Рішення

від 26.04.2018 по справі 826/13851/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2018 року № 826/13851/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Патук А.С.

за участі: від позивача: Соколик Д.І., Мартинюк І.Г.; від відповідача: Шлапак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 року №0005084109 в частині,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ Завод теплоізоляційних матеріалів Техно (адреса: 18018, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 300; код ЄДР 35492904) з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЭДР 39440996; адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) (далі також - Офіс) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 року №0005084109 (загальна сума нарахування 14 014,08 грн.) в частині застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7 010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 року №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309.

Позиція позивача.

Позивач вважає, що перевірка проведена на підстав норм ПК України в редакції до 01.01.2017.

Щодо суті спірних відносин, позивач зазначає, що 07.09.2016 о 13:16 подав до банку платіжне доручення № 18272 на суму 150 000 грн. для поповнення рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ, яке було виконано банком 07.09.2016 о 13:16.

Надалі, 20.09.2016 позивач подав відповідачу засобами поштового зв'язку письмові пояснення, в якому зазначив, що в зв'язку із неналежною роботою ДФС України відомості про поповнення рахунку в СЕА ПДВ були відображені після закінчення строків на реєстрацію податкових накладних, складених 23.08.2016, що призвело до того, що позивачем строки реєстрації податкових накладних було порушено, але вини позивача у цьому не має.

Між тим, як зазначено у позові, відповідачем була проведена камеральна перевірка та прийнято оскаржуване рішення.

Позивач додає, що за повідомленням Державної казначейської служби вона здійснила 07.09.2016 о 13:46 год. перерахування грошових коштів на рахунок позивача в СЕА ПДВ і казначейство подало ДФС України інформацію про суму поповнення електронного рахунку позивача та залишки коштів на такому рахунку.

Тобто, як зазначає позивач, через 30 хвилин після подачі платіжного доручення № 18373 на виконання до установи банку, грошові кошти в розмірі 150 000 грн. були перераховані на рахунок позивача в СЕА ПДВ. Таким чином, як зазначає позивач, станом на 07.09.2016 о 13:46, ДФС мала інформацію про поповнення рахунку позивача с СЕА ПДВ.

Позивач зазначає, що таким чином ним вжито всіх необхідних заходів, передбачених податковим законодавством, та які залежали від волі позивача, зокрема:

- поповнено рахунок в СЕА ПДВ,

- здійснено моніторинг суми ліміту,

- здійснено звернення до обслуговуючого банку щодо виконання платіжного доручення,

- здійснено звернення до колл-центру ДФС з намаганням прояснити ситуацію,

- здійснено спробу реєстрацію податкових накладних в межах граничного строку,

- як тільки кошти були відображені на рахунках в СЕА ПДВ, було зареєстровані податкові накладні.

Позивач наголошує, що виконання його обов'язків, пов'язаних з реєстрацією податкових накладних, залежить від належного виконання своїх обов'язків фіскальними органами щодо управління та адміністрування в СЕА ПДВ. У той же час, як зазначає позивач, у даному випадку реєстрація податкових накладних із запізненням відбулась виключно у зв'язку з несвоєчасним проведенням/відображенням даних в СЕА ПДВ, яка контролюється фіскальним органам.

Відтак, позивач вважає нарахування штрафних санкцій, в частині, визначеній у позові протиправним та просить задовольнити позов.

Позиція відповідача.

Відповідач зазначає, що за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено несвоєчасність реєстрації вищезгаданих податкових накладних, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення на підставі положень п. 120-1.1 ПК України.

Відповідач наполягає, що перевірка проведена з дотриманням норм п/п. 20.1.4., п. 75.1., п. 49.9., ст. 200-1, ст. 102 ПК України.

Відповідач також зазначає, що дані СЕА ПДВ відображають надходження коштів лише 08.09.2016, що є підтвердженням порушення позивачем реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а відтак відповідач вважає факт порушення доведеним, у зв'язку з чим вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позову не вбачає.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ухвали судді від 01.11.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті. У судовому засіданні 26.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

10 липня 2017 року Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку ТОВ Завод Теплоізоляційних матеріалів Техно (код ЄДР 35492904) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 .

За результатами перевірки складено акт від 10.07.2017 № 1812/28-10-41-09/36492904 (далі - Акт перевірки).

При перевірці використано ЄРПН.

Підставою для проведення перевірки визначено положення п. 75.1. ПК України.

За результатами проведеного аналізу даних ЄРПН за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 щодо термінів реєстрації податкових накладних, встановлено порушення законодавчо встановлених термінів для реєстрації податкових накладних, зокрема від 23.08.2016, нарахування штрафних санкцій щодо несвоєчасності реєстрації яких є предметом оскарження):

№1294, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14070,46 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1407,05 грн.;

№1298, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14786,86 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1478,69 грн.;

№1300, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14100,22 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1410,02 грн.;

№1301, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 9114,11 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 911,41 грн.;

№1307, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 9203,87 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 920,39 грн.;

№1309, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 8827,53 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 882,75 грн.

В Акті перевірки міститься посилання на положення п. 201.10. ПК України (в редакції до 01.01.2017) щодо обов'язку платника податків в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Звернута увага на абзац 11 п. 201.10 ПК України (в редакції до 01.01.2017) щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Зазначено, що відповідальність за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, встановлених ст. 201 ПК України, передбачена п. 120-1.1. ПК України.

Таким чином, в Акті перевірки відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем порушення, у зв'язку з чим і прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами адміністративного оскарження, залишено без зміг.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В контексті доводів позивача (1) відносно того, що повноваження контролюючого органу щодо перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в рамках камеральної перевірки у липні 2017, може бути реалізована виключно у тому випадку, коли перевірка проводиться згідно норм ПК України в редакції яка діяла після 01.01.2017, а у даному випадку проводилась згідно норм ПК України в редакції, яка діяла до 01.01.2017, а отже, на думку позивача - протиправно, а відтак, на думку позивача, протиправні дії щодо проведення перевірки не можуть породжувати законного результату і оскаржуване рішення у зв'язку з цим підлягає скасуванню, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 75.1. ПК України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) контролюючі органи мають право проводити камеральні , документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних , зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1. ПК України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Відповідно до п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України (в редакції з 01.01.2017) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, норми абзацу першого п/п. 75.1.1. ПК України в редакції до і після 01.01.2017, в кореспонденції з положеннями п. 76.1. ПК України, надавали повноваження контролюючому органу проводити камеральні перевірки на підставі даних СЕА ПДВ та ЄРПН , дані яких включають і відомості щодо фактів реєстрації податкових накладних, на підставі яких у даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, і проведена перевірка, а відтак у суду відсутні підстави для висновку про протиправність проведення перевірки.

Норми абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України, які набрали чинності з 01.01.2017 в редакції Закону України № 1797-VIII, по суті деталізують положення абзацу першого п/п. 75.1.1. ПК України та були чинними станом на час проведення перевірки, у зв'язку з чим у суду також не має підстав для висновку, що контролюючий орган діяв в порушення абзацу другого п/п. 75.1.1. ПК України.

Підсумовуючи оцінку аргументів позивача у наведеному вище контексті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення з підстав відсутності повноважень у контролюючого органу на проведення вищезгаданої перевірки.

В контексті доводів позивача (2) відносно того, що штрафні санкції нараховані без врахування обставин своєчасного перерахування позивачем коштів для поповнення рахунку в СЕА ПДВ, але ДФС в порушення вимог абз. 4 п. 200-1.1. ПК України не забезпечила автоматичного обліку суми поповнення електронного рахунку в розмірі 150.000 грн., що і спричинило несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 201.10. ПК України в редакції до 01.01.2017, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У даному випадку сторонами не спростовується та не заперечується те, що вищезгадані податкові накладні підлягали реєстрації в ЄРПН.

Сторонами також не спростовується та не заперечується те, що фактично податкові накладні були зареєстровані на 1 день пізніше граничного строку їх реєстрації.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до положень п/п. 120-1.1. ПК України (в редакції до 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п/п. 120-1.1. ПК України (в редакції Закону України № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

З наведеного вбачається, із викладенням п/п. 120-1.1. ПК України в редакції Закону України № 1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017, не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було деталізовано процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Суд звертає увагу, що перевірка позивача проводилась Офісом великих платником податків ДФС, тобто контролюючим позивача органом, який є користувачем інформації СЕА ПДВ та ЄРПН, але не здійснює адміністрування, обслуговування рахунків, відображення, зміну даних в СЕА ПДВ тощо.

Тобто, проводячи перевірку Офіс виходить з наявної інформації за принципом так, як є , тобто з наявних фактичних даних, що у даному випадку і було зроблено відповідачем у зв'язку з проведенням перевірки.

У даному випадку є очевидним, що Офіс не має відношення до обставин, наведених позивачем у позовній заяві, які склалися з поповненням рахунку позивача в СЕА ПДВ.

В контексті наведеного слід додати, що ПК України, зокрема і п/п. 14.1.265. ПК України (щодо визначення штрафна санкція (фінансова санкція, штраф), не містить норм щодо звільнення від відповідальності за п/п. 120-1.1. ПК України за наведених у позові обставин, тобто норм щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних внаслідок, як зазначає позивач, перешкод з боку ДФС України, несвоєчасного обліку з боку ДФС в СЕА ПДВ суми поповнення електронного рахунку.

Суд також наголошує, що податковий обов'язок є безумовним (ст. 36 ПК України) та несвоєчасний, як зазначає позивач, облік з боку ДФС України суми поповнення електронного рахунку не визначена ПК України як підстава для звільнення від відповідальності у випадку несвоєчасної реєстрації податкових накладних, навіть у випадку відсутності вини платника податків, оскільки норми щодо умов застосування заходів фінансової відповідальності є імперативними та не допускають альтернативи.

При цьому, судом не встановлено обставин вчинення банком або казначейством перешкод у зв'язку з рухом коштів позивача, щоб зумовлювало звільнення позивача від відповідальності на підставі п. 129.6. ПК України. Власне на своєчасність дій банку та казначейства вказує і позивач.

Відтак, суд приходить до висновку про відсутність підстав для висновку, що Офісом порушено вимоги податкового законодавства у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення, а відтак у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

У той же час, якщо позивач вважає, що з боку ДФС України, її посадових осіб, у зв'язку з наведеними у позові обставинами вчинено протиправні дії та/або допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, які призвели до нарахування штрафних санкцій, позивач не позбавлений права у встановленому процесуальним законом порядку звернутися до суду щодо визнання таких дій чи бездіяльності протиправними та стягнення шкоди, зокрема, з урахуванням положень п/п. 17.1.11, п. 21.3. ПК України, ст. 1173, ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку суд приходить до висновку, що відповідачем доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення позову та скасування спірного рішення, у зв'язку з чим приходить до висновку про відмову у заваленні позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст рішення суду складений та підписаний 26.04.2018.