Рішення

від 12.03.2018 по справі 2609/18536/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

Справа № 2609/18536/12-ц

№2/760/48/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

12 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

при секретарі Семененко А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за:

- позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дійсним договору та визнання недійсним договору,

- зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про витребування майна та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куликовська Тетяна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна Венера Леонідівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Вікторія Леонідівна, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (управління державної ресєтарції), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві.

- представник Відповідача ОСОБА_10 - ОСОБА_11;

- представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві - Задорожний К.В.

ІІ. Описова частина

В липні 2012 року до Солом'янського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти пава власності на об'єкти нерухомого майна, Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) і просив:

-визнати дійсним попередній договір купівлі -продажу житлового будинку та земельної ділянки від 31.12.2011 року,

-здійснити взаємозалік грошових зобов'язань в частині зменшення суми боргу ОСОБА_2, перед ним, на суму, що складає 600 000,00 грн. (шістсот тисяч гривень 00 копійок), які зарахувати в загальну вартість житлового будинку та земельної ділянки,

-визнати за ним, право власності на житловий будинок, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та складається з житлового будинку з цегли, зазначеного в плані під літерою "А", розміром житлової площі 290,7 кв.м; гаража, зазначеного в плані під літерою "Б"; сараю, зазначеного в плані під літерою "В", споруджень, зазначених в плані під "№1-3,1, II",

-визнати за ним, право власності на земельну ділянку площею 0,0953 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3, цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування жилого будинку і господарських споруд, кадастровий номер НОМЕР_7,

-стягнути з ОСОБА_2 на його користь штрафні санкції у розмірі 1800000,00 (один мільйон вісімсот тисяч гривень 00 копійок) грн.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2013 року позов ОСОБА_4 був задоволений в повному обсязі.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції було скасоване, і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2014 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.01.2013 та рішення Апеляційного суду м. Києва від 11.12.2013 були скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

03 лютого 2015 року ОСОБА_13 подано заяву про зміну предмету позову, відповідачами за яким зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 3600000 гривень, яка складається з основного боргу та штрафних санкцій.

14 травня 2015 року на підставі поданої заяви судом залучено до участі у справі ОСОБА_1, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, зокрема просила:

-визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 432,9 кв.м., житловою площею 290,7 кв.м., з господарчими та побутовими будівлями: підліт. "Б" - гараж, підліт. "В" - сарай та земельної ділянки АДРЕСА_3, площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7, що укладений 31.12.2011 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 432,9 кв.м., житловою площею 290,7 кв.м., з господарчими та побутовими будівлями: під літ. "Б" - гараж, під літ. "В" - сарай від 16.05.2012 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., з моменту його укладення, а також скасувати відповідні реєстрації права власності щодо вказаного об'єкту нерухомого майна;

-визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_3, площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7 від 29.06.2012 року, укладений між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3, посвідчений приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., з моменту його укладення, а також скасувати відповідні реєстрації права власності щодо вказаного об'єкту нерухомого майна;

-зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 її права користування та розпорядження майном, а саме: житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_3.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона 29 вересня 2014 року придбала у ОСОБА_6 договори купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Куликовською Т.В., та договір купівлі-продажу земельної ділянки за вказаною адресою з кадастровим номером:НОМЕР_8. В травні 2015 ОСОБА_1 дізналась, що придбане нею нерухоме майно є предметом судових спорів.

Обгрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 вказує, що їй стало відомо про те, що ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання попереднього договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_3 та земельну ділянку земельну ділянку під ним площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7.

31 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки. Сторони зобов'язались відповідно до п. 1 договору протягом двох робочих тижнів з моменту укладення договору, але не пізніше 16 січня 2012 року, на умовах, передбачених договором, укласти договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, за якими Відповідач зобов'язався передати у власність Позивачу майно, а саме: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, та земельну ділянку АДРЕСА_3, а Позивач - сплатити за зазначене вище майно 3 000 000,00 (три мільйони) гривень.

До підписання договору, відповідно до п. 10 договору, ОСОБА_4 сплатив ОСОБА_2 1 600 000,00 (один мільйон шістсот тисяч) гривень та 800 000,00 (вісімсот тисяч) гривень, а загалом 2 400 000,00 (два мільйони чотириста тисяч) гривень, на підтвердження зобов'язання щодо укладання договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки відповідно. ОСОБА_2 в свою чергу також вчинив дії на виконання договорів купівлі-продажу - передав ключі від житлового будинку та частину правовстановлюючих документів на нерухоме майно ОСОБА_4 ОСОБА_4 неодноразово і безуспішно звертався з пропозиціями та вимогами про нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, а ОСОБА_2 постійно ухилявся від цього, не повернув отриману суму коштів у розмірі 2400000 (два мільйони чотириста тисяч) грн., не відшкодував завдані своїм невиконанням збитки.

У зв'язку з цим, захищаючи свої права, як нового власника домоволодіння, ОСОБА_1, посилаючись на ч.2 ст. 220 ЦК України просить визнати дійсним укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, оскільки його сторони фактично частково вчинили дії, спрямовані на його виконання, проте в подальшому ОСОБА_2 почав ухилятись від завершення оформлення договору.

ОСОБА_1 вказує, що на підставі заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2013 року у цій справі, яким були задоволені вимоги ОСОБА_4, за ним було зареєстроване право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, які в подальшому були відчужені на користь ОСОБА_6, після якого право власності на них перейшло до неї.

Між тим, як стверджує ОСОБА_1, ОСОБА_3 наполягає на тому, що він є власником нерухомого майна, яке в той же час належить їй на праві власності. Зокрема, як виявилось, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені:

1.Договір купівлі-продажу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 432,9 кв.м., житловою площею 290,7 кв.м, з господарчими та побутовими будівлями: під літ. "Б" - гараж, під літ. "В" - сарай від 16.05.2012 року.

2.Договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_3, площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7 від 29.06.2012 року, що посвідчені приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П.

Відтак, враховуючи позицію ОСОБА_13, якої притримується і ОСОБА_1, ОСОБА_2 вже не володів правами власника щодо зазначених об'єктів нерухомого майна на момент укладення договорів з ОСОБА_3, а тому зазначені договори мають бути визнані недійсними.

18 лютого 2016 року ОСОБА_3, заявив зустрічний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_4, і просив:

-витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42341880000);

-витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0489 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42341880000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_8);

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 7153848 від 29.09.2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер нерухомого майна: 42341880000);

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 7154144 від 29.09.2014 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 451494280000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_8).

В подальшому за заявою ОСОБА_3 в якості співвідповідача залучена ОСОБА_5, до якої заявлені вимоги:

-витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 451456980000; кадастровий номер земельної ділянки. НОМЕР_9);

-скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 23715674 від 17.08.2015 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 456980000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_9).

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 мотивує наступним.

ОСОБА_3 вказує, що на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.05.2012, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П., він набув право власності на житловий будинок під номером АДРЕСА_3. Крім того, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.06.2012, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою О.П. за реєстровим № 1165; набув право власності на земельну ділянку, що розташована на АДРЕСА_3, площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7.

В 2013 році до Позивача із позовними вимогами про визнання недійсними вищевказаних договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки ОСОБА_4, який посилався на те, що згідно із заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10.01.2013 за ним визнано право власності на житловий будинок і земельну ділянку. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2014 по справі № 22ц/796/51/2014, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.05.2014 по справі № 6-14384ск14, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та Позивача повністю відмовлено.

ОСОБА_3 стверджує, що наявність ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про скасування заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.01.2013, означає, що ОСОБА_4 не мав права розпоряджатися житловим будинком та земельною ділянкою, право власності на які було скасовано, з моменту винесення такої ухвали. ОСОБА_4, як зазначає ОСОБА_3 був повністю обізнаний, що дійсним власником житлового будинку та земельної ділянки є лише ОСОБА_3, оскільки ці обставини встановлені рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11.03.2014 та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.03.2014, винесених судами за результатами судового розгляду стороною якого був ОСОБА_4

Незважаючи на те, що ОСОБА_4 не мав права розпоряджатися, володіти та користуватися житловим будинком та земельною ділянкою, він незаконно, як стверджує ОСОБА_3, 21 липня 2014 року відчужив належні йому житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_6 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною Венерою Леонідівною за реєстровим № 1005.

В подальшому, ОСОБА_6 здійснив поділ земельної ділянки Позивача площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7 (без його згоди та відома), на дві земельні ділянки:

- площею 0,0489 га кадастровий номер: НОМЕР_8 та площею 0,0464 га кадастровий номер: НОМЕР_9.

29.09.2014 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0489 га (на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Тетяною Вікторівною за реєстровими № 1196 та 1197 відповідно).

17.08.2015 року ОСОБА_6 продав ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0464 га (на підставі договору купівлі продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко Вікторією Леонідівною за реєстровим № 804).

Посилаючись на положення ч. 1 ст. 388 ЦК України ОСОБА_17 просить витребувати майно (будинок та дві земельні ділянки) від ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як майно, яке вибуло із володіння власника не з його волі. Крім того, ОСОБА_17 просить скасувати державну реєстрацію вказані об'єкти нерухомого майна за Відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_5

Ухвалою суду від 21 жовтня 2016 року позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишена без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання Позивача. Розгляд справи продовжено в межах позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічного позову ОСОБА_3

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримав зустрічний позов, просив його задовольнити. У задоволенні позову ОСОБА_1 просив відмовити.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у м. Києві при вирішенні справи покладався на розсуд суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, в справі наявна її заява про розгляд справи у її відсутність.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, а також усі інші треті особи до суду не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Суд визнав за можливе розглянути справу у їх відсутність.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, які з'явились, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що будинок та земельна ділянка згідно з договором купівлі-продажу домоволодіння від 1 лютого 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Діонісьєвою А.Е., розташовані в АДРЕСА_3, належала на праві власності відповідачу ОСОБА_2

31 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі було укладено попередній договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки розташованих в АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 1 договору Сторони домовилися протягом двох робочих тижнів з моменту укладення договору, але не пізніше 16 січня 2012 року, на умовах передбачених договором, укласти договір купівлі-продажу житлового будинку та договір купівлі-продажу земельної ділянки, за якими ОСОБА_2 зобов'язався передати у власність ОСОБА_4 домоволодіння по АДРЕСА_3, а той зобов'язався прийняти зазначене майно та сплатити за нього 3000000 грн, з яких, вартість житлового будинку складає 2200000,00 грн, а вартість земельної ділянки - 800000,00 грн.

Згідно з п. 10 попереднього договору на підтвердження зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки і на забезпечення цього зобов'язання ОСОБА_4 сплачено ОСОБА_2 гроші в сумі 2400000,00 грн., з яких - 1600000 грн. на підтвердження зобов'язання щодо укладання договору купівлі-продажу житлового будинку, 800 000,00 грн. на підтвердження зобов'язання щодо укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Попереднім договором передбачено також, що сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням (п. 11); якщо договори купівлі-продажу (або хоча б один з договорів) не будуть укладені протягом строку, встановленого в п. 1 даного договору, з вини продавця, то він зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути покупцю суму забезпечення виконання зобов'язання, отриману за даним договором, та сплатити штраф в розмірі 100% від суми забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 328 ЦК України передбачено що, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом статті 210, частини третьої статті 640 ЦК України у випадках, встановлених законом, правочин підлягає державній реєстрації. Договір, який підлягає і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

В той же час, укладений 31 грудня 2011 року договір, який сторони вважали попереднім, на порушення ч.1 ст.635 ЦК, нотаріально не посвідчено, а тому відповідно до ч.1 ст.203 ЦК недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору тягне за собою його нікчемність та не може не може створювати прав та обов'язків для сторін.

При цьому суд також враховує, що в будь-якому разі невиконання сторонами умов попереднього договору про укладення основного договору не є підставою для визнання основного договору дійсним або укладеним в судовому порядку. Такі обставини можуть мати наслідком лише відповідальність, передбачену законом або договором.

Крім того, сама ОСОБА_1, яка заявляє вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу будинку та земельної ділянки між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, не є стороною даних правовідносин, а тому і не може заявляти такі вимоги.

Відтак, суд не має підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_3 та земельної ділянки за вказаною адресою, між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2;

Встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 09.06.2012 за реєстровим №1165 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою Оксаною Петрівною, та договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений 09.06.2012 року за реєстровим №1165 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Маковецькою Оксаною Петрівною. Вказані договори були укладені ОСОБА_2 після укладення ним з ОСОБА_4 попереднього договору від 31.12.2011 купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_3.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що станом на день укладання відповідних договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 був законним власником нерухомого майна, а тому, відповідно до ст. 319 ЦК України мав право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а також вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Станом на день укладання відповідних договорів купівлі-продажу житловий будинок та земельна ділянка, що були їх предметом, були вільні від обтяжень, право власності на них було зареєстровано за ОСОБА_2 у встановленому законом порядку.

За таких обставин підстав для визнання недійсними вказаних договорів за вимогами ОСОБА_1 також немає.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заочного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10.01.2013, яке в подальшому було скасоване, за ОСОБА_4 було зареєстроване право власності на будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3.

Як встановлено ст. 316 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно із ст. 317 ЦК України тільки власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Незважаючи на те, що ОСОБА_13, з огляду на скасування судового рішення про визнання за ним права власності на об'єкти нерухомого майна, не мав права розпоряджатися, володіти та користуватися ними, він 21 липня 2014 відчужив належні на той час ОСОБА_3 житловий будинок та земельну ділянку ОСОБА_6 на підставі договору про задоволення вимог іпотеко держателя, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Белугіною Венерою Леонідівною за реєстровим № 1005.

В подальшому, ОСОБА_20 здійснив поділ земельної ділянки Позивача площею 0,0953 га, кадастровий номер НОМЕР_7 (без його згоди та відома), на дві земельні ділянки: площею 0,0489 га кадастровий номер: НОМЕР_8 та площею 0,0464 га кадастровий номер: НОМЕР_9.

29 вересня 2014 року ОСОБА_20 продав ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку площею 0,0489 га на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку та купівлі-продажу земельної ділянки, що посвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Тетяною Вікторівною за реєстровими № 1196 та 1197 відповідно.

17 травня 2015 року ОСОБА_20 продав ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,0464 га на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ткаченко Вікторією Леонідівною за реєстровим № 804.

У відповідності до с. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як передбачено ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у разі, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За положеннями зазначеної норми права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Зазначені положення Закону є підставою для задоволення зустрічних вимог законного власника об'єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вказаного майна.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними № 9 від 06.11.2009 рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації прав власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку про необхідність задоволення зустрічного позову ОСОБА_17 в повному обсязі з розподілом понесених ним судових витрат.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 89, 263-265 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання дійсним договору та визнання недійсним договору відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про витребування майна та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42341880000).

Витребувати у ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0489 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 42341880000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_8).

Витребувати у ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0464 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 451456980000; кадастровий номер земельної ділянки. НОМЕР_9).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 7153848 від 29.09.2014 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер нерухомого майна: 42341880000).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 7154144 від 29.09.2014 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 451494280000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_8).

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис номер 23715674 від 17.08.2015 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на об'єкт нерухомого майна - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 456980000; кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_9).

2.Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках на користь держави судовий збір в загальному розмірі 3307,20 гривень, тобто по 1102,40 гривень з кожного.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач / Відповідач за зучстрічним позовом - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_4; РНОКПП НОМЕР_4;

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: Волинська область, Любомльський район, с. Вишнів, РНОКПП НОМЕР_1;

Відповідач / Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_5; РНОКПП НОМЕР_3;

Відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_6, РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач - ОСОБА_5, місце проживання: АДРЕСА_7; РНОКПП НОМЕР_5;

Третя особа - ОСОБА_6, місце проживання: АДРЕСА_8; РНОКПП НОМЕР_6;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куликовська Тетяна Вікторівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Белугіна Венера Леонідівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2;

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ткаченко Вікторія Леонідівна, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_9;

Третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві (управління державної реєстрації), адреса: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15; код 34691374.

Третя особа - Головне управління Держгеокадастру у м. Києві, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 69, код: 39802366.

Суддя: