Рішення

від 01.06.2010 по справі 2-372/10

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа 2-372/10.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 червня 2010 року Іванківський районний суд Київської області складі головуючої судді Слободян Н.П., при секретарі Салівон Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до відповідача з позовом про визнання дій неправомірними, зобов'язання проведення перерахунку та стягнення недоотриманих сум, посилаючись на те, що він є непрацюючим пенсіонером, постійно проживає в смт. Іванків, яке відноситься до радіоактивно забрудненої території. Відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи йому має виплачуватися щомісячна грошова допомогу у розмірі 2 мінімальних заробітних плат, а фактично відповідач виплачує 10 грн. 50 коп. згідно з постановою КМ України № 836 від 26.07.1996 року Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Позивач вважає відмову відповідача у перерахуванні та виплаті недоотриманих сум відповідно до визначених Законом розмірів незаконними, просить визнати такі дії неправомірними та стягнути з відповідача провести перерахунок та доплатити недотриману суму щомісячної грошової допомоги за період з липня 2007 року.

У судове засідання сторони не з*явились, про день і час слухання справи повідомлені вчасно. Позивач написав заяву у якій просив справу розглядати без його участі на підставі наявних доказів.

Відповідач позовних вимог не визнав, надіслав письмове заперечення, і просять справу розглядати без участі представника пенсійного фонду.

У письмових запереченнях на позов відповідач посилаються на ст. 62 Закону України ,.І1ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , в якій зазначено, що ,,роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному КМ України, рішення якого є обов*язковими для виконання' ". Порядок виплати компенсацій встановлений постановою КМУ від 26.07.1996 року № 836, встановлені в ній розміри не змінювалися прийнятими пізніше законами, постанова не втратила чинності. Виплати, крім того, проводяться у межах затверджених видатків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є потерпілою 1 категорії, що підтверджено відповідним посвідченням ( а.с. 3). Позивач, проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відносить відповідно до постанови КМУ № 106 від 23.07.1991 року до 3 зони радіоактивного забруднення (зони гарантованого добровільного відселення), що підтверджено паспортними даними позивача, довідкою селищної ради ( а.с. 3,14 ). Як підтверджено у запереченні на позов позивач отримує доплату до пенсії у розмірі 10 грн. 50 коп. ( а.с._7).

Позов пред'явлений 07.04.2010 року.

Ст. 257 ЦК України встановлює трирічний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 39 Закону України Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії непрацюючим пенсіонерам , які проживають на території гарантованого добровільного відселення, підвищуються на дві мінімальні заробітні плати. Такі виплати проводяться саме органами пенсійного фонду за місцем обліку позивача. Відповідач же виплачує кошти у сумі 10 грн. 50 коп. відповідно до постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року, про що і зазначає у своєму запереченні.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідачів у письмовому запереченні на ст. 62 Закону, є недоречною, так як вона надає КМ України повноваження роз'яснювати порядок застосування закону, а ніяк не встановлювати суми виплат, фактично змінюючи норми закону.

Враховуючи викладене вище, слід зазначити, що встановлений ще у 1996 році постановою № 836 розмір доплат встановлених ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протягом багатьох років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Зокрема, Законами України „Про Державний бюджет» на відповідні роки встановлювався певний розмір мінімальної заробітної плати, який зростав кожного наступного року. При цьому відповідні Закони не містили обмежень застосування ст. 39 Закону № 796-ХІІ. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме ст. 39 Закону № 796-ХІІ, Закону України „Про Державний бюджет України на відповідні роки), а не постанова КМ України № 836 від 26.07.1996 року. про що і зазначає у своє заперечення.

Видатки, пов'язані з ненаданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ( пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності додаткової пенсії підвищена пенсія і допомога) провадяться органами, які виплачують пенсію Кошти на пенсі забезпечення громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, перераховуючій Державним Казначейством централізовано Пенсійному фонду; п.26 Відповідальність за права та призначення громадянам компенсацій і допомогу та своєчасність їх виплати несуть керівництво підприємств, установ і організацій згідно із законодавством; п.27 Підприємства, установчого організації, зазначені в ... п.24 цього Порядку, виплати компенсацій і доплат здійснюють і рахунок власних коштів з наступним відшкодування їх за рахунок коштів Фонду за поданої органам Державного Казначейства розрахунків витрат протягом 2 тижнів від дня проведе--* виплат. На загальну суму витрат організації виписують платіжне доручення для перерахував коштів на їх рахунок.; п.28 у разі, коли підприємство ( установа, організація) здійснила виплати рахунок власних коштів, то кошти із спеціального рахунку можуть бути перераховані підприємству, установі, організації на їх розрахунковий рахунок та основний бюджетний рахунок з метою відшкодування витрат.

органам Державного казначейства у порядку, встановленому Державним Казначейством:

Розпорядники нижчого рівня подають зведені кошториси і плани асигнувань теріторіальної

Посилання відповідача на те, що головним розпорядником коштів на виплат я позивачу ( як і іншим таким же громадянам) є МНС України не є підставою для нев- ая належних розмірах пенсії позивачу, оскільки:

Постановою КМ України № 987 від 20.06.2000 року „ Про затвердження Пор*. використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильці катастрофи та соціального захисту населення» , прийнятою на виконання Закону України формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення» , вставного що ... п.3 Головним розпорядником коштів фонду є МНС. 4) МНС за місяць до по-а бюджетного року подає Державному казначейству ... дані про ... територіальне розташував мережу) ... органів ... Пенсійного фонду..., які одержують кошти фонду і визначаються одержувачі коштів з власною мережею і мають право здійснювати розподіл коштів Фонду розпорядникам нижчого рівня ( далі - одержувачі з власною мережею) та одержувачамвЂ� .

З викладеного вбачається, що доплата до пенсії позивачці нараховувалася та виплачувала J саме відповідачем, а тому посилання на те, що вони не є розпорядниками коштів Фонду, з яке J виплачуються такі видатки, є некоректним, як і посилання на те, що коштів на такі виплату Пенсійний фонд не мають. Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року по справі „Кечко проти України» в п.23 зазначив „ суд зауважує, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїх робітникам з державного бюджету. Держава мого вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи зміни в законодавств:J Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано на вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовити у цих виплатам доки відповідні положення є чинними. П. 26 Суд не приймає до уваги аргумент Уряду що. бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутні коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань » .

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України на урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина ( п.1) та основи! соціального захисту (п.6).

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого! самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією і законами України. Виплата коштів у розмірі, який значно менший ніж той, що встановлений ст. 39 Закону, є неправомірною.

Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю України є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави ( ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ( ст. 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений ( ст.22).

Окрім того, встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України , ч.2 ст. 38 Бюджетного Кодекс України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків , пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

За змістом положень ч.2 та 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються, а держава повинна утримуватися від прийняття будь-яких актів, які призводили б до скасування чи звуження змісту та обсяг існуючих прав і свобод.

Таким чином, позов задовольнити частково ( виключенням періоду, коли дія ст. 39 першій редакції зупинялась, і до визнання внесених змін неконституційними ( відповідно 09.07.2007 року та 22.08.2008 року): визнати дії відповідача незаконними та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум щомісячної доплати до пенсії у розмірі, визначеному цією статтею. Подальше нарахування та виплата зазначених сум мають

здійснюватися відповідачем відповідно до положень ст. 39 спеціального Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

На підставі викладеного, ст. 39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , керуючись ст. 5, 10, 57, 60, 64, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про Державне мито» , суд

ВИРІШИВ:

1.Цивільний позов задовольнити частково.

2.Визнати дії відповідача щодо виплати ОСОБА_1 коштів,

передбачених Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах, менших, ніж передбачено цим Законом неправомірними.

3.Зобов'язати відповідача зробити ОСОБА_1 перерахунок доплати, передбаченої ст. 39 Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , виходячи з двох мінімальних заробітних плат за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 01.06.2010 року за вирахуванням виплачених сум.

4.Від сплати судового збору сторони звільнити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Київської області через Іванківський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з моменту його проголошення заяви про апеляційне оскарження, і протягом 20 днів з дня подачі такої заяви - апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. А якщо заява була подана, але у встановлений строк не подано апеляційну скаргу, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, якщо рішення не скасовано - після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: