Ухвала

від 27.04.2018 по справі 461/3051/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/3051/18

Провадження № 2/461/897/18

УХВАЛА

27.04.2018 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_3, 73 (адреса місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул. Івана Франка, 73, ЄДРПОУ 40441537) до ОСОБА_4 (адреса місця реєстрації: 79013, м.Львів, вул. Японська, 6/4), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Третьої Львівської державної нотаріальної контори (адреса місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 02899393) про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації права власності -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2018 року ОСББ Будинок на ОСОБА_3, 73 звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Третьої Львівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та скасування державної реєстрації права власності.

Представник позивачаодночасно з поданням позовної заяви подав заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру №5-Б в будинку №73 на вул. І.Франка у м.Львові, заборонити вчиняти будь-які дії та відчужувати вказану квартиру.

Свою заяву обґрунтовує тим, що при житті ОСОБА_5 їй належала на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 загальною площею 24,4 кв.м. на підставі Свідоцтва № Г-23929 про право власності на квартиру від 03.01.2001 року, виданого Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради згідно з розпорядженням від 03.01.2001 року №11. 29.06.2017 року Галицький районний суд м. Львова (суддя Лялюк Є.Д.) виніс Рішення в справі № 461 /4065/16-ц за об'єднаними в одне провадження позовом ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: Львівської міської ради. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації, яким позов ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації задоволено повністю, припинено право власності ОСОБА_5 на 24,4 кв.м. (квартиру № 5-Б) у будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові), стягнуто з ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 441027,1)0 грн. (чотириста сорок одна тисяча двадцять сім гривень) вартості 24,4 кв.м. (квартири № 5-Б) у будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові), визнано за ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 (ідентифікаційний код юридичної особи: 40441537; місцезнаходження: м. Львів, вулиця Івана Франка, будинок 73) право власності на частку 47/2000 (2,35%) в об'єкті нерухомого майра - будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові, площею 24,4 кв.м. (квартиру № 5-Б в будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові площею 24,4 кв.м.), а у позові Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ.ПІ.ГРУП до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації було відмовлено повністю.

Вказаним рішенням суду, як зазначено вище, стягнуто з ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за вказану квартиру у розмірі 441027,00 грн., і дана сума була внесена у встановленому законом порядку позивачем ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на депозитний рахунок суду (платіжне доручення №1 від 23.06.2017 року). Вказане рішення Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2017 року в справі № 461/4065/16-ц не набрало законної сили, оскільки було оскаржено до Апеляційного суду Львівської області відповідачем ОСОБА_5. 08.09.2017 року ОСОБА_5 померла, при цьому станом на день її смерті вказана справа № 461/4065/16-ц Апеляційним судом Львівської області розглянута по суті не була та остаточного рішення Апеляційного суду Львівської області по вказаній справі немає. Тому, з метою недопущення у майбутньому неможливості виконати рішення у даній справі, просить заяву задоволити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову належить задоволити частково, з наступних підстав.

Так, відповідно до положень ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч.2 ст.149 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п.1 та п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб тазабороною вчиняти певні дії.

При цьому, процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися об'єктом прав, що став предметом спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що позовні вимоги ОСББ Будинок на ОСОБА_3, 73 стосуються наступного нерухомого майна: квартири № 5-Б, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, будинок 73.

Згідно свідоцтва про право власності на квартиру №Г-23929 від 03.01.2001 року право власності на вищевказану квартиру належало ОСОБА_5

08.09.2017 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ №482027 від 08.09.2017 року.

29.06.2017 року Галицький районний суд м. Львова (суддя Лялюк Є.Д.) виніс рішення в справі № 461/4065/16-ц за об'єднаними в одне провадження позовом ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: Львівської міської ради. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації, яким позов ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ. ПІ. ГРУП , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації задоволено повністю, припинено право власності ОСОБА_5 на 24,4 кв.м. (квартиру № 5-Б) у будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові), стягнуто з ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію у розмірі 441027,1)0 грн. (чотириста сорок одна тисяча двадцять сім гривень) вартості 24,4 кв.м. (квартири № 5-Б) у будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові що складає 2,35 відсотка від загальної площі в об'єкті нерухомого майна (будинок № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові), визнано за ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 (ідентифікаційний код юридичної особи: 40441537; місцезнаходження: м. Львів, вулиця Івана Франка, будинок 73) право власності на частку 47/2000 (2,35%) в об'єкті нерухомого майра - будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові, площею 24,4 кв.м. (квартиру № 5-Б в будинку № 73 на вулиці Івана Франка у м. Львові площею 24,4 кв.м.), а у позові Товариства з обмеженою відповідальністю АЙ.ПІ.ГРУП до ОСОБА_5, за участю третіх осіб: ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про припинення права власності на частку майна у спільній власності та виплату грошової компенсації було відмовлено повністю.

Вказаним рішенням суду, як зазначено вище, стягнуто з ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію за вказану квартиру у розмірі 441027,00 грн., і вказана сума була внесена у встановленому законом порядку позивачем ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_6 73 на депозитний рахунок суду (платіжне доручення №1 від 23.06.2017 року). Вказане рішення Галицького районного суду м. Львова від 29.06.2017 року у справі № 461/4065/16-ц не набрало законної сили, оскільки було оскаржено до Апеляційного суду Львівської області відповідачем ОСОБА_5.

Оскільки ОСОБА_5 померла справа № 461/4065/16-ц Апеляційним судом Львівської області не розглянута.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майно щодо об'єкта нерухомого майна №122020071 від 25.04.2018 року квартира № 5-Б, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, будинок 73 на праві приватної власності належить ОСОБА_4.

Окрім того, згідно ч.1 ст.6 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень організаційну систему державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України та його територіальні органи; суб'єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб'єкти; державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Частиною першою ст.9 цього Закону визначено, що до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав належить: забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ, а також здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акредитовані суб'єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

У свою чергу ч.2 ст.9 вищевказаного Закону передбачено, що акредитовані суб'єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав; нотаріус; державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Таким чином, зважаючи на те, що на момент звернення представника позивача з заявою про забезпечення позову суд не має можливості пересвідчитись, що між сторонами дійсно виник спір, суд дійшов висновку, що заяву про забезпечення позову належить задоволити частково, а саме в частині заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб'єктам - як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на квартиру № 5-Б, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, будинок 73, іншому власнику, з метою недопущення в майбутньому невиконання чи утруднення виконання рішення по даній справі, оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може вжити заходів до відчуження вищевказаного нерухомого майна.

Керуючись ст.ст.6, 9, 10 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову задоволити частково.

Заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій; акредитованим суб'єктам - як суб'єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вносити зміни та відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав на квартиру № 5-Б, загальною площею 24,4 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. І.Франка, будинок 73.

У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Адреси сторін: позивач - ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Будинок на ОСОБА_3, 73 , адреса місцезнаходження: 79005, м.Львів, вул. Івана Франка, 73, код ЄДРПОУ 40441537); відповідач - ОСОБА_4, адреса місця реєстрації: 79013, м.Львів, вул. Японська, 6/4; третя особа - Третя Львівська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження: 79019, м.Львів, пр. Чорновола, 39, код ЄДРПОУ 02899393 .

Інші відомості, передбачені ст.4 Закону України Про виконавче провадження , відсутні.

Копію ухвали скерувати до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м.Львів, пр. Чорновола, 39) для виконання.

Виконання ухвали з питань забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Строк пред'явлення ухвали до виконання - один рік з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Зубачик Н.Б.