Рішення

від 12.04.2018 по справі 804/1197/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року Справа № 804/1197/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМСТАЛЬПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2017 року №0019831402, №0019861402, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМСТАЛЬПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви щодо зменшення позовних вимог, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2017 року №0019831402 щодо стягнення суми грошового зобов'язання: за податковим зобов'язанням на суму 2 229 273 грн., за штрафними санкціями 449 934,25 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2017 року №0019861402 щодо стягнення суми грошового зобов'язання: за податковим зобов'язанням на суму 2 436 843 грн., за штрафними санкціями 1 218 421,50 грн.;

- стягнути з ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС в рахунок сплати судового збору 95017 (дев'яносто п'ять тисяч сімнадцять) грн. 08 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що обставини, наведені контролюючим органом в акті перевірки, не спростовують, на думку позивача, реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС та його контрагентами, а отже і правомірність віднесення відповідних сум до податкового кредиту. Зауважив, що ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС у періоді, якій було перевірено податковим органом, формував свої витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на підставі первинних документів та податкових накладних, які, на думку позивача, відповідають встановленим для них вимогам, своєчасно та в межах проведених господарських операцій, а тому, у контролюючого органу відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств складалась без відповідного підтвердження первинними документами, у зв'язку з чим, позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0019831402, від 08.11.2017 року №0019861402 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав відзив на адміністративний позов, заперечення на відповідь на відзив, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.09.2017 року №4816-п на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 77.1, п. 77.4, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів платників податків за 3 квартал 2017 року проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМСТАЛЬПЛЮС (код за ЄДРПОУ 39466417) (далі скорочено - ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС ) з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 31.10.2014р. по 30.06.2017р., валютного та іншого законодавства за період з 31.10.2014р. по 30.06.2017р.

За результатами перевірки складено акт від 18.10.2017 року №16725/04-36-14-02/39466417

ГУ ДФС у Дніпропетровській області зокрема встановлено наступні порушення:

1) п.п.134.1.1 п 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 229 273 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 429 536 грн., за 2016 рік у сумі 1 622 225 грн., за 1 кв. 2017 року у сумі 177512 грн.;

2) п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 436 843 грн., у тому числі за листопад 2015 року на суму 61039 грн., за грудень 2015 року на суму 416 224 грн., за січень 2016 року на суму 132 749 грн., за лютий 2016 року на суму 446 793 грн., за березень 2016 року на суму 240 591 грн., за квітень 2016 року на суму 117430 грн., за травень 2016 року на суму 595 789 грн., за червень 2016 року на суму 30 600 грн., за березень 2017 року на суму 395 568 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті, позивачем були подані заперечння до акту перевірки, отримані, відповідно до штампу ГУ ДФС у Дніпропетровській області, 25.10.2017 року.

Рішенням про результати розгляду заперечень від 03.11.2017 року №31974/10/04-36-14-02-18 висновки, викладені в акті, залишено без змін та винесено податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0019831402, від 08.11.2017 року №0019861402, якими нараховано штрафні санкції та донарахування з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму: 6334471,75 грн .

Податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0019831402, від 08.11.2017 року №0019861402, якими нараховано штрафні санкції та донарахування з податку на додану вартість та податку на прибуток на загальну суму: 6334471,75 грн., та рішення про результати розгляду заперечень було оскаржено до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 року №30140/6/99-99-11-01-01-25 строк розгляду скарги продовжено до 26.01.2018 (включно).

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України податкові повідомлення-рішення від 08.11.2017 року №0019831402, від 08.11.2017 року №0019861402 ГУ ДФС у Дніпропетровській області залишено без змін, а скарга без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС перевіряючими було встановлено взаємовідносини з ТОВ ЖОРДОН на загальну суму 5 750 141,52 грн., у т.ч. ПДВ 958 356,9 грн. (з урахуванням уточнюючих розрахунків до складу податкового кредиту з ПДВ включено суму 918 229,2 грн.), ТОВ ДВІН-С на загальну суму 4 940 914,32 у т.ч. ПДВ 823 485,72 грн., ТОВ Рівер буд на загальну суму 2 987 358,29 грн., у т.ч. ПДВ 497 893,03 грн., ТОВ Астіон буд на загальну суму 1 183 411,2 грн., у т.ч. ПДВ 197 235,2 грн.

Взаємовідносини з ТОВ ЖОРДОН відбувались на підставі Договору постачання від 16.03.2016 №96. На виконання умов вказаного договору ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС отримало від ТОВ ЖОРДОН металеву продукцію на загальну суму 5 750 141,52 грн. в т.ч. ПДВ 958356,9 грн.

До перевірки було надано видаткові накладні та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

В акті зазначено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту. Транспортування здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних. У наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження/розвантаження (зазначено м. Дніпропетровськ, м. Запоріжжя або м. Кривий Ріг), у розділі: Вантажно-розвантажувальні операції запис відсутній.

На думку перевіряючих, виписані ТТН на постачання товару від ТОВ ЖОРДОН до ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС не можна вважати належно оформленими, так як немає можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, встановлено відсутність підписів водія, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

До перевірки не надано сертифікатів походження, що унеможливлює встановити реального виробника реалізованої продукції на ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС .

Згідно з аналізом баз даних ДФС та поданої ТОВ ЖОРДОН звітності перевіряючими встановлено наступне: ТОВ ЖОРДОН зареєстроване 29.04.2015 № 10691020000034218, ДПІ за місцем обліку реєстрації - ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля. Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1 -ДФ - 1 особа.

Відповідно до даних податкової звітності з ПДВ за квітень-червень 2016 року обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців становив 63 537 690 грн., ПДВ - 12 707 538 грн.

Звіт про фінансові результати за формою №2 за 2016 рік не подавався.

У ТОВ ЖОРДОН встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності.

Крім того, згідно з даними ЄРПН перевіряюючими встановлено відсутність придбання ТОВ ЖОРДОН послуг з оренди складських приміщень, а також згідно з даними податкової звітності у платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ ЖОРДОН здійснювало господарську діяльність.

В акті зазначено, що за період з серпня 2016 року по теперішній час ТОВ ЖОРДОН не звітує.

В акті перевіряючими зазначено, що згідно з ЄРПН встановлено, що ТОВ ЖОРДОН протягом квітня-червня 2016 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ Інкомстальплюс труби, балка 40, чавун, які з моменту реєстрації та протягом 2016 року до дати реалізації не закуповувало від постачальників ТОВ ІЛАВА , ТОВ МОБАЙЛ ЕКСПРЕС , ТОВ ІНТЕГРІТІ ЛТД .

Згідно з аналізом ланцюга постачання з моменту реєстрації ТОВ ЖОРДОН встановлено, що асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Відсутнє придбання товарів, які постачались далі по ланцюгу постачання. Відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

Також, відповідно до листа СБУ від 03.08.2017 №14/1/3-3021 перевіряючим стало відомо, що за результатами аналізу матеріалів, які надійшли з Державної прикордонної служби України, щодо перетину державного кордону України (в т.ч. контрольні пункти в'їзду-виїзду в районі проведення АТО, далі - КПВВ) громадянкою ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, директор ТОВ Жордон ) встановлено, що вказана особа протягом 2016 року, знаходячись в зоні проведення АТО, перетинала кордон в пропускному пункті Гнатове (Донецька область), в тому числі: в'їзд 01.04.2016 о 07:38:00 - виїзд 01.04.2016 о 11:39:34. Таким чином, ОСОБА_3 перебувала 01.04.2016 на підконтрольній Україні території протягом 4 годин 1 хвилини 34 секунд. При цьому Договір №96, укладений між ТОВ Інкомстальплюс та ТОВ Жордон , 16.03.2016 в м. Дніпро. Вказані обставини вказують на факт того, що на момент укладання договору між ТОВ Інкомстальплюс та ТОВ Жордон ОСОБА_3 не перетинала кордон в пропускному пункті Гнатове.

Таким чином, перевіряючими встановлено, що договір постачання від 16.03.2016 №96 не був підписаний представником ТОВ Жордон , натомість зроблена відмітка невстановленою особою.

Також, відповідно до матеріалів відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС у м. Києві ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1,) зареєстрованим/знятим з реєстрації у м. Києві не значиться.

З акту перевірки вбачається, що взаємовідносини позивача з ТОВ ДВІН-С відбувались на підставі Договору постачання від 16.11.2015 №1115-01. На виконання умов вказаного договору ТОВ Інкомстальплюс отримано від ТОВ ДВІН-С Труба 219x10 ГОСТ 8732-78, Труба 159x6, Рельс Р-50, Балка 30М, Чугун пл-1.пл-2.клас А.ДСТУ 3133-95 ГОСТ 805-95 на загальну суму 4 940 914 грн. в т.ч. ПДВ 823 485,72 грн.

В акті зазначено, що до перевірки було надано видаткові накладні та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту.

Транспортування здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних. У наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження/розвантаження (зазначено м. Дніпропетровськ або м. Кривий Ріг), у розділі: Вантажно- розвантажувальні операції запис відсутній.

Отже, на думку перевіряючих, виписані ТТН на постачання товару від ТОВ ДВІН-С до ТОВ Інкомстальплюс не можна вважати належно оформленими, так як немає можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, встановлено відсутність підписів водія, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

До перевірки не надано сертифікатів походження, що унеможливлює встановити реального виробника реалізованої продукції на ТОВ Інкомстальплюс .

Згідно з аналізом баз даних ДФС та поданої ТОВ ДВІН-С звітності встановлено наступне: ТОВ ДВІН-С зареєстроване 01.10.2015 № 10691020000035358, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 46.19-діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ - 1 особа.

Відповідно до даних податкової звітності з ПДВ за листопад 2015 року-квітень 2016 року обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців становив 48 792 975 грн, ПДВ - 9 7585 95 грн.

Звіт про фінансові результати за формою №2 за 2015-2016 роки не подавався.

У ТОВ ДВІН-С встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності.

Крім того, в акті зазначено, що згідно з даними ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ ДВІН-С послуг з оренди складських приміщень, а також згідно з даними податкової звітності у платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ ДВІН-С здійснювало господарську діяльність.

За період з серпня 2016 року по теперішній час ТОВ ДВІН-С не звітує.

Згідно з ЄРПН встановлено, що ТОВ ДВІН-С протягом листопада 2015 року-квітня 2016 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ Інкомстальплюс Труба 219x10 ГОСТ 8732-78, Труба 159x6, Рельс Р-50, Балка 30М, Чугун пл-1.пл-2.клас А.ДСТУ 3133-95 ГОСТ 805-95, які з моменту реєстрації та протягом 2016 року до дати реалізації не закуповувало.

Згідно з аналізом ланцюга постачання з моменту реєстрації ТОВ ДВІН-С встановлено, що асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Відсутнє придбання товарів, які постачались далі по ланцюгу постачання. Відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально- розвантажувальних робіт, та інше.

Також, в ході проведення перевірки було встановлено, що взаємовідносини з ТОВ РІВЕР БУД відбувались на підставі Договорів постачання від 01.12.2015 №85/1, від 16.12.2015 №1115-01 та від 11.01.2016 №1988-08. На виконання умов вказаних договорів ТОВ Інкомстальплюс отримало від ТОВ РІВЕР БУД Балка 30М, транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 2 987 358,29 грн., в т.ч. ПДВ 497 893,03 грн.

В акті зазначено, що до перевірки було надано видаткові накладні та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту.

Транспортування здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних. У наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження/розвантаження (зазначено м. Дніпропетровськ), у розділі: Вантажно- розвантажувальні операції запис відсутній.

Отже, перевіряючі вважають, що виписані ТТН на постачання товару від ТОВ РІВЕР БУД до ТОВ Інкомстальплюс не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, встановлено відсутність підписів водія, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

До перевірки не надано сертифікатів походження, що унеможливлює встановити реального виробника реалізованої продукції на ТОВ Інкомстальплюс .

