Рішення
від 10.04.2018 по справі 808/3449/17
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 квітня 2018 року 15:57Справа № 808/3449/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників

позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4;

відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі відокремленого підрозділу Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі відокремленого підрозділу Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 р. № НОМЕР_1 форми В4 відповідача,

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 р. № НОМЕР_2 форми Р відповідача,

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 р. № НОМЕР_3 форми В1 відповідача,

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 р. № НОМЕР_4 форми Р відповідача,

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 р. № НОМЕР_5 форми Р відповідача.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 25 липня 2017 року №54/28-10-47-14/14313866 (далі - Акт перевірки). На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № НОМЕР_1, яким було зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 142737 грн.,

- № НОМЕР_2, яким було зменшено суму грошових зобов'язань з ПДВ на 11051718,00 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями 7367812,00 грн. та за штрафними санкціями 3683906,00 грн.,

- № НОМЕР_3, яким було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12987737 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 6493868,50 грн.,

- № НОМЕР_4, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 79658985,75 грн., з яких сума за податковим зобов'язанням у розмірі 65091924 грн. та за штрафними санкціями 14567061,75 грн.

- № НОМЕР_5, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до державного бюджету, у розмірі 121428073,75 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 97142459,00 грн. та за штрафними санкціями 24285614,75 грн.

Позивач вважає, що висновки відповідача про вчинення позивачем порушень податкового законодавства мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження всіх наявних документів та спростовуються наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог законодавства.

Ухвалою від 16.11.2017 провадження у справі було відкрите, попереднє судове засідання призначене на 28.11.2017.

Ухвалою від 28.11.2017 за клопотанням представника відповідача провадження у справі було зупинене до 16.01.2018.

15.12.2018 набрала чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України.

15.01.2018 від позивача до суду надійшли додаткові письмові доводи по справі.

16.01.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позов.

Ухвалою від 16.01.2018 провадження у справі було поновлене.

Ухвалою від 16.01.2018 було відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 07.02.2018.

25.01.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив відповідача.

05.02.2018 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові заперечення.

06.02.2018 та 07.02.2018 від позивача до суду надійшли клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Ухвалою від 07.02.2018 було відкладене підготовче засідання по справі на 05.03.2018.

13.02.2018 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

05.03.2018 від відповідача до суду надійшли додаткові письмові доводи.

05.03.2018 у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 16.03.2018.

12.03.2018 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

14.03.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи та заперечення на письмові доводи відповідача із додатками.

Ухвалою від 16.03.2018 у задоволенні клопотання представника відповідача про продовження строку підготовчого провадження було відмовлено.

Протокольною ухвалою від 16.03.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Протокольною ухвалою від 16.03.2018 у судовому розгляді була оголошена перерва до 10.04.2018.

Представники позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримали, просили суд позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позові та відповідях на відзиви відповідача. В судовому засіданні представники позивача визнали наступні факти: завищення суми бюджетного відшкодування по операціях позивача із ТОВ ОСОБА_7 Гранд Дніпро на суму 1802,00 грн.; заниження доходу від реалізації послуг доставки напівпричепів в 2016 році, внаслідок чого був занижений податок на прибуток на суму 4572 грн. та, відповідно, занижена частина чистого прибутку на 3124 грн.; завищення витрат по науці в 2016 році, внаслідок чого був занижений податок на прибуток на 3019 грн., та, відповідно, занижена частина чистого прибутку на 10315 грн.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, запереченнях та письмових доводах у яких вказали, що під час проведення перевірки встановлені порушення норм Податкового кодексу України, які полягають - в завищенні витрат та податкового кредиту, а також в невключені безоплатно отриманих активів у складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з контрагентами з причин відсутності інформації щодо придбання товару по ланцюгу; в завищенні витрат на суму агентських послуг, які фактично не були надані за межами митної території України фірмою Brasen Development LLP (Великобританія, Маршалові острови); в не включенні до складу доходів суми залишку створеного забезпечення (фонду) преміювання, невиплаченого протягом строку встановленого на виплату (дванадцяти місяців згідно Додатку №14 Колективного Договору, затвердженого 10.03.2015 року), отже позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ.

В судовому засіданні представники відповідача просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 10.04.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін, розглянувши наявні матеріали та з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 12.05.2017 №40-46 та від 19.05.2017 №54, виданих Запорізьким управлінням відповідача, згідно п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2017 року, за результатами якої складено Акт перевірки.

Згідно висновків Акту перевірки (т. 2, стор. 219-221) перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч. 1 ст. 11-1 Закону України Про управління об'єктами державної власності від 21.09.2006 №185-V (далі - Закон №185), п. 1-3 Порядку відрахування до Державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 року №138, в результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу), що відраховується до Державного бюджету всього на суму 97142459 грн., в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 4662846 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 6128266 грн., за півріччя 2016 року у сумі 11965800 грн., за три квартали 2016 року у сумі 27032868 грн., за 2016 рік у сумі 29730395 грн., за 1 квартал 2016 року у сумі 62749218 грн.;

- п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2015), п. 44.1, п. 44.2, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (в редакції, що діяла з 01.01.2015), п.п. 5, 10 ОСОБА_8 (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, п.п. 5, 18 ОСОБА_8 (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року № 20, п. 1 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку в державному секторі 128 Зобов'язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2010 року №1629, Інструкції про застосування ОСОБА_7 рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV, в результаті чого занижено податок на прибуток в періодах, що перевірялися, на загальну суму на 65091924 грн., у тому числі по періодах: за 2014 рік у сумі 2468326 грн., за 2015 рік у сумі 6823677 грн., 1 квартал 2016 року у сумі 1793639 грн., за півріччя 2016 року у сумі 3502185 грн., за три квартали 2016 року у сумі 7912059 грн., за 2016 рік у сумі 9885859 грн., 1 квартал 2017 року у сумі 45914062 грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результате чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, у сумі 7367812 грн., в тому числі по періодам: вересень 2015 року - 1939780 грн., жовтень 2015 року - 1089313 грн., грудень 2015 року - 1421892 грн., червень 2016 року 2916827 грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результате чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у загальній сумі завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 13151815 грн., в тому числі по періодах: за січень 2014 року - 164078 грн., за лютий 2014 року - 89652 грн., за березень 2014 року - 57814 грн., за квітень 2014 року - 36815 грн., за червень 2014 року - 7584 грн., за вересень 2014 року - 79198 грн., за жовтень 2014 року - 128814 грн., за листопад 2014 року - 225459 грн., за грудень 2014 року - 112599 грн., за лютий 2015 року - 357331 грн., за березень 2015 року - 423035 грн., за квітень 2015 року - 248267 грн., за травень 2015 року - 277886 грн., за червень 2015 року - 118799 грн., за липень 2015 року 150695 грн., за січень 2016 року 211955 грн., за лютий 2016 року - 598665 грн., за березень 2016 року 1092204 грн., за квітень 2016 року - 315041 грн., за липень 2016 року - 2025879 грн., за серпень 2016 року - 824105 грн., за вересень 2016 року - 732629 грн., за жовтень 2016 року - 474653 грн., за листопад 2016 року - 739617 грн., за грудень 2016 року - 2103132 грн., за січень 2017 року - 873611 грн., за лютий 2017 року - 682298 грн.;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результате чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, на загальну суму 142737 грн., в тому числі по періодах: березень 2017 року - 142737 грн.;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України, а саме: податкова звітність позивача за ІІ та ІІІ квартал 2016 року, І квартал 2017 року подана з недостовірними відомостями та помилками, що призвело до зміни платника податку;

- пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 ПК України (у редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме: неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб у сумі 1467561,01 грн. до або під час виплати доходу на користь інших платників податку, відображена у податковому розрахунку за формою 1-ДФ у 1 кварталі 2014 року - 185667,67 грн., у ІІ кварталі 2014 року - 1281893,34 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 9 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VІ (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення), а саме: платником своєчасно не нараховано єдиний внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з невірним визначенням сукупного оподатковуваного доходу по 43 науковим працівникам, з яких утримується єдиний внесок у розмірі 6,1%, за період січень-червень 2014 року, на загальну суму 24466,36 грн.

На підставі Акту перевірки 19 серпня 2017 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З Акту перевірки вбачається, що перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товару між позивачем та його контрагентами, як наслідок, зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ, завищення витрат та не відображення безоплатно отриманих активів у складі доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ТОВ Промелектроніка , ТОВ Норма , ТОВ Торговий дім Еталон , ДП Спецсервіс-Центр , ТОВ Електрокомплект-А , ТОВ Технологія СП , ТОВ Електровік-Сталь , ПП ВКФ Промзварка , ПП Асія-А , ТОВ Омікрон ЕК , ТОВ АТД-Комплекс , ТОВ Балтелектрон Комплект , ТОВ Завод Гідропрогрес , ТОВ Артмакс 2010 , ТОВ Укрроскабель , ТОВ НПФ Оберон , ТОВ Інкотел Сістем , ТОВ Укренержи Холдинг , ТОВ Діджитал девайс юкрейн , ТОВ Дніпротеплоприлад , ТОВ Транс-універсал-груп , ТОВ Електроконтактні технології .

Як зазначено в Акті перевірки у зв'язку з відсутністю інформації щодо придбання контрагентами-постачальниками вищенаведеного товару у своїх постачальників, їх реалізація по ланцюгу на адресу позивача є неможливою. В підтвердження зазначеного перевіряючі в акті перевірки відображають взаємовідносини ТОВ Промелектроніка , ТОВ Норма , ТОВ Торговий дім Еталон , ДП Спецсервіс-Центр , ТОВ Електрокомплект-А , ТОВ Технологія СП , ТОВ Електровік-Сталь , ПП ВКФ Промзварка , ПП Асія-А , ТОВ Омікрон ЕК , ТОВ АТД-Комплекс , ТОВ Балтелектрон Комплект , ТОВ Завод Гідропрогрес , ТОВ Артмакс 2010 , ТОВ Укрроскабель , ТОВ НПФ Оберон , ТОВ Інкотел Сістем , ТОВ Укренержи Холдинг , ТОВ Діджитал девайс юкрейн , ТОВ Дніпротеплоприлад , ТОВ Транс-універсал-груп , ТОВ Електроконтактні технології з своїми постачальниками, та зазначають що відносно цих постачальників наявні кримінальні провадження з ознаками фіктивності , що згідно інформаційних баз даних ДФС України та за результатами аналізу податкової звітності у багатьох з цих постачальників свідоцтва платника анульовані; фінансові звіти до контролюючого органу не подавались; згідно даних ЄРПН та встановлених схем проходження товару по ланцюгу придбання контрагентами-постачальниками вбачається обрив ланцюга постачання товару, тобто вбачається невідповідність придбаного та реалізованого товару по всьому ланцюгу; відсутність факту здійснення імпортних операцій контрагентами-постачальниками при реалізації товарів імпортного походження з зазначенням кодів УКТ ЗЕД.

Тобто, сумніви відповідача ґрунтуються на тому, що відповідачу під час перевірки не вдалось дослідити ланцюг постачання товарів від третіх осіб на користь контрагентів позивача, у зв'язку з тим, що треті особи контрагентів ведуть бухгалтерський та податковий облік з порушенням законодавства України, зокрема порушують правила подання декларацій з податку на додану вартість та податку на прибуток (т.1 а.с. 125-258, т. 2 а.с. 1-398). Також відповідач вважає, що доказом нереальності господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами (ТОВ Норма , ТОВ Електрокомплект-А , ТОВ Технологія СП , ТОВ АТД-Комплекс , ТОВ Завод Гідропрогрес ) є відсутність сертифікатів якості або паспортів відповідності на отриману продукцію (т. 1 а.с. 159, т. 2 а.с. 24, 57, 88, 124).

У відзиві відповідача зазначено також про наявність кримінальних проваджень відносно:

- ТОВ Промелектроніка (ЄДРПОУ 24510970), а саме кримінальне провадження №42017081020000040 від 07.04.2017 порушене за ознаками статті 191 Кримінального кодексу України; кримінальне провадження №22017080000000051, порушене за ознаками статті 111 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження №22016160000000043 від 05.02.2016 року порушене за ознаками статті 191 Кримінального кодексу України кримінальне провадження №42017030220000029 від 03.03.2017 року, порушене за ознаками статті 191 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження №32017100110000024 від 22.02.2017 року порушене за ознаками статті 205 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження №32016080000000098 від 03.07.2017 року порушене за ознаками статті 212 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження № 12015100070005762 від 13.08.2015 року, порушене за ознаками статті 191 Кримінального кодексу України; також податковою здійснено посилання на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року у справі №808/1905/16, предметом розгляду якого були взаємовідносини ТОВ Промеелектроніка зі своїми постачальниками.

- ТОВ Норма (ЄДРПОУ 20474579) - кримінальне провадження №42016000000000201 від 12.01.2016 року, порушене за ознаками статті ч.3 ст 28, ч.2 ст. 205, ч.2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 209, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України відносно постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Норма ;

- ТОВ Електрокомплект-А (ЄДРПОУ 38919576) - кримінальне провадження №32015080000000034 від 16.04.2015 року, порушене відносно постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Електрокомплект-А ;

- ТОВ Укренержи Холдинг (ЄДРПОУ 38949190) - кримінальне провадження №12016080040003631, порушене відносно постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Укренержи Холдинг за ч.2 ст. 364 КК України;

- ТОВ Діджитал девайс юкрейн (ЄДРПОУ 35839481) - кримінальне провадження №3016250000000051, порушене відносно постачальників Товариства з обмеженою відповідальністю Діджитал девайс юкрейн .

Згідно із Актом перевірки, контролюючий орган дійшов висновків про неможливість підтвердити поставки товару по ланцюгу.

В акті перевірки також зазначено, що завищенні витрати на суму агентських послуг, які фактично не були надані за межами митної території України фірмою Brasen Development LLP (Великобританія, Маршалові острови). Податкова приходить до своїх висновків з огляду на пояснення директора НВ ТОВ ОКБ ТСП (ТОВ Техносоюзпроект ) ОСОБА_9, в яких зазначено, що компанія Brasen Development LLP , Великобританія, не приймала участі у веденні переговорів, підписанні та виконанні Контракту від 24.06.2011 № STE-4-43-k/ke-11 (т. 1 а.с. 84), а також з посиланням на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 у справі № 331/104/16-к, в якій йдеться про неправомірну сплату 3,59 млн. доларів США компанії Brasen Development LLP , Великобританія, за не надані агентські послуги протягом 2012-2015 років та робить висновок про порушення позивачем п.п. 138.1, 138.2, 138.10.3 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК (в редакції, що діяла до 01.01.2015), п.п. 44.1, 44.2 ст. 44, п. 134.1.1 ст. 134 ПК України (в редакції чинній з 01.01.2015), ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і завищення витрат на суму агентських послуг, які фактично не були надані за межами митної території України компанією Brasen Development LLP , Великобританія, за договором, укладеним з ДП ДГЗП Спецтехноекспорт у сумі 16578871 грн.

Крім цього, з Акту перевірки вбачається, що позивачем не включено до складу доходів суми залишку створеного забезпечення (фонду) преміювання, невиплаченого протягом строку встановленого на виплату. Податкова зазначає, що неправомірно обліковувалась частина суми залишку забезпечення (фонду) по кредиту рахунку 477 Забезпечення матеріального заохочення станом на 31.03.2017 у сумі 238534326 грн. в якості забезпечення преміювання працівників за виготовлення і поставку продукції на експорт у зв'язку зі спливом дванадцятимісячного строку з моменту виконання працівниками роботи, що давало їм право на отримання цієї премії (т. 1 а.с. 64); що термін виплати премії, забезпечення для якої сформовано у березні 2016 року на підставі протоколу засідання комісії з створення забезпечення преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт від 11.04.2016 у сумі 307 919 414 грн. сплинув у березні 2017 року (т. 1 а.с. 68); що позивач порушив терміни виплати премії, які передбачені умовами колективного договору, затвердженого директором підприємства та головою профспілкової організації (т. 1 а.с. 71); що ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення поставку продукції на експорт, затверджене директором підприємства та головою первинної профспілкової організації 01.09.2016 (Додаток № 14 до Колективного договору), прийнято неналежним чином (т. 1 а.с. 76).

В Акті перевірки також зазначено, що позивачем завищено податковий кредит внаслідок невідображення у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року розрахунку коригування ТОВ ОСОБА_7 Гранд Дніпро на суму 1801,71 грн. (т. 2 а.с. 184-186); що позивачем занижений фінансовий результат до оподаткування за 2015 рік на загальну сум 25400 грн. внаслідок не відображення в бухгалтерському обліку суми доходу (виручки) від реалізації послуги згідно акту виконаних робіт від 31.12.2015 року щодо транспортування напівпричепів на суму 30480,10 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 58-59); що позивачем занижений фінансовий результат до оподаткування за І квартал 2016 року на загальну сум 16772 грн. Заниження виникло внаслідок включення до фінансового результату суму витрат по науці в розмірі 1584525,20 грн., в той час як згідно рахунку 920.8 КБ Витрати по науці до складу адміністративних послуг враховано 1567753,20 грн. До перевірки підтвердження витрат по встановленій розбіжності у сумі 16772 грн. не надані (т. 1 а.с. 77-78).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Нормами п. 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Нормами п. 201.1 ст. 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм вбачається, що у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції (право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів чи послуг) та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення. Тобто, податковий кредит у платників податків виникають внаслідок здійснення реальної операції, а податкова накладна складається для її документального підтвердження. Податкова накладна сама по собі, без здійснення операції, не дає право на податковий кредит. За змістом наведених норм закону, право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять придбання товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають його цілям господарської діяльності, підтвердження обліковими, розрахунковими документами, та наявність податкової накладної.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 Закону №996, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За змістом ч. 1 ст. 9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абз. 1-7 ч. 2 ст. 9 Закону №996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом 9 частини 2 статті 9 Закону №996 визначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та не спростовано представниками відповідача, що позивачем до перевірки було надано договори, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспорті накладні, що, в свою чергу, підтверджує рух активів та зміну майнового стану.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим резюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

На момент здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами, визначеними в Акті перевірки, - останні були зареєстровані в установленому законом порядку, є платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містилися в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ, реєстрі платників ПДВ на сайті Державної фіскальної служби України.

Суд зазнає, що чинне законодавство України не ставить в залежність право платника податків - позивача - на віднесення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту від стану податкового обліку контрагентів, зокрема, і від сплати останніми своїх податкових зобов'язань і тим паче від неможливості доведення поставки товару за всім ланцюгом. Позивач не може нести відповідальність за невиконання постачальниками своїх контрагентів своїх податкових зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами та постачальниками контрагентів правил оподаткування, а тому позивач не зобов'язаний володіти інформацією відносно виконання податкових зобов'язань всіма суб'єктами у ланцюгу постачання.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у контрагентів достатніх матеріальних, трудових чи будь-яких інших ресурсів, як і наявність або відсутність таких контрагентів за юридичною адресою, чи неможливість проведення у суб'єкта господарювання перевірки, не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у таких суб'єктів господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Суд звертає увагу на те, що ніякі негативні обставини, які мають місце у контрагентів позивача, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки, як було встановлено судом, позивач виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів, а тим паче постачальників своїх контрагентів. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти поставку товару за всім ланцюгом на предмет виконання контрагентами в ланцюзі постачання вимог податкового законодавства та їх безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до своїх витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність реального характеру господарських операцій та настання правових наслідків, обумовлених договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, з підстав неможливості підтвердити рух товару за ланцюгом, відсутності необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не є передумовою для визначення господарської компетенції останніх та не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності або податкової дисципліни. При вчиненні контрагентами позивача порушень норм податкового чи іншого законодавства саме ці особи повинні нести відповідальність та інші негативні наслідки.

З огляду на норми Податкового кодексу України слід дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагентам, в сумі визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Викладені вище висновки висловлює та підтримує Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях, наприклад: ухвала ВАСУ від 27.01.2016 по справі №825/2164/14 К/800/48577/14; постанова ВАСУ від 28.01.2016 по справі №2-а-2413/12/2070 К/9991/74380/12; ухвала ВАСУ від 17.02.2016 по справі №821/4107/14 К/800/30249/15; та Верховний суд - постанова Верховного суду у справі №813/1497/17 від 21.02.2018 року.

Твердження фіскального органу у відзиві до адміністративного позову про наявність кримінальних проваджень не повинні братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів, тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.

Необхідно зазначити, що відповідачем не надані документи, які б свідчили про порушення кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва відносно безпосередніх контрагентів позивача, всі вони стосуються або постачальників контрагентів, або порушені відносно контрагентів за нормами іншої статті. Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.

Податковою крім власного зазначення про наявність кримінальних проваджень не надані документи підвереджуючи наявність таких проводжень (витяги з Єдиного реєстру кримінальних проваджень).

Посилання на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.05.2017 року у справі №808/1905/16, також не може слугувати доказом порушення законодавства позивачем, оскільки предметом дослідження даної справи були взаємовідносини ТОВ Промелектроніка зі своїми постачальниками і жодні документи по взаємовідносинам з позивачем в цьому рішенні не відображені.

Судом під час судового розгляду встановлено, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства. При укладанні договорів, зазначених в акті, сторонами були виконані необхідні умови, перераховані кошти, оформлені первинні документи, переданий товар.

Судом були досліджені первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів з контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, неправомірними. Взаємовідносини з зазначеними контрагентами встановлені виходячи з наступного:

ТОВ Промелектроніка . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №5/75-юр від 29.01.2008 року, на виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, подорожні листи, рахунки-фактури (т. 41, т. 42, т. 43, т. 44, т. 45, т. 46, т. 47, т. 48, т. 49, т. 50, т. 51, т. 52, т. 53, т. 54, т. 55, т. 56, т. 57, т. 58, т. 59, т. 60, т. 61), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 22, т. 23, т. 24, т. 25). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 1 а.с. 120-123). На сторінках 83-114 Акту перевірки (т. 1 а.с. 123-154) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Промелектроніка із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Промелектроніка із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Промелектроніка .

ТОВ Норма . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №5 від 15.07.2008 року. На виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, подорожні листи (т. 62, т. 63, т. 64, т. 65 а.с. 193-201, т. 70, т. 71, т. 73 а.с. 155-271, т. 74, т. 75, т. 76), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 15, т. 16, т. 17, т. 18 а.с. 1-104). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 1 а.с. 155-158). На сторінках 114-195 Акту перевірки (т. 1, а.с. 158-234) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Норма із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Норма із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Норма .

ТОВ Торговий дім Еталон . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №5/23юр від 20.01.2010 року та Договору поставки №17/177юр від 30.12.2014 року На виконання договорів складені приходні ордери, видаткові накладні, експрес-накладні (т. 65 а.с. 1-192, т. 66, т. 67, т. 68, т. 69, т. 72, т. 73 а.с. 1-154), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 5 а.с. 82-318, т. 6 а.с. 1-66). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 1 а.с. 235-239). На сторінках 200-213 Акту перевірки (т. 1 а.с. 239-252) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Торговий дім Еталон із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Торговий дім Еталон із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Торговий дім Еталон .

ДП Спецсервіс-Центр . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №11/187/13 від 27.07.2012 року та додаткової угоди №1 від 25.12.2013. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, експрес-накладні (т. 78 а.с. 124-160), податкові накладні, здійснена оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 92-99). На сторінках 317-327 Акту перевірки (т. 2 а.с. 99-109) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ДП Спецсервіс-Центр із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ДП Спецсервіс-Центр із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ДП Спецсервіс-Центр .

ТОВ Електрокомплект-А . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №13/10/6 від 26.11.2013 року. На виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (т. 37, т. 40 а.с. 35-314), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 12 а.с. 235-354, т. 13 а.с. 1-185). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 19-24). На сторінках 242-246 Акту перевірки (т. 2 а.с. 24-28) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Електрокомплект-А із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Електрокомплект-А із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Електрокомплект-А .

ТОВ Технологія СП . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №11/19/13 від 10.01.2013 року. На виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, подорожні листи (т. 36, т. 38, т. 39, т. 40 а.с. 1-34), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 13 а.с. 219-324, т. 14 а.с. 1-63). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 51-57). На сторінках 275-303 Акту перевірки (т. 2 а.с. 57-85) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Технологія СП із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Технологія СП із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Технологія СП .

ТОВ Електровік-Сталь . Взаємовідносини виникли на підставі Договору купівлі-продажу №17/34-юр від 09.04.2014 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, подорожні листи (т. 34 а.с. 121-169, т. 35), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 14 а.с. 64-192). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 1 а.с. 253-256). На сторінках 217-226 Акту перевірки (т. 1 а.с. 256-258, т. 2 а.с. 2-8) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Електровік-Сталь із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Електровік-Сталь із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Електровік-Сталь .

ПП ВКФ Промзварка . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №11/65/13 від 30.01.2013 року На виконання договору складені приходні ордери, накладні, експрес накладні (т. 31 а.с. 116-380, т. 32, т. 33, т. 34 а.с. 1-120), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 18 а.с. 105-415, т. 19, т. 20, т. 21). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 9-13). На сторінках 231-236 Акту перевірки (т. 2 а.с. 13-18) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ ПП ВКФ Промзварка із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ ПП ВКФ Промзварка із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ ПП ВКФ Промзварка .

ПП Асія-А . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №12/2007-03- АС-юр від 12.03.2007 року. На виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, експрес накладні (т. 27, т. 28, т. 29, т. 30, т. 31 а.с. 1-115), податкові накладні, здійснені оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 29-31). На сторінках 249-256 Акту перевірки (т. 2 а.с. 31-38) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ПП Асія-А із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ПП Асія-А із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ПП Асія-А .

ТОВ Омікрон ЕК . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №17/57-юр від 22.01.2015 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, подорожні листи, експрес-накладні (т. 77 а.с. 1-108), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 14 а.с. 257-375). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 38-43). На сторінках 261-268 Акту перевірки (т. 2 а.с. 43-50) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Омікрон ЕК із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Омікрон ЕК із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Омікрон ЕК .

ТОВ АТД-Комплекс . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №11/89/13 від 25.02.2013 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, експрес-накладні (т. 78 а.с. 37-109), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 6 а.с. 203-357, т. 7, т. 8 а.с. 1-88). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 86-89). На сторінках 307-309 Акту перевірки (т. 2 а.с. 89-91) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ АТД-Комплекс із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ АТД-Комплекс із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ АТД-Комплекс .

ТОВ Балтелектрон Комплект . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №17/241-юр від 14.07.2016 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, експрес-накладні (т. 78 а.с. 171-180), податкові накладні, здійснені оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 110-115). На сторінках 334-336 Акту перевірки (т. 2 а.с. 116-118) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Балтелектрон Комплект із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Балтелектрон Комплект із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Балтелектрон Комплект .

ТОВ Завод Гідропрогрес . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №17/183-юр від 03.06.2016 року. На виконання договору складені видаткова накладна, приходний ордер, експрес-накладна (т. 77 а.с. 188-191), податкові накладні, здійснені оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 119-123). На сторінках 343-344 Акту перевірки (т. 2 а.с. 125-126) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Завод Гідропрогрес із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Завод Гідропрогрес із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Завод Гідропрогрес .

ТОВ Артмакс 2010 . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №17/194-юр від 22.06.2015 року. На виконання договору складені приходні ордери, видаткові накладні, експрес-накладні, товарно-транспортні накладні (т. 77 а.с. 109-136), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 5 а.с. 1-50). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 126-129). На сторінках 347-350 Акту перевірки (т. 2 а.с. 129-132) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Артмакс 2010 із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Артмакс 2010 із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Артмакс 2010 .

ТОВ Укрроскабель . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №17/108-юр від 12.04.2016 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, експрес-накладні, подорожні листи (т. 77 а.с. 148-187), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 5 а.с. 51-81). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 132-135). На сторінках 353-357 Акту перевірки (т. 2 а.с. 135-139) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Укрроскабель із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Укрроскабель із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Укрроскабель .

ТОВ НПФ Оберон . Взаємовідносини виникли на підставі Договору №14062010 від 08.07.2010 року. Акт перевірки не містить жодних зауважень відповідача щодо форми та змісту первинних документів, якими підтверджується факт виконання даного правочину. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 139-142). На сторінках 360-362 Акту перевірки (т. 2 а.с. 142-144) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ НПФ Оберон із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ НПФ Оберон із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ НПФ Оберон .

ТОВ Інкотел Сістем . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №ІС-1503/17/291-юр від 31.08.2016 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, товарно-транспортна накладна (т. 78 а.с. 110-113), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 144-147). На сторінках 365-367 Акту перевірки (т. 2 а.с. 147-149) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Інкотел Сістем із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Інкотел Сістем із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Інкотел Сістем .

ТОВ Укренержи Холдинг . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №17/39-юр від 17.04.2014 року та Договору поставки №17/392-юр від 22.11.2016 року. На виконання договорів складені видаткові накладні, приходні ордери, товарно-транспортні накладні (т. 77 а.с. 137-143), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар. Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 149-153). На сторінках 371-373 Акту перевірки (т. 2 а.с. 153-155) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Укренержи Холдинг із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Укренержи Холдинг із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Укренержи Холдинг .

ТОВ Діджитал девайс юкрейн . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №17/223-юр від 04.07.2016 року. На виконання договору складені видаткова накладна, приходний ордер, експрес-накладна (т. 77 а.с. 144-147), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 14 а.с. 193-242). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 155-156). На сторінках 374-376 Акту перевірки (т. 2 а.с. 156-158) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Діджитал девайс юкрейн із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Діджитал девайс юкрейн із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Діджитал девайс юкрейн .

ТОВ Дніпротеплоприлад . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №5/391-юр від 18.12.2009 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, подорожні листи (т. 26), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 6 а.с. 68-202, т. 8 а.с. 89-339, т. 9, т. 10, т. 11, т. 12 а.с. 1-234). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 158-164). На сторінках 382-383 Акту перевірки (т. 2 а.с. 164-165) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Дніпротеплоприлад із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Дніпротеплоприлад із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Дніпротеплоприлад .

ТОВ Транс-універсал-груп . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №11/33/13-юр від 16.01.2013 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, експрес-накладні (т. 78 а.с. 161-170), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 14 а.с. 243-256). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 165-168). На сторінках 386-387 Акту перевірки (т. 2 а.с. 168-169) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Транс-універсал-груп із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Транс-універсал-груп із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Транс-універсал-груп .

ТОВ Електроконтактні технології . Взаємовідносини виникли на підставі Договору поставки №17/99-юр від 05.04.2016 року. На виконання договору складені видаткові накладні, приходні ордери, товарно-транспортні накладні (т. 78 а.с. 114-123), податкові накладні, здійснені повна оплата за поставлений товар (копії платіжних доручень наявні в т. 13 а.с. 186-218). Зміст зазначених правовідносин описаний в Акті перевірки (т. 2 а.с. 170-172). На сторінках 390-391 Акту перевірки (т. 2 а.с. 172-173) відповідачем наведена податкова інформація щодо взаємовідносин ТОВ Електроконтактні технології із його контрагентами, а також інформація щодо цих контрагентів, яка безпосередньо не стосується взаємовідносин ТОВ Електроконтактні технології із позивачем, а висвітлює суб'єктивну оцінку діяльності ТОВ Електроконтактні технології .

Щодо відсутності сертифікатів або паспортів відповідності на отриману продукцію від ТОВ Норма , ТОВ Електрокомплект-А , ТОВ Технологія СП , ТОВ АТД-Комплекс , ТОВ Завод Гідропрогрес суд зазначає, що сертифікат або паспорт не є первинними документами в розумінні 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і відповідно відсутня обов'язковість їх зберігання. Крім того, цими документами жодним чином не підтверджується рух активів.

Щодо відображення позивачем у складі витрат вартості агентських послуг, які за позицією відповідача не були надані фірмою Brasen Development LLP за договором, укладеним з комісіонером ДП ДГЗП Спецтехноекспорт , суд зазначає наступне.

На сторінках 39-43 Акту перевірки (т. 1 а.с. 79-83) відповідачем детально описані правовідносини позивача із ДП ДГЗП Спецтехноекспорт , описані первинні документи на підставі яких позивачем у 2014-2015 роках оплачувались агентські послуги цього підприємства.

З обставин справи вбачається, що первинним документом, який підтверджує здійснення операції з надання агентських послуг компанією Brasen Development LLP ДП ДГЗП Спецтехноекспорт є акт виконаних робіт, який надано до перевірки. Доказів участі позивача у його складанні відповідач суду не надав. Документ складено за всіма правилами, роботи прийняті Комісіонером, умови комісійного договору між позивачем та ДП ДГЗП Спецтехноекспорт виконані в повному обсязі. Тому підстав для не відображення документів в бухгалтерському та податковому обліку судом не встановлено. Посилання на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 16 лютого 2016 року по справі №331/104/16-к , яка начебто підтверджує таку безпідставність є необґрунтованим, оскільки з тексту ухвали вбачається, що справа стосувалася виключно надання тимчасового доступу слідчому до документів з подальшим вилученням оригіналів, а питання оплати не було предметом розгляду.

Що стосується запиту ДФС України від 06.10.2014 № 4472/3/99-99-12-01-02-16 та відповідь на нього, то вказані докази, не відповідають критеріям належності та допустимості, передбаченим КАС України. Тим більше, оригінал пояснень директора НВ ТОВ ОКБ ТСП (ТОВ Техносоюзпроект ) ОСОБА_9, щодо участі компанії Brasen Development LLP , Великобританія, у веденні переговорів, підписанні та виконанні Контракту від 24.06.2011 №-43-k/ke-11, відповідачем суду не надані.

Відповідачем суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження факту ненадання компанією Brasen Development LLP агентських послуг на виконання Контракту від 24.06.2011 №-43-k/ke-11.

Суд, дослідивши порушення визначені в акті перевірки в частині не включення до складу інших доходів суми залишку створеного забезпечення для преміювання працівників підприємства за виготовлення і поставку продукції на експорт, встановив, що позивачем здійснено облік частини суми залишку забезпечення (фонду) по кредиту рахунку 477 Забезпечення матеріального заохочення , який станом на 31.03.2017 становив 238534326,00 грн.

Саме сума залишку забезпечення, створеного за Протоколом засідання комісії про створення забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт від 11.04.2016 в Акті перевірки вказана як та, що не підпадає під визначення поняття Забезпечення матеріального заохочення та Поточні виплати працівникам , оскільки не виплачена працівникам протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому вони виконали роботу та збільшує фінансовий результат від господарської діяльності позивача (стор. 24 Акту перевірки - т. 1 а.с. 64), що, з позиції відповідача, є порушенням пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи згідно Протоколу засідання комісії про створення забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт від 11.04.2016 (далі по тексту - Протокол від 11.04.2016), виходячи з суми планового прибутку та враховуючи фінансовий стан підприємства, визначено суму забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт в розмірі 307919414,00 грн.

Оформлення розглянутого Протоколу від 11.04.2016 відповідає вимогам до документів, передбачених Національним стандартом України Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 , затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55 (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Вимоги до оформлювання документів). На них наявні всі особисті підписи та необхідні реквізити позивача. За класифікацією р.3 Державного класифікатору управлінської документації ДК 010-98, затвердженої наказом Держстандарту України від 31.12.1998 року № 1024 (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Класифікатор управлінської документації) Протокол засідання комісії, комітету, робочої групи (код 020126) віднесено до організаційно-розпорядчої документації. У цьому документі наявні всі, передбачені п. 2ст. 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність обов'язкові реквізити. Відповідачем не заперечується розмір створеного забезпечення, підстави складання та належне оформлення зазначених документів. Отже, визначені у розглянутому Протоколі від 11.04.2016 господарські операції, в досліджуваному випадку - створення забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт в сумі 307919414,00 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску, відображається в даних бухгалтерського обліку позивача.

Відповідачем ставиться в порушення не включення до складу інших доходів позивача суми залишку створеного забезпечення (фонду) преміювання за поставку продукції на експорт, не виплаченого протягом 12 місяців по закінченні місяця, у якому здійснено виконання зовнішньоекономічного контракту, в сумі 238534326,00 грн., що визнано заниженням фінансового результату в Акті перевірки (порушенням пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Термін забезпечення , як зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу чинним законодавством визначено у п. 4 ОСОБА_8 (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №20, який зареєстровано Міністерством юстиції України 11.02.2000 за №85/4306 (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - ОСОБА_8 "Зобов'язання"), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Термін зобов'язання чинним законодавством визначено у ст. 1 Закону №996, як заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Тобто, створення суб'єктом господарювання забезпечення означає визнання ними та відображення в даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності заборгованості з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Пунктом 5 ОСОБА_8 Зобов'язання визначено, що зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Згідно п. 14 ОСОБА_8 "Зобов'язання", забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі економічні вигоди, та його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

За п.16 цього ОСОБА_8 "Зобов'язання" сума забезпечення визначається за обліковою оцінкою ресурсів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), необхідних для погашення відповідного зобов'язання, на дату балансу.

Виходячи з викладеного, вказана у Протоколі засідання комісії про створення забезпечення сума забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку на експорт виробів за контрактом № USE-16.1-1-D/K-15 від 14.01.2015 у розмірі 39% від суми реалізації у розмірі 307919414,00 грн. з урахуванням єдиного соціального внеску відповідає законодавчому визначенню забезпечення, оскільки:

- зобов'язання по виплаті премій виникло у Підприємства внаслідок виконання вищевказаного контракту;

- зобов'язання визначено у грошовій сумі з урахуванням вартості контракту та складових його собівартості;

- сума зобов'язання розрахована виходячи з планового прибутку контракту;

- термін погашення, тобто виконання цього зобов'язання, конкретно не встановлено;

- виплата премій призведе до зменшення грошових коштів, тобто ресурсів Підприємства;

- зобов'язання по виплаті премій затверджено належним чином оформленим організаційно-розпорядчим документом Підприємства.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, що обумовлено ч. 3 ст. 9 Закону №996. Тобто, підтверджені первинними документами дані щодо результатів господарських операцій підприємства, в тому числі ті, що стосуються створення забезпечень, містяться в облікових регістрах підприємств. З цього слідує, що саме облікові регістрі підприємства є джерелом підтвердженої первинними документами та систематизованої інформації щодо фактів та результатів його економічної та господарської діяльності. А також за їх даними можливо відслідкувати порядок здійснення господарських операцій та зміни цього порядку, розрахувати загальну вартість цих операцій за визначені періоди.

Як зазначено в Акті перевірки, облік забезпечень по Підприємству ведеться на рахунку аналітичного обліку по рахунку 477 у розрізі протоколів засідання комісії із створення забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт, наказів Про створення забезпечення преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт та наказів Про заохочення про нарахування та виплату премій за виготовлення і поставку продукції на експорт. Призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств викладено в Інструкції про застосування ОСОБА_7 рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 р. за № 893/4186 (далі по тексту - Інструкція №291), яка встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Отже, відповідно до вказаної в облікових регістрах кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, можливо дослідити здійснення підприємствами господарських операцій, в даному випадку - створення забезпечень.

Згідно із Інструкцією №291 ОСОБА_7 рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою - номер синтетичного рахунку, третьою - номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, класу й коду синтетичного рахунку. Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього ОСОБА_7 рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

За приписами Інструкції №291 на рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів). За кредитом цього рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання. Вищевказаною Інструкцією передбачено, що бухгалтерський рахунок 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" має такий субрахунок: 477 "Забезпечення матеріального заохочення". На субрахунку 477 "Забезпечення матеріального заохочення" ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

При цьому судом береться до уваги, що перелік забезпечень за субрахунком 477, про які йдеться в Інструкції № 291, містить невичерпний перелік, а саме: на субрахунку 477 Забезпечення матеріального заохочення ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому. Як слідує з наведеного, перелік забезпечень за субрахунком 477 в Інструкції № 291 не є вичерпним. Тобто, в силу ст. 8 Закону №996 ( Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. ) Позивач може самостійно встановлювати види забезпечень, які можуть бути спрямовані на заохочення працівників, у тому числі такі, що сплачуються після закінчення 12-ти місячного терміну.

При цьому суд звертає увагу на те, що суб'єкт господарювання в правовій державі діє за принципом що не заборонено, те дозволено , тоді як орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, в силу приписів ст. 19 Конституції України, повинні діяти за принципом заборонено все, що не дозволено .

Інструкція № 291 лише встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку, але не визначає, які види фондів (забезпечень) має право створювати підприємство. Право позивача на створення різноманітних фондів (забезпечень) передбачено главою 8 Господарського кодексу України, згідно якого підприємство має право утворювати спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю, та використовувати їх відповідно до затвердженого фінансового плану. Згідно фінансового планів підприємства за вказані періоди, позивач мав право спрямовувати кошти на виплату премій працівникам.

До матеріалів справи додано обліковий регістр по рахунку 477 за 2016 рік, 1 квартал 2017 року та квітень-грудень 2017 року (т. 78 а.с. 9). Ця відомість відповідає вимогам до облікових регістрів, визначеним ст. 9 Закону №996. За даними цього регістру за контрактом № USE-16-1-1-D/K від 14.01.2015 у 2016 році було створено забезпечення у розмірі 307919414,00 грн., враховане по кредиту цього субрахунку протягом 2016 року, що відповідає строку складання Протоколу засідання комісії про створення забезпечення та нормам Інструкції №291. За даними оборотів по дебету субрахунку 477 бухгалтерського рахунку 47 з нього використано 23118047,65 грн., залишок на кінець 2016 року вказано у розмірі 284801365,35 грн.

Протягом 1 кв. 2017 року як використане забезпечення за вказаним контрактом за дебетом субрахунку 477 зазначено у сумі 46267039,91 грн. та залишок по кредиту на кінець 1 кв.2017 року у розмірі 238534326,44 грн.

Отже, станом на 31.03.2017 зазначене забезпечення не використане у повному обсязі. При цьому жодним нормативним актом на позивача не покладений обов'язок виплати премії лише протягом 12 місяців з дня виникнення у працівників такого права, та, відповідно, не виплачувати їм премію після спливу цього строку.

Відтак, це зобов'язання не є таким, що не підлягає погашенню працівникам позивача, а тому норма п. 5 ОСОБА_8 Зобов'язання до правовідносин позивача із його працівниками не може бути застосована.

Протягом 2-4 кварталів 2017 року як використане забезпечення за контрактом за дебетом субрахунку 477 зазначено 129304921,64 грн. та залишок по кредиту на кінець 2017 року у розмірі 109229404,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи порядок створення забезпечення для преміювання працівників підприємства за виготовлення і поставку продукції на експорт передбачений ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт, що є Додатком № 14 до Колективного договору позивача, на підставі якої було проведено засідання комісії і створено забезпечення для преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт, оформлене протоколом від 11.04.2016 р.

Матеріалами справи та вимогами чинного законодавства спростовується твердження відповідача, що термін виплати премії, забезпечення для якої сформовано у березні 2016 року на підставі протоколу засідання комісії з створення забезпечення преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт від 11.04.2016 у сумі 307 919 414 грн. сплинув у березні 2017 року.

Так, згідно з додатком № 14 до Колективного договору, який затверджено директором підприємства та головою первинної профспілкової організації 10.03.2015, розроблено ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт, яким передбачено: виплата премії працівникам за рахунок створеного забезпечення (фонду) здійснюється протягом дванадцяти місяців по закінченні місяці в якому здійснено виконання зовнішньоекономічного контракту або його частини за умови наявності фінансових коштів на підприємстві.

30 серпня 2016 року на спільному засіданні профспілкового комітету і адміністрації підприємства була розглянута та погоджена нова редакція ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт (протокол спільного засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації і адміністрації підприємства №34 від 30.08.2016 року - т. 78 а.с. 7-9), у зв'язку з чим до Додатку 14 до Колективного договору внесені відповідні зміни, які підписані 01.09.2016 року директором підприємства та головою профспілкової організації (редакція від 01.09.2016 року).

За приписами ч. 2 ст. 9 Закону України Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 № 3356-XII (далі - Закон №3356) колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Частиною 11 цієї статті визначено, що галузеві (міжгалузеві) і територіальні (обласні та республіканська) угоди підлягають повідомній реєстрації в установленому порядку центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, а колективні договори і територіальні угоди іншого рівня - місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. При цьому законодавство України не ставить в залежність дію колективного договору від його реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, тому посилання відповідача щодо не проведення повідомної реєстрації Додатку 14 до Колективного договору від 01.09.2016 року суд не приймає до уваги.

Відповідно до Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 13.02.2013 №115 (далі - Порядок) повідомна реєстрація проводиться з метою засвідчення автентичності примірників і копії поданих на реєстрацію галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів (далі - угоди (договори) для забезпечення можливості врахування їх умов під час розгляду уповноваженими органами трудових спорів (індивідуальних і колективних), що можуть виникнути за результатами виконання умов таких угод (договорів). Таким чином, законодавець визначає сферу застосування факту повідомної реєстрації - розгляд трудових спорів і ніяким чином не пов'язує факт реєстрації з чинністю Колективного договору. Натомість діюче законодавство визначає умову набуття чинності Колективним договором - відповідно до ст.9 Закону України Про колективні договори та угоди колективний договір, угода набирають чинності з дня їх підписання представниками сторін або з дня, зазначеного у колективному договорі, угоді. Згідно пункту 1.9 Колективного договору Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра 2016 року Колективний Договір набуває чинності після схвалення його на конференції трудового колективу і підписання представниками сторін, та діє до ухвалення нового КД. Колективний договір 2016 року був схвалений 15.03.2016 року та підписаний представниками сторін. В якості додатку №14 до Колективного Договору на 2016 рік було визначено ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт (редакція від 15.03.2016 року).

З огляду на викладене Додаток № 14 до Колективного договору між адміністрацією і трудовим колективом КП НВК Іскра на 2016 рік (ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт в редакції від 01.09.2016 року - т. 78 а.с. 2) набув чинності 01 вересня 2016 року відповідно до норм чинного законодавства. ОСОБА_8 про преміювання з 01.09.2016 передбачають виплату премії працівникам підприємства за рахунок забезпечення, створеного для виплати премії працівникам підприємства за виготовлення і поставку продукції на експорт до повного погашення такого забезпечення. Отже, адміністрація підприємства взяла зобов'язання перед трудовим колективом виплатити премію за рахунок забезпечення для виплати премії працівникам підприємства за виготовлення і поставку продукції на експорт в повному обсязі. Враховуючи вищевикладене, це зобов'язання адміністрації перед трудовим колективом є обов'язковим до виконання і підлягає погашенню.

З цих підстав посилання відповідача на норми ОСОБА_8 про преміювання в редакції від 10.03.2015, за наявності нової редакції вказаного положення чинної з 01.09.2016 є необґрунтованим.

Колективний договір є основним документом, який регулює виробничі, трудові та соціально-економічні відносини між трудовим колективом підприємства та його адміністрацією. Правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців визначаються Кодексом законів про працю та Законом України Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 №3356-XII. Відповідно до норм ст. 5 Закону України Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 №3356-XII умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Невиконання умов, укладених колективних договорів і угод тягне за собою відповідальність.

Згідно ст. 15 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року №108/95-ВР умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі. Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці. Тобто, обов'язок з виплати премії здійснюється в першочерговому порядку, на відміну від інших платежів. Таким чином, ОСОБА_8 про преміювання за виготовлення і поставку продукції на експорт, які є частинами Колективного договору підприємства, встановлюють порядок створення забезпечень на виплату премій, що є складовими заробітної плати, та порядок їх виплати.

За висновками Акту перевірки, сума нарахованого забезпечення (фонду), згідно Протоколу засідання комісії про створення забезпечення, яка не виплачена працівникам протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому вони виконали роботу не підпадає під визначення поняття Забезпечення матеріального заохочення та Поточні виплати працівникам .

Термін поточних виплати працівнику, як виплат працівнику (окрім виплат при звільненні та виплат інструментами власного капіталу підприємства), які підлягають сплаті в повному обсязі протягом дванадцяти місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконував відповідну роботу передбачено у п. 4 ОСОБА_8 (стандарту) бухгалтерського обліку 26 "Виплати працівникам", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10. 2003 року N 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.11.2003 р. за №1025/8346 (зі змінами і доповненнями) (далі по тексту - ОСОБА_8 "Виплати працівникам"), яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати (у грошовій і не грошовій формах) за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно п. 5 цього ОСОБА_8 поточні виплати працівникам включають: заробітну плату за окладами та тарифами, інші нарахування з оплати праці; виплати за невідпрацьований час (щорічні відпустки та інший оплачуваний невідпрацьований час); премії та інші заохочувальні виплати, що підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконують відповідну роботу, тощо. Відповідно до п.6 ОСОБА_8 Виплати працівникам , нарахована сума виплати працівникам за роботу, виконану ними протягом звітного періоду, визнається поточним зобов'язанням. Премії та інші заохочувальні виплати визнаються зобов'язанням через створення забезпечення у звітному періоді, якщо робота, виконана працівниками у цьому періоді, дає їм право на отримання таких виплат у майбутньому, що вказано у п. 8 цього ОСОБА_8.

Тобто, премія та інші заохочувальні виплати включається до складу поточних виплат працівникам суб'єкта господарювання. Оскільки премія є складовою заробітної плати, внаслідок відсутності строку позовної давності, при несвоєчасній виплаті, зобов'язання підприємства по виплаті премії у повному обсязі в майбутньому, у Позивача залишається.

Відповідно до ст. 1 Закону №996 національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Згідно пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних ОСОБА_8 (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Так, зокрема пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

З огляду на зазначене спростовуються твердження відповідача, що сума нарахованого забезпечення, яка невиплачена працівникам протягом дванадцяти місяців, не підпадає під визначення поняття Забезпечення матеріального заохочення та Поточні виплати працівникам .

Зазначені висновки також підтверджуються висновком експерта за результатами проведення економічної експертизи №93-02/18 від 05.02.2018 року.

Наданий відповідачем висновок експерта №005-МОА/18 за результатами проведення економічної експертизи від 05.04.2018 суд не бере до уваги, оскільки, як встановлено судом з Акту перевірки, в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не покладене несвоєчасне формування позивачем забезпечення матеріального заохочення (субрахунок 477), тобто формування цього забезпечення не в періоді в якому працівниками виконані роботи, а в періоді в якому відбулось виконання експортного контракту. Крім того, цей висновок не містить будь-якої конкретної дати, станом на яку позивач, на думку експерта, повинен був сформувати забезпечення матеріального заохочення (субрахунок 477), і ним не спростовується право позивача на формування такого забезпечення.

Щодо посилання відповідача в Акті перевірки (т. 1 а.с. 68, 72) на норми ОСОБА_8 (стандарту) бухгалтерського обліку 26 Виплати працівникам , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.10.2003 №601 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 10.11.2003 за № 1025/8346, стосовно виплати премій працівникам лише протягом 12 місяців по закінченні місяця, у якому працівник виконав відповідну роботу, суд зазначає, що на переконання суду норми цього стандарту не регламентують питання оплати праці працівників, не встановлюють та не можуть встановлювати правило на яке посилається відповідач.

Щодо завищення позивачем податкового кредиту внаслідок невідображення у податковій звітності з ПДВ за грудень 2014 року розрахунку коригування ТОВ ОСОБА_7 Гранд Дніпро на суму 1801,71 грн. (т. 2 а.с. 184-186); заниження позивачем фінансового результату до оподаткування за 2015 рік на загальну сум 25400 грн. внаслідок не відображення в бухгалтерському обліку суми доходу (виручки) від реалізації послуги згідно акту виконаних робіт від 31.12.2015 року щодо транспортування напівпричепів на суму 30480,10 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 58-59); та заниження позивачем фінансового результату до оподаткування за І квартал 2016 року на загальну сум 16772 грн., яке виникло внаслідок включення до фінансового результату суму витрат по науці в розмірі 1584525,20 грн., в той час як згідно рахунку 920.8 КБ Витрати по науці до складу адміністративних послуг враховано 1567753,20 грн. і до перевірки підтвердження витрат по встановленій розбіжності у сумі 16772 грн. не надані (т. 1 а.с. 77-78), суд зазначає, що в позові позивач не спростовує обґрунтованості висновків відповідача щодо допущення позивачем зазначених порушень. Так само матеріалами справи не спростовані такі висновки відповідача. Крім того, в судовому засіданні представники позивача визнали факт допущення позивачем таких порушень.

Відтак, судом встановлено, що зазначені в попередньому абзаці порушення були допущені позивачем, через що у суду відсутні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі, як про це просить позивача. Відтак, з урахуванням наведених вище висновків суду, позов підлягає частковому задоволенню, а саме: податкові повідомлення-рішення №0005804714 та №0005814714 є протиправними та підлягають скасуванню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення №0005824714, №0005834714 та №0005874714 є протиправними та підлягають скасуванню в частині.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку із чим позовні вимоги є частково доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №0005804714 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №0005814714 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №0005824714 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12985935,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6492967,5 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №0005834714 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 79 650 640, 00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 65084333,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14566307,00 грн.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2017 року №0005874714 Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем частина чистого прибутку у розмірі 121 411 275,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 97129020,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 24282255,00 грн.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

8. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 476 029 три мільйони чотириста сімдесят шість тисяч двадцять дев'ять) гривень 09 копійок присудити на користь Казенного підприємства Науково-виробничий комплекс Іскра (69071, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, буд. 84; код ЄДРПОУ 14313866) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 20.04.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко

СудЗапорізький окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.04.2018
Оприлюднено02.05.2018
Номер документу73695546
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —808/3449/17

Ухвала від 28.05.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 09.10.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 24.09.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 30.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 09.08.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 21.03.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Ухвала від 25.02.2019

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Пасічник С.С.

Постанова від 10.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Постанова від 10.12.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

Ухвала від 24.10.2018

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Добродняк І.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні