Рішення

від 27.04.2018 по справі 815/862/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/862/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу

за позовом: Державного підприємства Ізмаїльський морський торгівельний порт (код ЄДРПОУ 01125815, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, телефон: НОМЕР_1, електронна пошта: jurcom@izmport.com.ua)

до: Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119, телефон: (044) 45409 00, електронна пошта: vpp.infr@sfs.gov.ua)

третя особа: Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 40980109, адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1, телефон: (048) 784 36 79, електронна пошта: vpp.od.official@sfs.gov.ua)

про: визнання протиправним та скасування наказу від 22.02.2018 року № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт ,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративний позов Державного підприємства Ізмаїльський морський торгівельний порт до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа: Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ від 22.02.2018 року № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт .

Позов вмотивовано наступним.

26 лютого 2018 року головними державними ревізор - інспекторами відділу податкового супроводження підприємств функціонування інфраструктури водного транспорту Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби Тарасовою С.С. та Фірсовою О.В. вручено директору ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт незавірену копію наказу Офісу великих платників податків ДФС від 22.02.2018 р. № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський МТП , код ЄДРПОУ 01125815 .

Ст. 81 Податкового кодексу України передбачає, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки;

- копії наказу про проведення перевірки;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Вимоги до копій документів встановлені п. 76-77 Постанови КМ України від 30.11.2011 р. № 1242 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади . Так, напис про засвідчення документа складається із слів Згідно з оригіналом , найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа Підпис . Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи. Аналогічні вимоги встановлені п.п. 2.3.50 - 2.3.51 наказу Державної фіскальної служби України, від 27.11.2014, № 333 Про затвердження Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України .

Предметом перевірки є дотримання ДП ІЗМ МТП вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ ТЕХРЕМБУД (код 31492350) за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року та ТОВ ТЕХРЕМПОРТ (код 40134299) за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року, тривалість перевірки складає 5 робочих днів з 26.02.2018 року.

Підставою для проведення перевірки у Наказі зазначено підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункт 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та доповідна записка начальника ОУ ОВПП ДФС Талап В.П. від 21.02.2018 № 8798/28-10-49-07.

Позивач вважає, що спірний Наказ не відповідає вимогам чинного законодавства, є протиправним, оскільки документальна позапланова виїзна перевірка призначена за відсутності підстав для її проведення у зв'язку із чим ДП ІЗМ МТП не допустило інспекторів до перевірки, про що ними було складено відповідний акт №12/28-10-49-07 від 26.02.2018 р.

В наказі ДФС про проведення позапланової виїзної перевірки в якості підстави для проведення перевірки вказано пп.78.1.1 та пп 78.1.4 п.78.1 ст.78, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п. 78.1.1. та п.п. 78.1.4 п.78.1. ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якомузазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту:

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Таким чином, застосування пп. 78.1.1. та 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України для проведення позапланової перевірки можливе за одночасної наявності таких умов:

1. виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства або недостовірність даних у податкових деклараціях;

2. у письмовому запиті контролюючого органу, зазначено порушення допущені платником податків або вказані виявлені недостовірності даних податкових деклараціях;

3. якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Названі вище умови застосування пп. 78.1.1. ти п. 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України для видання наказу про призначення позапланової документальної перевірки повинні існувати одночасно.

Повивачу, при пред'явленні спірного наказу, не було надано жодного документу, який би підтверджував факт порушення ДП ІЗМ МТП податкового, валютного та іншого законодавства або про виявлені недостовірності даних податкових деклараціях.

Окрім того, слід зазначити, що 19.02.2018 року Позивачем було отримано запит №6929/10/28-10-49-07 від 14.02.2018 про надання інформації та її документального підтвердження, копій первинних, бухгалтерських та інших документів, щодо господарських відносин з ТОВ ТЕХРЕМБУД (код 31492350) за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року та ТОВ ТЕХРЕМПОРТ (код 40134299) за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року, що повністю співпадає з предметом перевірки, що зазначено у Наказі.

На момент прибуття інспекторів та надання Наказу, а саме: станом на 26.02.2018 року, у ДП ІЗМ МТП ще не закінчився строк встановлений ПК України для надання відповіді на даний запит.

Отже, ДП ІЗМ МТП не порушувало умов пп. 78.1.1. та пп 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, а відтак, підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки немає. Таким чином, спірний наказ прийнято незаконно. Податковий орган не обґрунтував наявності підстав для проведення перевірки, передбачених чинним законодавством України.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про розгляд справи повідомлений належним чином і завчасно, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав відзив за вхід. № 8403/18 від 26.03.2018 р., яка обґрунтована наступним.

Державне підприємство Ізмаїльський морський торговельний порт знаходиться на податковому обліку в Одеському управлінні Офісу великих платників податків ДФС.

У зв'язку із надходженням податкової інформації щодо взаємовідносин ДП Ізмаїльський МТП з ризиковими контрагентами ТОВ ТЕХРЕМПОРТ (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року та ТОВ ТЕХРЕМБУД (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, та у зв'язку з тим, що надані копії документів не підтверджують постачання товарів від ризикових контрагентів у повному обсязі на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була призначена документальна позапланова виїзна перевірка згідно Наказу Офісу ВПП ДФС № 279 від 22.02.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

На виконання Наказу від 22.02.2018 року №279, начальником Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС у відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України було виписано направлення на проведення перевірки від 23.02.18 року №37 на Фірсову О.В. та №38 на Тарасову С.С.

26.02.2018 року службовими особами Одеського управління Офісу великих платників податків було здійснено вихід за юридичною адресою ДП Ізмаїльський МТП (м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7). О 12 год. 30 хв. директору А.Ю. Єрохіну було пред'явлено копію наказу від 19.02.2018року № 279 та вищезазначені направлення на проведення перевірки, з якими він ознайомився.

Факт ознайомлення з оригіналом наказу та отримання копії було особисто засвідчено директором на оригіналі наказу.

Об 12 год. 50 хв. 26.02.2018 року, незважаючи на виконання службовими особами

Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС всіх вимог, передбачених

п. 81.1 ст. 81 ПК України, директором ДП Ізмаїльський МТП Єрохіним А.Ю. було відмовлено в допуску посадових осіб Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС до проведення перевірки.

Наведені вище обставини стали підставою для складання акту від 26.02.2018 року

№12/28-08-49-07 про відмову в допуску посадових осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Факт ознайомлення з наказом, направленнями та отримання вказаних документів осіб, зафіксовано в акті від 26.02.2018 №12/28-08-49-07 про відмову в допуску посадових

осіб до проведення документальної позапланової виїзної перевірки та відмітки на направленнях.

Приписами пп. 16.1.9 п. 16.1 ст. 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи.

Згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі ограни мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В свою чергу п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений пп. 78.1.1. пп 78.1.4 п. 78.1. ст. 78 ПК України передбачає проведення документальної позапланової перевірки; якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого ПК України законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також виявлено недостовірність даних у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня наступного за днем отримання запиту.

Так, в адміністративному позові позивач вказує, що 19.02.2018 року ним було отримано запит №6929/10/28-10-49-07 від 14.02.2018 року про надання інформації та ії документального підтвердження, копій первинних, бухгалтерських та інших документів, щодо господарських операцій з ТОВ ТЕХРЕМБУД за період з 01.10.2015 року по 31.12.2015 року та ТОВ ТЕХРЕМПОРТ за період з 01.11.2016 по 31.01.2017 року.

Однак, слід зазначити, що вищенаведений запит був не єдиним.

Так, контролюючим органом було направлено:

- запит від 16.03.2017 року №14898/10/28-10-49-07 стосовно надання інформації та її документального підтвердження по постачальнику ТОВ ТЕХРЕМПОРТ за період листопад-грудень 2016 року;

- запит від 17.03.2017 року №15540/10/28-10-49-07 стосовно надання інформації та її документального підтвердження по постачальнику ТОВ ТЕХРЕМПОРТ за період січень-лютий 2017 року;

- запит від 22.02.2016 року №837/10/28-08-38-12 стосовно надання інформації та її документального підтвердження по постачальнику ТОВ ТЕХРЕМБУД за грудень 2015 року.

Однак, у зв'язку із надходженням податкової інформації щодо взаємовідносин ДП Ізмаїльський МТП з ризиковими контрагентами ТОВ ТЕХРЕМПОРТ (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року та ТОВ ТЕХРЕМБУД (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, та у зв'язку з тим, що надані копії документів не підтверджують постачання товарів від ризикових контрагентів у повному обсязі на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була призначена документальна позапланова виїзна перевірка згідно Наказу Офісу ВПП ДФС № 279 від 22.02.2018 року.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п. 78.5 ст. 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 ПК України.

Як визначено п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови п. 81.2 ст. 81 ПК України.

Слід зазначити, що обов'язку пред'явлення завіреної копії наказу про проведення перевірки не закріплено в вищезазначеній статті, а йдеться мова про копію, а тому твердження позивача є необґрунтованими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. 19.04.2018 року надав до суду клопотання за вхід. № ЕП/2166/18 про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням представника, закріпленого за даною справою на лікарняному та зайнятістю інших представників в інших судових засіданнях.

19.04.2018 року в судовому засіданні суд розглянув вказане клопотання та відмовив в його задоволенні, із занесенням вказаного протокольного рішення до протоколу судового засідання, з огляду на те, що до клопотання не надано жодного доказу, в розумінні ст.72-76 КАСУ, які б надали можливість оцінити поважність причин неявки до судового засідання представника відповідача (суб'єкта владних повноважень). При цьому, в клопотанні вказано про наявність представника, який закріплений за супроводженням даної справи, однак ні матеріали справи, ні клопотання не містить письмових доказів, які б давали змогу ідентифікувати цю особу.

Згідно частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

У зв'язку із надходженням податкової інформації щодо взаємовідносин ДП Ізмаїльський МТП з ризиковими контрагентами ТОВ ТЕХРЕМПОРТ (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.11.2016 року по 31.01.2017 року та ТОВ ТЕХРЕМБУД (код ЄДРПОУ 31492350) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року, та у зв'язку з тим, що надані копії документів не підтверджують постачання товарів від ризикових контрагентів у повному обсязі на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України була призначена документальна позапланова виїзна перевірка згідно Наказу Офісу ВПП ДФС № 279 від 22.02.2018 року тривалістю 5 робочих днів.

На виконання Наказу від 22.02.2018 року №279 начальником Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС у відповідності до п. 81.1 ст. 81 ПК України було виписано направлення на проведення перевірки від 23.02.18 року №37 на Фірсову О.В. та №38 на Тарасову С.С.

26.02.2018 року службовими особами Одеського управління Офісу великих платників податків, було здійснено вихід за юридичною адресою ДП Ізмаїльський МТП (м. Ізмаїл, вул. Портова, буд. 7). О 12 год. 30 хв. директору А.Ю. Єрохіну було пред'явлено копію наказу від 19.02.2018року № 279 та вищезазначені направлення на проведення перевірки.

Об 12 год. 50 хв. 26.02.2018 року директором ДП Ізмаїльський МТП Єрохіним А.Ю. було відмовлено в допуску посадових осіб Одеського управління Офісу великих платників податків ДФС до проведення перевірки.

Наведені вище обставини стали підставою для складання акту від 26.02.2018 року

№12/28-08-49-07 про відмову в допуску посадових осіб до проведення документальної

позапланової виїзної перевірки.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Правовою підставою призначення перевірки у оскаржуваному наказі вказано підпункт 75.1.2 пункт 75.1 ст. 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Пунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78 ПК встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 73.3 ст. 73 ПК контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Як встановлено судом, відповідачем було направлено позивачу запит №6929/10/28-10-49-07 від 14.02.2018 р. Із змісту запиту Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 14.02.2018 року № 6929/10/28-10-49-07 Про надання інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки вбачається, що він був направлений у зв'язку з отриманням податкової інформації від МОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області щодо ТОВ ТЕХРЕМБУД , ТОВ ТЕХРЕМПОРТ .

Суд дослідивши зміст запиту встановив, що запит не містить вказівки на конкретні дані, щодо отримання конкретної податкової інформації; не вказані конкретні обставини (факти), які свідчать про порушення ТОВ ТЕХРЕМБУД , ТОВ ТЕХРЕМПОРТ податкового, валютного законодавства.

В свою чергу запит містить перелік інформації яка запитується.

Тобто, контролюючий орган сформував запит безпідставно, необґрунтовано і всупереч вимогам статті 73 ПК України.

З урахуванням встановленого, суд констатує невідповідність змісту запиту вимогам ст. 73 ПК України, оскільки у ньому не значаться фактичні дані, що слугували підставою формування даного запиту; відповідач не вказує за результатами аналізу якої саме інформації, та в який спосіб отримані відомості; не зазначає конкретних фактів, що свідчать про порушення позивачем податкового законодавства; не вказує законність яких саме господарських операцій ставить під сумнів податковий орган і відповідно, які первинні документи та пояснення повинні бути надані на підтвердження останніх.

Також запит №6929/10/28-10-49-07 від 14.02.2018 р. не містить посилання на факти, що можуть свідчити про порушення податкового законодавства платником податків. Не зазначається про здобуття таких фактів внаслідок проведення перевірок інших платників податків.

Як встановлено судом, підставою для винесення оскаржуваного наказу були пп.75.1.2 пункт 75.1 ст. 75, підпункти 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 ст. 78, п. 82.2 с. 82 Податкового кодексу України, а саме: надані копії документів не підтверджують постачання товарів від ризикових контрагентів у повному обсязі.

Доказів про виявлення не підтвердження постачання товарів по вказаним контрагентам не надано, судом не встановлено.

Представник відповідача у відзиві, як на підставу винесення оскаржуваного наказу покликався лише на запит, який міститься в матеріалах справи та те що надані копії документів не підтверджують постачання товарів від ризикових контрагентів у повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не доведено існування підстав для видачі наказу та недостовірних даних у поданих позивачем документаціях, також не доведено обставин, передбачених пунктом 73.3 ст. 73 ПК, які можуть бути підставою для винесення оскаржуваного наказу.

На підставі встановленого, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для винесення наказу від 22.02.2018 року № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт , у зв'язку з чим позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу підлягає задоволенню.

Вказана правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 14.03.2018 року по справі № 813/1122/17, а саме:

…факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді. У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14).

У справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент ухвалення судових рішень) покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, якщо він заперечує проти адміністративного позову, не доведено будь-якими належними та допустимими доказами наявності недостовірних даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих позивачем, а також конкретних обставин (фактів), які б свідчили про порушення ним податкового, валютного та іншого законодавства, у тому числі обставин, зазначених у письмовому запиті контролюючого органу; доказів виявлення таких обставин внаслідок перевірок інших платників податків тощо. Апеляційним судом ж в ході розгляду даної справи таких обставин не встановлено.

Натомість, позивачем на запит податкового органу та у відведений строк надано пояснення та їх документальні підтвердження, обсяг яких, за висновком суду апеляційної інстанції, відповідає обсягу запитуваної інформації, що не спростовано відповідачем відповідними доказами.

За встановлених обставин даної справи Верховний Суд, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, доходить висновку, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов'язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Доводи ж касаційної скарги про недостатність наданих позивачем пояснень і документів, без визначення в чому саме полягає їх неповнота та які виявлені контролюючим органом обставини не підтверджуються наданими платником документами, не можуть свідчити про законність призначення оспорюваної перевірки позивача.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до приписів п. 81.1, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового чи митного контролю щодо себе.

З огляду на викладене, суд вважає, що в даній справі також підлягає застосуванню Рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2018 року № 1-р/2018 Справа №1-6/2018, яким сформовано правову позицію щодо верховенства права: Основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов'язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов'язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

Конституційний Суд України вважає, що принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища людини .

Вказане також узгоджується і з сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі Звежинський проти Польщі : Суд підкреслює, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і

дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі Беєлер проти Італії ). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (п.73) .

Згідно частиною першою статті 139 КАСУ, якщо при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У справі East/West Alliance Limited проти України

(Заява № 19336/04) ЄСПЛ встановив: п.268. Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії .

Оскільки позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, то він підлягає стягненню.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В пункті 42 рішення "Бендерський проти України" від 15.11.2007 р. Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються . Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (див. рішення "Руїз Торійа проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Конвенція не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (рішення "Артіко проти Італії" від 13.05.1980р.) .

Керуючись ст. ст. 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства Ізмаїльський морський торгівельний порт до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, третя особа: Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування наказу від 22.02.2018 року № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ від 22.02.2018 року № 279 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП Ізмаїльський морський торгівельний порт .

Стягнути з Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України за рахунок державних асигнувань на користь Державного підприємства Ізмаїльський морський торгівельний порт суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- платіжним дорученням № 85 від 26.02.2018 р. у сумі 1 762,00 грн. (тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Державне підприємство "Ізмаїльський морський торгівельний порт" (код ЄДРПОУ 01125815, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, телефон: НОМЕР_1, електронна пошта: jurcom@izmport.com.ua)

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39440996, адреса: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119, телефон: (044) 45409 00, електронна пошта: vpp.infr@sfs.gov.ua)

Одеське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 40980109, адреса: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 15/1, телефон: (048) 784 36 79, електронна пошта: vpp.od.official@sfs.gov.ua)

Суддя Потоцька Н.В.

.