Згідно з аналізом баз даних ДФС та поданої ТОВ Рівер буд звітності встановлено наступне: ТОВ РІВЕР БУД , зареєстроване 02.12.2014 №10691020000033030, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 41.20- будівництво житлових і нежитлових будівель. Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ - 1 особа.

Відповідно до даних податкової звітності з ПДВ за грудень 2015 року - лютий 2016 року обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців становив 24 293 535 грн, ПДВ - 4 858 707 грн.

Звіт про фінансові результати за формою №2 за 2015-2016рр. не подавався.

У ТОВ РІВЕР БУД встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності.

Крім того, згідно з даними ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ РІВЕР БУД послуг з оренди складських приміщень, а також згідно з даними податкової звітності у платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ РІВЕР БУД здійснювало господарську діяльність.

За період з серпня 2016 року по теперішній час ТОВ РІВЕР БУД не звітує.

Разом з тим, згідно з ЄРПН встановлено, що ТОВ РІВЕР БУД протягом грудня 2015 року-лютого 2016 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ Інкомстальплюс Балка 30М, транспортно-експедиційні послуги, які з моменту реєстрації та протягом 2016 року до дати реалізації не закуповувало.

Згідно з аналізом ланцюга постачання з моменту реєстрації ТОВ РІВЕР БУД перевіряючими встановлено, що асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Відсутнє придбання товарів, які постачались далі по ланцюгу постачання. Відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

З акту вбачається, що взаємовідносин з ТОВ Астіон буд відбувались на підставі Договору постачання від 28.02.2017 №2802/2. На виконання умов вказаного договору ТОВ Інкомстальплюс отримало від ТОВ Астіон буд рельс РП-65, 12,5м на загальну суму 1 183 411,2 грн., в т.ч. ПДВ 197 235,2 грн.

Перевіряючими в акті зазначено, що до перевірки було надано видаткові накладні та податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту.

Транспортування здійснювалось відповідно до товарно-транспортних накладних. У наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження/розвантаження (зазначено м. Дніпро), у розділі: Вантажно-розвантажувальні операції запис відсутній.

Отже, виписані ТТН на постачання товару від ТОВ Астіон буд до ТОВ Інкомстальплюс не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, відсутність підписів водія, що ставить під сумнів факт перевезення товару.

До перевірки не надано сертифікатів походження, що унеможливлює встановити реального виробника реалізованої продукції на ТОВ Інкомстальплюс .

Згідно з аналізом баз даних ДФС та поданої ТОВ Астіон буд звітності встановлено наступне. ТОВ Астіон буд зареєстроване 03.04.2014 №12241020000068653, ДПІ за місцем обліку реєстрації - Маріупольська ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (Центральне відділення), стан підприємства 0 - платник податків за основним місцем обліку. Основний вид діяльності: 41.20-будівництво житлових і нежитлових будівель.

Кількість працюючих на підприємстві відповідно до звітів про суми нарахованих доходів за формою 1-ДФ - 1 особа. Відповідно до даних ЄРПН, за березень 2017 обсяг реалізації з ПДВ на адресу покупців становив 19 944 022 грн, ПДВ - 3 988 804 грн.

Звіт про фінансові результати за формою №2 за 1 кв. 2017 року не подавався, декларацію з податку на прибуток не подано, декларацію з ПДВ за березень 2017 року не подано.

У ТОВ Астіон буд перевіряючими встановлено відсутність складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності.

Крім того, згідно з даними ЄРПН встановлено відсутність придбання ТОВ Астіон буд послуг з оренди складських приміщень, а також згідно з даними податкової звітності у платника податків відсутні власні виробничі, складські та будь-які інші приміщення, де ТОВ Астіон буд здійснювало господарську діяльність.

За період з серпня 2016 по теперішній час ТОВ Астіон буд не звітує.

Згідно з даними ЄРПН встановлено, що ТОВ Астіон буд протягом березня 2017 року нібито реалізовувало на адресу ТОВ Інкомстальплюс Рельс РП-65, 12,5м, які з моменту реєстрації та 2017 року до дати реалізації не закуповувало.

Згідно аналізу ланцюга постачання з моменту реєстрації ТОВ Астіон буд встановлено, що асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій. Відсутнє придбання товарів, які постачались далі по ланцюгу постачання. Відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально- розвантажувальних робіт, та інше.

Враховуючи наведене вище, перевіряючі дійшли висновків про порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 229 273 грн., та про порушення п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 436 843 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно доп.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виговленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів у разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їхньому оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (інформаційний лист від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними, виходячи з наступних підстав.

Суд зазначає, що в перевіряємий період ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС мало взаємовідносини з наступними контрагентами:

- ТОВ ЖОРДОН (код ЄДРПОУ 39773173), за договором постачання від 16.03.2016 №96. На виконання умов вказаного договору ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС отримало від ТОВ ЖОРДОН металеву продукцію на загальну суму 5 750 141,52 в т.ч., ПДВ 958356,90 грн.;

- ТОВ ДВІН-С (код ЄДРПОУ 40043123), за договором постачання від 16.11.2015 року №1115-01. На виконання умов вказаного договору ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС отримало від ТОВ ДВІН-С трубу 219х10 ГОСТ 8732-78, трубу 159х6, рельс Р-50, балку 30М, чугун пл-1.пл-2 клас А ДСТУ 3133-8=95 ГОСТ 805-95 на загальну суму 4940914 грн., в т.ч. ПДВ 823485,72 грн.;

- ТОВ РІВЕР БУД (код ЄДРПОУ 39522324), за договорами постачання від 01.12.2015 року №85/1. від 16.12.2015 року №1115-01, від 11.01.2016 року №1988-08. На виконання умов вказаних договорі ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС отримало від ТОВ РІВЕР БУД балку 30М, транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 2 987 358, 29 грн., в т.ч. ПДВ 497 893, 03 грн.;

- ТОВ АСТІОН БУД (код ЄДРПОУ 39163316), за договором постачання від 28.02.2017 року №2802/2. На виконання умов вказаного договору ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС отримало від ТОВ АСТІОН БУД рельс РП-65, 12,5м на загальну суму 1 183 411,20 грн., в т.ч. ПДВ 197 235,20 грн.

Правомірність формування податкового кредиту по вказаним контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договорів постачання, рахунків-фактур, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 за 2015 рік, за 2016 рік, які досліджені судом.

При цьому, суд зазначає, що в акті не міститься висновків стосовно невідповідності наданих для перевірки бухгалтерських документів, зокрема податкових накладних, видаткових накладних, інших первинних документів, вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , отже податкові накладні відповідають вимогам, визначеним п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку підприємства.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних не вказано конкретну адресу навантаження/розвантаження (зазначено м. Дніпропетровськ, м. Запоріжжя або м. Кривий Ріг, тощо), у розділі: Вантажо-розвантажувальні операції запис відсутній, до перевірки не надано сертифікати відповідності на продукцію, сертифікатів походження, у зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні заповнені з порушенням чинного законодавства, а тому не мають статусу первинного документу, та, як наслідок, виписані ТТН на постачання товару від контрагентів ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС не можна вважати належно оформленими, так як не має можливості дослідити час прибуття вантажу, час вибуття вантажу, можливого простою, відсутність підписів водія, що ставить під сумнів факт перевезення товару, суд зазначає що обставини, наведені в акті перевірки контролюючим органом, не спростовують факт реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС та контрагентами, а отже правомірності віднесення зазначених сум до податкового кредиту з наступних підстав.

Зокрема, контролюючим органом не враховано специфіку діяльності позивача, який є суб'єктом, що здійснює оптову торгівлю та подальший продаж придбаного товару на великі промислові підприємства.

Крім того, як було з'ясовано під час судового розгляду, та підтверджується матеріалами справи, замовники товару самостійно отримують вантажі у постачальника, про що зазначається у відповідних товарно-транспортних накладних.

Встановлено, що підприємство реалізує товар на умовах самовивозу. Покупець (ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС ) для цього залучає сторонніх перевізників, платників ПДВ.

У Правилах перевезення вантажів автомобільним транспортом від 14.10.1997 р. №363 міститься наступне визначення товарно-транспортної накладної - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодекс України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Усталена практика розгляду податкових спорів свідчить, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших доказів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Також безпідставними є й посилання представника відповідача на те, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, оскільки зазначене не впливає на права та обов'язки ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС як покупця товару, оскільки товарно-транспортні накладні не мають статусу первинного документа та складались перевізником.

При цьому, представником позивача було зазначено, та не спростовано представником відповідача, що податковим органом не було виявлено порушень при складенні первинних документів, як наслідок, останні відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відсутності первинних документів під час перевірки в акті перевірки не встановлено.

Судом не приймаються до уваги і посилання відповідача на те, що позивачем не надано до перевірки сертифікатів якості на придбаний товар, оскільки такі документи не є первинними у розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

Крім того, як було встановлено з пояснень представника позивача, ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС сертифікати якості товару на придбаний товар передає своїм покупцям. Враховуючи цей факт неможливо було надати сертифікати для описання їх в акті перевірки.

Отже, враховуючи, що відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що суми за операціями з визначеними контрагентами були правомірно віднесені ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС до суми податкового кредиту.

Щодо посилання відповідача на нереальність господарських операцій з визначеними контрагентами у зв'язку з відсутністю у останніх складських приміщень, виробничих фондів, трудових ресурсів, витрат на ведення господарської діяльності, а також на те, що згідно аналізу ланцюга постачання, контрагенти ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС (ТОВ ЖОРДОН , ТОВ ДВІН-С , ТОВ РІВЕР БУД , ТОВ АСТІОН БУД ) не закуповувало від своїх постачальників продукцію, що стала предметом договірних відносин між контрагентами та позивачем, а тому, на думку відповідача, асортимент придбаної номенклатури не відповідає реалізованій, а отже, відсутнє придбання товарів, які постачались далі по ланцюгу постачання, відсутнє придбання товарів (послуг), необхідних для ведення господарської діяльності: газу, електроенергії, не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, суд, проаналізувавши вказане, вважає за необхідне зазначити, що зазначені висновки контролюючого органу не спричиняють юридично значимого факту, який міг би бути визначений, як обставина, за якої позивачем неправомірно нараховано податковий кредит з розрахунку сум, отриманих від операцій з визначеними контрагентами, за наступних підстав.

Об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами. Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для визнання угод недійсними (фіктивними).

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Отже, щодо доводів контролюючого органу про те, що згідно з отриманою податковою інформацією контрагенти ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС не подають податкову звітність, не мають достатню кількість трудових ресурсів, активів, складських приміщень, тощо, слід зазначити, що, як було встановлено під час розгляду справи, як на час укладення угод між ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС з означеними вище контрагентами, так і на час їх виконання, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також, були платниками податку на додану вартість.

При цьому, суд звертає увагу, що жодною нормою законодавства України не передбачається обов'язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Окрім викладеного, акт перевірки не містить даних про ліквідацію підприємств у періодах, які перевірялися, їх виключення з ЄДРПОУ, чи про те, що установчі документи, свідоцтво про реєстрацію їх як платників ПДВ та свідоцтво про державну реєстрацію були визнані недійсними на момент здійснення господарських операцій.

Згідно зі ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст.ст. 46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Також, суд наголошує на тому, що для здійснення господарських операції не має необхідності володіти майном, зокрема складськими приміщеннями на праві приватної власності. Таке майно може перебувати у підприємства на підставі укладених договорів оренди. Окрім того, суд звертає увагу на те, що жодні обвинувачення не можуть ґрунтуватися на припущеннях та здогадках.

Акт перевірки не містить жодних достовірних обґрунтувань, які б підтверджували неможливість здійснення ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС та його контрагентами господарських операцій.

Щодо посилань контролюючого органу на те, що правочини, укладені ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС з цими контрагентами, не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтвердженням чого є неможливість встановлення ланцюгу постачання між вищевказаним підприємствами та їх контрагентами, суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку.

Представником позивача було зазначено, ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС було проведено роботу з посадовими особами підприємств ТОВ ЖОРДОН , ТОВ ДВІН-С , ТОВ РІВЕР-БУД , ТОВ АСТІОН-БУД , якими було повідомлено, що товар реалізований в адресу ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС було придбано у наступних юридичних осіб (не платників ПДВ) та фізичних осіб-підприємців (не платників ПДВ), зокрема:

- ТОВ ЖОРДОН (код ЄДРПОУ 39773137) з ТОВ ПРОДРЕЛІЗ (код ЄДРПОУ 38780792), ТОВ КОЛДЛЕНТ (код ЄДРПОУ 39565242), ТОВ ДРЕЙМЕР (код ЄДРПОУ 40693442), ТОВ СРУББУДАГРОІНВЕСТ (код ЄДРПОУ 40544786), ТОВ СТС-СТС ЛТД (код ЄДРПОУ 21511236);

- ТОВ ДВІН-С (код ЄДРПОУ 40043123) з ТОВ ДАЙРЕКТ ПРО (код ЄДРПОУ 40878742), ТОВ КП ПРОГРЕС (код ЄДРПОУ 39353495), ТОВ КАНТАНА-КО (код ЄДРПОУ 38982950), ТОВ КАЙСАН ГРУП (код ЄДРПОУ 39818313), ФОП ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2);

- ТОВ РІВЕР БУД (код ЄДРПОУ 39522324) з ТОВ ВАЛЕНТИНА (код ЄДРПОУ 22746289), ТОВ ЧИСТЕ ДОВКІЛЛЯ ПЛЮС (код ЄДРПОУ 38678231), ТОВ НОРДФОЛК (код ЄДРПОУ 39477209), ТОВ МАЛОВІ (код ЄДРПОУ 40830302);

- ТОВ АСТІОН БУД (код ЄДРПОУ 39163316) з ТОВ ГЛОРІЯ-ЛАЙН (код ЄДРПОУ 39228870), з ТОВ ВЕНДЛЕНД (код ЄДРПОУ 39517953).

З'ясовано, що зазначені контрагенти не обмежувалися переліком постачальників відповідно до господарських операцій, щодо яких було проведено аналіз, зазначений в акті перевірки.

При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Так, в пункті 7.1 рішення у справі "Булвес АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст. ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Враховуючи наведене, посилання контролюючого органу на наявність порушень податкового законодавства з боку контрагентів ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС , на думку суду, не спростовує правомірність дій самого ТОВ "ІНКОМСТАЛЬПЛЮС" та реальності укладених та виконаних ним договорів.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області в акті перевірки ставить під сумнів реальність (дійсність) операцій позивача з контрагентами та, як наслідок, реальність (дійсність) настання правових наслідків.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.204 Цивільного Кодексу України Презумпція правомірності правочину правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Проте в Акті перевірки відсутнє посилання на судове рішення щодо визнання угод недійсними.

Суд зазначає, що наведені в акті перевірки факти не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, є не реальними.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи.

Суд зосереджує увагу на те, що відповідно до Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також, стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого, покладається на органи державної податкової служби. З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що Головному управлінню ДФС у Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього функцій та повноважень, не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нереальність правочинів, укладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Жодним законом України на органи податкової служби не покладається повноважень щодо здійснення контролю за додержанням цивільно-правового законодавства України.

Тому, будь-які висновки контролюючих податкових органів щодо порушень цивільно-правових норм платниками податків, є такими, що здійснюються поза межами повноважень та порушують ст.ст.6, 19 Конституції України, ст.ст.20, 21 Податкового кодексу України.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11, не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

У інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 року № 375/11/14-14 зазначено універсальний принцип розгляду податкових спорів, а саме: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою. Подібні правила судам варто застосовувати не лише щодо спірних рішень контролюючих органів, а також і при здійсненні оцінки належності первинних документів, податкових накладних, документів податкової звітності, що подається платниками податків тощо.

Оцінка господарських операціях повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язки між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю (постанова ВАСУ від 11.02.2015 року в справі № К/800/1217/13).

Відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені договори між сторонами є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду, що набрало законної сили.

В акті відсутні докази нікчемності укладених правочинів, фіктивної господарської діяльності контрагентів ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС , безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС , притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч. 2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Також, слід зазначити, що необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у Акті органом податкової не доведено.

Отже, договори поставки, виконання робіт чи надання послуг, укладені між ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС та підприємствами, визначеними в акті, не віднесені до переліку тих правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, тобто такі, що порушують публічний порядок.

Отже, відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Водночас, відповідач, стверджуючи, що господарська операція не відбулася , не міг керуватися лише припущеннями.

Таким чином, зміст укладених ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС з ТОВ "ЖОРДОН" (код ЄДРПОУ 39773173), ТОВ "ДВІН-С" (код ЄДРПОУ 40043123), ТОВ "Рівер буд" (код ЄДРПОУ 39522324), ТОВ "Астіон буд" (код ЄДРПОУ 39163316), договорів не суперечить актам цивільного законодавства, а контролюючим органом не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цих угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Виписані вищевказаним контрагентами податкові накладні на підставі укладених з ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС договорів оформлені з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що контролюючим органом не заперечується.

Суд також не приймає до уваги посилання представника відповідача на той факт, що договір постачання від 16.03.2016 року № 96 між позивачем та контрагентом ТОВ Жордон не був підписаний представником ТОВ Жордон саме в м. Дніпрі у зв'язку з тим, що, як було встановлено перевіряючими, останній перебував в зоні проведення АТО, оскільки, як було з'ясовано в судовому засіданні, та підтверджено представником позивача, враховуючи незначну штатну чисельність співробітників на підприємстві (3 особи) та господарські взаємовідносини з постачальниками та покупцями, які знаходяться на обліку в ДПІ інших областей, неможливо здійснювати приймання (передачу) придбаного та реалізованого товару працівниками ТОВ ІНКОМСТАЛЬПЛЮС безпосередньо на місцях його отримання (передачі) з одночасним підписанням первинних документів, тому позивачем здійснювався обмін первинними документами засобами поштового зв'язку.

Суд зазначає, що місцезнаходженням ТОВ Жордон є фактичне місце здійснення господарської діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне управління діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. ТОВ Жордон зареєстроване на території, підконтрольній Україні, і, відповідно, обмін первинними документами відбувається звідти та від місцезнаходження директора в певний період часу може безпосередньо не залежати.

Отже, доказом реальності операцій з придбання товарів, робіт є встановлені судом під час судового розгляду факти подальшої реалізації товарів, робіт на адресу інших контрагентів та факти використання придбаних товарів, результатів робіт у власному виробництві.

Таким чином, рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, видатковими накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, іншими документами про виконання відповідних дій (товарно-транспортні накладні), копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.

Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач в повному обсязі виконував вимоги ПКУ та правомірно формував показники податкового кредиту по взаємовідносинам з вищенаведеними контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактичне здійсненне господарських операцій між позивачем та контрагентами повністю відповідає частині другій статті 207 Цивільного Кодексу України , статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , статті 44 , статті 201 Податкового кодексу України , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) і містить у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані податкові - повідомлення рішення прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що податкові - повідомлення рішення від 08.11.2017 року №0019831402, №0019861402 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України , ст.ст. 242-246 , 25 0Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМСТАЛЬПЛЮС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2017 року №0019831402, №0019861402 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2017 року №0019831402 щодо стягнення суми грошового зобов'язання: за податковим зобов'язанням на суму 2 229 273 грн., за штрафними санкціями 449 934,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 08.11.2017 року №0019861402 щодо стягнення суми грошового зобов'язання: за податковим зобов'язанням на суму 2 436 843 грн., за штрафними санкціями 1 218 421,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ІНКОМСТАЛЬПЛЮС (код ЄДРПОУ 39466417) судові витрати у розмірі 95017 (дев'яносто п'ять тисяч сімнадцять) грн. 08 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 22.04.2018 року.

Суддя ОСОБА_6