Ухвала

від 27.04.2018 по справі 331/2364/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

27.04.2018

ЄУН № 331/2364/18

Провадження № 1-кс/331/2548/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32018080020000006 від 26 лютого 2018 року, за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чапаєвка Пологівського району Запорізької області, громадянина України, освіта вища, обіймає посаду директора ТОВ «Інего-Дніпро», сімейний стан - одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 32018080020000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 лютого 2018 року, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що ОСОБА_6 , діючи умисно за попередньою змовою з невстановленими під час досудового розслідування особами з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, використовуючи банківський рахунок ТОВ «ТК Гама», здійснив фінансові операції з придбання автомобіля JAC S3 CVT Intelligent кузов № НОМЕР_1 червоного кольору на ім`я дружини ОСОБА_7 , чим легалізував грошові кошти в розмірі 368900 грн., отримані ним злочинним шляхом як дохід від фіктивного підприємництва з використанням ТОВ «ТК Гама».

Вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 212 КК України, з використанням суб`єкту господарської діяльності - ТОВ «ТК Гама», є суспільно небезпечним протиправним діянням, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, відповідно до статті 209 КК України, оскільки за зазначені діяння Кримінальним кодексом України передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та внаслідок вчинення яких, ОСОБА_6 незаконно одержані доходи у виді коштів.

Органом досудового розслідування встановлена наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_6 , в слідчі органи та суд, з метою уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, необхідно обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому слідчий звернувся до суду із вказаним клопотанням.

Прокурор в судовому засіданні внесене клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, повідомлена підозра не обґрунтована, не доведено наявності кваліфікуючих ознак. Відсутні ризики, на які посилається прокурор, підозрюваний має постійне місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, не має наміру переховуватись від суду, навпаки має бажання співпрацювати зі слідством, звернувшись до прокурора з клопотання про можливість укладення угоди про визнання винуватості, свою вину у вчиненні злочину визнає, на виклики слідчого з`являвся завжди своєчасно, на підставі викладеного, просить суд в задоволенні клопотання відмовити та застосувати більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника та просив суд відмовити в задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.

26.04.2018 року о 15-57 годині ОСОБА_6 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

26.04.2018 року о 17-41 годині підозрюваному ОСОБА_6 вручено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та матеріали, якими обґрунтовується необхідність запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою» подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно бути мотивованим і містити підстави для обрання такого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Клопотання слідчого вмотивоване тим, що досудовим слідством встановлена причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України та наявні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання запропонованого запобіжного заходу належить оцінити у сукупності всі інші обставини, що відповідно до положень ст. 178 КПК України враховуються судом при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи із приписів ст. 184 КПК України слідчий (прокурор), як в клопотанні, так і в суді, зобов`язаний зазначити один або кілька ризиків, вказаних у ст. 177 КПК України, послатися на обставин, на підставі яких він дійшов висновку про наявність такого ризику або ризиків у вигляді відповідних дій підозрюваного, і на докази, що підтверджують ці обставини.

Проте, в порушення наведеної норми процесуального права, прокурором в судовому засіданні не доведено існування тих ризиків, на які він посилається в клопотанні в обґрунтування обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором також не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, приймає активну участь в їх вихованні, має офіційне працевлаштування, у зв`язку з чим має стабільне джерело доходу, є єдиним працездатним годувальником своєї родини, що свідчить про міцність соціальних зв`язків та виключає його можливість переховуватись від органу досудового розслідування. Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_6 свою провину повністю визнає, активно співпрацює зі слідством, має намір укласти угоду про визнання винуватості, що підтверджено прокурором в судовому засіданні, у зв`язку з чим виключається можливість впливу на свідків по даному кримінальному провадженню. Не ухилявся від явок до органу досудового розслідування, на виклики слідчого з`являвся завжди своєчасно.

Аналізуючи обставини справи, дані про особу підозрюваного, запропоновані законодавцем запобіжні заходи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даній конкретній справі, найбільш дієвим заходом процесуального примусу попереджувального характеру, застосованим до підозрюваного ОСОБА_6 може бути домашній арешт із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-179, 183, 184, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СВ ФР Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 32018080020000006, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2018 року, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , погодженого з прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 - відмовити

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- не залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22-00 години до 06-00 години наступного днябез дозволу слідчого, прокурора, суду;

- з`являтися до органів досудового розслідування або суду, за першим викликом та у призначений час;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відповідний структурний підрозділ ГУ НП у Запорізькій області.

Роз`яснити органу Національної поліції, що вони повинні негайно поставити на облік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і повідомити про це слідчому судді.

Строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановити на два місяці, тобто до 27 червня 2018 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1