Постанова

від 24.04.2018 по справі 815/5852/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

24 квітня 2018 року

справа №815/5852/16

адміністративне провадження №К/9901/4113/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

при секретарі судового засідання Гутніченко А.М.

за участю представників:

позивача - Ігнатенко М.П. - за дов. від 20 квітня 2018 року,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року у складі судді Самойлюк Г.П. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів Турецької І.О., Косцової І.П, Стас Л.В. у справі № 815/5852/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мегалайн Констракшн до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Мегалайн Констракшн (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом, з урахуванням уточнень від 18 листопада 2016 року, до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 жовтня 2016 року №0000761403, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 94 415,00 грн, №0000771403, яким збільшено податок на додану вартість на суму 388 173,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 194 087,00 грн та №0000751403, яким збільшено податок на додану вартість за податковими зобов'язаннями на суму 524 368,00 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 262 184,00 грн, №0000741403, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2016 року, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду на суму 22 970,00 грн, з мотивів протиправності їх прийняття податковим органом.

16 грудня 2016 року постановою Одеського окружного адміністративного суду позов задоволено, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 19 жовтня 2016 року з мотивів безпідставності їх прийняття.

23 листопада 2017 року ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року залишено без змін.

14 грудня 2017 року відповідачем подано касаційну скаргу, яку передану до Верховного Суду 27 грудня 2017 року, в якій, податковий орган посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанцій, прийняти нову постанову, якою відмовити Товариству в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

17 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №815/5852/16 з Одеського окружного адміністративного суду.

30 січня 2018 року справа № 815/5852/16 надійшла до Верховного Суду.

Касаційний розгляд справи здійснюється у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що податкові повідомлення - рішення податковим органом прийняті на підставі акту позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2015 року по 30 червня 2016 року при здійсненні взаємовідносин з чотирма підприємствами, а саме Товариствами з обмеженою відповідальністю Демо Груп , Гелеонбуд , Будстрой , Служба безпеки Троя та Нортлейн , результати якої викладені в акті перевірки від 28 вересня 2016 року № 4947/15-53-14-03/38920758 та акті перевірки від 06 жовтня 2016 року № 5088/15-53-14-03/38920758 Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю Аврора Фінанс .

Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій розглянули кожне податкове повідомлення-рішення в розрізі встановленого податкового правопорушення відповідним актом перевірки та норм Податкового кодексу України на підставі якої збільшено суму грошового зобов'язання, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (пункт 198.5 статті 198, пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України), прийняли акт перевірки, як належний доказ встановлення податкових правопорушень та оцінили їх не зважаючи на те, що ним не наведені підстави перевірки, зокрема не вказаний жодний з підпунктів пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

В акті перевірки та в касаційній скарзі податковий орган посилається на пункт 78.2 цієї статті, якою встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження. В актах перевірки, у якості підстав, які спростовують фактичне виконання робіт (надання послуг) отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора Фінанс та Товариства з обмеженою відповідальністю Демо Груп здійснений аналіз та посилання на інформацію яка міститься в кримінальних провадженнях.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції ухвалою від 22 червня 2017 року витребував із Солом'янського районного суду м. Києва вирок від 13 липня 2016 року у справі №760/11365/16-к (кримінальне провадження №1-кп/760/815/16), яким засуджено директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Демо Груп та витребував із Печерського районного суду м. Києва вирок від 12 серпня 2016 року у справі №757/26441-16- к, яким засуджено директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора Фінанс .

Зазначені вироки надійшли на адресу суду, долучені до матеріалів справи, при цьому оцінка висновків акту перевірки з урахуванням наявності або відсутності підстав для звільнення від доказування в розумінні частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства судами попередніх інстанцій не здійснена (том 4 арк. справи 8-13, 19-25).

Суд вважає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а саме не встановили що стало підставою для видання керівником податкового органу наказів про проведення перевірок від 15 вересня 2016 року та від 23 вересня 2016 року, не встановили наявність якої з підстав зазначених пунктом 78.2 статті 78 Податкового кодексу України обумовлює проведення перевірок, результати яких покладені в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Є нагальною також необхідність дослідження вироків постановлених в кримінальних справах від 13 липня 2016 року у справі №760/11365/16-к (кримінальне провадження №1-кп/760/815/16), яким засуджено директора та засновника Товариство з обмеженою відповідальністю Демо Груп та від 12 серпня 2016 року у справі №757/26441-16- к, яким засуджено директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю Аврора Фінанс .

Судами попередніх інстанцій порушені правила оцінки доказів встановлені частиною третьою та четвертою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За положеннями частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення правил оцінки доказів внаслідок того, що суд не дослідив зібрані у справі докази, як порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин для справи, що мають значення для правильного вирішення справи є підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись статтями 341, 344, 349, пунктом 1 частини другої статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року у справі № 815/5852/16 скасувати.

Справу № 815/5852/16 направити Одеського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року на новий розгляд.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А. Васильєва

В.П.Юрченко