Ухвала

від 11.04.2018 по справі 201/2005/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

справа № 201/2005/18

№ 1-кс/201/2363/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

11 квітня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заявника ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні вилученого майна у кримінальному провадженні №32016050390000104 від 15.12.2016, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 , звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська зі скаргою на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні вилученого майна у кримінальному провадженні №32016050390000104 від 15.12.2016 року, в якій просить зобов`язати слідчих повернути ОСОБА_6 вилучені 28.12.2016 року старшим слідчим першого ВРКПСУФР ДПІ у м. Краматорську лейтенантом податкової міліції ОСОБА_7 в результаті проведення обшуку автомобіля Honda Accord, білого кольору, д/н НОМЕР_1 , грошові кошти у сумі 987000,00 грн.

В обґрунтування скарги зазначає, що у кримінальному провадженні на даний час ОСОБА_6 не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Таким чином, грошові кошти у сумі 987000 грн вилучені у особи, яка вже довгий час є свідком у справі і не є підозрюваною особою. Тобто слідчим не ідентифіковані у рішенні суду грошові кошти, які були вилучені, не встановлена підозрювана особа та не встанволено зв`язок між вилученими коштами та особою, яка скоїла правопорушення. Будь якого аргументу чи то будь-якого факту, що вилучені гроші здобуті злочинним шляхом ні слідчий ні прокурор не зазначили.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , в повному обсязі підтримав вимоги викладені в скарзі, просив її задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_5 , кожен окремо заперечували проти скарги, посилаючись на те, що прокуратурою було визначено підслідність та скеровано справу до Донецької області.

Допитані у судовому засіданні ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_8 зазначили що на разі не повернуті лише грошові кошти на загальну суму близька 1 млн. 100 тис. грн., на які арешт не накладався, але останні визнані речовими доказами. Вказані кошти не є знаряддям злочину, та є їх особистим майном.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного правового висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України, подані заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Частина 2 ст. 167 КПК України містить перелік майна, яке може бути тимчасово вилученим. До такого майна законодавець зокрема відніс речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Згідно з приписом ч.2 ст.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Системний аналіз норм КПК України дає підстави вважати, що вилучене під час обшуку майно є тимчасово вилученим майном, яке при наявності передбачених ст. 98 КПК України ознак може бути визнано речовим доказом або на яке, при наявності передбачених ст. 170 КПК України підстав, ухвалою слідчого судді може бути накладено арешт.

Однак, навіть при наявності ознак, зазначених у ст. 98 КПК України, які дають підстави вважати тимчасово вилучене майно речовим доказом, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України вказане майно повинно бути якнайшвидше повернуте володільцю, а підставою для збереження вказаного майна в органі досудового слідства може бути лише ухвала слідчого судді, винесена за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів або про арешт майна.

Згідно постанови від 10 квітня 2018 року, прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про виділення матеріалів досудового розслідування, було виділено з матеріалів кримінального провадження № 32016050390000104 від 15.12.2016 року матеріали досудового розслідування за фактом вчинення ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 205 КК України, а саме перереєстрації на його ім`я у серпні 2016 року суб`єкта підприємницької діяльності ТОВ «Торгово-промислова група «СУВД» за попередньою змовою з громадянином ОСОБА_10 не маючи при цьому наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена статутними документами вказаного підприємства. Виділенню підлягають процесуальні документи, в тому числі :постанова про визнання предметів речовими доказами від 29.12.2016 року на 3 арк.; квитанція до прибуткового касового ордеру № 2 від 23.01.2017 року (сума 1059330,0 грн) на 1 арк.

Крім того, згідно постанови від 11 квітня 2018 року, прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про визначення підслідності, було визначено підслідність кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України, відомості за якими внесено до ЄРДР за № 32018040000000037 від 29.03.2018 року за СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області та вказані матеріали кримінального провадження було направлено саме до прокуратури Донецької області.

Зазначене підтверджено тим, що згідно супровідного лита від 11.04.2018 року № 04/5-3006-18, прокуратурою Дніпропетровської області було скеровано на адресу прокуратури Донецької області для організації подальшого розслідування відповідно до вимог ст. 218 КПК України матеріали кримінального провадження № 32018040000000037 від 29.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. Та повідомлено, що підслідність у кримінальному проваджені визначено за СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області.

Зазначена постанова від 11 квітня 2018 року вмотивована тим, що у відповідності до вимог ст. 218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час, директором та засновником ТОВ «ТПГ «СУВД» є ОСОБА_11 , який також являється директором ТОВ «БК «Будмонтаж Інновейшн» (код 40490579), матеріали відносно якого виділялися з кримінального провадження № 32016050390000104 та подальше досудове розслідування доручено СУ ФР ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, а тому враховуючи, що на теперішній час, факт вчинення кримінального правопорушення на території Дніпропетровської області не доведено, прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 було прийнято рішення про визначення підслідності саме за прокуратурою Донецької області.

Таким чином, статтями 32, 218 КПК України визначено порядок місця проведення досудового розслідування та територіальну підсудність. Зокрема, частиною 1 статті 218 КПК України передбачено, що досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що підслідність у кримінальному провадженні № 32018040000000037 від 29.03.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України визначено за СУ ФР ГУ ДФС у Донецькій області.

Таким чином, оскільки розгляд клопотань під час досудового провадження органу досудового слідства здійснюється слідчим суддею місцевого суду за місцем знаходження органу досудового слідства, тому дана скарга є непідсудною Жовтневому районному суді міста Дніпропетровська, отже скарга не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.28,107,110,174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність слідчого, що полягає у неповерненні вилученого майна у кримінальному провадженні №32016050390000104 від 15.12.2016 відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1