Рішення

від 17.04.2018 по справі 638/7936/16-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/7936/16-ц Провадження № 2/638/1367/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого: судді Шишкіна О.В.,

за участі секретарів Скрипаченко В.Р., Голуб Ю.О., Підлипенського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Ліза про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ПП Ліза про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, якою просив суд стягнути із ПП Ліза на його користь кошти, витрачені на лікування у сумі 4303,68 грн., а також витрати на протезування зубів у розмірі 58610,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.02.2016 року він звернувся до Приватного підприємства Ліза для надання йому медичної (стоматологічної) допомоги з приводу лікування зуба № 36. Після невдалого лікування протягом 22-26 лютого 2016 року лікарем зазначеного підприємства ОСОБА_2, позивач (ОСОБА_1А.) потрапив до Харківської міської клінічної лікарні швидкої та безвідкладної медичної допомоги ім.проф. Мещанінова, де був прооперований (видалено три зуби - №№ 36, 37, 38) та знаходився на лікуванні в стаціонарі з 26.02.2016 року по 14.03.2016 року. В зазначений період позивачем було витрачено 4303,68 грн. на придбання лікарських засобів у відповідності з проведеним лікуванням. 15.04.2016 року позивач з метою відновлення втрачених зубів звернувся до ТОВ Еліт-Дента , сплативши 1510 грн., де йому склали план лікування на протезування двох зубів (імплантація зубів № 36 та № 37), вартість якого склала 57100,00 грн.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності редакцією ЦПК, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності редакцією ЦПК.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, покази свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач просив стягнути з Приватного підприємства Ліза на користь ОСОБА_1 кошти, витрачені на його лікування у сумі 4303,68 грн. (чотири тисячі триста три гривні 68 копійок), а також стягнути з Приватного підприємства Ліза на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування витрат на протезування двох зубів (імплантація зубів № 36 та № 37) на суму 58610,00 грн. (п'ятдесят вісім тисяч шістсот десять гривень 00 копійок).

На підтвердження своїх вимог позивачем були надані наступні докази: медична картка від 24.11.2011 року, виписка з медичної картки №6173, листок лікарських призначень карти №6173, фото ОСОБА_1 в післяопераційні періоди, квитанції про сплату коштів за лікування ТОВ Еліт-Дента , план лікування ТОВ Еліт-Дента від 15.04.2016 року.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення аналогічні позовній заяві.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та надав до суду письмові заперечення від 08.07.2016 року (арк.. 27) в яких зазначив про відсутність причинно-наслідкових зв'язків між лікуванням у ПП Ліза та подальшими ускладненнями здоров'я у позивача та недостатності доказів для такого висновку.

За клопотанням позивача ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.08.2016 року у ПП Ліза було витребувано докази, а саме: оригінал медичної карти стоматологічно хворого ОСОБА_1, який проходив лікування з 22-26 лютого 2016 року у зазначеному ПП. Вищезазначений доказ був наданий суду для огляду.

Судом було заслухано пояснення свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

23.06.2016 року позивач надав до суду письмові пояснення, в яких детально виклав обставини справи та надав до суду додаткові докази, а саме: оригінал рентгену зубу від 22.02.2016 року та копію квитанції від 24.02.2016 року на 171,8 грн.

Ухвалою від 09.11.2016 року було призначено судово-медичну експертизу на вирішення якої поставлені наступні запитання:

Враховуючи перебіг лікування хворого ОСОБА_1 протягом 22-26 лютого 2016 року в ПП Ліза та спричинені йому наслідки, чи можна визначити, чиї твердження не відповідають дійсності стосовно строків призначення антибіотиків: хворого ОСОБА_1, який стверджує, що антибіотики (цифран, лоран) було йому призначено лише на 3-й день лікування (та з цього дня він почав їх вживати), чи лікарів-стоматологів ПП Ліза , які стверджують, що зазначені антибіотики йому були призначені з 1-го дня лікування? Чи має вплив ця обставина на спричинення шкоди здоров'ю ОСОБА_1, та який саме?

• Чи могли лікарі-стоматологи ПП Ліза продовжувати лікування зуба №36 хворого ОСОБА_1 без висновку (огляду) хірурга коли, як вони стверджують, після видалення 22.02.2016 р. пломби у зубі №36 побачили, що вже розпочалося запалення ясен під зубом та гній не виходив із-за того що був занадто густий?

• Чи правильно був призначений план лікування хворого ОСОБА_1 протягом 22-26 лютого 2016 року в ПП Ліза після видалення йому пломби та огляду зуба №36?

• Чи могло своєчасне направлення хворого ОСОБА_1 до хірурга та/або своєчасне проведення хірургічного втручання уникнути спричинених наслідків?

• Чи є причинно-наслідковий зв'язок між здійсненням протягом 22-26 лютого 2016 року

лікування лікарями-стоматологами ПП Ліза у хворого ОСОБА_1 зубу № 36 із заподіяною шкодою здоров'ю ОСОБА_1А, в результаті чого йому було видалено три зуби - №№ 36, 37, 38?

Яка була спричинена тяжкість заподіяної шкоди здоров'ю ОСОБА_1?

Чи могли лікарі ПП Ліза відмовити у продовженні лікування 36 зуба, зважаючи на відмову ОСОБА_1 звернутися до лікаря-хірурга, розуміючи, що це може привести до значного погіршення стану здоров'я?

Чи являється діагноз 36 зуба вказаний в Виписки з медичної карти №6173 стаціонарного хворого - Стан після ендодентичного лікування зуба правомірним?

У висновку експерта №506-КЕ/2016/пп зазначено, що ОСОБА_1 у ПП Ліза та Харківській міській клінічній лікарні швидкої невідкладної медичної допомоги ім. проф. Мещанінова був встановлений правильний діагноз.

Проаналізувавши, вивчивши та дослідивши всі наявні у даній справі докази та обставини справи, суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме фактично понесених ним витрат, з огляду на наступне. Як вбачається із висновку судово-медичної експертизи, призначене лікування у ПП Ліза відповідало встановленому діагнозу. Проте щодо правильності лікувальної тактики зазначено, що враховуючи характер патологічного процесу з боку 36 зубу ОСОБА_1, лікарі стоматологи в день його звернення 22.02.2016 року до медичного закладу ПП Ліза , після проведення первинних лікарських маніпуляцій, відкриття коронки 36 зубу, встановленні гнійного характеру запалення, одразу повинні були призначити консультацію лікаря хірурга-стоматолога для подальшого вирішення питання про видалення 36 зуба, або продовження консервативного лікування. Також зазначено, що ПП Ліза у медичній картці стоматологічно хворого ОСОБА_1 відобразило не всі записи про оперативні втручання та інші записи про призначення медичних препаратів. У висновку експерта зазначено, що можливо при своєчасному хірургічному лікування ОСОБА_1, тобто видаленні 36 зубу, було можливим уникнути виникнення ускладнення його патології. Також зазначено, що само призначене та проведене лікування патології 36 зубу у медичному закладі ПП Ліза ОСОБА_1, не могло привести до виникнення у нього ускладнень, а саме флегмони підщелепної ділянки, крило-щелепного простору ліворуч, що обумовило необхідність подальшого оперативного лікування. Виникнення зазначеного ускладнення патології 36 зубу у ОСОБА_1 перш за все обумовлено характером та тяжкістю самого захворювання. Ненадання своєчасної стоматологічної хірургічної медичної в даному випадку могло стати несприятливим фактором у виникненні ускладнень патології 36 зубу у ОСОБА_1 Зазначено, що відповідно до характеру патології 36 зубу, вирішення питання щодо видалення цього зубу було необхідним ще на етапі звернення до ПП Ліза . Що стосується видалення 37, 38 зубів, то достатнього клінічного обґрунтування для їх видалення немає. Тяжкість шкоди здоров'ю ОСОБА_1 не встановлювалась, оскільки відсутні необхідні підстави для визначення такої шкоди. У висновку зазначається, що діагноз ендодонтичного лікування 36 зуба слід вважати правильним в розумінні як зазначення факту проведеного раніше ендодонтичного лікування 36 ураженого патологічним процесом зубу, а не як причину виникнення ускладнень у ОСОБА_1 у вигляді флегмони підщелепної ділянки, крило-щелепного простору ліворуч.

Згідно зі ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно роз'яснень викладених у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

У відповідності до положень ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Позивач має право на відшкодування додаткових витрат, однак, вони повинні бути належним чином доведені. В статті 1202 ЦК України зазначено, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року, що додаткові витрати потерпілих, на яких дія цього Закону не поширюється (потреба в них та їх тривалість мають підтверджуватися висновком судово-медичної експертизи), підлягають стягненню з особи, відповідальної за шкоду на підставі відповідних норм ЦК України.

В пп. в названого пункту Постанови зазначено, що при вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

В пп. д зазначено, що стягнення додаткових витрат потерпілого може бути проведено й на майбутній час у межах строків, зазначених у висновку МСЕК або судово-медичної експертизи.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року зроблено висновок, відповідно до якого належним і допустимим доказом підтвердження ступеня втрати професійної працездатності (у процентах) для застосування ст. 1195 ЦК України є відповідний висновок судово-медичної експертизи з визначення процента втрати працездатності, а потреби інваліда у протезуванні мають підтверджуватися висновком медико-соціальної експертної комісії. У зв'язку з вищезазначеним суди не можуть приймати рішення стосовно подій, які ще не настали та приймати рішення, якими вирішувати питання про права та обов'язки, законні інтереси осіб стосовно обставин, які ще не виникли.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.05.2015 року ( справа № 6-5107св15) зазначено, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові в частин стягнення понесених витрат, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення оплати за ці послуги саме у заявленому ним розмірі Доводи касаційної скарги про те, що на його користь необхідно стягнути витрати на майбутнє проведення другої операції в розмірі 10 891 грн та витрати на майбутній реабілітаційний період у розмірі 66 400 грн. не заслуговують на увагу, оскільки здійснення таких витрат має ймовірний характер та є припущенням.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.07.2013 року (справа № 6-6055св13) було відхилено касаційну скаргу ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 січня 2013 року. Суд у своєму рішенні зазначив, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджували понесені додаткові витрати. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції правильно визначив спірні правовідносини та обґрунтовано виходив із роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди . Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи судом допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення, касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення апеляційного суду залишається без змін.

Отже, у зв'язку з відсутністю належних доказів у позивача щодо підтвердження витрат на майбутнє лікування, суд не може задовольнити вимогу позивача про відшкодування таких витрат. Суд не вважає належним та допустимим доказом на підтвердження необхідності лікування в майбутньому план лікування на протезування двох зубів, наданий позивачем (а.с. 17).

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог в частині фактичних витрат на проведене лікування, які підтверджуються наданими платіжними документами, актом виконаних робіт та виписками із історії хвороби позивача (а.с. 5-16) на суму 4303,68 грн., необхідність якого виникла через відсутність чіткої тактики лікарів-співробітників відповідача щодо відсутності дій, спрямованих на переконання хворого у необхідності консультації у хірурга-стоматолога. У разі категоричної відмови хворого від звернення за хірургічною допомогою, таке мало бути відображено у медичній карті хворого, як про це йдеться у висновку проведеної судово-медичної експертизи.

Долю судових витрат суд вирішує в порядку ст.141 ЦПК України.

У зв'язку з вищенаведеним, керуючись 1166, 1195, 1202 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27.03.1992 року, ст.ст. 14, 12, 13, 81, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства Ліза про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я - задовольнити частково.

Стягнути із Приватного підприємства Ліза (ЄДРПОУ 31643532, 61022, м. Харків, пр. Незалежності,7, к.153) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 61204, АДРЕСА_1) кошти, витрачені на лікування у розмірі 4303 (чотири тисячі триста три) гривні 68 копійок.

У стягненні із Приватного підприємства Ліза (ЄДРПОУ 31643532, 61022, м. Харків, пр. Незалежності,7, к.153) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 61204, АДРЕСА_1) коштів у розмірі 58610,00 грн. - відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства Ліза (ЄДРПОУ 31643532, 61022, м. Харків, пр. Незалежності,7, к.153) на користь держави судові витрати у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 45 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 61204, АДРЕСА_1) на користь держави судові витрати у розмірі 2528 (дві тисячі п'ятсот двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 24.04.2018 року.

Суддя: О.В. Шишкін