Рішення

від 26.04.2018 по справі 344/16113/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/16113/17

Провадження № 2/344/1836/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Татарінової О.А.,

секретаря Бухвак І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансКомСервіс плюс про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків його недійсності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до ТзОВ ТрансКомСервіс плюс про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків його недійсності. Мотивував тим, що 30.12.2008 року між позивачем та відповідачем укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №10-04/01, відповідно до якого предметом договору було нерухоме майно - квартира № 1 загальною проектною площею 57,92 кв.м., та квартира № 2 загальною проектною площею 36,79 кв.м., на першому поверсі в будинку за проектним номером 23 по вул. Гаркуші в м. Івано-Франківськ. Відповідно до умов договору, продавець згоден продати, а покупець згоден купити зазначену квартиру за загальною вартістю 244635,93грн., виходячи з розрахунку 2583грн. за квадратний метр квартири. Позивач сплатила вартість квартири, що підтверджується відповідими квитанціями. Однак підписаний сторонами Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна №10-04/01 є недійсним (нікчемним), оскільки не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації. Зазначає, що згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. На підставі наведенного просила суд визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 10-04/01 від 30.12.2008 року нікчемним та стягнути з відповідача на її користь кошти в розмірі 244635,93грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву, в якій позов підтримав з мотивів, викладених в заяві, просив такий задовольнити, розгляд справи проводити у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача в судове не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причину неявки суду не повідомлено.

З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.12.2008 року між ТзОВ ТрансКомСервіс плюс та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 10-04/01, згідно з п. 1.2 якого нерухомим майном є квартира за номером 1 загальною проектною площею 57,92 кв.м., та номером 2 загальною проектною площею 36,79 кв.м., на 1 (першому) поверсі в будинку за проектним номером 23 по вул. Гаркуші в м. Івано-Франківськ (а.с.5-6).

Згідно з п.1.3 договору, продавець згоден продати, а покупець згоден купити зазначену квартиру за загальною вартістю 244635,93грн., виходячи з розрахунку 2583грн. за квадратний метр квартири.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пункти 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними містять роз'яснення, що відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

За таких обставин, підписаний сторонами договір є недійсним (нікчемним), оскільки не було дотримано вимог щодо його нотаріального посвідчення та реєстрації.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вказано, що вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору.

Суд приймає доводи позивача про те, що попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а при недотриманні цих вимог - є нікчемним. Наведене стверджується положеннями статей 635, 657 та 220 ЦК України.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Жодних належних та допустимих доказів того, що позивач ухилялася від нотаріального посвідчення попереднього договору від 30.12.2008 року відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

А отже, вказаний правочин не породжує ні яких юридичних наслідків.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно копій квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с.7-8), які містяться у матеріалах справи, ОСОБА_1 сплачено у касу ТзОВ ТрансКомСервіс плюс грошові кошти у розмірі 244635,93грн.

Оскільки правочин між сторонами фактично укладений не був, ТзОВ ТрансКомСервіс плюс зобов'язаний повернути сплачені позивачем кошти, оскільки підстав володіти даними коштами, з огляду на положення ст. 216 ЦК України, у відповідача немає.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тому суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача обгрунтовані, підтверджуються дослідженими доказами та відповідають встановленим фактичним обставинам.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

А тому з відповідача на користь позивача підлягають відповідно до ст.141 ЦПК України стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2446,37 грн. по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись, 4, 5, 13, 76-81, 82, 141, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 15, 215, 216, 220, 635, 657 ЦК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансКомСервіс плюс про встановлення нікчемності правочину, застосування наслідків його недійсності - задовольнити.

Визнати попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна № 10-04/01 від 30 грудня 2008 року нікчемним.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансКомСервіс плюс , що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Українських Декабристів, 45 А, офіс 2, ЄДРПОУ 34519563, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Івано-Франківськ, і/н - НОМЕР_1, кошти у розмірі 244635 (двісті сорок чотири тисячі шістсот тридцять п'ять) гривень 93 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТрансКомСервіс плюс , що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Українських Декабристів, 45 А, офіс 2, ЄДРПОУ 34519563, на користь ОСОБА_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Івано-Франківськ, і/н - НОМЕР_1, витрати по оплаті судового збору у розмірі 2446 (дві тисячі чотириста сорок шість) гривень 37 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.А. Татарінова

Повний текст рішення складено 26 квітня 2018 року.