Рішення

від 26.04.2018 по справі 826/19439/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 квітня 2018 року 08:20 № 826/19439/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Пащенка К.С., суддів: Чудак О.М., Шейко Т.І., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Науково-виробничого підприємства Факел

до Департаменту державної

архітектурно-будівельної інспекції

у Київській області Державної

архітектурно-будівельної інспекції України

про визнання протиправними

та скасування постанови

і припису,

представники позивача - Богуш М.К.

учасників справи: відповідача - Залюбовська Л.Б.

вільний слухач Гапуненко А.В.

ВСТАНОВИВ:

9 грудня 1016 року до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва від Науково-виробничого підприємства Факел (позивач або ТОВ Факел ) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н від 06.12.2016 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (відповідач або ДАБІ), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01 від 21.11.2016;

- визнати протиправним та скасувати Припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0811/2 від 08.11.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

По-перше, Акт за результатами перевірки було складено лише 08.11.2016, тобто поза визначеним законодавством строком проведення перевірки, що фактично є ще однією перевіркою.

По-друге, постановою та приписом встановлено наступні порушення на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, згідно Технічного паспорту на об'єкт, розробленому TOB РЕЦ АЛТАНА 01.07.2016, інвентаризаційна справа № 01-01/07/16-КТІ, реєстровий № КТ 000453, саме:

- самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О ;

- самовільно збудовано навіс літ. У .

Однак, позивачем здійснено саме перепланування корпусу, зазначеного під літ. О у Технічному паспорті, проведення якого без дозволів було правомірним на час такого перепланування, що не може вважатися правопорушенням у сфері містобудівної діяльності.

Будівництво навісу, зазначеного під літ. У у Технічному паспорті, без дозволів було правомірним на час його будівництва, а відтак, не може вважатися правопорушенням у сфері містобудівної діяльності.

По-третє, відповідач самостійно визначив категорію складності об'єкта як ІІІ категорія, при цьому не надав жодного обґрунтування такому рішенню, що суперечить положенням чинного законодавства.

З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджується та у своїх запереченнях № 10/10-31/1503/03 від 15.03.2017 відмітив, що:

- головним інспектором будівельного нагляду, якому було доручено провести вказану перевірку підготовлено та надано Директору Департаменту службову записку щодо необхідності продовження строків проведення вказаної перевірки в зв'язку отриманням від замовника необхідних документів;

- роботи з реконструкції спального корпусу літ. О та будівництво корпусу літ. У виконані без отримання вихідних даних для проектування (містобудівні умови і обмеження) без розроблення належним чином проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ;

- за встановлені правопорушення до позивача на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.11.2016 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, про що винесено постанову від 21.11.2016 № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.12.2016 (суддя Аблов Є.В.) відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19439/16; судом ухвалено здійснювати розгляд справи колегією у складі трьох суддів.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ від 10.10.2017 № 4600 справу передано на розгляд судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2017 судом прийнято справу № 826/19439/16 до провадження та призначено до судового розгляду колегією у складі трьох суддів.

В судовому засіданні 14.02.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Проти задоволення позову представник відповідача заперечив.

Представники сторін звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Зважаючи на викладене, адміністративна справа, відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Управління контролю та нагляду за проведенням перевірок Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - ОСОБА_5 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил (надалі - Перевірка) Науково-виробничим підприємством Факел на об'єкті - База відпочинку за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Воропаїв, вул. Київська, буд. 100 (далі - Об'єкт).

За ч. 2 ст. 19 Конституції України (тут і по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю , затв. постановою № 553 від 23 травня 2011 року Кабінету міністрів України, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

В червні 2016 року на адресу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області надійшло звернення Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за № 785 від 02.06.2016 про необхідність проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Воропаїв вул. Київська, 100 (копія звернення в справі).

До вказаного звернення було надано копію ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 у справі № 361/3107/2016-К, згідно якої судом надано дозвіл Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил під час будівництва бази відпочинку на земельній ділянці в Київській області, Вишгородського району, с. Воропаїв, вул. Київська, 100, замовником якого являється ТОВ Факел (копія листа та ухвали в справі).

Згідно направлення відповідача № 478/16/01 від 29.06.2016, строк дії направлення з 30.06.2016 по 06.07.2016 (копія направлення в справі).

