Рішення

від 13.04.2018 по справі 808/3532/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 квітня 2018 року Справа № 808/3532/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (72336, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Зарічне, вул. Повздовжня, 13)

до Державного реєстратора Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_2 (72312, Запорізької області, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, б. 24),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (72336, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (72343, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Промін, вул. Кірова, буд. 116), ОСОБА_5 (72343, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Промін, вул. Кірова, буд. 116)

про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державного реєстратора Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_2 (далі - відповідач), терті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37825380 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 23 жовтня 2017 року.

- визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37832050 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року.

- визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37831027 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року.

Ухвалою судді від 21 листопада 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 11 січня 2018 року.

16 січня 2018 року ухвалою судді відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання на 31 січня 2018 року.

31 січня 2018 року ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 13 березня 2018 року.

Ухвалою суду від 13 березня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 квітня 2018 року.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС судове рішення, постановлене у письмовому проваджені, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення є такими, що підлягають скасуванню, оскільки вказані земельні ділянки належить позивачу на підставі договорів оренди землі, укладених між власниками земельних ділянок та фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. Вказані договори є чинними, а нові договори оренди землі укладені між відповідачем та третіми особами на той самий об'єкт нерухомості, призвели до передачі в оренду одних і тих же земельних ділянок за двома різними договорами. Вказані обставини суттєво порушують права позивача як орендаря та законні інтереси, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

03 квітня 2018 року представник Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та вказав, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

12 лютого 2018 року від керівника Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_7 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому посадова особа комунального підприємства не визнає адміністративний позов у повному обсязі, оскільки наведені позивачем обставини не підтверджені належними доказами.

03 квітня 2018 року відповідачем до суду надано клопотання про розгляд справи без її участі. Проти позову заперечує. Відзив відповідачем до суду не надано.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, причини неприбуття суду не повідомили. Про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.

Судом встановлено, що 27 липня 2010 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичними особами - власниками земельних ділянок укладено договори оренди землі:

- з громадянином ОСОБА_4, власником земельної ділянки площею 5,15 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0007, що знаходиться на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі Запорізької області 26 червня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 232300004001624.

- з громадянином ОСОБА_4, власником земельної ділянки площею 5,50 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0008, що знаходиться на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Договір зареєстровано і відділі Держкомзему у Мелітопольському районі запорізької області 26 червня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 232300004001638.

- з громадянином ОСОБА_5, власником земельної ділянки площею 5,94 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0009, що знаходиться на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Договір зареєстровано і відділі Держкомзему у Мелітопольському районі запорізької області 26 червня 2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 232300004001602.

Зазначені земельні ділянки мають цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та передані за вищевказаними договорами в оренду терміном на 10 (десять) років (пункт 8 Договору). Вищевказані договори є дійсними, строк їхньої дії не сплинув, вони не визнавалися в судовому порядку недійсними, належним чином зареєстровані.

Як вбачається з матеріалів справи та сторонами не заперечувалось, що 25 жовтня 2017 року, державним реєстратором ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації прийнято рішення про державну реєстрацію іншого речового права (індексний № 37825380 від 30 жовтня 2017 року, індексний № 37832050 від 30 жовтня 2017 року, індексний № 37831027 від 30 жовтня 2017 року) - права оренди земельних ділянок, на підставі договорів оренди від 23 жовтня 2017, укладених між орендодавцями - ОСОБА_5, ОСОБА_4, та орендарем - ОСОБА_3.

Відповідно до інформаційних довідок предметом договорів оренди є земельні ділянки, розташовані на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, а саме:

- площею 5,15 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0007;

- площею 5,50 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0008;

- площею 5,94 га, кадастровий номер 2323086200:03:002:0009.

Однак за матеріалами справи встановлено, що вищевказані земельні ділянки вже перебувають в оренді у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-ІV (далі - Закон України №1952-ІV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частиною 1 статті 1 Закону України №1952-ІV, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України №1952-ІV, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, частиною 1 статті 3 Закону України №1952-ІV передбачено, що загальними засадами державної реєстрації прав є: 1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; 2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; 3) публічність державної реєстрації прав; 4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; 5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Статтею 4 Закону України №1952-ІV встановлено, що речові права та їх обтяження, підлягають державній реєстрації, а саме:

1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону;

3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва;

4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі", що регулював правовідносини на момент укладення договорів оренди землі між позивачем та власниками земельних ділянок станом на 01 січня 2010 року, укладений договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

До матеріалів адміністративного позову надано копію договорів оренди земельних ділянок від 27 липня 2010 року з відмітками реєстрації у Державному реєстрі земель.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 18 Закон України №1952-ІV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Так, відповідно до пункту 6 Порядку № 1127, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Пункту 9 Порядку № 1127, разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1127, за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону України №1952-ІV, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 27 Закону України №1952-ІV, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Пунктом 1 частиною 3 статті 10 Закону України №1952-ІV, зобов'язано державного реєстратора встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Крім того пунктом 12 Порядку № 1127 встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону України №1952-ІV встановлено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Судом при розгляді справи досліджено матеріали реєстраційних справ № 1391915723230, № 1392299223230, № 1392244623230 складені відповідачем. Вказані матеріали не містять обов'язкових запитів або доказів підтверджуючих активні дії відповідача направлені на виконання наведеної вимоги Закону України №1952-ІV.

В матеріалах справи достатні докази, згідно яких вбачається, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на зазначені земельні ділянки значились відомості щодо права користування даними земельними ділянками за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, на підставі договорів оренди землі від 27 липня 2010 року зареєстровані у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 червня 20123 року за № 232300004001602, № 232300004001638, № 232300004001624, укладеними між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та власниками земельних ділянок, які були зареєстровані відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно положень частин 1 та 5 статті 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов'язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Між тим суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідачами не було надано будь-яких доказів розірвання сторонами вказаних договорів або їх скасування у судовому порядку.

Тобто, на даний час вказані договори є діючими, а у позивача наявне встановлене законом право оренди земельної ділянки, що зареєстровано.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 30 березня 2016 року по справі №814-3015-14, одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України №1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Подання для державної реєстрації права оренди на земельну ділянку документів, зокрема тих, які є невід'ємною частиною договору оренди цієї ділянки, на підставі яких заявлене право вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, є передбаченою у статті 24 Закону України №1952-ІV підставою для відмови у державній реєстрації зазначеного права.

Таким чином, в порушення вимог чинного законодавства України, державним реєстратором Державного реєстратора Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_2 прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37825380 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 23 жовтня 2017 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37832050 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37831027 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Судом не можуть бути прийняті до уваги пояснення наданні керівником Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_7, оскільки він не є стороною по справі або учасником справи. Відповідачем визначено саме державного реєстратора ОСОБА_2, яка не скористалась правом надання відзиву з висловленням правової позиції.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (72336, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Зарічне, вул. Повздовжня, 13) до Державного реєстратора Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" ОСОБА_2 (72312, Запорізької області, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, б. 24), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (72336, АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (72343, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Промін, вул. Кірова, буд. 116), ОСОБА_5 (72343, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Промін, вул. Кірова, буд. 116) про визнання протиправними дій та скасування рішень - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37825380 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 23 жовтня 2017 року.

Визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37832050 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року.

Визнати протиправними дії державного реєстратора ОСОБА_2 Комунального підприємства Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 37831027 від 30 жовтня 2017 року, щодо державної реєстрації іншого речового права - Договору оренди землі б/н від 30 жовтня 2017 року.

Присудити на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (72336, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Зарічне, вул. Повздовжня, 13) за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Мелітопольське міжміське бюро технічної інвентаризації" судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 13 квітня 2018 року.

Суддя Д.В. Татаринов