Ухвала

від 25.04.2018 по справі 757/2991/18-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А ЛА [1]

25 квітня 2018 року Апеляційний суд м. Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Прокопчук Н.О.,

суддів Семенюк Т.А., Саліхова В.В.,

вирішуючи питання призначення до розгляду в судовому засіданні апеляційних скарг ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Гаражно-будівельний кооператив Ямський про зміну умов договору, зобов'язання вчинити дії, ―

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 січня 2018 року було задоволено заяву ОСОБА_5 про забезпечення позову у даній цивільній справі.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з апеляційними скаргами.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2018 р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Мазурик О.Ф., судді: Махлай Л.Д., Кравець В.А.

Вказана справа була призначена до апеляційного розгляду на 24.04.2018 р.

В судовому засіданні, що відбувалося 24.04.2018 р., було задоволено заяву суддів Мазурик О.Ф. та Махлай Л.Д. про самовідвід з огляду на те, що вони особисто знайомі з позивачем ОСОБА_5, та з метою недопущення сумнівів у безсторонності та неупередженості даних суддів.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2018 р. було визначено склад колегії суддів: Прокопчук Н.О. - головуючий суддя, судді: Саліхов В.В., Семенюк Т.А.

Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Частиною 1, 2 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Олександр Волков проти України , як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.

Згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Як зазначено у висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін ну конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

При підготовці справи до розгляду та вивченні матеріалів справи, колегія суддів встановила, що позивачка ОСОБА_5 є головою Українського фонду миру, судді Прокопчук Н.О., Саліхов В.В., Семенюк Т.А. особисто знайомі з позивачкою, спілкувалися з нею при проведенні заходів за участю Українського фонду миру.

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення Європейського суду по справі Білуха проти України від 09.11.2006 року).

Для усунення можливих сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до принципів ст. 6 Європейської Конвенції заява про самовідвід суддів Прокопчук Н.О., Саліхова В.В., Семенюк Т.А. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву суддів Прокопчук Н.О., Саліхова В.В., Семенюк Т.А. про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення і оскарженню вкасаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач:

Судді:

Єдиний унікальний номер справи: 757/2991/18-ц

Номер апеляційного провадження: 22-ц/796/3759/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Кирилюк І.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.