Матеріали справи свідчать про проведення Перевірки 02.07.2016, тобто в межах строку дії направлення.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні (абз. 10 п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ).

З матеріалів справи випливає, що на підставі звернення Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за № 785 від 02.06.2016 та службової записки Головного інспектора будівельного королю - ОСОБА_5, відповідачем в особі заступника директора департаменту - ОСОБА_7, видано направлення для проведення позапланової перевірки № 478.16/01/П від 07.11.2016, строк дії направлення з 07.11.2016 по 08.11.2016.

В силу приписів ст. 129 1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Таким чином, суд відмічає, що одноразове продовження відповідачем строку проведення позапланової перевірки з 07.11.2016 по 08.11.2016, який був продовжений з підстав звернення Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за № 785 від 02.06.2016, у зв'язку із наданням дозволу Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції у Київській області на проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил під час будівництва Об'єкту , замовником якого являється ТОВ Факел , згідно ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.05.2016 у справі № 361/3107/2016-К, яка є обов'язковою до виконання, що забезпечується державою, не є порушенням строків проведення перевірки з боку відповідача з 07.11.2016 по 08.11.2016, а тому судом відхиляються доводи позивача в частині складення результатів перевірки в строк не до 07.07.2016.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Матеріали справи свідчать, що за результатами Перевірки було складено:

- акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 08.11.2016 (по тексту - Акт);

- протокол № 1-Л-З-0811/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.11.2016 (в тексті - Протокол);

- припис про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0811/2 від 08.11.2016 (по тексту - Припис) (разом відповідні матеріали - Документи).

З вказаних Документів видно, що під час Перевірки виявлено, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, згідно технічного паспорту реєстровий НОМЕР_1 від 01.07.2016 (інженер ОСОБА_8 сертифікат НОМЕР_2), самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О , самовільно збудовано навіс літ. У . Роботи з реконструкції спального корпусу літ. О та будівництво корпусу літ. У виконані без отримання вихідних даних для проектування (містобудівні умови і обмеження) без розроблення належним чином проектної документації та без документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

З даних технічного паспорту реєстровий НОМЕР_1 від 01.07.2016 (інженер ОСОБА_8 сертифікат НОМЕР_2) слідує, що самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О (фундамент - бетон, покрівля - суміс.); самовільно збудовано навіс літ. У (фундамент - бетон, покрівля - шифер).

При цьому, з даних технічного паспорту реєстровий НОМЕР_3 від 01.12.2016 (інженер ОСОБА_8 сертифікат НОМЕР_2) та довідки № КТ 000826 від 01.12.2016 випливає, що: самовільна реконструкція спального корпуса літ. О (фундамент - бетон, покрівля - суміс.) була здійснена в 2010 році; змінено функціональне призначення будівлі з склад інвентарю на будівлю спальний корпус ; навіс літ. У (без фундаменту, стіни - цегла, покрівля - шифер) збудовано в 2009 році (копії документів в справі, а.с. 79-81, 90).

Щодо питань доведеності обставин самовільно реконструйованого спального корпусу літ. О та самовільно збудованого навісу літ. У , викладених в Документах.

Судом встановлено, що Об'єкт відноситься до об'єктів громадського призначення відповідно до п. 3 Додатку А (Перелік основних груп будинків та приміщень громадського призначення) ДБН В.2.2-9-2009 Громадські будинки та споруди. Основні положення , а саме до будинків закладу відпочинку.

Відповідно до п. 5 постанови Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт від 30 вересня 2009 року N 1104 Кабінету міністрів України до переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, відносяться будівельні роботи з перепланування об'єктів громадського призначення із збереженням несучої конструкції, без перевищення допустимих навантажень на перекриття, стіни та фундаменти за умови дотримання існуючих архітектурно-планувальних вимог, державних будівельних норм, місцевих правил забудови.

Втім, суд вказує, що під жилим будинком розуміється будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного в ній проживання ( Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затв. Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76).

Виходячи з наявних в матеріалах справи документів, а також з контексту приписів п.п. 14.1.129 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, суд вважає, що Об'єкт відноситься до житлової нерухомості за типом об'єкт громадського призначення і такі об'єкти в 2010 році відносилися до об'єктів житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду та були призначені для тимчасового в них проживання.

Під реконструкцією житлового фонду розуміються дії з перебудови житлового фонду з метою поліпшення умов проживання, експлуатації, зміни кількості жилих квартир, загальної та жилої площі тощо, пов'язана із зміною геометричних розмірів, функціонального призначення, заміною окремих конструкцій, їх елементів, основних техніко-економічних показників, або знесення застарілого житлового фонду в кварталі (мікрорайоні) та будівництво нового житлового фонду кварталу (мікрорайону) (ст. 1 Закону України Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги здійснення позивачем самовільно реконструкції спального корпуса літ. О (фундамент - бетон, покрівля - суміс.) в 2010 році та зміну функціонального призначення будівлі зі складу інвентарю на будівлю спальний корпус , обставини чого підтверджуються даними технічного паспорту реєстровий НОМЕР_3 від 01.12.2016 і довідки № КТ 000826 від 01.12.2016, суд виходить з факту здійснення позивачем, самовільно, дій саме з реконструкції відповідного Об'єкту житлового фонду, а не його перепланування.

Зважаючи на викладене, судом не приймається посилання позивача на визначення поняття перепланування в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій , затв. наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року N 76 з тих підстав, що дані правила застосовуються до жилих будинків - будівель капітального типу, споруджених з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначених для постійного в них проживання, а не до об'єктів громадського призначення, призначених для тимчасового в них проживання, а відтак, в свою чергу, судом не приймається і посилання позивачем на п. 5 постанови Деякі питання надання дозволів на виконання підготовчих і будівельних робіт щодо здійснення будівельних робіт з перепланування.

У відповідності до пп. 8 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на одержання в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадових осіб, а також громадян та громадських об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання Держархбудінспекцією, безпосередньо через апарат та свої територіальні органи, покладених на неї завдань також визначається п.п. 6, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України .

Як свідчать матеріали справи, під час Перевірки головному інспектору будівельного контролю - ОСОБА_5 було надано технічний паспорт реєстровий НОМЕР_1 від 01.07.2016 (інженер ОСОБА_8 сертифікат НОМЕР_2), дані з якого і слугували підставами вважати, що позивачем було самовільно реконструйовано спальний корпус літ. О (фундамент - бетон, стіни - шл. блок, покрівля - суміс.), а також самовільно збудовано навіс літ. У (фундамент - бетон, покрівля - шифер) (а.с. 80-82).

За ч. 1 ст. 31 Проектна документація на будівництво Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , в редакції чинній на дату складення Документів, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Згідно положень ст. 34 Право на виконання будівельних робіт Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач не надав до суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, які випливають з підстав позову, зокрема, щодо представлення головному інспектору будівельного контролю - ОСОБА_5 на час Перевірки окрім технічного паспорту реєстровий НОМЕР_1 від 01.07.2016 також і: технічного паспорту реєстровий НОМЕР_3 від 01.12.2016 (інженер ОСОБА_8 сертифікат НОМЕР_2) та довідки № КТ 000826 від 01.12.2016.

В свою чергу, відповідачем доведено суду відсутність протиправних дій зі свого боку в частині висвітленої ним, за наслідками Перевірки в Документах інформації щодо наявності підстав вважати про факт вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема, зважаючи на дані технічного паспорту реєстровий НОМЕР_1 від 01.07.2016, а також відсутності документів про: виконані будівельні роботи з отриманням вихідних даних для проектування (містобудівні умови і обмеження); розроблення належним чином проектної документації; право на виконання будівельних робіт, чим останнім порушено вимоги ст.ст. 29, 31, 34, 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

За п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

З даних Припису слідує вимога головного інспектора будівельного контролю - ОСОБА_5 усунути допущені порушення в термін до 01.01.2017. Доказів виконання позивачем вимог Припису до 01.01.2017 до суду не подано.

За вказаних вище обставин, спростовуються доводи позивача щодо відсутності вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності в аспекті відповідної Перевірки.

Водночас, в питаннях відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що становить резолютивну частину постанови № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01, суд зауважує наступне.

21.11.2016 розглянувши матеріали Документів, головним інспектором будівельного контролю - ОСОБА_5 винесена постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 130 500,00 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, а саме за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

З огляду на те, що відповідачем Об'єкт будівництва віднесено до ІII категорії складності, вбачається, що фактично мова йде про порушення пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до п. 1 наказу Про прийняття національного стандарту ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва" від 14 травня 2013 року N 195 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, наказано прийняти з наданням чинності з 1 вересня 2013 року ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", розроблений ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельного виробництва".

Згідно п. 4.5 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва", характеристики можливих наслідків є підставою для класифікації об'єктів будівництва по трьох класах наслідків (відповідальності) - СС1, СС2 та СС3 та п'яти категоріях складності - І, ІІ, ІІІ, ІV та V.

Характеристики є загальними і обов'язковими для об'єктів будівництва і не залежать від їх функціонального призначення. Якщо для об'єктів будівництва певного функціонального призначення визначення наслідків від відмови потребує використання не тільки характеристик вказаних у таблиці 1, то можуть бути застосовані додаткові характеристики, які регламентуються відповідними будівельними нормами або стандартами, у т.ч. галузевими.

Для об'єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб, для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином: у громадських будинках кількість постійно (N 1 ) і тимчасово перебуваючих (N 2 ) людей визначається згідно з положеннями будівельних норм на відповідні типи будинків (п. 5.1.)

До характеристик можливих наслідків від відмови будинків, будівель, споруд, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відноситься: Можлива небезпека, кількість осіб , Для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті - до 100 осіб, що відноситься до ІІ категорії складності об'єктів будівництва.

З Документів не слідує про встановлення головним інспектором будівельного контролю - ОСОБА_5 - ІІІ категорії складності Об'єкта , виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт по якому має наслідком відповідальності суб'єктів містобудування у вигляді штрафу за такі правопорушення у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат, тобто 130 500,00 грн., з розрахунку: 1 450,00 грн. Х 90.

Суд додатково зауважує, що нежитлова будівля - база відпочинку по АДРЕСА_1 відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС1 і має ІІ категорію складності, що підтверджується висновком експертного будівельно-технічного дослідження № 9-16/д від 15.12.2016р. (копія висновку в справі).

Таким чином, відповідачем на час Перевірки не доведено факт належності Об'єкту до III категорії складності, а отже і обґрунтованість та законність оскаржуваної постанови у вказаній частині.

За приписами п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, в тому числі, накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідачем, з огляду на не доведеність факту належності Об'єкту до III категорії складності, неправомірно притягнуто позивача до відповідальності передбаченої абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , що свідчить про протиправність дій з боку відповідача в цій частині. Позивачем, з урахуванням зазначеного, доведено твердження про самостійне визначення відповідачем складності Об'єкта ІІІ категорії, без жодного обґрунтування такому рішенню, що суперечить положенням чинного законодавства.

Статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявність факту вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно Перевірки, з огляду на невиконання останнім вимог Припису до 01.01.2017, суд приходить до висновку, що позивачем, за викладених частково в позові підстав, не доведено обставин неправомірності прийняття відповідачем Припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил № С-0811/2 від 08.11.2016, з чого випливає про відсутність підстав для його скасування. Відповідачем, в свою чергу, надано суду достатні та належні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та доведено правомірність прийнятого ним Припису.

В частині позову щодо визнання протиправною та скасування Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01 від 21.11.2016, заявлені позивачем відповідні вимоги, за підстав доведеності ним відсутності обставин належності Об'єкту до III категорії складності, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності передбаченої абз. 3 п. 4 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , що свідчить про накладення штрафу не відповідно до закону. Відповідачем, в той же час, не спростовано зазначених позивачем в позові обставин у відповідній частині за вказаних вище судом фактів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, то судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 1, 6, 73-77, 79, 139, 194, 229, 242, 243, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Науково-виробничого підприємства Факел задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 3-2111/1-10/10-6/2111/08/01 від 21.11.2016.

3. Стягнути на користь Науково-виробничого підприємства Факел (ідентифікаційний код 22206222, адреса: 07343, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Воропаїв, вул. Київська, буд. 100), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень).

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення відповідно до ст. 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя К.С. Пащенко

Суддя О.М. Чудак

Суддя Т.І. Шейко