Постанова

від 24.04.2018 по справі 385/1201/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2018 року м. Кропивницький

справа № 385/1201/17

провадження № 22-ц/781/116/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:головуючої судді Авраменко Т.М.

суддів Голованя А.М., Мурашка С.І.

за участю секретаря Бодопрост М.М.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представник позивачів - адвокат ОСОБА_6

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро

представник відповідача - адвокат ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року у складі судді Панасюка І.В. у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договорів оренди земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України, в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIІІ від 03.10.2017 року який набрав чинності з 15.12.2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктами 11, 13 пункту 1 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VІІІ заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро (далі - ТОВ) про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Зазначав, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 2,53 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:0407, розташована на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 23 вересня 2009 року між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000120. Земельна ділянка передана відповідачу згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки 23 вересня 2009 року.

Відповідач користується земельною ділянкою до цього часу. В договорі оренди від 23 вересня 2009 року наявні виправлення в даті укладення договору з 23 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року, також в акті прийому-передачі земельної ділянки замальовано дату 23 вересня 2009 року.

Про ці порушення і виправлення йому стало відомо на початку 2017 року, після надіслання листа-вимоги про отримання другого примірника договору.

Додаткові угоди з відповідачем не укладались, договір та умови, викладені в ньому не відповідають вимогам ЗУ Про оренду землі . Відповідач після укладення договору оренди, здійснивши його державну реєстрацію, фактично в односторонньому порядку збільшив строк дії договору оренди з 10 років до 12 років.

Земельну ділянку він передав відповідачу 23 вересня 2009 року, орендну плату відповідач почав сплачувати лише з 2011 року, чим порушив істотну умову договору. Також з часу укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки повторно не проводилась.

Наявність систематичної несплати орендної плати свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов.

Просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 23 вересня 2009 року, укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Зазначала, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 2,92 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:0504, розташована на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 16 вересня 2009 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000103. Земельна ділянка передана відповідачу згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки 16 вересня 2009 року.

Відповідач користується земельною ділянкою до цього часу. В договорі оренди від 16 вересня 2009 року наявні виправлення в даті укладення договору з 16 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року, також в акті прийому-передачі земельної ділянки замальовано дату 16 вересня 2009 року.

Про ці порушення і виправлення їй стало відомо в листопаді 2016 року, після надіслання листа-вимоги про отримання другого примірника договору.

Додаткові угоди з відповідачем не укладались, договір та умови, викладені в ньому не відповідають вимогам ЗУ Про оренду землі . Відповідач після укладення договору оренди, здійснивши його державну реєстрацію, фактично в односторонньому порядку збільшив строк дії договору оренди з 10 років до 12 років.

Земельну ділянку вона передала відповідачу 16 вересня 2009 року, орендну плату відповідач почав сплачувати лише з 2011 року, чим порушив істотну умову договору. Також з часу укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки повторно не проводилась.

Наявність систематичної несплати орендної плати свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов.

Просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 16 вересня 2009 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Зазначала, що їй на підставі державних актів на право приватної власності на землю належать земельна ділянка площею 2,49 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:2722 та земельна ділянка площею 4,84 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:0719, розташовані на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області.

10 вересня 2009 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,49 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:2722 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000069.

15 вересня 2009 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,84 га, кадастровий номер 3521188300:02:000: 0719 строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000086.

Земельні ділянки передані відповідачу згідно з актами прийому-передачі земельних ділянок 10 вересня 2009 року та 15 вересня 2009 року відповідно.

Відповідач користується земельними ділянками до цього часу. В договорах оренди від 10 вересня 2009 року та 15 вересня 2009 року наявні виправлення в датах укладення договорів з 10 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року та з 15 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року, також в актах прийому-передачі земельних ділянок замальовано дати 10 вересня 2009 року та 15 вересня 2009 року.

Про ці порушення і виправлення їй стало відомо в грудні 2016 року, після надіслання листа-вимоги про отримання другого примірника договору.

Додаткові угоди з відповідачем не укладались, договори та умови, викладені в них не відповідають вимогам ЗУ Про оренду землі . Відповідач після укладення договорів оренди, здійснивши їх державну реєстрацію, фактично в односторонньому порядку збільшив строк дії договорів оренди з 10 років до 12 років кожний.

Земельні ділянки вона передала відповідачу 10 вересня 2009 року та 15 вересня 2009 року, орендну плату відповідач почав сплачувати лише з 2011 року, чим порушив істотну умову договору. Також з часу укладення договорів оренди нормативна грошова оцінка земельних ділянок повторно не проводилась.

Наявність систематичної несплати орендної плати свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договорів оренди, що є підставою для дострокового розірвання договорів оренди у зв'язку з істотним порушенням їх умов.

Просила розірвати договори оренди земельних ділянок від 10 вересня 2009 року та 15 вересня 2009 року, укладені між нею та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

У серпні 2017 року ОСОБА_8 звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Зазначала, що їй на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 2,54 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:0685, розташована на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 20 вересня 2009 року між нею та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000124. Земельна ділянка передана відповідачу згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки 20 вересня 2009 року.

Відповідач користується земельною ділянкою до цього часу. В договорі оренди від 20 вересня 2009 року наявні виправлення в даті укладення договору з 20 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року, також в акті прийому-передачі земельної ділянки замальовано дату 20 вересня 2009 року.

Про ці порушення і виправлення їй стало відомо в лютому 2017 року, після надіслання листа-вимоги про отримання другого примірника договору.

Додаткові угоди з відповідачем не укладались, договір та умови, викладені в ньому не відповідають вимогам ЗУ Про оренду землі . Відповідач після укладення договору оренди, здійснивши його державну реєстрацію, фактично в односторонньому порядку збільшив строк дії договору оренди з 10 років до 12 років.

Земельну ділянку вона передала відповідачу 20 вересня 2009 року, орендну плату відповідач почав сплачувати лише з 2011 року, чим порушив істотну умову договору. Також з часу укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки повторно не проводилась.

Наявність систематичної несплати орендної плати свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов.

Просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 вересня 2009 року, укладений між нею та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки .

Зазначав, що йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 2,54 га, кадастровий номер 3521188300:02:000:0686, розташована на території Червоненської сільської ради Гайворонського району Кіровоградської області. 25 вересня 2009 року між ним та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір оренди зареєстрований у Гайворонському центрі ДЗК 18 липня 2011 року за № 352118834000122. Земельна ділянка передана відповідачу згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки 25 вересня 2009 року.

Відповідач користується земельною ділянкою до цього часу. В договорі оренди від 25 вересня 2009 року наявні виправлення в даті укладення договору з 25 вересня 2009 року на 18 липня 2011 року, також в акті прийому-передачі земельної ділянки замальовано дату 25 вересня 2009 року.

Про ці порушення і виправлення йому стало відомо в лютому 2017 року, після надіслання листа-вимоги про отримання другого примірника договору.

Додаткові угоди з відповідачем не укладались, договір та умови, викладені в ньому не відповідають вимогам ЗУ Про оренду землі . Відповідач після укладення договору оренди, здійснивши його державну реєстрацію, фактично в односторонньому порядку збільшив строк дії договору оренди з 10 років до 12 років.

Земельну ділянку він передав відповідачу 25 вересня 2009 року, орендну плату відповідач почав сплачувати лише з 2011 року, чим порушив істотну умову договору. Також з часу укладення договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки повторно не проводилась.

Наявність систематичної несплати орендної плати свідчить про порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору оренди, що є підставою для дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з істотним порушенням його умов.

Просив розірвати договір оренди земельної ділянки від 25 вересня 2009 року, укладений між ним та відповідачем, стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року справи за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Червоне-Агро про розірвання договорів оренди земельних ділянок об'єднані в одне провадження (т.1 а.с.72,73).

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні позовів відмовлено. Суд дійшов висновку, що позивачами не надано доказів порушеного права при виконанні договорів оренди, момент укладення договору не впливає на строк дії договору, оскільки договір набирає чинності після його державної реєстрації, а тому виправлення в даті укладення договорів не тягнуть за собою продовження строку їх дії.

В апеляційній скарзі представник позивачів просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що суд не звернув уваги на пояснення представника позивачів про те, що відповідач порушує умови договорів оренди не лише в період з 2009 року по 2011 рік, а з 2009 року по 2017 рік. Також суд відмовив у витребуванні доказів, які б сприяли повному і всебічному розгляду справи. Оскільки договори оренди були підписані позивачами в 2009 році, відповідач повинен був зареєструвати ці договори не пізніше 2009 року. Відповідач порушив досягнуті домовленості та використовував земельні ділянки без сплати податку з 2009 року по 2011 рік. Також відповідач порушив істотну умову договорів щодо строку їх дії та фактично продовжив їх без згоди позивачів на два роки, змінивши дати підписання.

Апеляційне провадження відкрито 15 січня 2018 року (т.3 а.с.1,2), розгляд справи призначено на 07 лютого 2018 року (т.3 а.с.3). 07 лютого 2018 року розгляд справи відкладено на 13 березня 2018 року, розгляд справи 13 березня 2018 року не відбувся у зв'язку з перебуванням судді-доповідача у відпустці. У зв'язку із тривалою непрацездатністю головуючого у справі судді Гайсюка О.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 березня 2018 року суддю Гайсюка О.В. замінено на суддю Авраменко Т.М., розгляд справи призначено на 24 квітня 2018 року (т.3 а.с.73,76).

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Судом було встановлено, що договори оренди землі укладено відповідно до умов, передбачених в типовому договорі оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 03 березня 2004 року № 220 Про затвердження Типового договору оренди землі . Підписи позивачів на договорах оренди свідчать про ознайомлення та згоду з умовами договорів. Відповідач фактично почав користуватись земельними ділянками в 2009 році, з цього часу і почав сплачувати орендну плату позивачам, що підтверджується відомостями на видачу зерна за 2009-2010 роки. Жодних заперечень з боку позивачів щодо сплати орендної плати не було. Таким чином момент укладення договору не впливає на строк дії договору, оскільки договір набирає чинності після його державної реєстрації, а тому виправлення в даті укладення договорів не тягнуть за собою продовження строку їх дії. Нормативна грошова оцінка земель в межах населених пунктів проводиться за рішенням органу місцевого самоврядування. Таке рішення Червоненською сільською радою не приймалось та не було офіційно оприлюднене. Оскільки договори оренди були зареєстровані та набули чинності у 2011 році, то нормативна грошова оцінка може бути проведена за рішенням сільської ради в 2018 році. Відповідач з 2011 року по даний час проводив індексацію нормативної грошової оцінки землі за даними відділу Держкомзему у Гайворонському районі, що підтверджується довідками відділу за 2011-2016 роки (т.3 а.с.13-16).

В засіданні апеляційного суду представник позивачів підтримав доводи апеляційної скарги, а представник відповідача просив відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, між позивачами та відповідачем укладені та в установленому законом порядку зареєстровані договори оренди належних позивачам земельних ділянок.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України Про оренду землі ).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Підставою для розірвання договорів оренди позивачі зазначали збільшення строку оренди земельних ділянок внаслідок того, що договори оренди були укладені у вересні 2009 року, а державна реєстрація договорів оренди проведена 18 липня 2011 рокута систематичну несплату орендної плати.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч. 1 ст. 210 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України від 6 жовтня 1998 р. № 161-XIV Про оренду землі .

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом України в постановах від 27 квітня 2017 р. у справі № 6-422цс17; від 7 червня 2017 р. у справі № 6-872цс17.

Суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що зазначена обставина не є підставою для розірвання договору оренди. Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

Щодо підстав розірвання договору оренди внаслідок систематичної несплати орендної плати, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Умовами укладених договорів передбачено, що орендар проводить розрахунки на протязі терміну, зазначеному в договорі, але не пізніше 15 грудня кожного року.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати, тобто (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, тоді як разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз зазначених положень законодавства та враховуючи врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

Така правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146 цс12, в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1449 цс17.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що орендна плата за користування земельними ділянками виплачується відповідачем з дати укладення договору оренди, тобто з 25 вересня 2009 року, а не з дати реєстрації договору оренди.

Ці обставини підтверджуються наявними у справі відомостями про видачу сільськогосподарської продукції за 2009-2011 роки. За клопотанням представника позивачів в засідання апеляційного суду представник відповідача надав всі відомості про щорічну виплату орендної плати включно по 2017 рік (т.3а.с.98-180).

Із зазначених документів вбачається, що відповідачем щорічно проводилася індексація нормативної грошової оцінки землі, внаслідок чого зросла сума щорічної орендної плати.

Зокрема, розмір орендної плати, виплачений позивачу ОСОБА_2 в 2009 році становив 1000 грн., 2010 році -1360 грн., в 2012 році - 1887 грн., в2013 році - 2193 грн., в 2014 році - 2570 грн., в 2015 році -5310 грн., в 2016 році -7340 грн., в 2017 році - 8090 грн. (т.3 а.с.107-114). Такі відомості про виплату орендної плати є щодо кожного позивача .

Доводи представника позивачів щодо невиконання відповідачем п. 4.4 договору про надання послуг з оранки городу спростовується змістом цього пункту договору, яким передбачено, що така послуга надається за замовленням орендодавця в рахунок орендної плати, таке замовлення від відповідачів не надходило і орендна плата виплачувалася без врахування надання такої послуги.

З огляду на встановлені фактичні обставини та з урахуванням положень законодавства стосовно врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема, положень ЦК України, суд першої інстанції у справі, яка переглядається, при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д частини першої статті 141 ЗК України, не встановивши систематичної несплати відповідачем орендної плати та істотності порушення ним договору, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову на підставі зазначеної норми ЗК України .

Доводи апеляційної скарги такого висновку суду не спростовують.

В межах вимог та доводів апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в позові не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд безпідставно об'єднав в одне провадження справи за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є власниками земельних ділянок, разом з тим це порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішенняГайворонського районного суду Кіровоградської області від 25 жовтня 2017 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України .

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуюча суддя Т.М.Авраменко

Судді: А.М.Головань

ОСОБА_9