Постанова

від 24.04.2018 по справі 802/1462/17-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року

Київ

справа №802/1462/17-а

адміністративне провадження №К/9901/2122/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 (суддя Альчук М.П.)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (судді Боровицький О. А., Курка О. П., Совгира Д. І.)

у справі №802/1462/17-а

за позовом Приватного підприємства Альбіон-Трейд

до Головного управління ДФС України у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Приватне товариство Альбіон-Трейд (далі Товариство) звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Вінницькій області (далі ДФС) від 31.07.2017, яким позивачу нараховано штрафні санкції.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що ДФС під час проведення перевірки безпідставно дійшла висновку про здійснення Товариством операції з реалізації підакцизної продукції. Цей висновок є помилковим, оскільки позивач надав ДФС докази того, що вказана операція Товариством не здійснювалась, а тому відповідач не мав підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 0000554001 від 31.07.2017 року та стягнуто на користь позивача судові витрати в сумі 1 600 грн.

Не погодившись з судовими рішеннями ДФС звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог невірно оцінивши залучені до справи докази та неправильно застосувавши при цьому норми матеріального і процесуального права. Судами не враховано, що матеріали справи містять докази того, що позивач здійснював реалізацію підакцизної продукцію - скрапленого газу, що підтверджується відповідною податковою накладною.

В своїх запереченнях Товариство вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

09.01.2018 справу, в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками фактичної перевірки Товариства з питань реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку за період з 01.04.2016 по 21.07.2017 ДФС складено акт від 21.07.2017.

В акті викладено висновки контролюючого органу про те, що під час перевірки встановлено порушення вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст. 212 ПК України, а саме - здійснення реалізації підакцизного товару (пального) за кодом УКТ ЗЕД 2711129800 без реєстрації платником акцизного товару з реалізації пального.

На цій підставі ДФС 31.07.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення, яким до Товариства застосовано визначено штрафні (фінансові) санкції в сумі 50 600 грн.

Свої дії щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДФС мотивує тим, що за результатами аналізу податкових накладних зареєстрованих в ЄРПН було встановлено, що в період з 01.04.2016 Товариство здійснювало реалізацію підакцизної продукції відповідно.

Задовольнивши адміністративний позов суди попередніх інстанцій послались на те, що відповідачем надано докази того, що під час виконання умов укладеного договору з надання послуг з перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом, Товариством помилково видано податкову накладну № 69 від 14.04.2017 в якій зазначено товар "газ скраплений СПБТ", в той час, як фактично позивачем надавались вищезгадані послуги. Вказану помилку позивачем виправлено шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у серпні 2017 року коригування податкової накладної №69.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015р.) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015).

Судові рішення попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають в зв'язку з наступним.

Спірні правовідносини регламентувались положеннями Податкового Кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та нормативними актами, прийнятими на їх виконання, у відповідних редакціях.

Підпунктом 212.3.4. статті 21 ПК України обумовлено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Відповідальність за здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, встановлено пунктом 117.3 статті 117 ПК України.

Водночас, питання, пов'язані з оформленням первинних документів, що підтверджують факт отримання товарів/послуг, оформленням податкових накладних, їх змістом, здійсненням розрахунку коригування кількісних і вартісних показників, відображених у накладній, внормовано положеннями Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 201 ПК України та Наказом міністерства фінансів України від 31.12.2015 N1307 Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної .

Зі змісту податкової накладеної №69 від 14.04.2017 вбачається, що її видано за наслідками здійснення Товариством продажу ТОВ Західна Промислово-Торгова Компанія газу скрапленого. При цьому, у податковій накладній відображено як код товару, який згідно з УКТ ЗЕД відповідає скрапленому газу, так і його кількість, визначену у літрах. Також, позивачем у графі 5 накладеної зазначено код одиниці вимірювання проданого товару 0138, що згідно із Класифікатором системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженому наказом Держстандарту України від 9 січня 1997 року N8, також відповідає позначенню літр.

Наведене спростовує твердження позивача про те, що вказану накладну було оформлено помилково, що вона містить лише описку щодо найменування товару і що фактично накладну було оформлено у зв'язку з наданням Товариством транспортних послуг.

З огляду на це, предметом доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують твердження позивача про те, що накладну №69 було видано на виконання реально здійснених господарських операцій з надання Товариством послуг перевезення вантажів.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності зобов'язаний суб'єкт владних повноважень, натомість суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Попри це, судами попередніх інстанцій не дано належної оцінки доводам відповідача про те, що надані позивачем документи, а саме, акт надання послуг, товарно-транспортні накладні та договір від 03.04.2017 не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарської угоди з надання Товариством послуг з перевезення вантажів ТОВ Західна Промислово-Торгова Компанія .

Судами не з'ясовано, в зв'язку з чим та за яких обставин, Товариством було видано накладну із точним відображенням у ній всіх реквізитів, що відповідають такому товару як скраплений газ, чи відповідає надання таких послуг як перевезення вантажів у статутній діяльності Товариства, чи мало останнє фактичну можливість здійснювати такі перевезення, не з'ясовано за яких обставин здійснювались такі перевозки, чи дійсно ТОВ Західна Промислово-Торгова Компанія отримувало вантажі, що перелічені у товарно-транспортних накладних, тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повне і всебічне з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжили визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи та прийшли до передчасного висновку про незаконність прийнятого відповідачем рішення про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною 1 статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 344, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 14.09.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер