Ухвала

від 26.04.2018 по справі 908/667/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.04.2018 Справа № 908/667/18

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву від 13.04.2018 № 22 Товариства з обмеженою відповідальністю «КИСЕТ» (юридична адреса: 62458, Харківська область, Харківський район, смт. Покотилівка, вул. Фрунзе, 1, фактична адреса: 61052, м. Харків, вул. Суздальські ряди, 9, «Будинок торгівлі», оф. 512; поштова адреса: 61052, м. Харків, а/с 344, код ЄДРПОУ 33561090) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Екопрод» (юридична адреса: 60104, м. Запоріжжя, вул. Малиновського, 14-71, поштова адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 14-96, код ЄДРПОУ 40279897) коштів в загальній сумі 17670,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИСЕТ» звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою від 13.04.2018 № 22 про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Екопрод» основного боргу в сумі 10500,00 грн., пені в сумі 1872,73 грн., штрафу в сумі 2100,00 грн., втрат від інфляції в сумі 901,85 грн., 30% річних в сумі 2295,99 грн. на підставі договору про надання послуг № К/1-17/69 від 30.01.2017.

Під час проведення автоматизованого розподілу цієї справи між суддями, відповідно до Протоколу щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, автоматизований розподіл не відбувся, у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу цієї справи.

Відповідно до п. 46 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Запорізької області, у разі визначення автоматизованою системою неможливості здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ відповідно до підпункту 2.3.27 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу, у разі одночасного перебування всіх суддів у відрядженнях, відпустках, їх тимчасової непрацездатності та в інших передбачених законом випадках, у яких суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ, автоматизований розподіл судових справ здійснюється автоматизованою системою у робочий день, наступний за днем, коли відпали відповідні обставини.

Згідно з п. 47 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області у разі усунення обставин, що унеможливлюють здійснення автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судових справ, такий розподіл відбувається відповідно до вимог Положення про автоматизовану систему документообігу та цих Засад.

Станом на 25.04.2018 відпали обставини, передбачені п. 46 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Запорізької області, що є підставою для автоматизованого (повторного автоматизованого) розподілу судової справи позовної заяви (заяви, скарги, клопотання, тощо) між суддями.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2018 р., справу № 908/667/18 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КИСЕТ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Екопрод» основного боргу в сумі 10500,00 грн.

Щодо видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з боржника пені в сумі 1872,73 грн., штрафу в сумі 2100,00 грн., втрат від інфляції в сумі 901,85 грн., 30% річних в сумі 2295,99 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Вимоги про сплату пені та передбачених частиною другою статті 625 ЦК України інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань хоча й мають грошовий характер, але за своєю природою не є основним зобов'язанням.

Крім того, як зазначено у Пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 6232 від 23.03.2017 у господарському та цивільному видах судочинства запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження. Так, за заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника.

Як зазначено вище, окрім суми основного боргу, заявником заявлено до боржника вимогу щодо стягнення пені в сумі 1872,73 грн., штрафу в сумі 2100,00 грн., які є штрафними санкцієями в розумінні приписів ч. 1 ст. 230 ГК України, та втрат від інфляції в сумі 901,85 грн., 30% річних в сумі 2295,99 грн., які за своєю правовою природою не є основним зобов'язанням, тобто вимога заявника в цій частині не відповідає ч. 1 ст. 148 ГПК України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Екопрод» пені в сумі 1872,73 грн., штрафу в сумі 2100,00 грн., втрат від інфляції в сумі 901,85 грн., 30% річних в сумі 2295,99 грн., на підставі п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 148, п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 154, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

1. У видачі судового наказу Товариству з обмеженою відповідальністю «КИСЕТ» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Екопрод» пені в сумі 1872,73 грн., штрафу в сумі 2100,00 грн., втрат від інфляції в сумі 901,85 грн., 30% річних в сумі 2295,99 грн. відмовити.

2. Звернути увагу учасників судового процесу, що з судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади:http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса Господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання – 26.04.2018 року та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

          Суддя Т.А. Азізбекян