Рішення

від 23.04.2018 по справі 521/21659/17

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/21659/17

Провадження №2-а/521/122/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Бєрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1069/50000/17 від 08.11.2017 року, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 отримала рекомендованим листом постанову Одеської митниці ДФС України № 1069/50000/17, винесену 08 листопада 2017 року заступником начальника митниці - начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2, якою громадянку України ОСОБА_1, яка працює директором ТОВ «Інвестиційно -торгова компанія «Лідер-7» , визнав винною у вчиненні нею порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплачених за митними деклараціями митних платежів, що складає 1 283 942 гривень 42 коп.

Позивач, не погоджуючись з винесеною постановою, звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України та просить суд скасувати зазначену постанову, посилаючись на те, що вона була прийнята з порушенням норм Митного кодексу України, а саме: закінчення строків притягнення до відповідальності та накладення відповідного стягнення, відсутність у діях позивача необхідного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а також на те, що станом на дату складення протоколу про порушення митних правил від 24 липня 2017 року позивач була звільнена з посади директора ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» .

Одеська митниця Державної фіскальної служби України надала відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, що мотивованим наступним. Одеська митниця Державної фіскальної служби України вважає, що матеріалами справи про порушення митних правил №1069/50000/17 доведена вина громадянки ОСОБА_1 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, зазначає, що правопорушення, вчинене позивачкою є триваючим й строк притягнення її до відповідальності необхідно розраховувати з моменту виявлення такого правопорушення і постановою Одеської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил її було законно визнано винною у вчиненні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності.

В судове засідання представник позивача - адвокат ОСОБА_3 не з'явилася, подала до суду заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.

Представник відповідача - Одеської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, падав до суду заперечення проти задоволення позовних вимог, з врахуванням обставин, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лидер-7 , яке знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Грецька, 1А, нежитлове приміщення 1А, було проведено 06.08.2014 року. Засновниками (учасниками) вказаного товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Керівником даного товариства було обрано (призначено) ОСОБА_6 згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 .

01.10.2014 на підставі договору про виконання робіт по переробці і упаковці грецьких горіхів №1-09-14Л7, ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» було здійснено ввезення у режимі «тимчасового ввезення» за МД від 06.10.2014 №500060006/2014/002677 та МД від 07.11.2014 №500060006/2014/003246 товарів на виконання робіт з перероблення сировини та транспортування їх в Австрію.

Згідно доповнення про поставку обладнання від 01.10.2014 №1 до договору від 01.10.2014 №1-09-14 Л7 для виконання цілей договору замовник поставляє виконавцю обладнання, зазначене у специфікаціях №1 та №2 до договору від 01.10.2014 №1-09-14 Л7, обладнання постачається для тимчасового використання виключно для виконання робіт, що передбачені договором на безоплатній основі.

Поставка здійснена на умовах DAP-Одеса, відповідно до редакції Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс-2010.

При митному оформленні товарів у митному режимі тимчасового ввезення ТОВ «ІТК «Лідер-7» надано Одеській митниці ДФС України зобов'язання щодо здійснення реекспорту товарів або зміну митного режиму, а саме: за МД від 07.11.2014 № 5000600006/2014/003246 - до 31.10.2015 (зобов'язання від 30.10.2014 №30/10);за МД від 06.10.2014 №500060006/2014/002677 - до 30.09.2015 (зобов'язання від 02.10.2014 №2/10).

18.12.2015 року Одеською митницею ДФС були складені протоколи про порушення митних правил№1199/50000/15 та №1200/50000/15 відносно директора ТОВ «ІТК «Лідер-7» ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 481 МКУ. 18.01.2016 провадження у справі про порушення митних правил було припинено на підставі ст. 521 МКУ в зв'язку із укладенням мирових угод та 28.01.2016 року складено акти про виконання мирових угод, за якими до державного бюджету було внесено штрафи у розмірі 17 000 гривень по кожній з мирових угод.

16.08.2016 року ТОВ «ІТК «Лидер-7» звернулось до Одеської митниці ДФС з заявою вих. №1-08/16, якою повідомляло про невиконання власником обладнання, ввезеного за вказаними митними деклараціями в режимі тимчасового ввезення, своїх зобов'язань за договором, а саме несплату власником обладнання своїх боргових зобов'язань за цим договором, про порушення процедури банкрутства щодо контрагента, а також про передання обладнання власнику за актами приймання-передання, зважаючи на те, що ТОВ «ІТК «Лідер-7» не мав прав та повноважень утримувати майно австрійської компанії до виконання ним своїх зобов'язань.

