Постанова

від 24.04.2018 по справі 574/381/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Суми

Справа №574/381/17

Номер провадження 22-ц/788/284/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Левченко Т. А. , Хвостика С. Г.

за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,

у присутності:

представника прокуратури - ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 та Фермерського господарства Савенков Олександр Юрійович - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Фермерського господарства Савенков Олександр Юрійович

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року, ухваленого під головуванням судді Куцан В.М. у приміщенні Буринського районного суду Сумської області

у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Конотопської місцевої прокуратури до Буринської районної державної адміністрації Сумської області, Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_2, третя особа - Фермерське господарство Савенков Олександр Юрійович , про визнання незаконними та скасування розпоряджень, наказів та визнання недійсними договорів оренди землі, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У серпні 2017 року перший заступник керівника Конотопської місцевої прокуратури звернувся до відповідачів з позовом, у якому зазначав, що розпорядженням голови Буринської РДА від 23 січня 2012 року № 32 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради для організації фермерського господарства ОСОБА_2, а розпорядженням від 14 листопада 2012 року затверджено проекти землеустрою та надано ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки загальною площею 238,7601 га ріллі з орендною платою на рік в сумі 133144 грн. 43 коп. На підставі цих розпоряджень, головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області видано накази від 07 березня 2014 року Про укладення договорів оренди на земельні ділянки . В подальшому, ОСОБА_2, не маючи намірів займатися фермерським господарством, передав земельні ділянки в суборенду Фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович .

Посилаючись на те, що вищевказані розпорядження і накази прийняті з порушенням вимог ст. 7 Закону України Про фермерське господарство та інших нормативних актів, договори оренди землі укладені без затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, просив визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Буринської РДА № 32 та № 637, накази головного управління Держгеокадастру у Сумській №СМ/5920987900:06:002/00000671, №СМ/5920987900:06:001/00000672, а також визнати недійсними договори оренди спірних земельних ділянок.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано незаконними та скасовані розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області № 32 від 23 січня 2012 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель запасу Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області та № 637 від 14 листопада 2012 року Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів громадянину ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області . Визнано незаконними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №СМ5920987900:06:002/00000671 від 07 березня 2014 року Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 5920987900:06:002:0165 та №СМ5920987900:06:001/00000672 від 07 березня 2014 року Про укладення договору оренди землі на земельну ділянку кадастровий номер 5920987900:06:001:0113 . Визнано недійсними договори оренди земельних ділянок від 21 березня 2014 року площею 118,8453 га з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 та площею 119,9148 га з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області та ОСОБА_2 Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову з підстав поверхового з'ясування обставин справи і порушення судом норм матеріального та процесуального права.

При цьому зазначає, що спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства були передані йому в передбаченому законом порядку та підстави для відмови у їх передачі були відсутні. Ці земельні ділянки використовувалися ним для ведення фермерського господарства з березня 2014 по квітень 2015 року, а потім, у зв'язку із недостатністю у нього можливостей для належного обробітку цих земельних ділянок, вони були передані у суборенду іншому фермерському господарству.

Також вказував, що нормативна грошова оцінка цих земельних ділянок проводилася у 2012 та у 2017 року і технічна документація з нормативної грошової оцінки була затверджена Буринською районною радою 20 грудня 2017 року, а тому відсутні підстави для скасування наказів про передачу йому земельних ділянок в оренду, у зв'язку із відсутністю їх нормативної грошової оцінки.

3-тя особа ФГ Савенков Олександр Юрійович також не погодився з рішенням місцевого суду і з тих самих підстав також просив скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в позові.

Поряд із цим зазначав, що прокурор у даному випадку не мав підстав для представництва інтересів держави та ним був пропущений строк позовної давності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника апелянтів, який підтримав апеляційні скарги в повному обсязі, заперечення проти апеляційних скарг представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 грудня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до конкурсної комісії Буринської РДА із заявою про надання дозволу на проходження конкурсного відбору щодо створення фермерського господарства на земельній ділянці орієнтовною площею 170 га., до якої додав копію паспорта громадянина України та диплому Сумського сільськогосподарського інституту про присвоєння йому кваліфікації спеціаліста вчений агроном (т.1, а. с. 43-46).

Розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації № 32 від 23 січня 2012 року за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2, останньому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради орієнтовною площею 170,0 га ріллі із земель запасу для організації фермерського господарства (т.1, а. с. 12).

14 листопада 2012 року розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації № 637-ОД затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, загальною площею 238,7601 га ріллі, із земель запасу на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області та надано йому у довгострокову оренду терміном на 15 років зазначені земельні ділянки з розміром орендної плати 133144 грн.43 коп. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок (т.1, а. с. 13).

На підставі технічної документації щодо відведення земельних ділянок за заявою ОСОБА_2 відділом Держземагенства у Буринському районі 05 серпня 2013 року проведено державну реєстрацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території Хустянської сільської ради Буринського району Сумської області.

На підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації № 637 від 14 листопада 2012 року та заяви ОСОБА_2, Головним управлінням Держземагенства у Сумській області, 07.03.2014 року видано накази №СМ/5920987900:06:002/00000671 та №СМ/5920987900:06:001/00000672 про укладення договорів оренди землі на земельну ділянку з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 площею 118,8453 га та, відповідно, з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113 площею 119,9148 га (т.1, а.с.15-16).

21 березня 2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Сумській області та ОСОБА_2 укладено два договори оренди землі на вищевказані земельні ділянки, державна реєстрація яких була в цей же день проведена Реєстраційною службою Буринського районного управління юстиції, земельні ділянки передані згідно актів приймання-передачі (т.1, а.с.17-28).

Відповідно до умов зазначених договорів оренди землі, ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування вищевказані земельні ділянки, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та мають цільове призначення - ведення фермерського господарства, зі строком дії договорів - 7 років.

21 квітня 2015 року Головним управління Держземагенства у Сумській області, згідно заяви ОСОБА_2, надано згоду на передачу цих земельних ділянок в суборенду фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович (т.1, а. с. 36-39).

27 квітня 2015 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством Савенков Олександр Юрійович укладені договори суборенди землі, за якими останнє прийняло до 21.03.2021 року в строкове платне користування земельні ділянки з кадастровим номером 5920987900:06:002:0165 площею 118,8453 га та, відповідно, з кадастровим номером 5920987900:06:001:0113 площею 119,9148 га, реєстрація яких в подальшому була проведена Реєстраційною службою Путивльського районного управління юстиції (т.1, а. с. 72-86).

З огляду на положення статей 22, 31, 93, 124 ЗК України землі сільськогосподарського призначення можуть надаватися громадянам для ведення фермерського господарства та використовуватися цим господарством, зокрема, на умовах оренди. За правилом статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою ст.134 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені випадки, коли земельні торги не проводяться, а передача в оренду земельних ділянок , що перебувають у державній або колективній власності, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу, зокрема - в разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про фермерське господарство (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 цього Закону).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом України Про фермерське господарство .

Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Частинами другою та четвертою статті 7 цього Закону передбачено, що заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

Отже, спеціальний Закон України Про фермерське господарство визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог, передбачених статтею 123 ЗК України до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Зокрема, в заяві про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства потрібно зазначити не лише бажаний розмір і місце розташування ділянки, але й обґрунтувати розміри земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства.

Зазначені вимоги відповідають загальним принципам земельного законодавства (стаття 5 ЗК України) та меті правового регулювання земельних відносин у сфері діяльності фермерських господарств, яка полягає в створенні умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України (преамбула Закону України Про фермерське господарство ).

Крім того, Закон України Про фермерське господарство передбачає, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми цього Закону не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Таким чином, за змістом статей 1, 7, 8 Закону України Про фермерське господарство заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною першою статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів.

За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Натомість відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Зазначені правові позиції висловлені у постановах Верховного Суду України № 6-2903цс15 від 11.05.2016 року, № 6-248цс16 від 18.05.2016 року, які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваного рішення) є обов'язковими для судів.

Утім на засіданні конкурсної комісії Буринської РДА, про яку йшла мова вище, ОСОБА_2, повідомивши про наявність досвіду роботи в сільському господарстві та необхідної ґрунтообробної техніки, жодних підтверджуючи документів з цього приводу не надав (т.1, а.с.42).

Крім того ОСОБА_2 не обґрунтував розмір земельної ділянки з урахуванням можливості їх обробітку, не зазначив при цьому перспективні плани діяльності фермерського господарства, не надав доказів наявності сільськогосподарської техніки та інших засобів обробітку землі.

