Постанова

від 25.04.2018 по справі 539/3069/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3069/15-ц Номер провадження 22-ц/786/705/18Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого - судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

учасники процесу:

представник позивачів ОСОБА_2

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4

на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2017 року, ухвалену суддею Нагорною Н.В., повний текст ухвали складено - дати не вказано

за клопотанням ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення строку подання заяви про перегляд рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року у зв'язку з нововиявленими обставинами

у справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Лубенського міської ради Полтавської області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про передачу ділянки з земель комунальної власності у приватну власність громадян, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з вказаним позовом та посилаючись на порушення їх права на приватизацію займаної земельної ділянки, з урахуванням уточнених позовних вимог просили визнати незаконним і скасувати п. 26 рішення Лубенської міської ради від 19.12.2014 року та зобов'язати Лубенську міську раду Полтавської області передати з земель комунальної власності Лубенської міської ради у їх приватну спільну часткову власність земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0726 га, визначивши, що до ОСОБА_6 переходить право власності на 44/100 частин, а до ОСОБА_5 - 56/100 частин вказаної земельної ділянки.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року позов ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано пункт 26 рішення Лубенської міської ради від 19 грудня 2014 року про відмову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі у спільну власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Лубенську міську раду Полтавської області передати з земель комунальної власності Лубенської міської ради земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,0726 га, кадастровий номер НОМЕР_1, у приватну спільну часткову власність громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_6, визначивши, що до ОСОБА_6 переходить право власності на 44/100 частин, а до ОСОБА_5 - 56/100 частин вказаної земельної ділянки. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з Лубенської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судовий збір в сумі по 487 грн. 20 коп. кожному.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 20 січня 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року залишено без змін (т.2 а.с. 55-59).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 травня 2016 року касаційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року та ухвала Апеляційного суду Полтавської області від 20 січня 2016 року залишені без змін ( т.2 а.с. 107-108).

22 серпня 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року (т.2 а.с. 142-145).

15.11.2017 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із заявою про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року (т.2 а.с.179-181).

Заявники посилаються на те, що про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (викопіювання з інвентарної справи по подвірю №20 з позначенням проходу через дане подвіря до подвіря №22), вони дізнались лише 05 липня 2017 року та у встановлений законом строк звернулись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, однак суд своєю ухвалою від 02.08.2017 року залишив заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору. 08.08.2017 року ними на виконання ухвали була надіслана квитанція про сплату судового збору, але суд ухвалою від 11.08.2017 року залишив заяву без розгляду у зв'язку з тим, що від імені ОСОБА_3 був сплачений судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, а від імені ОСОБА_4 сплати судового збору не було, хоча судовий збір сплачений у повному обсязі. У зв'язку з тим, що ними були вжиті заходи щодо звернення до суду з заявою про перегляд рішення в установлений законом строк, просили суд поновити строк для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2017 року у задоволенні клопотання ОСОБА_3, ОСОБА_4 про поновлення строку подання заяви про перегляд рішення суду у зв язку з нововиявленими обставинами - відмовлено.

Заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 про перегляд рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11.12.2015 по цивільній справі №539/3069/15-ц у зв'язку з нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Вказану ухвалу оскаржили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять її скасувати та поновити строк на звернення до суду з вказаною заявою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просять апеляційну скаргу третіх осіб залишити без задоволення, ухвалу місцевого суду - без змін.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ст. 361 ЦПК України, в редакції Закону від 18 березня 2004 року, чинній на час звернення з заявою до суду першої інстанції, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону України, іншого акта (їх окремих положень) або надане Конституційним Судом України офіційне тлумачення положень Конституції України, що є відмінним від того, як їх застосував суд при вирішенні справи.

Згідно з частиною першою статті 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому, заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

Із заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року вбачається, що про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (викопіювання з інвентарної справи по подвірю №20 з позначенням проходу через дане подвіря до подвіря №22), вони дізнались лише 05 липня 2017 року, та у встановлений законом строк звернулись до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, однак суд своєю ухвалою від 02.08.2017 року залишив заяву без руху у зв'язку з несплатою судового збору. 08.08.2017 року ними на виконання ухвали була надіслана квитанція про сплату судового збору, але суд ухвалою від 11.08.2017 року залишив заяву без розгляду у зв'язку з тим, що від імені ОСОБА_3 був сплачений судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, а від імені ОСОБА_4 сплати судового збору не було, хоча судовий збір сплачений у повному обсязі. У зв'язку з тим, що ними були вжиті заходи щодо звернення до суду з заявою про перегляд рішення в установлений законом строк, просили суд поновити строк для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без розгляду, місцевий суд виходив з того, що причини пропуску строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є неповажними.

Такий висновок місцевого суду є правильним, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

Аналогічні положення містяться і у ч. 1 п. 1 ст. 424 чинного ЦПК України, зокрема, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи) протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Із заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 грудня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду 22 08 2017 року (а.с. 142).

З матеріалів справи вбачається, що заявнику ОСОБА_3 про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами (викопіювання з інвентарної справи по подвірю №20 з позначенням проходу через дане подвір'я до подвір'я №22), вона дізналась у січні 2016 року, про що прямо зазначено в її касаційній скарзі (т.2 а.с.76), до якої вона додала викопіювання з інвентарної справи по подвірю №20 з позначенням проходу через дане подвіря до подвіря №22 (т.2 а.с.86-88). Аналогічні копії викопіювання додані нею також і до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами (т.2 а.с.147-149).

Доводи про те, що ОСОБА_3 не знала про доводи, викладені в її касаційній скарзі, та які документи додані були до її касаційної скарги, оскільки не підписувала її, особисто не приймала участі у судових засіданнях, а її інтереси представляли представники, не заслуговують на увагу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що касаційна скарга підписана саме ОСОБА_3 Крім того за нормами цивільного законодавства правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 брала участь у судовому процесі через представників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, тобто вважається, що дії, вчинені цими представниками, вчинені самою ОСОБА_3

Виходячи з викладеного, ОСОБА_3 знала про ті обставини, які вона вважає нововиявленими (викопіювання з інвентарної справи по подвірю №20 з позначенням проходу через дане подвіря до подвіря №22), ще у січні 2016 року, а не 05 липня 2017 року.

Отже з наведеного слідує, що ОСОБА_3, дізнавшись про існування обставин, які вона вважає нововиявленими, ще у січні 2016 року, звернулась до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами лише 31.07.2017, а потім 22.08.2017, тобто понад встановлений ч.1 ст.362 ЦПК України (в редакції на час звернення до суду із заявою) місячний строк. Таким чином, вона пропустила строк подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та причини пропуску такого строку є неповажними.

Будь-яких інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_3 не вказала та доказів на їх підтвердження не надала.

За таких обставин, причини пропуску строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є неповажними, тому підстав для поновлення строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не вбачається.

Згідно п. 13 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у звязку з нововиявленими обставинами визначений абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК місячний строк для подання заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, є процесуальним і може бути поновлений за загальними правилами, встановленими статтею 73 ЦПК. При цьому строк обчислюється з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до частини другої статті 362 ЦПК днем відкриття нововиявлених обставин, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК, є день, коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про наявність вказаних обставин. Якщо заяву подано після закінчення визначеного абзацом 1 частини першої статті 362 ЦПК України строку і відсутнє клопотання про його поновлення або в поновленні пропущеного строку для подання заяви буде відмовлено, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, яка може бути оскаржена.

Згідно ст. 72 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тепер не можуть потрапити до будинку, в якому проживають, що порушує їх права, не заслуговують на увагу, оскільки виходять за межі апеляційного розгляду, судові рішення, ухвалені у справі, набрали чинності.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що взяті судом за основу викопіровки при ухваленні судового рішення є сфальсифікованими, оскільки предметом даного апеляційного розгляду є ухвала місцевого суду про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку подання заяви про перегляд рішення суду у зв язку з нововиявленими обставинами, залишення заяви без розгляду.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Згідно ч.1 п.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому, на думку колегії суддів, необхідно апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції-залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 2, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4- залишити без задоволення.

Ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач Дорош А.І.

Судді: Лобов О.А.

Триголов В.М.