Одеська митниця ДФС 26.08.2016 листом №1318/12/15-70-61 повідомила про можливість продовження режиму тимчасового ввезення обладнання за митними деклараціями після сплати митних платежів, передбачених ст. 106 МКУ. Термін тимчасового ввезення обладнання подовжений не був.

Згідно протоколу загальних зборів ТОВ «ІТК «Лідер-7» , директора Товариства ОСОБА_6 з 05.09.2016 року було звільнено з даної посади та з 05.09.2016 призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_1.

На підставі наказу від 28.03.2017 року №849 «Про проведення планової невиїзної документальної перевірки» , виданого ГУ ДФС в Одеській області, було проведено документальну планову невиїзну перевірку дотримання ТОВ «ІТК «Лідер-7» (код ЄДРПОУ 39339596) законодавства України з питань державної митної справи, на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при митному оформленні товарів за МД №50006006/2014/002677 від 06.10.2014 та №50006006/2012/003246 від 07.11.2014 року.

26 квітня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області був складний акт №359/15-32-14-05-11/39339596 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ІТК «Лідер-7» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи по митним деклараціям від 07.11.2014 №500060006/2014/003240, від 06.10.2014 №500060006/2014/002677 та встановлене порушення ТОВ «ІТК «Лідер-7» щодо сплати митних платежів за вказаними митними деклараціями у зв'язку з закінченням режиму тимчасового ввезення обладнання з 30.10.2015 та 30.09.2015 відповідно.

15 травня 2017 року ГУ ДФС в Одеській області було надіслано на адресу ТОВ «ІТК «Лідер-7» податкові повідомлення-рішення №0010261405 та №0010271405 на загальну суму 427 980, 94 грн.

01.07.2017 року загальними зборами та засновником ТОВ «ІТК «Лідер-7» ОСОБА_5 була отримана заява директора ОСОБА_1 про звільнення з посади директора за згодою сторін з 20.07.2017 року у зв'язку з вагітністю та родами, та у зв'язку із фактичною неможливістю виконувати свої службові обов'язки. Відповідно до Листка непрацездатності серії АЖД № 396718, виданого 20 липня 2017 року КУ «Пологовий будинок №7, ОСОБА_1 з 20 липня 2017 року перебувала на лікарняному у зв'язку із вагітністю та пологами.

26 липня 2017 року старшим державним інспектором 1-го відділу ОР Управління протидії митним правопорушенням Одеської митниці ДФС ОСОБА_7, без присутності особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_8, яка працювала директором ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» (код ЄДРПОУ 39339596), був складний протокол про порушення митних правил №01069/50000/17, яким встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ч. 1, 2 ст. 108, ч. 1 ст. 112 МК України, Закону України від 13.03.2012 №4495-VI, п. 19011 ст. 190 ПК України були вчинені дії, що спричинили недобір митних платежів у сумі 427 980, 94 грн., а саме порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України.

08.11.2017 року заступник начальника митниці - начальник управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Одеської митниці ДФС ОСОБА_2, розглянувши матеріали справи про порушення митних правил за ознаками вчинення громадянкою України ОСОБА_8 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, прийняв постанову в справі про порушення митних правил №1049/50000/17, якою громадянку України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює директором ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7» (ЄДРПОУ 39339596) визнав винною у вчиненні нею порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплачених за МД №500060006/2014/003246 та № 500060006/2014/002677 суми митних платежів, що складає 1 283 942 грн. 42 коп.

12.12.2017 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_9 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 постановою №55355260 було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови №1069/50000/17 від 08.11.2017 року Одеської митниці Державної фіскальної служби України про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1 283 942,82 грн.

21.12.2017 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_9 територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_10 постановою №55355260 було накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1, що містяться на її рахунках.

Так, стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстроннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно до ст. 1 «Захист права власності» протоколу №1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряють чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безстронньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вимогами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати:чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 105 МКУ у митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються виключно товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у статті 189 цього Кодексу та в Додатках В.1-В.9, С, D до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), на умовах, визначених цими Додатками, а також повітряні судна, які ввозяться на митну територію України українськими авіакомпаніями за договорами оперативного лізингу. У разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до Податкового кодексу України .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 289 Митного кодексу України обов'язок зі сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Згідно з ч. 1 ст. 285 Митного кодексу України та пп.206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ умовне часткове звільнення від оподаткування ввізним митом та податком та додану вартість застосовується до товарів, зазначених у статті 106 цього Кодексу, поміщених у митний режим тимчасового ввезення, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Кодексу.

Згідно до п. 206.16 ст. 206 ПКУ у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України , заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Згідно до п. 131.1 ст. 131 ПКУ у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до цього Кодексу, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов'язані сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов'язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

Відповідно до пп. 132.2.2 п. 132.2 ст. 132 ПКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається: при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов'язок щодо сплати митних платежів - день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо - строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури.

Статтею 293 Митного кодексу України передбачено, що особами, на яких покладається обов'язок із сплати митних платежів у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів - є особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Аналіз визначених норм свідчить про те, що граничним строком тимчасового ввезення товарів за МД від 07.11.2014 № 500060006/2014/003246, від 06.10.2014 №500060006/2014/002677 встановлено 30.10.2015 та 30.09.2015 відповідно. Відповідно з наступної дати розпочинається обов'язок ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» , відповідального за дотримання митного режиму, щодо сплати митних платежів та пені.

Згідно п. 43 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов'язків відповідають за додержання вимог, встановлених цим кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Також, суд звертає увагу на те, що про порушення режиму тимчасового ввезення з боку ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» Одеська митниця ДФС України була обізнана вчасно, про що свідчить, зокрема, складення відповідачем протоколів про порушення митних правил від 18.12.2015 №1200/50000/17 та від 18.12.2015 №1199/50000/17 відносно директора ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» ОСОБА_6

Згідно з ст. 458 МКУ порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративним правопорушенням згідно до ст. 485 МКУ 2012 року є заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Постановою Одеської митниці ДФС України, що оскаржується позивачем, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності як директора ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» за несплату митних платежів за МД від 07.11.2014 № 50006006/2014/003246 та МД від 06.10.2014 №50006006/2014/002677 у строк, встановлений законодавством.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що несплата податків і зборів у строк, встановлений законодавством як протиправна бездіяльність не може вважатись триваючим правопорушенням, у зв'язку із тим, що самою диспозицією ст. 485 Митного кодексу України вже передбачено момент, з якого правопорушення вважається закінченим (вчиненим), тобто момент закінчення строку, відведеного законодавством на сплату податків і зборів. саме у зв'язку з тим, що статтею встановлено відповідальність за таке правопорушення з прив'язкою до конкретного моменту (закінчення строку), правопорушення не може тривати після закінчення такого строку.

Згідно до ч. 1 ст. 467 МКУ якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно до ст. 527 МКУ У справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:1) про проведення додаткової перевірки;2) про накладення адміністративного стягнення;3) про закриття провадження у справі.

Також, суд зауважує на тому, на час складення протоколу про порушення митних правил № 0169/50000/17 26 липня 2017 року та винесення постанови в справі про порушення митних правил №0169/50000/17 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 за вимогами ст. 38 Кодексу законів про працю України фактично з 20 липня 2017 року була звільнена з посади директора ТОВ «Інвестиційно-торгова компанія «Лідер-7» за власною заявою у зв'язку із вагітністю та пологами, а протиправна бездіяльність з боку загальних зборів учасників цього товариства щодо оформлення припинення трудових відносин з позивачем, не може свідчити про існування або продовження трудових відносин, а являє собою порушення трудових прав робітника, що не є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки ідеологія ст. 1 Першого протоколу Конвенції з захисту прав людини відображена у Конституції України, судам також варто враховувати правові позиції ЄСПЛ під час вирішення питань щодо втручання у право власності осіб, посилатися на висновки Євросуду як на безпосереднє джерело права, а також переймати притаманні його рішенням ідеї справедливості та гуманності.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.11.2007 року у справі «Україна-Тюмень» проти України» у пункті 49 суд вказав, що найважливіша вимога статті 1 Протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах передбачених законом» (« subject to conditions provided by law» ), а другий пункт визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» . У пункті 55 надано тлумачення «пропорційності втручання» в право на мирне володіння майном та зазначив, що таке втручання повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» (« fair balance» ) між вимогами загального інтересу суспільства та захисту основоположних свобод особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення права власності.

Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів того, що в діях громадянки України ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а тому не повинна нести відповідальність.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил №1069/50000/17 від 08.11.2017 року - задовольнити.

Скасувати постанову про порушення митних правил №1069/50000/17 від 08.11.2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені КАС України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Повний текст рішення складено 23 квітня 2018 року

Головуючий: