Постанова

від 12.06.2018 по справі 826/13851/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/13851/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Лічевецького І.О., Ісаєнко Ю.А.

за участю секретаря Данилюк Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року

у справі №826/13851/17 (розглянутої у відкритому судовому засіданні)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно

до відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0005084109 в частині застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевірка проведена на підставі норм Податкового кодексу України в редакції до 01.01.2017 та крім того зазначено, що товариством своєчасно подано до банку платіжне доручення на суму 150 000 грн. для поповнення рахунку в Системі електронного адміністрування ПДВ, яке було виконано банком, проте у зв'язку з неналежною роботою ДФС відомості про поповнення рахунку в СЕА ПДВ були відображені після закінчення строків на реєстрацію податкових накладних, що позивачем не з його вини були порушені строки реєстрації податкових накладних.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем протиправно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.08.2017 №0005084109 в частині застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309, оскільки позивачем не з його вини були порушені строки реєстрації податкових накладних.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції й прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги заперечував та просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315, статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10 липня 2017 року Офісом великих платників податків ДФС проведено камеральну перевірку ТОВ Завод Теплоізоляційних матеріалів Техно (код ЄДР 35492904) щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 .

За результатами перевірки складено акт від 10.07.2017 № 1812/28-10-41-09/36492904 (далі - Акт перевірки).

При перевірці використано Єдиний реєстр податкових накладних.

Підставою для проведення перевірки визначено положення п. 75.1. Податкового кодексу України.

За результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.10.2015 по 31.12.2016 щодо термінів реєстрації податкових накладних, встановлено в тому числі порушення законодавчо встановлених термінів для реєстрації податкових накладних, зокрема від 23.08.2016, нарахування штрафних санкцій щодо несвоєчасності реєстрації яких є предметом оскарження):

№1294, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14070,46 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1407,05 грн.;

№1298, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14786,86 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1478,69 грн.;

№1300, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 14100,22 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 1410,02 грн.;

№1301, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 9114,11 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 911,41 грн.;

№1307, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 9203,87 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 920,39 грн.;

№1309, дата виписки 23.08.2016, дата реєстрації 08.09.2016, кількість днів прострочення - 1, сума ПДВ - 8827,53 грн., розмір штрафу - 10%, сума ШС - 882,75 грн.

В Акті перевірки міститься посилання на положення п. 201.10. Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) щодо обов'язку платника податків в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Звернута увага на абзац 11 п. 201.10 Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2017) щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Зазначено, що відповідальність за порушення платниками ПДВ граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, встановлених ст. 201 Податкового кодексу України, передбачена п. 120-1.1. Податкового кодексу України.

Таким чином, в Акті перевірки відповідач дійшов до висновку про допущення позивачем порушення встановлених термінів для реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим і прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами адміністративного оскарження, залишено без змін.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 04.08.2017 №0005084109 в частині застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309 товариство звернулось до суду з вказаним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку про обґрунтованість дій відповідача та правомірності прийнятого податкового повідомлення -рішення, в частині щодо нарахування штрафних санкцій на позивача за несвоєчасне здійснення реєстрації податкових накладних, оскільки позивач несвоєчасно ( з порушенням терміну в 1 день) здійснив реєстрацію податкових накладних.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569.

Щодо повноваження контролюючого органу щодо перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних в рамках камеральної перевірки у липні 2017 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 75.1. Податкового кодексу України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних , зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до п. 76.1. Податкового кодексу України (в редакції на час складання та подання на реєстрацію податкових накладних) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до абзацу другого п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України (в редакції з 01.01.2017) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Таким чином, норми абзацу першого п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України в редакції до і після 01.01.2017, в кореспонденції з положеннями п. 76.1. Податкового кодексу України, надавали повноваження контролюючому органу проводити камеральні перевірки на підставі даних СЕА ПДВ та ЄРПН , дані яких включають і відомості щодо фактів реєстрації податкових накладних, на підставі яких у даному випадку, як вбачається з Акту перевірки, і проведена перевірка, а відтак у суду відсутні підстави для висновку про протиправність проведення перевірки.

Норми абзацу другого п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2017 в редакції Закону України № 1797-VIII, по суті деталізують положення абзацу першого п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України та були чинними станом на час проведення перевірки, у зв'язку з чим відсутні підстави для висновку, що контролюючий орган діяв в порушення абзацу другого п/п. 75.1.1. Податкового кодексу України.

Разом з цим колегія суддів погоджується з доводами позивача, що штрафні санкції нараховані без врахування обставин своєчасного перерахування позивачем коштів для поповнення рахунку в СЕА ПДВ, та у зв'язку з незабезпеченням податковим органом автоматичного обліку суми поповнення електронного рахунку в розмірі 150.000 грн., що спричинило несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Статтею 200-1 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку, у тому числі, суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 затверджено Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою: У Накл= У НаклОтр + У Митн + У ПопРах + У Овердрафт - У НаклВид - У Відшкод - У Перевищ.

Згідно з п. 13 вказаного вище Порядку ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Пунктом 1 пункту 22 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість встановлено, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку у строки, встановлені Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

Пунктом 5 Порядку казначейського обслуговування небюджетних рахунків клієнтів, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 21.07.2014 № 770 встановлено, що органи Казначейства зобов'язані зараховувати на небюджетні рахунки клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника податку для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань, платник податку перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка, при цьому зазначені кошти мають бути зараховані на рахунок платника протягом операційного дня, у день їх отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з недостатністю грошових коштів на електронному рахунку платника податків та з метою своєчасної реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309 позивач здійснив перерахунок коштів на свій електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням №18373 від 07.09.2016 о 13 год. 16 хв. та не заперечувалось відповідачем. Згідно довідки Державної казначейської служби України №12-08/687-12826 від 02.08.2017 Державна казначейська служба України повідомила, що Товариством з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно 07.09.2016 о 13-46 год. було зараховано кошти на власний рахунок №37514000119757 в сумі 150 000 грн. з призначенням платежу податок на додану вартість за ерпень 2016 року згідно платіжного доручення №18373 від 07.09.2016 (а.с. 24).

Однак станом на 20:08:54 07.09.2016 кошти не були відображені в системі електронного адміністрування, а також на цю суму не був збільшений показник формули. Кошти були зараховані лише 08.09.2016 о 13 год. 09 хв. про свідчать дані с системи електронного адміністрування.

Так згідно даних квитанцій №1 від 07.09.2016, податкові накладні №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309 були доставлені до центрального рівня Державної податкової служби України 07.09.2016, проте не були прийняті, оскільки сума ПДВ перевищує суму ліміту на рахунку ПДВ товариства.

Водночас згідно даних квитанцій №1 від 08.09.2016 податкові накладні №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309 були прийняті, оскільки податковий орган відобразив суму сплачених коштів в системі електронного адміністрування, щ дозволило здійснити реєстрацію податкових накладних.

Таким чином позивачем не було допущено протиправної бездіяльності, а навпаки здійсненні всі можливі від нього дії скеровані на своєчасне здійснення реєстрації податкових накладних.

У зв'язку з зазначеними обставинами позивач не мав змоги своєчасно зареєструвати податкові накладні № 1294,№ 1298, №1300, №1301, №1307, №1309 від 23.08.2016, про що свідчать квитанції про відмову у реєстрації.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи довідкою Черкаського відділення ПАТ ВТБ Банк від 08.09.2016 №465/132-2, відповіддю Державної казначейської служби України від 02.08.2017№12-08/687-12826 щодо зарахування коштів на рахунок позивача, відповідними квитанціями про відмову у прийнятті документу у зв'язку з перевищенням суми ПДВ в документі сумі ліміту на рахунку позивача та витягу з системи електронного адміністрування від 07.09.2016

Враховуючи викладене платником податку з метою своєчасної реєстрації податкових накладних було вчинено всі необхідні дії, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, а саме через несвоєчасність зарахування на електронний рахунок позивача перерахованих коштів, що призвело до затримки коригування суми податку, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні, та унеможливило реєстрацію податкових накладних в межах встановленого законом граничного терміну їх реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №804/5153/17 від 18 січня 2018 року.

Згідно нормами п. 5 ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та скасування податкового повідомлення-рішення №0005084109 від 04.08.2017 в частині застосування до позивача штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції судове рішення ухвалено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

При цьому, згідно з ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки за поданий позивачем позов, апеляційну скаргу було сплачено судовий збір у розмірі 4000 грн. (1600+2400), то стягненню на користь позивача за рахунок відповідача підлягає сума 4000 грн.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 242, 246, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно - задовольнити .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2018 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005084109 від 04.08.2017 в частині застосування штрафу за платежем податок на додану вартість у розмірі 7010,31 грн., що стосується строків реєстрації податкових накладних від 23.08.2016 №1294, №1298, №1300, №1301, №1307, №1309.

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Завод теплоізоляційних матеріалів Техно (код ЄДРПОУ 35492904) суму судового збору 4000 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 13 червня 2018 року.