Постанова

від 25.04.2018 по справі 527/577/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/577/17 Номер провадження 22-ц/786/814/18Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

за участю секретаря Ачкасової О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Глобинського районного центру зайнятості на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 30 січня 2018 року (час ухвалення рішення з 11:17 год. до 11:40 год., дата виготовлення повного тексту рішення 08 лютого 2018 року) у справі за позовом Глобинського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року Глобинський районний центр зайнятості звернувся до суду із вказаним позовом, просив ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на його користь допомогу по безробіттю в розмірі 12 251 грн. 83 коп.

В обгрунтування заявлених вимог зазначено, що ОСОБА_2 у період з 10.12.2014 року по 05.09.2015 року перебував на обліку в Глобинському РЦЗ і отримав допомогу по безробіттю на загальну суму 12 251 грн. 83 коп. Проведеною перевіркою встановлено, що 04.09.2014 року, у день подання заяви про взяття на облік як безробітного, позивач приховав те, що він перебував в трудових відносинах з ТОВ Інтелком-Сервіс .

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 30 січня 2018 року в задоволенні позову Глобинського РЦЗ відмовлено.

Окремою ухвалою Глобинського районного суду Полтавської області від 30 січня 2018 року повідомлене Головне управління держпраці у Київській області про допущені порушення норм трудового законодавства ТОВ Інтелком - Сервіс при прийнятті та звільненні з роботи ОСОБА_2 у період з 02 вересня 2014 року по 04 вересня 2014 року.

Глобинський РЦЗ в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, просив рішення районного суду скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що належними і допустимими доказами доведений факт роботи відповідача у ТОВ Інтелком - сервіс : у справі наявні його заяви про прийняття та звільнення з роботи, накази про прийняття і звільнення з роботи, документи про нарахування і виплату заробітної плати за період з 02 по 04.09.2014 року, про сплату податків, тощо. Розбіжності у нумерації наказів про прийняття і звільнення з роботи та у підставах звільнення не можуть спростовувати факт перебування відповідача у трудових відносинах з ТОВ Інтелком - сервіс . Суд першої інстанції не дав належної оцінки зазначеним доказам та зробив хибний висновок про відсутність у відповідача умислу на неповідомлення відомостей про його працевлаштованість на час подання заяви у Глобинський РЦЗ.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слідзадовольнити з таких підстав.

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2014 року ОСОБА_3 звернувся до Глобинського РЦЗ з заявою про надання йому статусу безробітнього (а.с.7).

Наказом від 04.09.2014 р. № НТ 140909 ОСОБА_2 надано статус безробітного з 04.09.2016 року (а.с.6).

Відповідно до наказу від 11.09.2014 року №НТ 140911 призначено допомогу по безробіттю (а.с.6).

Наказом № НТ 141211 від 11.12.2014 року розпочато виплату допомоги по безробіттю з 10.12.2014 року (а.с.6 зворот).

Згідно наказу №НТ 150907 від 07.09.2015 року припинено виплату допомоги по безробіттю та наказом № НТ 151217 від 17.12.2015 року припинено реєстрацію безробітного (а.с.6 зворот).

За період з 10 грудня 2014 року по 05 вересня 2015 року відповідач отримав допомогу в розмірі 12 251,83 грн.(а.с.11).

13 лютого 2017 року Глобинським РЦЗ проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , складено акт № 62 від 13.02.2017 року, яким встановлено, що відповідач перебував на обліку в Глобинському РЦЗ як безробітний з 04.09.2014 року, але перебував у трудових відносинах з 02.09.2014 року по 04.09.2014 року з ТОВ Інтелком-Сервіс . На момент звернення до служби зайнятості був зайнятою особою, про що не повідомив фахівця центру зайнятості (а.с.10).

Згідно листа ТОВ Інтелком-Сервіс за № 03/2-17 від 25 січня 2017 року, який направлений голові з припинення Глобинського РЦЗ, ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з 02.09.2014 року по 04.09.2014 року з ТОВ Інтелком - Сервіс (а.с.12). У цьому листі зазначено, що ОСОБА_2 прийнятий на роботу наказом №8 від 02.09.2014 року і наказом №9 від 04.09.2014 року звільнений з роботи. У долученій до листа копії наказу №9 вказано, що ОСОБА_2 звільнений за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України (а.с.13).

На вимогу суду першої інстанції ТОВ Інтелком - Сервіс надало копії наказів про прийняття на роботу і про звільнення ОСОБА_2 При цьому наказ від 02.09.2014 року має номер 5 , наказ про звільнення з роботи має номер 7 і у ньому зазначена інша підстава звільнення: за згодою сторін (а.с.78,80).

Суду також надані копії заяв ОСОБА_2 про прийняття і звільнення з роботи (а.с.79, 81).

Як вбачається з довідки, виданої Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області, відповідачу нараховано та виплачено дохід ТОВ Інтелком-Сервіс за період з 02.09.2014 року по 04.09.2014 року в сумі 218,18 грн. (а.с.64).

У трудовій книжці ОСОБА_2 будь-які записи про працевлаштування у ТОВ Інтелком-Сервіс відсутні (а.с.50-51).

02.09.2014 року ОСОБА_2 звернувся до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.Києва із заявою про можливі порушення у ТОВ Інтелком-Сервіс трудового і податкового законодавства. 19.09.2014 року ОСОБА_2 письмово відкликав заяву від 02.09.2014 року (а.с.26).

Згідно відомості від 11 вересня 2014 року ТОВ Інтелком-Сервіс виплатило ОСОБА_2 заробітну плату (а.с.83).

Згідно розписки від 19.09.2014 року, виданої директору ТОВ Інтелком-Сервіс , ОСОБА_2 отримав заробітну плату у повному обсязі і претензій не має (а.с.82).

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що під час заповнення заяви в Глобинському РЦЗ відповідач вважав себе безробітним, тому в його діях відсутній умисел у поданні недостовірних відомостей.

З таким висновком суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується та, перевіряючи доводи апеляційної скарги, виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , ЗУ Про зайнятість населення , постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20 березня 2013 року, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13.02.2009 року.

Відповідно до п.6, п.8,п.9 ст.1, ч.1, ч.2 ст.22, абзацу п'ятого ч.1 ст.34, ч.3 ст.36 ЗУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї,

іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення

на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених

статтею 7 цього Закону.

Страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Під втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин розуміється припинення трудового договору відповідно до статті 36 (пункти 1,2,3), статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також

невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов

колективного чи трудового договору), статті 39, статті 40 (пункти

1,2,5,6) Кодексу законів про працю України, а також

з аналогічних підстав, визначених іншими законами, а для

військовослужбовців - звільнення зі служби з поважних причин без

права на пенсію (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням

організаційних заходів, за станом здоров'я, у зв'язку із

закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов

контракту командуванням, через сімейні обставини або з інших

поважних причин відповідно до законодавства про військовий

обов'язок і військову службу).

Право на допомогу по безробіттю залежно від страхового

стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку

безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що

передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж

шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового

державного соціального страхування. Окрім того, право на допомогу по безробіттю мають застраховані особи, визнані в установленому порядку

безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації

особи як безробітної, за даними Державного реєстру

загальнообов'язкового державного соціального страхування мають

страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього

місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7

і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України.

Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно п.2 ст.1, п.1 ч.1, ч.2 ст.43, п.4 ч.2,ч.3 ст.44 ЗУ Про зайнятість населення безробітнім є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Нормами п.3,п.6,п.7 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, передбачено, що реєстрація проводиться за умови пред'явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, облікової картки платника податків, трудової книжки (цивільно-правового договору чи документа, який підтверджує період зайнятості), а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту .

Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше ніж протягом семи календарних днів з дня подання особою заяви про надання статусу безробітного.

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості документів, зазначених у пунктах 3 і 4 цього Порядку;

2) встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення роботодавця про працевлаштування особи;

3) подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення";

4) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

5) невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про відмову у працевлаштуванні відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;

6) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі абзаців дев'ятнадцятого - двадцять першого підпункту 1 пункту 37 цього Порядку.

Статус безробітного надається особам з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі особистої заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 Закону України Про зайнятість населення .

Пунктом другим Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним встановлено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Аналіз наведених спеціальних правових норм дає підстави для висновку про те, що основою умовою для надання особі статусу безробітного і виплати їй матеріальної допомоги є відсутність у цієї особи роботи, внаслідок чого вона не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування. Особа, яка бажає отримати статус безробітного, зобов'язана повідомити уповноваженій особі територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, достовірні відомості про відсутність у неї роботи та інших джерел для існування на час подання заяви про отримання статусу безробітного. У разі порушення цієї вимоги для такої особи настають негативні наслідки у виді примусового (або ж добровільного) повернення отриманих коштів.

Наявними у справі письмовими доказами, а саме листом ТОВ Інтелком-Сервіс за № 03/2-17 від 25 січня 2017 року, копіями наказів при прийняття на роботу і про звільнення, копіями заяв ОСОБА_2 про прийняття і звільнення з роботи, довідкою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, листом ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.Києва, відомістю від 11 вересня 2014 року, розпискою ОСОБА_2 (а.с.12, 13, 26, 64, 78, 79, 80, 81, 82, 83), підтверджений той факт, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з 02.09.2014 року по 04.09.2014 року з ТОВ Інтелком - Сервіс , за цей час йому нарахована і виплачена заробітна плата, сплачені відповідні обов'язкові страхові внески.

Наведені письмові докази є належними, допустимими і достатніми у розумінні приписів ст.77, ст.78, ст.80 ЦПК України.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 стверджував, що він підробляв неофіційно у ТОВ Інтелком-Сервіс , про оформлення трудового договору не знав, звертався до прокуратури м.Києва із заявою про можливі порушення трудового законодавства. У підтвердження своїх заперечень відповідач надав суду трудову книжку, у якій відсутній запис про укладення трудового договору (а.с.50-51), копію посвідчення (а.с.49).

Оцінюючи заперечення відповідача, апеляційний суд виходить з того, що відсутність запису у трудовій книжці, зважаючи на короткий строк дії трудового договору, не спростовує факт існування трудових відносин на час подання заяви про отримання статусу безробітного (ст.48 КЗпП України). Зі змісту листа ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів м.Києва (а.с.26) неможливо зрозуміти, про які саме порушення трудового законодавства йшлося у заяві ОСОБА_2, окрім того свою скаргу він відкликав відразу після проведення розрахунку з ним.

Розбіжності у змісті копій наказів про прийняття і звільнення з роботи можуть свідчити лише про недбале виконання службовими особами ТОВ Інтелком-Сервіс вимог закону щодо оформлення трудових відносин з працівниками. Саме у зв'язку з цим судом першої інстанції постановлена окрема ухвала за результатами розгляду справи.

Слід погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що об'єктивно ОСОБА_2 не мав перешкод після відвідування Глобинського РЦЗ відбути у м.Київ для написання заяви про звільнення, оскільки о 10.43 він вже був вільним (а.с.112).

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.89 ЦПК України не дав належної оцінки усім встановленим фактам і доказам у їх сукупності та зробив помилковий висновок, що під час написання заяви у Глобинському РЦЗ ОСОБА_2 вважав себе безробітним та не мав умислу подавати недостовірні відомості щодо свого працевлаштування.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд визнає, що заявлений позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню, відповідно рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1600 грн. за подання Глобинським РЦЗ позову до суду та 2 400 грн. за подання ним апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Глобинського районного центру зайнятості задовольнити.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 30 січня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позовні вимоги Глобинського районного центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1; паспорт НОМЕР_2, виданий Глобинським РВ УМВС України в Полтавській області 27.04.2005 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Глобинського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в розмірі 12 251 грн. 83 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1 600 грн. за подачу Глобинським РЦЗ позову до суду та 2 400 грн. за подачу ним апеляційної скарги, а разом 4 000 грн..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 26.04.2018 року.

Головуючий суддя О.А.Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов