вичерпним.

Дозвільний орган протягом п'яти робочих днів з дня виникнення підстав для скасування дозволу подає відповідний проект розпорядження до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) протягом п'яти робочих днів з дати одержання проекту розпорядження приймає відповідне рішення.

Рішення про скасування дозволу фіксується у журналі обліку державного адміністратора та в журналі реєстрації дозвільного органу і видається державним адміністратором особисто або надсилається заявнику поштовим відправленням з описом вкладення не пізніше п'яти робочих днів з дати видання відповідного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Протягом трьох днів з моменту отримання рішення про скасування дозволу розповсюджувач реклами зобов'язаний демонтувати РЗ, дозвіл на розміщення якого було скасовано.

З аналізу наведених норм вбачається, що визначеною законом підставою набуття суб'єктом господарювання (розповсюджувачем зовнішньої реклами) права на розміщення зовнішньої реклами у місті Києві на певний строк та у певному місці є дозвіл на розміщення об'єкта зовнішньої реклами, виданий на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) відповідно до Порядку. При цьому скасування дозволу до закінчення строку його дії допускається виключно за відповідним розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) з підстав, передбачених пунктом 31 Типових правил, перелік яких є вичерпним, та з дотриманням процедури, визначеної розділом 16 Порядку.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано відповідачем, що дозвіл у встановленому порядку скасовано не було, оскільки відповідного розпорядження Виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) про скасування дозволу № 12801-06 до закінчення строку його дії не приймалось. Докази, які б спростовували цю обставину в матеріалах справи відсутні. Жодних посилань в оскаржуваній вимозі на прийняте розпорядження про скасування дозволу № 12801-06 - немає.

Таким чином, на момент складення акта обстеження від 05.03.2018 та прийняття оскаржуваної вимоги від 07.03.2018 дозвіл № 12801-06 був чинним, оскільки термін його дії не закінчився і у встановленому законом порядку останній скасовано не було.

Висновок відповідача про те, що термін дії виданого позивачу дозволу закінчився, є помилковим, оскільки встановленої Типовими правилами та Порядком процедури скасування дозволу відповідачем дотримано не було.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що виданий позивачу дозвіл припинив свою дію.

Доводи відповідача про те, що виданий позивачу дозвіл № 12801-06 скасовано у зв'язку з прийняттям виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядження від 26.12.2017 № 1689 "Про затвердження Схеми розміщення наземних рекламних засобів по всій території міста Києва" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки такої підстави для скасування дії дозволу, як затвердження схем розміщення рекламоносіїв не передбачено чинним законодавством.

Одночасно суд звертає увагу, що розпорядження від 26.12.2017 № 1689 було прийнято виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) на виконання підпункту 2.4. пункту 2 рішення Київської міської ради від 20.04.2017 №223/2445 "Про затвердження Правил розміщення рекламних засобів у місті Києві", пунктом 6 якого встановлено, що дозволи на розміщення реклами в місті Києві, видані до набрання чинності цим рішенням, є чинними до закінчення строку їх дії.

За наведених обставин, суд вважає, що висновки відповідача про те, що строк дії дозволу № 12801-06 закінчився, чи його скасовано, а також, що рекламний засіб позивача самовільно встановлений - є помилковими.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірної вимоги.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У рішенні від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірної вимоги відповідачем не було забезпечено юридичної визначеності у правовідносинах, що стало наслідком помилкових висновків дозвільного органу щодо обставин у справі, які слугували підставою для прийняття вимоги.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01001, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код 30302112) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 41348526) від 07.03.2018 № 001746-18.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 41348526) на користь Приватного акціонерного товариства "Українська автомобільна корпорація" (01001, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 15/2, ідентифікаційний код 30302112) 1762,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147- VIIІ).

Суддя В.П. Катющенко