Рішення

від 27.04.2018 по справі 551/198/18

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/198/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2018 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря - Кулинченко О.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Федунської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Полтавської міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2018 року позивач звернулась до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до Федунської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно померлого чоловіка ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки.

В обґрунтування позивних вимог зазначила, що являється спадкоємцем за заповітом після померлого 24 червня 2013 року чоловіка ОСОБА_3. Зокрема за заповітом вона претендує на земельну ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,470га, яка належала батькові ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_4, своєчасно прийняв спадщину, але за життя не оформив майнових прав на дану земельну ділянку, що перешкоджає позивачу, як спадкоємцю останнього, у оформленні своїх прав на неї.

Позивач та її представник в підготовче судове засідання не з'явились. Представником позивача надано клопотання про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надіслала лист про розгляду справи у її відсутність, в частині вирішення спірного питання поклалась на розсуд суду.

Представник відповідача - Федунської сільської ради в підготовче судове засідання не з'явився, надіслав заяву про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про те, що визнання позову відповідачем є безумовним, не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а отже позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступного.

11 квітня 2002 року в м. Харків помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-ВЛ № 339156, виданим 13.04.2002 міським відділом РАЦС Харківського обласного управління юстиції (а.с.34).

26 вересня 2002 року Сьомою харківською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 936/2002 щодо майна померлого ОСОБА_4. Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.35).

При вивченні матеріалів вказаної спадкової справи судом встановлено, що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом, що своєчасно прийняв спадщину, є його син ОСОБА_3 (а.с. 37-39). Наявність вищевказаних родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджується свідоцтвом про народження останнього серії І-КЕ № 098090, виданим повторно 29.10.2002 (а.с.33).

Як встановлено судом 23 вересня 2001 року Федунською сільською радою Шишацького району Полтавської області за реєстровим номером 462 на ім'я ОСОБА_4, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення 9 сесії 23 скликання цієї ж сільської ради від 06.04.2000 видано Державний акт про право приватної власності на землю серії Р3 № 653762, яким посвідчується належність йому на праві приватної власності земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,470га, що розташована на території Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області (а.с.43).

Згідно ст. 5 ЦК України Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України - Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи те, що спадщина ОСОБА_4 відкрилась та була прийнята спадкоємцем до набрання чинності ЦК України, суд розглядаючи спірні правовідносини керується тими нормами права, які існували на час їх виникнення.

Згідно ст. 5 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Право на земельну частку може бути передано у спадщину в порядку і на умовах, передбачених цивільним законодавством щодо успадкування майна, та статутом відповідного колективного підприємства.

Згідно ч. 23 ЗК України право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Пунктом 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Згідно п. 2 вказаного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно ч. 10 ЦК УРСР громадяни можуть відповідно до закону мати майно в особистій власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати права автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу, раціоналізаторської пропозиції, промислового зразка, а також мати інші майнові та особисті немайнові права.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям (ст. 534 ЦК УРСР).

Згідно ст. 527 ЦК УРСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Враховуючи те, що процес паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств та видачі відповідних Державних актів на землю їх колишнім членам тривав на протязі декількох років - Державний акт, що посвідчує право власності ОСОБА_4, як колишнього члена КПСП, на земельну ділянку площею 3,470га був виданий 23.09.2002 вже після смерті останнього (11.04.2002), хоча право на вказану земельну ділянку він отримав ще за своє життя.

З матеріалів справи встановлено, що вказана земельна ділянка до теперішнього часу рахується не витребуваною після смерті ОСОБА_5 в зв'язку з чим Шишацькою районною державною адміністрацією разом з іншими не витребуваними ділянками тимчасово передана в оренду ТОВ Федунка .

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 успадкував дану земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_4, але за своє життя не встиг оформити на неї своїх майнових прав.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 244471, виданого 25.06.2013 Октябрським відділом ДРАЦС Полтавського МУЮ ОСОБА_3 помер 24 червня 2013 року (а.с.27).

Померлий залишив заповіт, посвідчений 22.06.2011 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_2, згідно якого заповідав належну йому квартиру та грошові заощадження, що знаходяться на відповідних рахункам в рівних частках онукам ОСОБА_6 та ОСОБА_7. Все інше майно заповідав дружині ОСОБА_1 (а.с.28).

Згідно свідоцтва про одруження І-КЕ № 116063 позивач ОСОБА_1 є дружиною померлого ОСОБА_3 (а.с.26).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 вчасно прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на окреме рухоме та нерухоме майно померлого (а.с. 30-32).

В той же час постановою приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 20.02.2018 № 72/02-31 спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в с. Федунка Шишацького району в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 (а.с.45).

Таким чином, фактично успадкувавши після смерті чоловіка ОСОБА_3 належну останньому земельну ділянку, позивач ОСОБА_1 позбавлена можливості переоформити її на своє ім'я через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця, що є перешкодою для реалізації ним свого права власності на землю.

Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та ст.ст. 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно бути позбавлений його права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно п. г ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та доведеними, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справ, суд виходив з наступного.

Ціна позову, що дорівнює вартості спірної земельної ділянки становить 97144,48 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за даною позовною вимогою складає 1 відсоток ціни позову, що становить 971,44 грн.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв'язку з визнанням позову відповідачем, а позивач при поданні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України Про судовий збір - судовий збір у сумі 485,72 грн. (50% від повної ставки) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 141-142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 353 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Федунської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Полтавської міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на спадкове майно померлого 24 червня 2013 року чоловіка ОСОБА_3, у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,470га, яка розташована на території Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області та була успадкована ним за життя, як спадкоємцем першої черги за законом, після померлого 11 квітня 2002 року ОСОБА_4, якому в свою чергу належала на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії Р3 № 653762, виданому 23 вересня 2002 року Федунською сільською радою Шишацького району Полтавської області, за реєстровим номером 462.

Стягнути з Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області (38032, Полтавська область, Шишацький район, с. Федунка, вул. Шевченка 64/1, код ЄДРПОУ 21048790) на корить держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління ДКС України у м. Києві, код банку отримувача 820019, р/р 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн. 72 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап