Копія
Справа № 397/1065/17
н/п : 2/397/31/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19.04.2018 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
- головуючого судді - Пляка С.Л.,
- з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу № 397/1065/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ Україна-Хліб про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить розірвати Договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ Україна-Хліб б/н від січня 2008 року, зареєстрований 20.06.2008 року за № 040837900133 Олександрівським відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДКЗ Кіровоградської області щодо земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, площею 4,0776 га.
В обгрунтування позову зазначила, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 479415 від 23.10.2012 р. їй на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, площею 4,0776 га, яка розташована на території Підліснянської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Визначену земельну ділянку вона успадкувала після смерті ОСОБА_3.
Між ОСОБА_3 за її життя та відповідачем ТОВ Україна -хліб був укладений договір оренди землі від січня 2008 року, зареєстрований 20.06.2008 року № 040837900133 Олександрівським відділом КРФ ДП ЦДЗК Кіровоградської області.
Згідно із договором оренди землі, земельна ділянка перебуває в оренді у відповідача.
З метою приведення у відповідність до норм чинного законодавства України вона неодноразово зверталась до відповідача з метою укладання угоди з нею як власником землі, але відповідач відмовляється укладати угоду. В свою чергу відповідно визначеної угоди між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ Україна -хліб п. 11 договору передбачає , що орендна плата вноситься у строки з 01.08. по 25.12. щорічно. Визначена умова договору не виконується.
Відповідно до Договору оренди землі відповідач зобов'язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати не менш 1,75%від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року. Натомість відповідно Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) N 725/2008 від 19.08.2008 р. визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3 (трьох) відсотків визначеної відповідав до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плата залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Відповідно відповідач в 2016 році повинен був сплатити 3% від вартості земельної ділянки.
В 2016 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації становилакадастровий номер 3520585000:02:000:0204 становить 163373,00 грн. відповідно уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки (розрахунок додаються), а отже розмір орендної плати за умовами договору оренди землі в 2016 році склав 4901,19 грн.
Однак відповідач порушив свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2016 році та відповідно нехтує умовами договору оренди землі, який є його істотною умовою. Станом на 03.08.2017 року відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування земельною ділянкою в 2016 році, не сплачено жодних грошових коштів. На неодноразові її звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди останній залишив без уваги.
Прострочення виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2016 році, є невиконанням обов'язків ТОВ Україна-хліб , передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст.32 Закону України Про оренду землі є підставою для розірвання договору оренди землі.
Як вже було зазначено, умовами розрахунків по договору оренди землі, укладеним між ОСОБА_3 та ТОВ Україна-хліб , було визначено виплату орендної плати в поточному році. А отже, порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою в 2016 році є порушенням ст. 526 ЦК України, що відповідно до ст. 610, 611 ЦК України є також підставою для розірвання договору.
А отже в зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати, вона була позбавлена можливості отримання матеріальних благ, на які вона розраховує.
Представником відповідача подано заперечення на позов, в якому позовні вимоги позивача не визнає в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні. Зокрема, зі сторони ТОВ „Україна-Хліб» не було навіть разового порушення умов договору оренди, оскільки: п.40 Договору оренди землі, укладеного між товариством та ОСОБА_3, визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Відтак, відповідні права та обов'язки ОСОБА_3 за Договором оренди землі, згідно ст.1218 ЦК України, увійшли до складу спадщини, яка відкрилась внаслідок її смерті. Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм, передбачено Загальними положеннями про найм Цивільного кодексу України. Позивачка не виконала належним чином вимог ст. 148 ? Земельного кодексу України, оскільки не надала товариству всю необхідну інформацію та документи, протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку у спосіб, що передбачений згаданою нормою закону. Таким чином, причиною неотримання позивачкою орендної плати стало не вчинення нею дій, що передбачені ст. 148 ? Земельного кодексу України (внаслідок прострочення кредитора), відтак прострочення товариства з виплати позивачці орендної плати, в даному випадку, місця не має. Незважаючи на наведене, ТОВ „Україна-Хліб» все ж вчинило залежні від нього дії, щодо виплати позивачці орендної плати, шляхом направлення їй грошового переказу поштою, від отримання якого остання відмовилася. Таким чином, зі сторони ТОВ „Україна-Хліб» відсутні будь-які порушення умов договору оренди землі, відтак підстав для розірвання договору оренди немає.