Постанова

від 24.04.2018 по справі 652/236/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Херсон

справа № 652/236/17

провадження № 22-ц/791/27/18

Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В., суддів:Склярської І.В., Чорної Т.Г., секретарРябченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якого діє ОСОБА_6, на рішення Високопільського районного суду Херсонської області у складі судді Дригваля В.М. від 17 липня 2017 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кочубеївка до ОСОБА_5, третя особа: Високопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про визнання права власності, скасування постанови та зняття арешту з майна,

встановив:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кочубеївка звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5 про визнання права власності, скасування постанови та зняття арешту з майна, посилаючись на те, що у Високопільському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області перебуває на виконанні виконавчий лист Апеляційного суду Дніпропетровської області № 2/213/164/14 від 05.10.2014 року про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 боргу в сумі 560 000 грн.

Під час примусового виконання зазначеного виконавчого листа на підставі письмового повідомлення ОСОБА_5 встановлено, що за ним зареєстровано майно, на яке можливо звернути стягнення, і яке перебуває у ТОВ Кочубеївка на території колишньої тракторної бригади в АДРЕСА_1

25 квітня 2017 року постановою начальника Високопільського районного відділу державної виконавчої служби про опис та арешт майна (коштів) боржника за зазначеною вище адресою проведено опис наступного майна: культиватор КПС-4.2 - 2 шт., без номерних знаків; культиватор КРНВ-5.6, без номерних знаків; причіп 2ПТС-40, без номерних знаків; Зчіпку СГ-21, без номерних знаків; плоскоріз КПШ-5, без номерних знаків; станок токарний; станок фрезерний; станок свердловий; гідравлічний прес; зварювальний апарат; ручний телефер; станок наждак; заправку АПБ (блокпункт); бочку металеву на колесах; електростанцію 35 кВт (конверсія); ємність пластик 1 м.куб., - 4 шт.; ферми х 6м., - 14 шт. та труби діаметром 152, довжиною 4 м., на яке накладено арешт та встановлено обмеження права користування ним.

Описане та арештоване майно передане на відповідальне зберігання директору ТОВ Кочубеївка Новак Д.М.

Посилаючись на те, що спірне майно не належить боржникові на праві власності, оскільки його власником є ТОВ Кочубеївка , яке не є стороною у зазначеному виконавчому провадженні, позивач, збільшивши в процесі розгляду справи позовні вимоги, просив суд визнати за ТОВ Кочубеївка право власності на зазначене майно, скасувати постанову Високопільського районного відділу державної виконавчої служби про опис та арешт майна (коштів) боржника від 25 квітня 2017 року та зняти з цього майна арешт.

Рішенням Високопільського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі, зазначаючи, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду щодо належності спірного майна позивачу за відсутності належних доказів, підтверджуючих набуття права власності на нього, не відповідають обставинам справи та суперечать нормам законодавства України, що регулює спірні правовідносини. Крім того, вважає, що позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, не за місцем знаходження сторін, а також з порушенням юрисдикції даного спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю Кочубеївка доводи скарги не визнало, висновки суду у спірних правовідносинах вважає правильними та обґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст.351 ЦПК України судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із пунктом 8 Перехідних положень ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Враховуючи, що наразі апеляційні суди в апеляційних округах не утворені, справа підлягає перегляду в апеляційному порядку Апеляційним судом Херсонської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває Високопільський районний суд Херсонської області, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів зробила висновок про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішення суду про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог мотивовано тим, що ТОВ Кочубеївка підтвердило належними та допустимими доказами наявність у нього права власності на спірне майно, опис та арешт якого здійснені державним виконавцем з порушенням порядку, встановленого Законом України Про виконавче провадження . Суд вважав, що право власності ОСОБА_5 на описане у виконавчому провадженні рухоме майно не доведено.

В процесі розгляду справи суд встановив, що 25 квітня 2017 року начальником Високопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Григоренком В.Д. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 15.10.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривий Ріг на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 в рахунок погашення позики грошових коштів у сумі 560 000 гривень, винесено постанову про опис та арешт майна боржника, що перебуває у інших осіб, а саме: на території колишньої тракторної бригади ТОВ Кочубеївка в АДРЕСА_1

До проведення зазначеної виконавчої дії був залучений керуючий ТОВ Кочубеївка Новак Д.М., якому описане та арештоване майно було передано на зберігання і який будь-яких зауважень з приводу прав товариства на вказане майно у постанові про опис та арешт майна боржника не зазначив, хоча судом встановлено і це не оспорюється сторонами,- заявив про те, що майно ОСОБА_5 на території, належній товариству, відсутнє.

Відповідно до вимог ст.59 Закону України Про виконавче провадження особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові від 03 червня 2016 №5 Про судову практику в справах про зняття арешту з майна , позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

При розгляді позову про визнання права власності на арештоване майно та/або зняття арешту з майна судам слід всебічно і повно з'ясовувати обставини, наведені позивачем на підтвердження своїх вимог, неухильно додержуватись при цьому як правових норм, що гарантують права осіб, які беруть участь у справі, так і положень про належність та допустимість доказів (пункти 2, 11 постанови).

Згідно із ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

При цьому можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України, які спірні правовідносини не регулюють.

За приписами ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, аналіз ст.59 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст.328, 392 ЦК України дає підстави зробити висновок про те, що власник майна, описаного та арештованого у виконавчому провадженні, може підтвердити своє право власності на це майно шляхом пред'явлення позову на підставі ст.392 ЦК України.

Оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Із змісту постанови про опис та арешт майна боржника вбачається, що описане державним виконавцем майно є рухомим майном, серед якого - сільськогосподарські машини, а саме: два культиватори КПС-4,2; культиватор КРНВ-5,6; зчіпка СГ-21; плоскоріз КПШ-5; причіп 2 ПТС-40.

Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 року №694 з послідуючими змінами та доповненнями Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів власники зобов'язані зареєструвати в компетентному органі наведені вище машини протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації.

Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар реєструються за бажанням власників, однак лише у разі присвоєння їм ідентифікаційного номера.

На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машин або талон тимчасового обліку машин, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року №47, та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

Позивач свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарських машин не отримував, пославшись на те, що їх реєстрація здійснюється лише за бажанням власника.

Суд апеляційної інстанції, виконуючи приписи ч.5 ст.12 ЦПК України, роз'яснив представникам позивача, що наявність реєстрації, яка є обов'язковою щодо причепа 2 ПТС-40, та ідентифікація інших машин шляхом отримання акту про присвоєння ідентифікаційного номера, необхідна для спростування доводів відповідача щодо його прав на це майно, зважаючи в тому числі на те, що спірні машини не є новими.

Для вчинення відповідних реєстраційних дій позивачеві надано необхідний строк, який перевищив 10 діб, встановлених наведеним вище Порядком, однак такі дії позивач не вчинив, надавши суду роз'яснення Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області від 20.04.2018 року №10/1745 про те, що культиватори КПС-4,2 і КРН-5,6, культиватор-плоскоріз КПШ-5 та зчіпка СГ-11 не підлягають обов'язковій відомчій реєстрації, підкресливши необхідність присвоєння цим машинам ідентифікаційних номерів.

Відсутність бажання ідентифікувати сільськогосподарські машини в установленому законом порядку представники позивача не вмотивували та пояснили, що такі дії будуть вчинені товариством після набрання ухваленим судом рішенням законної сили.

Натомість відповідач підтвердив своє право власності на описані та арештовані державним виконавцем сільськогосподарські машини, надавши суду свідоцтва про їх реєстрацію в установленому законом порядку, оригінали яких досліджені під час перегляду справи в апеляційному порядку (а. с. 85-90).

Позивач не спростував належними доказами як право власності ОСОБА_5 на наведене рухоме майно, так і ту обставину, що описані державним виконавцем сільськогосподарські машини мають інші, ніж зазначені у наданих відповідачем свідоцтвах про реєстрацію машин ідентифікаційні номери.

Суд, погодившись із доводами позивача, не врахував, що надані останнім оборотно-сальдові відомості за період з 01.01.2017р. по 30.04.2017р. не підтверджують правомірність набуття товариством прав власності на зазначене в них майно, а укладені товариством з третіми особами договори купівлі продажу, на поставку обладнання та додані до них додатки не містять посилання як на те, що предметом відчуження є рухоме майно, яке не є новим та перебувало в експлуатації, так і на реєстрацію сільськогосподарських машин в установленому законом порядку, в тому числі з присвоєнням цим машинам ідентифікаційних номерів.

В суді апеляційної інстанції представники позивача підтвердили, що все описане державним виконавцем як належне ОСОБА_5 рухоме майно є майном, яке було в користуванні, проте вони вважають, що придбане товариством майно ОСОБА_5 не належить.

В свою чергу відповідач ОСОБА_5 знаходження належного йому на праві власності майна, яке було описане та арештоване державним виконавцем 25.04.2017 року, на території товариства Кочубеївка пояснює тим, що він до лютого 2015 року працював на посаді директора зазначеного товариства та зберігав придбане в процесі ліквідації СВК ім.Ілліча рухоме майно на території тракторної бригади у приміщеннях, які йому належали. Після звільнення із зазначеної посади позивач не допустив його як до робочого місця, так і до території, на якій залишилося спірне майно.

Про належне йому майно, яке знаходиться на території тракторної бригади в АДРЕСА_1, ОСОБА_5 як боржник у виконавчому провадженні повідомляв органи державної виконавчої служби, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява на ім'я начальника Інгулецького ДВС Криворізького МУЮ від 25 лютого 2016 року.

Досліджуючи докази, що стосуються наведеного вище факту, на який відповідач посилався в апеляційній скарзі, як це передбачено ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції отримав від ОСОБА_5 копію постанови державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 27 квітня 2015 року, із якої вбачається, що при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого судом загальної юрисдикції, про стягнення із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 заборгованості у розмірі 560 000 гривень, виконавчого збору у розмірі 56 000гривень та витрат на проведення виконавчих дій на користь Інгулецького ДВС у розмірі 200гривень, державний виконавець постановив накласти арешт, затримати та оголосити в розшук сільськогосподарську техніку, яка належить боржнику ОСОБА_5, до переліку якої входять і сільськогосподарські машини, що є предметом спору в даній справі.

Оскільки зазначена постанова державного виконавця не виконувалася, а товариство Кочубеївка не погоджувалося надати державному виконавцю можливість перевірити наявність на його території належного боржнику ОСОБА_5 рухомого майна, 18 травня 2016 року останній звернувся до органів поліції із заявою про вчинення представником товариства правопорушення, пов'язаного із перешкоджанням виконанню судового рішення.

Постановою від 23 вересня 2016 року слідчий СВ Високопільського ВП Бериславського ВП ГУНП в Херсонській області кримінальне провадження закрив у зв'язку з відсутністю в діях ознак складу кримінального правопорушення, пославшись на відсутність у державного виконавця права зайти на територію товариства без вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до цієї території.

Разом з тим у наведеній постанові слідчий зазначив, що в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 протягом 2006-2007 років придбав на території Кочубеївської сільської ради ряд приміщень колишнього СВК ім.Ілліча, які входять до майнового комплексу, серед яких ангар тракторної бригади №1, майстерня тракторної бригади та ін. Дане нерухоме майно було ним зареєстроване в державних органах та використовувалося для здійснення підприємницької діяльності по вирощуванню зернових культур на орендованих землях. Протягом 2005-2008 років ОСОБА_5 придбав сільськогосподарську техніку та обладнання, які реалізовувалися в процесі ліквідації СВК ім.Ілліча. Придбане рухоме майно знаходилося на території майнового комплексу, наведеного вище.

Відповідно до іпотечного договору право власності на майновий комплекс (нерухоме майно) перейшло у власність ОСОБА_10, який є одним із засновників ТОВ Кочубеївка , тому використовується в господарській діяльності товариства.

З 01 листопада 2013 року ОСОБА_5 обіймав посаду директора ТОВ Кочубеївка , тому при переході права власності на нерухоме майно не вживав будь-яких заходів по переміщенню свого рухомого майна (сільгосптехніки та обладнання). В лютому 2015 року ОСОБА_5 не було допущено до його робочого місця і фактично відсторонено від виконання посадових обов'язків.

В процесі примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 560 000 гривень державний виконавець Інгулецького ДВС Криворізького МУЮ доручив Відділу державної виконавчої служби Високопільського РУЮ перевірити факт наявності сільськогосподарської техніки, зареєстрованої на ім'я боржника ОСОБА_5, що знаходиться на орендованих полях на території Кочубеївської сільської ради Високопільського району Херсонської області та в разі виявлення такої техніки скласти акт опису і арешту майна, вилучити дане майно для подальшої реалізації.

18 лютого 2016 року державний виконавець Високопільського РУЮ ОСОБА_11 в супроводі працівників поліції здійснив виїзд в АДРЕСА_1 Херсонської області на територію колишньої тракторної бригади з метою виявлення та складання акту опису і арешту майна, що належить ОСОБА_5, а також встановлення, яке ж саме майно боржника перебуває на вищевказаній території, але керуючий-головний механік ТОВ Кочубеївка ОСОБА_12 відмовився допускати на територію колишньої тракторної бригади державного виконавця та працівників поліції, мотивуючи це тим, що все майно, яке знаходиться на території, належить товариству Кочубеївка , про що державним виконавцем Гончаренком В.Д. був складений відповідний акт на надісланий на адресу Інгулецького ВДВС Криворізького МУЮ.

Викладені в постанові слідчого факти сторони не оспорюють, однак із змісту ухвали слідчого судді Високопільського районного суду від 17 жовтня 2016 року вбачається, що наведена постанова слідчого скасована прокурором 17.10.2016 року з направленням кримінального провадження для досудового розслідування. Особою, яка оскаржувала постанову слідчого, був ОСОБА_13. Результат подальшого досудового розслідування цього кримінального провадження сторонам не відомий.

Разом з тим усі встановлені судами обставини свідчать про те, що твердження відповідача про перебування належного йому рухомого майна за відповідним переліком на території товариства Кочубеївка ґрунтуються на певних фактах, які підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: встановленими у кримінальному провадженні обставинами щодо правових відносин сторін та придбання відповідачем рухомого і нерухомого майна в процесі ліквідації СВК ім.Ілліча, офіційними відомостями щодо відомчої реєстрації ОСОБА_5 сільськогосподарських машин, свідоцтвами про реєстрацію спірних машин, накладними №184 та №188 від 12 квітня 2005 року, які містять підписи посадових осіб та печатку Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.Ілліча щодо передачі ОСОБА_5 в рахунок майнового паю рухомого майна.

Правомірність виникнення у відповідача права власності на наведене рухоме майно ніким не оспорена, тому висновки суду про необхідність підтвердження ним свого членства в СВК ім.Ілліча та надання доказів щодо розпаювання майна цього кооперативу в процесі його ліквідації не ґрунтуються на законі.

Необґрунтованим і таким, що не підтверджує доводи позивача щодо його прав як власника на описане та арештоване у виконавчому провадженні майно, колегія суддів вважає також висновок суду стосовно допущених державним виконавцем порушень при складанні постанови про опис та арешт майна боржника, а саме: незазначення в ній даних, які б давали змогу ідентифікувати майно за його технічними характеристиками, заводськими номерами, кольором, станом, в якому знаходиться майно на момент його опису.

Постанова про опис та арешт майна боржника від 25.04.2017 року дійсно містить такі недоліки, однак із її змісту та із фактично встановлених обставин справи вбачається, що директор ТОВ Кочубеївка був залучений до проведення виконавчих дій як представник юридичної особи, в якої перебуває майно боржника. Він мав можливість надати документи, які підтверджують право товариства на майно, яке описувалося, та ідентифікують його і таким чином спростувати аргументи, наведені ОСОБА_5, але цього не зробив.

Не використало товариство і надане ст.74 Закону України Про виконавче провадження право на оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, яким, крім сторін виконавчого провадження, наділені також інші учасники та особи, в той час, як саме в результаті реалізації цього права можна було б усунути допущені державним виконавцем порушення, а за результатом вирішення спору щодо визнання права власності на майно та зняття з нього арешту скасування постанови державного виконавця про опис та арешт майна боржника не передбачається.

З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що відсутність в постанові державного виконавця індивідуальних ознак описаного та арештованого майна, як не виключає права боржника на нього, так і не підтверджує право власності позивача, який не вважав за необхідне доводити право власності на сільськогосподарські машини шляхом їх відомчої реєстрації, а у підтвердження своїх доводів надав документи, у яких теж відсутні ідентифікуючі спірне майно ознаки. В наданих позивачем у підтвердження своїх доводів договорах поставки та купівлі-продажу йдеться про нове майно, в той час, як сторони, в тому числі представники позивача, підтвердили, що описане державним виконавцем майно використовувалося протягом тривалого періоду часу.

Таким чином, колегія суддів зробила висновок, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами право власності на описане та арештоване державним виконавцем рухоме майно, тому висновок суду про наявність у нього передбаченого ст.391 ЦК України права на захист є неправильним. Рішення суду не містить мотивування щодо норми матеріального права, на якій ґрунтуються його висновки щодо підстав набуття товариством Кочубеївка прав власності на спірне рухоме майно.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, не ґрунтуються на належних доказах та нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову як необґрунтованого.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд вирішив даний спір, не залучивши до участі в справі стягувача у виконавчому провадженні - ОСОБА_7 і прийняв судове рішення про її права та інтереси щодо спірного майна. Наведена обставина відповідно до положень ч.4 ст.367, ч.3 ст.376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, незалежно від доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що за наслідком перегляду справи в апеляційному порядку ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову та зважаючи, що ухвалою суду апеляційної інстанції від 27 грудня 2017 року ОСОБА_5 відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, колегія суддів вважає, що визначена до стягнення за подання апеляційної скарги сума судового збору в розмірі 5280 гривень 54 коп. (1600грн. х 110%+ 213 366грн. х 1,5% х 110%) підлягає стягненню на користь держави із ТОВ Кочубеївка .

На підставі викладеного, ст.392 ЦК України, керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, від імені якого діє ОСОБА_6, задовольнити.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 17 липня 2017 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кочубеївка до ОСОБА_5, третя особа: Високопільський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, про визнання права власності, скасування постанови та зняття арешту з майна відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кочубеївка , що знаходиться в селі Кочубеївка, Високопільського району Херсонської області (фактична адреса: вул. Соборності, 54/34, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області), ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38789287, на користь держави судовий збір у розмірі 5280 грн. 54 коп. (п'ять тисяч двісті вісімдесят гривень 54 коп.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий Л.В. Пузанова

Судді: І.В. Склярська

Т.Г. Чорна

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року

Суддя Л.В. Пузанова