Також, із поданої ОСОБА_2 заяви вбачається, що він просив надати дозвіл на проходження конкурсного відбору для створення фермерського господарства і передачу йому в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 170 га. Конкурсною комісією було прийняте рішення про надання йому згоди на реєстрацію фермерського господарства шляхом надання земельної ділянки на території Хустянської сільської ради заявленою площею 170 га. і розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області № 32 від 23.01.2012 року йому було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди за межами населених пунктів на території Хустянської сільської ради орієнтованою площею 170 га ріллі із земель запасу для організації фермерського господарства.

В той же час, розпорядженням голови Буринської районної державної адміністрації Сумської області № 637-ОД від 14.11.2012 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди за межами населених пунктів ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства загальною площею вже 238,7601 га, що значно перевищує розмір земельної ділянки про надання якої просив сам заявник ОСОБА_2 і на отримання якої було надано згоду конкурсною комісією та надано дозвіл розпорядженням голови Буринської райдержадміністрації Сумської області на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди.

Виходячи з цього, колегія суддів вважає, що орган державної влади без належної перевірки та допустивши формальний підхід до вирішення заяви ОСОБА_2, не пересвідчившись в дійсності волевиявлення останнього, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та його спроможності обробляти та вирощувати сільськогосподарську продукцію на земельній ділянці заявленою площею 170 га передав йому у спрощеному, пільговому порядку в оренду земельну ділянку державної власності у значно більшому розмірі - 238,7601 га.

Подальша передача отриманих земельних ділянок в суборенду іншому фермерському господарству Савенков Олександр Юрійович також свідчить про відсутність у ОСОБА_2 дійсного волевиявлення створити фермерське господарство та бажання обробляти наданні в оренду земельні ділянки, відсутність трудових та матеріальних ресурсів і неспроможність вести фермерське господарство.

Наявна в справі довідка Хустянської сільської ради №393 від 22.09.2017 року, що була видана ОСОБА_2 про те, що земельні ділянки надані йому в оренду з березня 2014 року по квітень 2015 року використовувалися за цільовим призначенням, не спростовує вищевказані висновки, так як жодного належного доказу на підтвердження цих обставин вона не містить, як і відомості яким чином сільська рада здійснювала такий контроль (т.1, а.с.131).

Не є таким доказом і довідка державної Фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів за використання цих земельних ділянок (т.1, а.с.132).

Буринська ж районна державна адміністрація та Головне управління Держземагенства у Сумській області приймаючи відповідні рішення направленні на передачу ОСОБА_2 земельних ділянок, не звернувши уваги на викладене, усупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України Про фермерське господарство та ст.123 ЗК України, діючи формально, не пересвідчилися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції на підставі ч. 1 ст. 21 ЦК України та ст. 155 ЗК України прийшов до обґрунтованого висновку про те, що розпорядження Буринської РДА та накази Головного управління Держземагенства у Сумській області (функції якого в теперішній час виконує Головне управління Держгеокадастру у Сумській області) підлягають скасуванню як незаконні.

Вимоги ж про визнання недійсними оспорюваних у даній справі договорів оренди також в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України підлягають задоволенню, оскільки ці договори укладені на підставі незаконних наказів та розпоряджень, про що йшлося вище.

Колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційних скарг щодо відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, оскільки порушення порядку набуття речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення обмежує державу в особі уповноважених органів у її використанні та залученні якнайбільшої суми грошових коштів до бюджету шляхом продажу прав на неї на земельних торгах (аукціоні), позбавляє можливості інших фізичних та юридичних осіб реалізувати свої законні права на отримання земельної ділянки у користування, отримавши перемогу у відповідних торгах.

Відповідно до ст.188 Земельного кодексу України, ст.5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 року № 482, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 року № 910-р Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру функції з державного нагляду за додержанням законів у сфері земельних відносин покладено на органи Держгеокадастру, в той же час, саме Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області прийнято оскаржувані накази та укладено оспорювані договори, а тому він заявлений прокурором відповідачем у справі. Інші органі, які б були уповноважені державою здійснювали контрольні функції у спірних правовідносинах відсутні, а тому прокурор обґрунтовано набув статусу позивача у даній справі.

Щодо пропуску строку позовної давності, то суд першої інстанції вірно вважав, що позивачем цей строк не пропущений, навівши з цього приводу, як того вимагають положення ч. 4 ст. 265 ЦПК України відповідні мотиви.

Інші доводи апеляційних скарг не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Фермерського господарства Савенков Олександр Юрійович залишити без задоволення.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 13 грудня 2017 року у даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 квітня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : Т. А. Левченко

ОСОБА_4