Спору чи перешкод зі сторони товариства, щодо виплати позивачці орендної плати, також, немає, про що свідчать дії товариства, а такі вимоги позивачки, відповідно є передчасними.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що позивач є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, площею 4,0776 га в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_3 Між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ Україна -хліб був укладений договір оренди землі від січня 2008 року. Відповідач за 2016 та 2017 рік не розрахувався по орендній платі, що стало приводом для звернення до суду. Позивач повідомляла відповідача про те, що вона є власником земельної ділянки в порядку спадкування, що підтверджується її відповідною заявою. В добровільному порядку відповідач відмовляється розірвати договір. Також вони зверталися з вимогами щодо переукладення договору на умовах, які б відповідали чинному на даний час законодавству щодо розміру орендної плати. Але судом було відмовлено в задоволенні їх позову. Пунктом 11 Договору передбачено строки внесення орендної плати з 01.08. по 25.12 щорічно. Але станом на 26.12.2016 року та 26.12.2017 року відповідачем орендна плата виплачена не була. А тому, просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ Україна -хліб від січня 2008 року, зареєстрований 20.06.2008 року за № 040837900133 Олександрівським відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДКЗ . Щодо направлення позивачу поштового переказу, пояснив, що позивач не була повідомлена про його наявність та кошти вона не отримувала. Позивач зверталася до відповідача з приводу виплати орендної плати востаннє 05.06.2017 року, але відповіді не отримала. Також орендна плата не була виплачена в 2017 році.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що дійсно, умовами договору оренди землі, який укладений між попереднім власником та відповідачем, передбачено строк виплати орендної плати з 01.08. по 25.12 щорічно. Підтвердженням того, що відповідач належним чином виконав свої обов'язки за договором, є квитанція про направлення поштового переказу позивачу від 25.10.2016 року. Факт не отримання позивачем орендної плати не залежав від волі відповідача і вони не могли на нього вплинути. На даний час відсутні будь-які підстави стверджувати, що права позивача були порушені. Позивачка може звернутися до товариства та отримати належну їй орендну плату, що визначена умовами договору. Спору щодо виплати орендної плати не має. Розірвання договору оренди можливе лише у випадку систематичної не сплати орендної плати. Лист від позивача щодо необхідності виплати орендної плати від 05.06.2017 року вони не отримували. Також, 27.11.2017 року позивачу направлявся поштовий переказ орендної плати за 2016-2017 роки, однак був повернутий за не запитом. А тому, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши учасників процесу та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні було достовірно встановлено, що позивач, в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 10.02.2012 року №55 Новгородківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, є власником земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, площею 4,0776 га, яка розташована за межами населеного пункту Підлісненської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, що підтверджено копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК №479415 від 23.10.2012 року (а.с.7).
Між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ Україна-хліб було укладено Договір оренди землі від січня 2008 року, згідно якого ОСОБА_3 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 4,08 га., кадастровий номер 3520585000:02:000:0204 терміном на 20 років, який було зареєстровано КРФ ДП ЦДЗК 20.06.2008 року № 040837900133 (а.с.8-9).
Згідно Договору оренди землі від січня 2008 року (оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні):
п.5 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить - 50896 грн.;
п.9 - орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,75% від грошової оцінки землі в натуральній, відробітковій формі (продукція сільськогосподарського виробництва по реалізаційним цінам, авто-тракторні послуги, прибутковий податок) на суму 890,68 грн.;
п.10 - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється урахуванням індексів інфляції;
п.11 - орендна плата вноситься у такі строки з 01.08. по 25.12 щорічно;
п.12 - передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами;
п.13 - розмір орендної плати переглядається кожного року у разі: зміни умов господарювання, передбачене цим договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом;
п.14 - у разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, діючого на день виконання такого боргу;
п.36 - зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін;
п.38 - дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом;
п.39 - розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: використання землі не за цільовим призначенням, несплата орендної плати;
п.40 - перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
З заяви ОСОБА_2 від 05.06.2017 року вбачається, що вона зверталася до директора ТОВ Україна-Хліб з приводу проведення повного розрахунку за використання земельної ділянки у 2016 році, який станом на 01.06.2017 року не проведено. Дану заяву було направлено поштою на адресу ТОВ Україна-Хліб в с. Підвисоке (а.с.10, 11).
Згідно уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, складеного інженером-землевпорядником ОСОБА_5, загальна грошова оцінка в цінах 1995 року становить - 34064 грн., проіндексована грошова оцінка на 01.01.2016 року, коефіцієнт індексації - 4,796 становить - 163373 грн. (а.с.12).
Згідно уточненого розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, складеного сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_6, загальна грошова оцінка в цінах 1995 року становить - 33381 грн. 47 коп., проіндексована грошова оцінка на 01.01.2016 року, коефіцієнт індексації - 4,796 з врахуванням індексації 1,756 згідно ПКМУ від 31.10.2011 року №1185 становить - 160097 грн. 54 коп. (а.с.77).
Квитанцією №6/429 від 25.10.2016 року підтверджується, що ОСОБА_2 було направлено поштовий переказ на суму 4139 грн. 22 коп. (а.с.27, 75).
Однак, 02.12.2016 року даний поштовий переказ був відправлений для повернення так як не був запитаний ОСОБА_2, що підтверджується випискою УДППЗ Укрпошта (а.с.28, 74).
Квитанцією №4/420 від 27.11.2017 року підтверджується, що ОСОБА_2 було направлено поштовий переказ на суму 8278 грн. 82 коп. (а.с.72, 73, 76).
Відносини , що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин , що виникли внаслідок оренди та вважає за необхідне керуватися Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , а також іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, Договором оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.
Згідно з ч.4 ст.32 Закону України „Про оренду землі» , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Таким чином, разом із правом власності на земельну ділянку до спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди.
У відповідності з ч.1, ч.2 ст.792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати та періодичність встановлюється договором оренди.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 629 ЦК України, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення умов стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
За змістом ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно ст.13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною першою ст.15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов Договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Згідно ч.1 ст.24 зазначеного Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч.3, ч.4, ч.5 ст.31 Закону України „Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному ст.148 ? Земельного кодексу України.
Згідно з ч.1, ч.4 ст.32 Закону України „Про оренду землі» , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Відповідно до п. д ч.1 ст.141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від12 грудня 2012 року №6-146 цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі №362/5740/15-ц.
Водночас, за приписами ч.1, ч.3 ст.148 ? Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов'язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ч.1 ст.55 Конституції України, ч.1 ст.15, ч.1 та п.7 ч.2 ст.16, ч.1 ст.20 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, припинення правовідношення. Право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно ст.ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною ОСОБА_6 України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1, ч.5, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивач з 2012 року є власником орендованої відповідачем земельної ділянки на підставі спадкування. Пунктом 40 укладеного між ОСОБА_3 та відповідачем договору оренди землі від січня 2008 року передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої сторони, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказана умова договору закріплена і в чинному законодавстві.
Однак, позивач своєчасно не повідомив орендаря щодо зміни власника орендованої земельної ділянки.
Позивач лише 05.06.2017 року направив директору ТОВ Україна-хліб заяву про зміну власника орендованої земельної ділянки та необхідність розрахунку по орендній платі за 2016 рік. Проте, в судовому засіданні представник відповідача вказав, що вказаної заяви вони не отримували. А належних доказів направлення вказаної заяви відповідачу та доказів отримання заяви останнім до суду надано не було.
Крім того, позивачем відповідно до законодавства не повідомлено місце проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів, оскільки договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі.
Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 було направлено поштовий переказ на суму 4139 грн. 22 коп. як орендна плата за 2016 рік. Однак, 02.12.2016 року даний поштовий переказ був відправлений для повернення так як не був запитаний ОСОБА_2, що підтверджується матеріалами справи (а.с.27, 28, 74, 75).
Також судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 08.08.2017 року, зазначаючи підставою звернення несплату відповідачем орендної плати за 2016 рік.
15.02.2018 року позивачем було подано до суду заяву про зміну підстав позову, згідно якої відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України, просив розірвати спірний договір виходячи з наступного. Відповідач систематично порушує свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, в 2016 та 2017 роках кошти за оренду земельної ділянки сплачено не було, що порушує п.11 договору оренди землі, який є його істотною умовою. Станом на 01.02.2018 року відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування в 2016 та 2017 роках належною їй земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. Згідно п.д) ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. На момент звернення до суду у даній справі відповідачем був несплачений лише один платіж за 2016 рік, а строк сплати іншого платежу орендної плати за 2017 рік, який спливає 25.12.2017 року, не настав. Натомість відповідач попри розгляд справи судом, заборгованість як за 2016 так і за 2017 роки не погасив. Таким чином, відповідач заборгував орендну плату за 2016 та 2017 роки.
Судом касаційної інстанції у численних рішеннях чітко притримується правової позиції, відповідно до якої сам факт систематичного невиконання обов'язку з перерахування орендної плати за договором (як прострочення оплати, так і невиплата коштів взагалі) є однозначною підставою для розірвання договору, незалежно від подальшого погашення заборгованості орендарем земельної ділянки. Таке порушення умов договору є істотним, таким, за якого орендодавець значною мірою позбавляється того, на що розраховував при укладенні договору (ухвали ВССУ у справі №235/1629/16-ц від 14.09.2017 року, у справі №274/4218/16-ц від 12.06.2017 року).
На неодноразові її звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за Договором оренди останній залишив вимоги без уваги, навіть слухання справи в суді не зобов'язало відповідача виконувати взяті на себе зобов'язання.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.
П.9 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у нині діючій редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до вимог ч.3, ч.4 ст.3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов?язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Зазначене правило, закріплене і в статті 58 Конституції України, за якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ч.2 ст.31 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017), крім прав та обов'язків, визначених у ст.27 цього Кодексу, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підстави позову.
Відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України (введеним в дію 15.12.2017), до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
В судовому засіданні 30.01.2018 року судом роз'яснялося сторонам про проведення розгляду справи відповідно до вимог ЦПК в редакції, що діє після 15.12.2017 року. Заяв та клопотань сторонами заявлено не було.
Вивчивши матеріали справи, враховуючи вищевикладене, те що позовна заява надана до суду в редакції ЦПК України, яка діяла до 15.12.2017 та передбачала можливість змінити предмет або підставу позову до початку розгляду судом справи по суті, суд вважає, що заява позивача про зміну підстав позову не підлягає розгляду судом, оскільки подана під час розгляду судом справи по суті, що суперечить закону. Позивач мав змогу звернутись до суду за захистом своїх прав та пред'явити заявлені вимоги у строки, встановлені законодавством, однак не скористався зазначеним правом.
Не можна не зазначити і про те, що пунктом 11 договору встановлений строк внесення орендної плати - з 01 серпня по 25 грудня щорічно. Тобто, строк виконання відповідачем зобов'язання по внесенню позивачу орендної плати за 2017 рік на момент звернення до суду з позовом не настав.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши спір між сторонами з підстав, зазначених в позові, суд приходить до остаточного висновку про необґрунтованість і недоведеність позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні, так як у діях відповідача не вбачається систематичної невиплати орендної плати.
Згідно ст.141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позову позивача відмовлено, судові витрати необхідно віднести за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі, б/н, від січня 2008 року, зареєстрованого 20.06.2008 року, за № 0400837900133 Олександрівським відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДКЗ , укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Україна-Хліб , щодо земельної ділянки, кадастровий номер 3520585000:02:000:0204, площею 4,0776 га - відмовити
Учасники судового розгляду справи, з повним рішенням суду, зможуть ознайомитись 27 квітня 2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2, 25006, м. Кропивницький вул. Тельмана, б. 1, кв.25.
Відповідач: ТОВ Україна-Хліб , 27342 с. Підлісне вул. Леніна, б. 51 а, Олександрівського району Кіровоградської області.
Представник позивача: ОСОБА_7 Валерійович Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Декабристів, б. 17.
Представник відповідача: ОСОБА_4 27342 с. Підлісне вул. Леніна, б. 51 а, Олександрівського району Кіровоградської області
СУДДЯ: /підпис/
Копія вірна:
Рішення набуло законної сили
Оригінал рішення зберігається у справі № 397/1065/17.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_8
Суд | Олександрівський районний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2018 |
Оприлюднено | 29.04.2018 |
Номер документу | 73674599 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Олександрівський районний суд Кіровоградської області
Пляка С. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні