Рішення

від 20.04.2018 по справі 810/3720/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2018 року м.Київ справа № 810/3720/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІС" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСІС" (далі-позивач або ТОВ ОСІС ) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі-відповідач або ГУ ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порядку пп.75.1.1. п.75.1 ст. 75, ст. 76 р.ІІ Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ ОСІС строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої Головним управлінням ДФС у Київській області складено акт перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг ТОВ ОСІС - продавцем товарів/послуг, який зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами розгляду акту перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 447466,54 грн.

Позивач вказує, що виходячи зі змісту положень п. 46.1 ст. 46, пп.75.1.1. ст. 75, п. 76.1 ст. 76, абз. 16 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції до змін, внесених Законом №1797-VIII, які почали діяти з 01.01.2017), пп. 2.5, 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165, п. 3.1. Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 19.06.2012 № 522, податкові накладні не є податковою звітністю, а тому вони не можуть бути предметом камеральної перевірки, оскільки це є перевірка саме даних податкової звітності, за результатами якої встановлюється наявність або відсутність помилок (порушень у податковій звітності, неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності. Разом з цим, як стверджує позивач, зі змісту акту перевірки вбачається, що предметом камеральної перевірки була не податкова звітність ТОВ ОСІС , а встановлення наявності порушення визначеного податковим законодавством дотримання термінів реєстрації спірних податкових накладних, виданих позивачем у період квітень, листопад, грудень 2016 року.

Також позивач зазначає, що дотримання термінів реєстрації спірних податкових накладних не є тим об'єктом, який підлягає дослідженню та аналізу відповідачем шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, що відповідає приписам абз. 2 п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України.

Крім цього, позивач наголошує, що аналізуючи дати оформлення податкових накладних №84, №278, №279 та №280 та співставляючи їх зі змістом акту перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 й з інформацією з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стає зрозумілим, що перевірка звітного періоду 2016 року здійснювалась у 2017 році за правилами пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, однак у період виписки спірних податкових накладних предметом камеральної перевірки не могли бути своєчасність подання податкової декларації (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На думку позивача, Головне управління ДФС у Київській області лише з 01.01.2017 отримало повноваження проводити камеральні перевірки дотримання термінів своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, які оформлені з січня місяця 2017 року. Таким чином, позивач стверджує, що події та операції ТОВ ОСІС у 2016 році не можливо перевіряти на відповідність податковим нормам, які набрали чинності з 01.01.2017 та які не діяли на момент виникнення податкових зобов'язань за виписаними спірними податковими накладними, відповідно 26.04.2016, 08.11.2016, 25.11.2016 та 27.12.2016.

Також позивач наголошує, що враховуючи приписи п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України (у редакції до 01.01.2017) та дані з Електронного кабінету платника щодо реєстрації податкової декларації за грудень 2016 року, яка була прийнята 19.01.2017, граничний 30-ти денний строк проведення камеральної перевірки сплив 18.02.2017, тому, беручи до уваги, що на час оформлення спірних податкових накладних у квітні, листопаді та грудні 2016 року для камеральної перевірки звітності з податку на додану вартість було встановлено особливий порядок, передбачений вказаною вище нормою Податкового кодексу України, відповідачем у порушення зазначених приписів податкового законодавства було неправомірно проведено 17.07.2017 оскаржувану камеральну перевірку за звітні періоди 2016 року.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" із проведенням підготовчого провадження.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення проти позову, в яких зазначено, що ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ ОСІС , за результатами якої складено акт про результати перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 та встановлено факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Так, відповідач стверджує, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а саме: податкова накладна №84 від 26.04.2016 на суму ПДВ 4105,40 грн. зареєстрована 13.05.2016, кількість днів затримки складає 2 дні; податкова накладна №278 від 08.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн. зареєстрована 12.01.2017, кількість днів затримки складає 50 днів; податкова накладна №279 від 25.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн. зареєстрована 12.01.2017, кількість днів затримки складає 33 дні; податкова накладна №280 від 27.12.2016 на суму ПДВ 4173200,00 грн. зареєстрована 12.01.2017, кількість днів затримки складає 1 день.

Таким чином, відповідач вказує, що на підставі п. 201.10 ст. 201, п. 120 (1).1 статті 120 (1) Податкового кодексу України та відповідно до результатів проведеної перевірки ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 № НОМЕР_1 про застосування до ТОВ ОСІС штрафних санкцій у розмірі 447466,54 грн.

У судових засіданнях 30.11.2017, 16.01.2018 та 30.01.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

У судових засіданнях 30.11.2017 та 01.03.2018 представник відповідача проти позову заперечував.

У судове засідання, призначене на 01.03.2018, з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання 01.03.2018 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений під розписку безпосередньо у суді (а.с.201).

Разом з цим, у матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи №810/3720/17 у порядку письмового провадження (а.с.198).

У судовому засіданні 01.03.2018 суд за письмовим клопотанням представника позивача поставив на обговорення питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача питання щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження залишив на розсуд суду.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 01.03.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСІС» зареєстровано як юридична особа 12.07.2011 (ідентифікаційний код 37756690) за адресою: 08122, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Шпитьки, 1-й км дороги Личанка-Горбовичі, будинок 1, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.11.2017 (а.с.49-54).

Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 07.10.2011, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200004618 від 07.10.2011, видане ДПІ у Києво - Святошинському районі (а.с.55).

Головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток території обслуговування Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_1 відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в порядку пп.75.1.1. п.75.1 ст. 75, ст. 76 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) проведено перевірку ТОВ ОСІС щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 Про результати перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної ТОВ ОСІС (далі - Акт перевірки) (а.с.17-19).

Відповідно до Акту перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг ТОВ ОСІС - продавцем товарів/послуг, який зобов'язаний у встановлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- податкова накладна №84 від 26.04.2016 на суму ПДВ 4105,40 грн., яка зареєстрована 13.05.2016, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 2 дні;

- податкова накладна №278 від 08.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн., яка зареєстрована 12.01.2017, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 50 днів;

- податкова накладна №279 від 25.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн., яка зареєстрована 12.01.2017, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 33 дні;

- податкова накладна №280 від 27.12.2016 на суму ПДВ 4173200,00 грн., яка зареєстрована 12.01.2017, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 1 день.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690, позивачем подані заперечення на акт камеральної перевірки до Головного управління ДФС у Київській області від 21.07.2017 вих. №21/07-2017 (а.с.109-113).

28.07.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області направлено позивачу повідомлення від 27.07.2017 №4675/10/10-36-12-01 про те, що розгляд заперечення від 21.07.2017 вих. №21/07-2017 на висновки Акту перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 відбудеться 02.08.2017 о 15:00 год. у приміщенні Головного управління ДФС у Київській області (а.с.138).

За результатами розгляду заперечень позивача від 21.07.2017 вих. №21/07-2017 на Акт камеральної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято рішення від 03.08.2017 №4881/10/10-36-12-05-19, яким висновки акту камеральної перевірки ТОВ ОСІС від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 залишено без змін, а заперечення до акту - без задоволення (а.с.20-23).

Рішення Головного управління ДФС у Київській області від 03.08.2017 №4881/10/10-36-12-05-19 Про результати розгляду заперечення було направлене ТОВ ОСІС 03.08.2017, що підтверджується фіскальним чеком №5176 (а.с.139) та отримане уповноваженою особою 08.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0315118105657 (а.с.134).

Відповідно до Акту камеральної перевірки від 17.07.2017 №1402/10-36-12-20-24/37756690 та за даними Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період 2016 року згідно з пункту 54.3 статті 54 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України та на підставі пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.76.3 ст.76, ст.102 розділу ІІ Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Київській області за встановлене порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201.10, та згідно зі ст.120 1 Податкового кодексу Україниприйнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0017291220, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у загальному розмірі 447466,54 грн., у тому числі:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 4177305,40 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 417730,54 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 99120,00 грн. застосовано штраф у розмірі 30% у сумі 29736,00 грн. (а.с.24).

Податкове повідомлення-рішення від 08.08.2017 №0017291220 було отримано уповноваженою особою ТОВ ОСІС 19.08.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.133).

Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 08.08.2017 №0017291220, позивачем подано скаргу до ДФС України від 29.08.2017 за вих. №29/08-17-3 (а.с.34-37).

Рішенням ДФС України від 25.10.2017 №24142/6/99-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 08.08.2017 №0017291220 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.38-39).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого рішення, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 19 1 .1.1.пункту 19 1 .1 статті 19 1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Статтею 21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Стаття 20 ПК України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України).

У 2016 році, за який проводилась камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка , яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 76.1., 76.2. статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017 ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно із абзацом першим пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Поряд з цим, суд зазначає, що з 01.01.2017 після прийняття Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII набули чинності зміни до вищевказаних статей, які регулюють спірні правовідносини.

Так, відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно із абзацом другим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних , акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Також, відповідно до абзацу першого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Як вбачається з матеріалів справи, спірну перевірку було проведено відповідачем 17.07.2017, про що складено акт №1402/10-36-12-20-24/37756690 Про результати перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної ТОВ ОСІС (а.с.17-19).

З огляду на викладене, у контролюючого органу були наявні підстави для проведення спірної камеральної перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачем не допущено порушення термінів проведення камеральної перевірки, оскільки згідно абзацу другого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Так, в абзаці першому та другому пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом камеральної перевірки ТОВ ОСІС було дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних у 2016 році, а отже, здійснюючи контролюючі функції з цих питань, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже відповідачем не порушені строки проведення камеральної перевірки при визначенні грошового зобов'язання та нарахуванні штрафу згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2017 № НОМЕР_1 за факти порушень термінів реєстрації податкових накладних, які були зареєстровані у травні 2016 року та у січні 2017 року.

Зазначені обставини свідчать про те, що на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, покладених на контролюючий орган чинними на момент проведення перевірки та прийняття рішення нормами податкового законодавства, а отже відповідач, здійснюючи контролюючі функції, діяв згідно законодавства.

Також суд вважає безпідставним посилання позивача у позовній заяві на Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013, з огляду на таке.

Так, вказаним наказом передбачено алгоритм дій контролюючого органу при проведенні камеральної перевірки податкової звітності, що не є виключним предметом дослідження у ході такої перевірки, як зазначалося вище згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Крім цього, ці Методичні рекомендації було затверджено 14.06.2013, у той час, як з 01.01.2015 законодавець розширив предмет камеральної перевірки, доповнивши підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України положеннями, відповідно до яких предметом камеральної перевірки, окрім даних податкової звітності, є також дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість та дані Єдиного реєстру податкових накладних.

Суд вважає також безпідставними доводи позивача про те, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані Єдиного реєстру податкових накладних та при виявленні розбіжностей - провести документальну позапланову виїзну перевірку, оскільки вказана підстава для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, передбачена абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України, виникає у разі виявлення податковим органом розбіжностей між даними податкових декларацій та даними Єдиного реєстру податкових накладних, проте у даному випадку відповідач не встановив у ході камеральної перевірки позивача розбіжностей між даними податкових декларацій та даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналогічну правову позицію викладено у Постанові Верховного суду від 6 березня 2018 року по справі №821/193/17 (номер рішення в ЄДРСР: 72694150).

Отже, у разі допущення платником податків порушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних після 1 жовтня 2015 року, податковий орган має право з 01.01.2017 провести камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних у межах 1095 днів , та застосувати штрафні (фінансові) санкції у разі виявлення порушень.

Суд звертає увагу, що відповідно до положень п. 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України (Заява № 63566/00) від 18 липня 2006 року суд зобов'язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше вони не виконують свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Перевіряючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, суд виходить з наступного.

Як вбачається з Акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у квітні 2016 року, листопаді 2016 року та грудні 2016 року та зареєстрованих у порушення вимог пункту 120 1 статті 120 ПК України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України (у редакції до 01.01.2017, що була чинною станом на дату складання податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, яка діяла у період з 01.01.2016 по 31.12.2016) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань , відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що позивачем було складено податкову накладну № 84 від 26.04.2016 на суму 24632,40 грн. у тому числі ПДВ 4105,40 грн. (а.с.26).

На підставі договору про визнання електронних документів №1 від 17.09.2015, позивачем через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронної звітності подано 13.05.2016 на реєстрацію податкову накладну №84 від 26.04.2016, яка була отримана за зареєстрована 13.05.2016 за №9076822038, що підтверджується квитанцією №1 та наявними у справі доказами.

Виходячи з положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна №84 від 26.04.2016 на суму ПДВ 4105,40 грн. повинна бути зареєстрована до 11.05.2016.

У той же час, вказана податкова накладна була зареєстрована 13.05.2016, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 2 дні.

Також, ТОВ ОСІС було складено податкову накладну № 278 від 08.11.2016 на суму 297360,00 грн. у тому числі ПДВ 49560,00 грн. (а.с.28).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану податкову накладну від 08.11.2016 №278 зареєстровано 12.01.2017, що підтверджується скриншотом з програмного забезпечення Електронний кабінет платника .

Виходячи з положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна №278 від 08.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн. повинна бути зареєстрована до 23.11.2016.

У той же час, вказана податкова накладна була зареєстрована 12.01.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 50 днів.

Крім цього, позивачем було складено податкову накладну № 279 від 25.11.2016 на суму 297360 грн. у тому числі ПДВ 49560,00 грн. (а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану податкову накладну від 25.11.2016 №279 зареєстровано 12.01.2017, що підтверджується скриншотом з програмного забезпечення Електронний кабінет платника .

Виходячи з положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна №279 від 25.11.2016 на суму ПДВ 49560,00 грн. повинна бути зареєстрована до 10.12.2016.

У той же час, вказана податкова накладна була зареєстрована 12.01.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 33 дні.

Також судом встановлено, що ТОВ ОСІС було складено податкову накладну № 280 від 27.12.2016 на суму 25039200,00 грн. у тому числі ПДВ 4173200,00 грн. (а.с.33).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану податкову накладну від 27.12.2016 №280 зареєстровано 12.01.2017, що підтверджується скриншотом з програмного забезпечення Електронний кабінет платника .

Виходячи з положень пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна №280 від 27.12.2016 на суму ПДВ 4173200,00 грн. повинна бути зареєстрована до 11.01.2017.

У той же час, вказана податкова накладна була зареєстрована 12.01.2017, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації на 1 день.

Суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві по суті не оспорює виявлених перевіркою фактів порушень щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних, а заперечує лише щодо правомірності проведення перевірки, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Таким чином, суд вважає, що контролюючий орган правильно встановив, що позивач під час реєстрації вказаних податкових накладних допустив порушення вимог, визначених в пункті 201.10 статі 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення у позивача вказаного податкового обов'язку).

При цьому, за правилами пункту 120 1 .1. статті 120 1 Податкового кодексу України (у редакціях, яка діяли на момент допущення позивачем порушень у реєстрації податкових накладних) порушення платниками податку на додану вартість граничного терміну, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З огляду на наведене, оскільки під час перевірки встановлено порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів, суд вважає, що відповідачем правильно застосовано до позивач штраф у розмірі 10% від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних.

Також, оскільки в ході розгляду справи знайшли своє підтвердження порушення позивачем дотримання термінів реєстрації податкових накладних від 31 до 60 календарних днів, суд вважає, що відповідачем правильно застосовано до позивач штраф у розмірі 30% від суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафу у загальному розмірі 447466,54 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відбулось обґрунтовано, на підставі норм Податкового кодексу України, а отже підстав для скасування рішення контролюючого органу судом не вбачається.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання позивача на положення частини першої статті 58 Конституції України суд вважає недоречним, оскільки у рішенні за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосуються людини і громадянина (фізичних осіб) і не поширюється на юридичних осіб.

Помилковим є також і посилання позивача на те, що у вказаному рішенні Конституційного суду України зазначено про надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, оскільки Податковий кодекс України не містить посилань на те, що відповідальність передбачена статтею 120 1 Податкового кодексу України має зворотну дію в часі.

З урахуванням викладеного, суд виходить з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що судом у задоволенні позову відмовлено, а відповідач не поніс судових витрат, відсутні підстави для стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 20.04.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.